杏MAP导航

о. Як?в Шумило, ЧСВВ    

Як ми зазначили у попередньому еп?зод?, в?д початку ?снування Церкви нед?ля ста? днем з?брання на ?вхарист?ю, щоб брати участь у пасхальному та?нств? спас?ння. «Я з вами по вс? дн? аж до к?нця в?ку» (Мт. 28,20), – каже ?сус до сво?х учн?в п?сля воскрес?ння. Ця Христова об?тниця продовжу? звучати в Церкв?, де Христос ? присутн?й у Святому Та?нств? ?вхарист??. Завдяки участ? в нед?льн?й Божественн?й Л?тург?? / Свят?й Мес? ми вслуха?мося у Христове слово та прийма?мо Його т?ло. У цьому еп?зод? погляньмо на важлив? аспекти, як? характеризують нед?лю як День Господн?й.

Три вим?ри нед?л?

Нед?ля ? насамперед днем збирання на молитву, де християни усв?домлюють себе Церквою (грец. ?κκλησ?α – з?брання). Сьогодн?, на жаль, к?льк?сть тих, як? беруть участь в нед?льн?й молитв?, зменшилась, а воднораз зменшилось усв?домлення значення нед?л?. Однак саме святкування нед?л? ? можлив?стю бути пророчим знаком для ?нших. Наприклад, збирання разом вже ? знаком не т?льки для ?нших, а й для самих себе, щоб зростати в усв?домленн? себе братами ? сестрами, як? належать до одн??? Божо? родини. Ця практика ? маленьким чудом, адже коли люди збираються разом в нед?лю, вони можуть зустр?тися та вислухати один одного. Це знак того, що можна жити разом, подолати ?золяц?ю, сказати «н?» агресивному наставленню та плекати м?ж собою ?дн?сть.

Нед?ля – це також день звершення Святого Та?нства ?вхарист??. ?вхарист?я наст?льки пов’язана з нед?лею, що чинить ?? Господн?м днем. З?брана на молитву Церква звершу? ?вхарист?ю, а ?вхарист?я, як зазнача? соборна Конституц?я про святу л?тург?ю, форму? Церкву. У звершенн? ?вхарист?? в?дбува?ться т?сна вза?мод?я: Христос повн?стю дару? себе людин?, а Божий люд прийма? з вдячн?стю дар Т?ла й Кров? Господньо?, яка служить на освячення, зц?лення душ ? т?л й примноження Божо? благодат?. Видимим насл?дком приймання ?вхарист?? ? вдосконалення в любов? до Бога та м?ж собою. Це стосу?ться загалом участ? в нед?льн?й Л?тург??, яка не може бути зведена до простого обрядового компоненту, а виходити за меж? храму в напрямку плекання ?дност?.

Зрештою, нед?ля ? днем в?дпочинку, радост?, сп?лкування. ?вхарист?йне з?брання уособлю? великий дар для християнського життя. У зустр?ч? з воскреслим Христом сп?льнота християн пережива? велику рад?сть, яку переживали учн?, коли ?сус прийшов ? показав себе живим посеред них, ? отримали в?д Нього мир (?в. 20,19, 26). Джерелом радост? для ?вре?в у суботу було визволення з ?гипетсько? невол?. Сво?ю чергою, через под?ю смерт? та воскрес?ння, Христос робить крок вперед, визволяючи людину в?д тягаря гр?ха та допомага? подолати ?? зл? нахили. Тому можемо сказати, що нед?ля – це особливий день для того, щоб жити свободою Божих д?тей, свободою, яка дозволя? нам плекати вза?мини з нашими ближн?ми на основ? християнсько? в?ри.

Встановлення Дня Господнього сприя? тому, щоб кожен мав можлив?сть насолоджуватися достатн?м в?дпочинком ? в?льним часом, який дозволить йому дбати про сво? с?мейне, культурне, сусп?льне та рел?г?йне життя. Насамперед – це день, який дозволя? нам прид?ляти час ? увагу с?м’?, як?й ми, можливо, не можемо прид?лити достатньо часу в ?нш? дн? тижня. У нед?льн?й Л?тург?? закладений аспект любов?, який потребу? ближнього, щоб бути щасливим. Л?тург?я – це сила, яка спонука? нас переступати меж? власних ?нтерес?в, адже ?вхарист?я ? та?нством любов? до Бога ? ближнього.

Сп?льне звершення ?вхарист??

Отож, розглянувши р?зн? аспекти нед?л?, ми бачимо справжн? значення Дня Господнього, який не обмежу?ться в?дпочинком, а ? глибоко вкор?неним в життя Церкви, яка протягом ?стор?? збер?га? пам’ять про зустр?ч воскреслого Христа з? сво?ми учнями, та яка стала передумовою збирання громади християн на ?вхарист?ю. Конституц?я про святу л?тург?ю ?? Ватиканського Собору вказу? нам подв?йну мету установлення ?вхарист??. З одного боку йдеться про те, щоб «ув?ков?чнити хресну жертву на вс? часи, аж поки не прийде Христос», а друга мета – дов?рити Церкв? спомин сво?? смерт? й воскрес?ння: «та?нство любов?, знак ?дност?, сув’язь милост?». Ц? твердження виявляють Святе Та?нство ?вхарист?? як продовження пасхального та?нства, до якого християнська громада ма? доступ щонед?л? через участь у Л?тург??. Коли п?д час Служби Божо? ми слуха?мо Боже слово, дотриму?мося обряд?в, причаща?мося, то беремо участь у под?? благодат?. До цього заклика? соборна Конституц?я: «Церква старанно дба?, щоб Христов? в?рн? в цьому та?нств? в?ри не були сторонн?ми чи н?мими глядачами, щоб вони, добре розум?ючи його через обряди та молитви, брали св?дому, побожну й д?яльну участь у священнод?янн?».

