杏MAP导航

о. Як?в Шумило, ЧСВВ

Продовжу?мо роздумувати над значенням богослуж?нь добового кола. У цьому еп?зод? пом?рку?мо над тим, як Церковне правило може допомогти людин? зростати у святост?, зг?дно з навчанням Конституц?? про святу л?тург?ю ?? Ватиканського Собору Sacrosanctum Concilium.

Псалми – багатство л?тург?йно? молитви

Участь у богослуж?нн? допомага? зм?цнювати нашу в?ру, под?бно до того, як пост?йн? ф?зичн? вправи роблять людину сильн?шою ? здоров?шою лише завдяки самому факту виконання. Цьому сприяють р?зн? елементи богослуж?нь, як? налаштовують людину на прославу, подяку, прохання чи покаяння. Наприклад, духовний настр?й богослуж?нь створюють псалми, як? лягли в основу мол?нь з самого початку ?снування Церкви. Вони лунали в храм? Соломона, на вузьких вуличках ?русалиму, ними молилися у катакомбах перш? християни, вони урочисто возносились в ?мператорських базил?ках, величних соборах, давн?х храмах та у маленьких с?льських церковцях. В ?стор?? спас?ння псалми супроводжували ? живили в?ру ?зра?льського народу в часи миру й процв?тання, а також у часи пересл?дувань й вигнання. Христос ? апостоли також сп?вали псалми. Можна сказати, що псалми п?дсумовують всю Б?бл?ю, оск?льки вони виражають пост?йний та глибокий зв’язок м?ж Богом ? Його народом. Яким би не був наш внутр?шн?й стан, якою б не була наша потреба ? труднощ?, слова псалм?в завжди будуть в?дпов?дати настрою нашо? душ?, пристосовуючись, як б?бл?йна манна, до смаку ? вподобань кожного. Важко знайти г?мн чи молитву, яка могла б могла зр?внятись з багатством псалм?в. Оск?льки вони м?стять майже вс? форми молитви, в?д вигуку радост? до крику розпачу, то пропонують нам «мову» молитви ? вчать як звертатися до Бога за будь-яких обставин, навчаючи молитися з певн?стю, простотою ? над??ю.

Конституц?я про святу л?тург?ю заклика? до укладення богослуж?нь добового кола у такий спос?б, щоб вони в?дображали характер свого мол?ння: Утреня – щоб засв?дчувала аспект ранкового мол?ння, Веч?рня повинна виражати веч?рн?й характер мол?ння, а Повеч?р’я ма? в?дпов?дати зак?нченню дня. В?дпов?дно до цього оновлення, необх?дно також п?д?брати в?дпов?дн? псалми, щоб щоденний молитовний ритм узгоджувався ?з прославою Бога.

Чути Боже слово, звернене до кожного члена Церкви

Наступним важливим елементом богослуж?нь добового кола ? л?тург?йн? читання. Щодо цього Конституц?я Sacrosanctum Concilium також да? певн? норми, як? стосуються потреби упорядкувати читання у такий спос?б, щоб скарби Божого слова були ширше й легше доступн? для учасник?в богослуж?нь. Насл?дком л?тург?йних реформ у Римо-Католицьк?й Церкв? стало те, що учасники богослуж?нь мають можлив?сть охопити за певний пер?од всю ?стор?ю спас?ння, про яку чита?мо у р?зних книгах Старого ? Нового Запов?ту. У такий спос?б л?тург?йн? читання розпов?дають присутн?м як Бог поетапно провадив Божий люд до остаточного об’явлення в ?сус? Христ?. Сво?ю чергою читання Отц?в Церкви та ?нших церковних письменник?в мають за мету роздуми над тим, як Церква прийняла Боже слово в Переданн?. Не менш ц?нним ? читання з життя мученик?в та святих, щоб почути як Боже слово в ?стор?? Церкви засво?лося свят?стю життя або через найвище св?дчення – мучеництво.

Окр?м псалм?в та читань, кожне богослуж?ння м?стить молитви, як? мають р?зних характер: в?д заступництва до покаяння. Наприклад, молитви ран?шнього богослуж?ння в?дображають або повинн? в?дображати характер посвяти Богов? перших порух?в нашого розуму ? духа, просячи просв?тити день Божим св?тлом, щоб ми через п?знання Бога освячували св?й день. Богослужбов? веч?рн? молитви виражають подяку Богов? за отриман? матер?альн? чи духовн? дари. Сво?ю чергою молитви на зак?нчення дня характеризуються почуттям покаяння ? дов?ри до Бога. Як правило, вони супроводжу?ться ?спитом сумл?ння та завершуються вв?ренням себе ? сп?льноти п?д захист Пречисто? Д?ви Мар??.

Вагомим елементом богослуж?нь ? також р?зноман?тн? г?мни та п?снесп?ви, як? сягають апостольських час?в (пор. Еф. 5,19). Багато з них хоч не ? Божим словом, однак мають кор?ння у Святому Письм?, та ? плодом глибокого християнського досв?ду й любов? до Бога. Завдяки сво?й поетичн?й крас?, римован?й форм?, ритму чи деколи свят?стю життя сво?х автор?в, п?снесп?ви можна вважати одними з найвищих прояв?в християнсько? м?стично? молитви. Кр?м того, вони ? багатим джерелом навчання Церкви та передають засади автентичного християнського життя.

