В?ра Церкви (20): способи п?знання Божого та?нства в л?тург?? Церкви
о. Як?в Шумило, ЧСВВ
Л?тург?йне життя Церкви нерозривно пов’язане ?з Святим Та?нством ?вхарист??, яке, сво?ю чергою, вплетене в Л?тург?ю. Тому, щоб належно зрозум?ти та ц?нувати дар ?вхарист??, необх?дно розум?ти особливост? л?тург?? Церкви, яка ? чимось б?льшим, н?ж наш? щоденн? турботи, а тому вимага? зусиль у напрямку розкриття глибоких сенс?в, як? у н?й закладен?. Одним ?з середник?в для цього стають символи. У сво?му Апостольському лист? про л?тург?ю «Desiderio desideravi» Папа Франциск зауважу?, що сучасн?й людин? дедал? важче да?ться розум?ти символи, як? дозволяють залучити до розма?ття мови л?тург??. У ц?й ситуац?? навчання ?? Ватиканського Собору може принести добр? плоди у процес? розум?ння особливостей богослуж?нь.
Уявлення про обряд
У твор? Антуана де Сент-Екзюпер? «Маленький принц» головний герой запиту?: «А що таке обряди?». «Ну…як тоб? сказати… Це теж щось давно забуте, щось таке, чому один якийсь день ста? не схожий на вс? ?нш? дн?, а одна година – на вс? ?нш? години», – в?дпов?да? йому сп?врозмовник. Справд?, обряди ? далекими в?д пасивних звичок, як? крадуть в людини ?ндив?дуальн?сть.
Обряд чи певний ритуал ма? сво? ун?кальн? особливост?. У загальному визначенн? можемо окреслити ритуал як символ?чн? д??, у яких закладений певний сенс. Досл?джуючи особливост? обряду давн?х народ?в, соц?олог Ем?ль Дюркгейм про?люстрував, що початковий рел?г?йний компонент ритуалу призводить до заснування або зм?цнення внутр?шн?х зв’язк?в всередин? громади. ?нш? науковц? в галуз? антрополог?? додавали до первинно? функц?? обряду також елементи культури. Кр?м того, важливим чинником ритуал?в ? глибока емоц?йна участь. Ц? науков? досл?дження до певно? м?ри торкаються л?тург??. Наприклад, л?тург?я об’?дну? громаду в?рних як Божу родину, яка взива? до Бога ?диним голосом прослави, прохання чи подяки. Соц?альний аспект л?тург?? гурту? громаду в?рних та сприя? зм?цненню дружби поза храмом. Ун?кальн?сть хорових сп?в?в т??? чи ?ншо? громади, а також особлив? практики, традиц??, як? прийнят? параф??ю, виявляють культурну особлив?сть л?тург?йних д?й, пов’язаних з м?сцевими звичаями. Як насл?док, л?тург?йне життя уособлю?ться з емоц?йними переживаннями, як? формують при?мн? спогади та бажання знову проживати цей досв?д.
Справд?, християнська л?тург?я виража? багатий досв?д, який, однак, не обмежу?ться лише зовн?шн?ми характеристиками. Для того, щоб вийти за меж? обрядового естетизму чи формальност? обряду, учасники л?тург?? повинн? зосередити свою увагу на ?? центральному елемент?. У л?тург?? особа повинна насамперед бачити продовження д?ла Божого спас?ння, яке об’явилось нам в Пасхальному та?нств? – смерт? й воскрес?нн? ?суса Христа, кульм?нац?ю ?вхарист?йного богослуж?ння. Звершення ?вхарист??, як пише Папа Франциск в Апостольському лист? «Desiderio desideravi», означа? бути зануреним у горнило Божо? любов?. У цьому ключ? необх?дно тлумачити вс? ?нш? символ?чн? д??, як? допомагають стати повноправними учасниками д?ла спас?ння. Для цього, за словами Свят?шого Отця, необх?дна л?тург?йна формац?я, яка сприя? набуттю внутр?шнього наставлення, що дозволя? розум?ти слова, жести, а також знаки й символи, як? присутн? в л?тург??.
Необх?дн?сть реаб?л?тувати мову л?тург??
Розум?ння елемент?в л?тург?? ? нев?д’?мною складовою для того, щоб людина усв?домлено залучалася в богослуж?ння. Мова л?тург?? репрезенту? складну граматику, яка пов’язана з м?сцями звершення богослуж?нь, л?тург?йним одягом, знаками, а також середовищем, предметами та ароматами, як? покликан? контекстуал?зувати ? збагачувати наш? л?тург?йн? святкування. Зокрема, сьогодн? ?сну? гостра потреба пояснювати деяк? л?тург?йн? терм?ни, як? вит?сняються ?з загальновживано? лексики та перестають бути зрозум?лими. Наприклад так? слова, як: та?нство, спаситель, жертва, спас?ння тощо, як? ? частиною передання Церкви, в кращому випадку можуть сприйматися як несутт?в?, а в г?ршому – стають багатозначними, радикально зм?щуючи сво? первинне значення. Кр?м того, ц? слова часто абсолютизуються та ?нструментал?зуються.