Соборний документ також зазнача?, що вс? в?рн? беруть участь у звершенн? ?вхарист??, «приносячи непорочну Жертву не лише руками священника, а й разом з ним». У цьому контекст? варто зазначити, що священник д?? в особ? Христа як голова, який приносить жертву в?д ?мен? вс?х член?в Церкви, а тому Церква в?д його ?мен? зд?йсню? жертву вс?х. «Беручи участь у ?вхарист?йному жертвоприношенн?, яке ? джерелом та вершиною всього християнського життя, в?рн? приносять Богов? божественну Жертву, а з нею – ? себе самих. Так – ? через приношення, ? через святе причастя – вс? виконують свою питому роль у л?тург?йному д?йств?: не зм?шано, а кожен по-сво?му», – дода? Догматична конституц?я про Церкву Lumen Gentium.

Вза?мозв’язок м?ж Л?тург??ю та християнським життям

Сьогодн? необх?дно переосмислити мотивац?ю в?рних брати участь у нед?льн?й Л?тург??, щоб вона не зводилася з одного боку до звичайно? традиц??, а з ?ншого – до механ?чного виконання обряду. У багатьох ?вропейських сусп?льствах нед?ля здеб?льшого розум??ться як в?дпочинок в?д прац? та оновлення, де ?? законом?рний зв’язок з л?тург?йним богослуж?нням об?рвався, а сфера в?ри й пам’ят? про воскрес?ння в?дсунута на марг?нес. Щоб допомогти в?дкрити або перев?дкрити для себе нед?льну Л?тург?ю, потр?бно не ст?льки вкотре наголошувати на ?? обов’язковост? чи рекомендувати брати в н?й участь, ск?льки робити ?? дедал? б?льше характерним живим досв?дом. У цьому контекст? велику роль може в?д?грати п?клування про обряд (а не обрядовщину), який виража? в?ру тих, хто бере участь у Л?тург??. «Потр?бно дотримуватися ус?х аспект?в л?тург?? (прост?р, час, жести, слова, реч?, одяг, п?сн?, музика…) ? виконувати ус? рубрики. Цього буде достатньо, щоб не позбавити сп?льноту того, що ?й належить, тобто пасхально? та?ни, яка звершу?ться у ритуальний спос?б, встановлений Церквою», – пише Папа Франциск. Задля цього необх?дна належна п?дготовка до ?вхарист?йного богослуж?ння. Буд?вля для Л?тург?? ма? бути збудована таким чином, щоб одразу сприйматися як м?сце, яке запрошу? людей на Л?тург?ю. Л?тург?йн? скатертини, одяг, мебл? та кв?ти повинн? виражати святковий характер Л?тург??, сяючи сво?ю благородною простотою, в?дпов?дно до стилю, що в?дпов?да? м?сцю та сучасним потребам. ? в?рн?, ? хор, ? служител?, ? священнослужитель, повинн? п?дготуватися до л?тург??, проникнутися духом свята, знати символ?чне значення ? сенс обряд?в ? жест?в.

Л?тург?я приваблю?, якщо т?, хто бере в н?й участь, бажають преобразитися ? упод?бнитися до Христа. Вона приваблю? не сво?ю видовищн?стю, а духовною силою, яку вона влива? ? наповню? присутн?х, та яка виявля?ться в житт? тих, хто в?дв?ду? Л?тург?ю. Якщо т?, хто служить, сво?ми жестами ? словами виражають ун?кальн?сть того, що в?дбува?ться, вони дозволяють проявитися велик?й ц?нност? того, що вони роблять. Якщо т?, хто беруть участь у Л?тург??, вийдуть п?сля не? з сяючим обличчям, то вс? т?, хто не в?дчувають ?? привабливост?, принаймн? поставлять соб? питання, задумаються, чи не варто хоча б переступити пор?г ? спробувати пережити те, що вони бачать в обличчях ?нших, те, що спостер?гають у житт? практикуючих християн, як? засв?дчують Боже та?нство, що влива? внутр?шню силу ? дода? житт?во? енерг??.

Кр?м того, буде корисним обдумати особисту залучен?сть у життя Церкви: чи вона ? автоматичним вибором внасл?док народження в такому середовищ?, чи це м?й св?домий виб?р, який я бажаю п?знавати, поглиблювати та жити ним у прийнятт? важливих р?шень. Завдяки досв?ду св?домого прожиття власно? в?ри, уможливлю?ться також св?доме прожиття нед?льно? Л?тург??, яка впливатиме на щоденне життя та вза?мини з ?ншими людьми.

_______________________

Б?бл?ограф?я:

?? Ватиканський Собор, Конституц?я про святу л?тург?ю «Sacrosanctum Concilium», 48; Догматична конституц?я про Церкву «Lumen Gentium», 11 // Документи Другого Ватиканського Собору (1962-1965): Конституц??, декрети, декларац??. Коментар?, Св?чадо 2014.

G. MIDILI, La domenica, (Quaderni del Concilio, vol. 12), Shalom editrice 2022, 59,63.

PAPA GIOVANNI PAOLO II, Dies Domini, in URL: < https://www.vatican.va/content/john-paul-ii/it/apost_letters/1998/documents/hf_jp-ii_apl_05071998_dies-domini.html > (in 01/07/2025), 23.

PAPA FRANCESCO, Desiderio desideravi, in URL: < > (in 01/07/2025), 23.