На шляху до гармон?? м?ж сп?льною та особистою молитвою

Як ми говорили в попередньому еп?зод?, християнська л?тург?я ? сп?льним звершенням нашого спас?ння у Христ? – найдосконал?шого прояву духовност? Церкви. В центр? кожного богослуж?ння добового кола ма? бути ?сус Христос, Який виявля? та?нство Божо? любов?. Л?тург?я вводить нас у Боже та?нство спас?ння завдяки ?вхарист??, читанню Божого слова, п?снесп?вам та ?ншим елементам. Якщо духовне життя ? виразом нашого особистого зв’язку з Богом, то богослуж?ння ? церковним виявом цього зв’язку. У такому розум?нн? дола?ться будь-яке протиставлення м?ж сп?льнотним та приватним. Особиста молитва, як навча? ?? Ватиканський Собор, повинна черпати невичерпну поживу з читань, псалм?в та ?нших частин богослуж?нь добового кола, як? сво?ю чергою повинн? пристосовуватися, наск?льки це можливо, до потреб живо? й особисто? молитви.

Радикальний спос?б по?днання сп?льно? та особисто? молитви пропону? нам ранн? монашество. Якщо приглянемося до духу монашого богослуж?ння в перших стол?ттях християнства, то побачимо, що для монах?в саме життя було одн??ю безперервною молитвою, без жодних под?л?в на «л?тург?йну» та ?нш? види молитви. Монах не ? «розд?лений» с?мейними клопотами (1 Кор. 7,32), оск?льки неодружений, а повн?стю служить Богов? «непод?льним» серцем. Метою ? завданням його життя ? життя в Боз?. Духовн?сть сопричастя з Богом творило ?диний акт посвячення, де саме ?снування було пост?йною молитвою, не роздробленою на низку посл?довних акт?в. Таким чином, монахи молилися працюючи ? працювали молячись. Де б вони не перебували: у каплиц?, трапезн?й, за працею, – н?що не переривало ?хню молитву, оск?льки все ?хн? життя було спрямоване на пошук Бога та власне освячення. Потреба споживання ?ж? змушувала монаха перервати псалмод?ю, однак в?н н?коли не переривав молитви. Для монаха Бог ? вс?м, а тому не потребу? ф?ксованого часу для певного типу молитви, а всього часу для посвяти Йому. Таким чином, тип монашого богослуж?ння, на в?дм?ну в?д катедрального, перв?сно передбачав псалмод?ю, яка характеризувалася не прославою, а роздумуванням у сво?му серц? над промовленим чи почутим Божим словом, щоб п?сля цього звернутися до Бога з молитовною в?дпов?ддю. Згодом же, богослуж?ння набули характеру «оф?ц?йно?» молитви Церкви. Звичайно, з огляду на р?зн? стани в Церкв?, таке бачення молитви не може служити зразком для б?льшост? християн, як?, однак, можуть освячувати сво? життя через звернення до Бога протягом дня. У цьому може допомогти також л?тург?я Церкви.

Елементи богослуж?ння, як? мають сприяти освяченню людини

«Мати-Церква вельми прагне, щоб ус?х в?рних було приведено до повно?, св?домо? та д?яльно? участ? в л?тург?йних богослуж?ннях, яко? вимага? сама природа л?тург?? та яку, силою хрищення, ма? за право й обов’язок християнський люд», – зазнача? Конституц?я про святу л?тург?ю. Потр?бно ще багато ентуз?азму, бажання та прац?, щоб прислухатися до навчання ?? Ватиканського Собору, вт?люючи його принципи щодо оновлення л?тург??. Часто, однак, формал?зм, брак джерел, ?деолог?чн? складов? чи «сл?пе» насл?дування л?тург?йних зразк?в ?нших традиц?й призводить до втрати основоположних ор??нтир?в на шляху до розвитку й пожвавлення л?тург?йного життя Церкви.

Конституц?я Sacrosanctum Concilium ? вагомим документом, щоб перевершити поверхове прочитання богослуж?ння. Наприклад, Собор навча?, що обрядов? елементи, як? ? зовн?шн?м проявом л?тург?йно? молитви мають бути зрозум?лими та служити для освячення людини. Як показу? Пресвяте Та?нство ?вхарист??, християнський обряд кардинально в?др?зня?ться в?д маг?чних ритуал?в, як? зосереджуються увагу на речах. Метою ?вхарист?? не ? виключно перем?на хл?ба ? вина, а перем?на нас самих, щоб живий Христос зм?нював наше життя. Жертва ?суса задля спас?ння св?ту знаходить сво? повне вираження в ?стор?? конкретних людей: «Через нього принес?м завжди Богов? жертву хвали, тобто пл?д уст, як? визнають його ?м’я. Доброд?йства та вза?мно? допомоги не забувайте: так? бо жертви Богов? при?мн?» (?вр. 13,15-16). Таким чином, простежу?ться пост?йний зв’язок м?ж звершенням богослуж?нь та життям: л?тург?я та особиста молитва досягають сво?? мети у кожному християнському вчинку, де в?ра плодоносить любов’ю. У такий спос?б все християнське життя буде позначене л?тург?йним вим?ром завдяки присвяченню себе служ?нню любов? до Бога ? людства, насл?дуючи ?диного спасителя – ?суса Христа.

Б?бл?ограф?я:

?? Ватиканський Собор, Конституц?я про святу л?тург?ю «Sacrosanctum Concilium» // Документи Другого Ватиканського Собору (1962-1965): Конституц??, декрети, декларац??. Коментар?, Св?чадо 2014, 14,88-91.

Р. ТАФТ, Богослуження часослова на Сход? та Заход?, Льв?в, Св?чадо 2013, 282-283, 293-296.

E. MCNAMARA, La liturgia delle Ore, (Quaderni del Concilio, vol. 10), Shalom editrice 2022, 46-48,51.