Наприклад, погляньмо на слово та?нство (тайна). У звичайн?й мов? воно познача? щось невиразне, секретне, що залиша?ться закритим для розум?ння та виклика? реакц?ю невизначеност?, а ?нод? зачарування. Мовою в?ри, яка походить з повсякденно? мови, та?нство означа? ?стину, яка, хоч ? не може бути повн?стю пояснена або зрозум?ла, ? водночас реальн?стю, в яку можна ув?йти, яку можна досв?дчити та в як?й можна брати участь. Коли ми говоримо про ?вхарист?йне Та?нство, що означу? Господн? Т?ло та Кров та звершення Божественно? Л?тург?? / Свято? Меси, то це Та?нство охоплю? процес слухання та розум?ння сл?в ?суса, Його д?л, щоб у в?р? мати сп?льн?сть з Богом. Завдяки л?тург?йним д?ям (словам ? жестам) ? обрядовим елементам (знакам ? символам) Божественна Л?тург?я пробуджу? пам’ять Церкви про все те, що Христос зробив для нас, актуал?зуючи Його спасенн? под??. В?дтак, через перетворювальну силу Святого Духа, хл?б ста? Т?лом Христа, а вино – Його Кров’ю. Таким чином, ?вхарист?я дозволя? нам брати участь у та?нств? Божого дару, приймаючи самого Господа ?суса.
Значення символ?в у житт? людини та л?тург?? Церкви
Конституц?я про святу л?тург?ю ?? Ватиканського Собору зазнача?, що завдяки л?тург?йним д?ям, видимим знакам, зд?йсню?ться прослава Бога й освячення людини. Богослуж?ння звершу?ться не лише на р?вн? розуму, ми входимо в нього вс?м сво?м ?ством. Саме тому л?тург?я використову? мову, яка здатна ц?л?сно промовляти до людини. Людина, з? свого боку, волод?? не т?льки вербальною мовою, не т?льки використову? слова для сп?лкування, а й невербальну комун?кац?ю. Наприклад, музика чи одяг в?дображають певн? типи мови, за допомогою яких щось пов?домля?ться; так само ? повед?нка: чи людина усм?ха?ться, ? сумною, серйозною тощо. Все це ма? певне значення та промовля? до ?нших. Схож? способи сп?лкування вказують на те, що ми використову?мо не т?льки наш голос, але й багато ?нших речей, щоб щось сказати. Обрядова мова, якою користу?ться л?тург?я, також використову? цю мову, що дозволя? висловити все багатство християнського богослуж?ння.
У цьому контекст? важливе значення мають знаки ? символи, як? допомагають нам виявити те, що прожива?мо. Це можемо спостерегти насамперед у нашому повсякденному житт?. Наприклад, об?ймати людину ? знаком, який виходить за буквальне трактування об?йм?в як двох рук, як? тримають ?ншу людину, а дарування кв?т?в виража? те важливе почуття, яке деколи неможливо передати словами. Не менш важливе значення ма? символ?чна мова, яка притаманна ус?м культурам ? рел?г?ям. У рел?г?? символи виражають щось, що допомага? людин? ув?йти в сп?лкування з Богом. Християнське богослуж?ння не виняток, однак тут використовуються символи, як? здеб?льшого мають б?бл?йне кор?ння, позначаючи тягл?сть ун?кальних стосунк?в з Богом в ?стор?? спас?ння. Церква протягом стол?ть використовувала б?бл?йний символ?зм й розвивала його в нових формах, щоб зв?щати ? пояснювати належним чином християнське послання. У такий спос?б символи стають ?нструментами для передач? невимовного.
Отож, щоб говорити про красу л?тург??, кульм?нац??ю яко? ? Святе Та?нство ?вхарист??, необх?дно реаб?л?тувати л?тург?йну мову, щоб ?? розум?ли ? практикували члени Церкви. Мова, яку б?льше не розум?ють, вмира?. Тому нагальним завданням ста? повернення значення словам, або, радше нагадування значення того, що пережива?мо у л?тург?? Церкви. При цьому варто обов’язково враховувати, що значення розвиваються та зростають разом з тими, хто ?х розум?? й переда?.
Б?бл?ограф?я:
?? Ватиканський Собор, Конституц?я про святу л?тург?ю «Sacrosanctum Concilium» // Документи Другого Ватиканського Собору (1962-1965): Конституц??, декрети, декларац??. Коментар?, Св?чадо 2014, 7.
F. SIENI, Il mistero eucaristico, (Quaderni del Concilio, vol. 9), Shalom editrice 2022, 7,14, 19-20.
M. FORTES, Religious Premisses and Logical Technique in Divinatory Ritual // Philosophical Transactions of the Royal Society of London. Series B, Biological Sciences, vol. 251, n. 772, 1966, 409-422.
PAPA FRANCESCO, Desiderio desiderarvi. Lettera Apostolica sulla formazione liturgica del popolo di Dio, Paoline Editoriale Libri 2022, 27, 57.