В?ра Церкви (10): Боже слово задля нашого спас?ння
о. Як?в Шумило, ЧСВВ
На ст?нах римських катакомб святого Калл?ста м?стяться фрески ?з зображенням Церкви у вигляд? човна, який дола? земне життя, щоб досягти життя в?чне у Боз?, та у якому праведники знаходять прихисток. Церква, яка пливе у бурхливому мор? св?ту, ма? бути неодм?нно керована Святим Духом ? Словом Божим, як? обер?гають човен в?д авар??. Тому пригляньмося ближче до Божого слова у Святому Письм?, щоб воно стало для нас над?йним пров?дником, який провадить до пристан? спас?ння.
Слово задля нашого спас?ння ? здоров’я
Часто можемо спостерегти, що з одного боку Б?бл?я для деяких ос?б асоц?ю?ться з п?дручником готових в?дпов?дей на вс? запитання. З ?ншого боку, чимало науковц?в критикують Б?бл?ю за ?? ненауковий п?дх?д, неточне в?дображення природних явищ чи «застар?ле» ставлення до св?ту. Одним словом, у Б?бл?? ?сну? багато питань, як? вона залиша? без в?дпов?д?. Для того, щоб зрозум?ти особлив?сть Святого Письма, погляньмо на навчання ?? Ватиканського Собору. Догматична конституц?я про Боже Об’явлення зазнача?, що «книги Писання впевнено, в?рно ? непомильно навчають правди, яку Бог для нашого спас?ння захот?в пом?стити у Святому Письм?». Ключовим критер??м ста? спас?ння, до якого провадить зм?ст священних книг. ?ншими словами, Б?бл?я м?стить все, що сприя? спас?нню.
Коли на вулиц? почати говорити з людьми про спас?ння, то чимало ос?б можуть просто не зрозум?ти, про що саме йдеться. Кр?м того, чималий негативний вплив на уявлення про спас?ння справили р?зноман?тн? секти, рел?г?йн? самозванц? або часте вживання цього слова без належного пояснення у пропов?дях. Вдаватися в детал? причин дискредитац?? теми спас?ння не ? предметом наших роздум?в. Однак фактом ? те, що значно охоч?ше сп?врозмовники хот?тимуть д?знатись, як краще берегти сво? здоров’я чи стати красив?шими. У сучасному св?т? п?клування про здоров’я стало одн??ю з модних тенденц?й: множаться оздоровч? центри, зб?льшу?ться к?льк?сть в?дв?дувач?в спортзал?в тощо. Тому, щоб краще зрозум?ти мету Святого Письма, необх?дно зазначити, що спас?ння включа? аспект здоров’я.
Здоров’я стосу?ться не т?льки душ?, як вважалося ран?ше, ? не т?льки т?ла, як часто вважа?ться в наш час, але вс??? людини. ?нтегральний п?дх?д до здоров’я вказу? нам на те, що на нього впливають особливост? св?тогляду, вза?мини з ?ншими особами й навколишн?м середовищем. Вс? ц? елементи формують особист?сть та стосуються ?? ф?зичного, псих?чного й ментального здоров’я. Якщо християни продовжують читати Б?бл?ю, то це тому, що вони усв?домили, що ?хн? здоров’я/спас?ння пов’язане ?з засво?нням Божого слова, яке вплива? ? на самопочуття, яке ? комплексним станом благополуччя людини.
Нас?ння Слова досяга? кожного, про що св?дчить притча про с?яча (Мр. 4, 1-20), який всюди розсипа? Слово. Нашим завданням ? прийняти його якнайкраще в сво? серце, бо в?д цього залежить родюч?сть, тобто здоров’я. Добре розум?ючи, що слухання ? умовою спас?ння, сатана вс?ляко намага?ться притлумити Боже слово, пос?яне в людському серц?: в?дверта? нас в?д слухання, пропону? альтернативи чи штучн? зам?нники, апелю? до недостатност? часу або можливостей. Однак ?стина в?ри проста: наше здоров’я та / або спас?ння залежить в?д того, чи ми слухатимемо ? прийматимемо Боже слово. Якщо Святе Письмо не засво?не, воно н?коли не стане Божим словом, не стане спов?дуванням в?ри, не принесе спас?ння, а також здоров’я для душ? й т?ла.
Серце, яке слуха? Боже слово
Прив?лейованим м?сцем, де бажа? вкоренитися Боже Слово, ? людське серце. У медицин? серце ? одним з ключових орган?в, який прокачу? кров, щоб живити весь орган?зм. Коли серце працю?, його працею зрошу?ться все т?ло: в?д голови до п’ят. Ц?нн?сть серця поляга? в тому, що його сприймають не як окремий самост?йний орган, а як ?нтимний об’?днуючий центр. Ця особлив?сть притаманна б?бл?йному значенню серця, яке розум??ться як осердя вс??? особи: ?? сумл?ння, емоц?й, п?знання й житт?во? сили.
Для зустр?ч? м?ж Богом та людиною необх?дне слухання. Якщо людське серце готове слухати, то вся людина отриму? в?д цього користь. ? навпаки, серце, яке не здатне слухати, ? джерелом ф?зично? та внутр?шньо? хвороби. Одна з найб?льших труднощ?в, з якими сьогодн? стика?ться людина, стосу?ться щирого слухання слова. Варто лише в?дв?дати р?зн? з?брання, щоб побачити, що там подекуди б?льше говорять, н?ж слухають. Християнська в?ра навча?, що серце, яке слуха?, ? передумовою в?ри й спас?ння. А оск?льки в?ра залежить в?д слухання (Рим. 10,17), то серце, яке не слуха? Боже слово, позбавлене в?ри.
«Коли ти тво?ми устами визнаватимеш Господа ?суса ? в?руватимеш у тво?м серц?, що Бог воскресив його з мертвих, то спасешся, бо серцем в?ру?ться на оправдання, а устами визна?ться на спас?ння» (Рим. 10, 9-10). Ц? слова стали результатом роздум?в апостола Павла над темою праведност?. Зг?дно з? старозав?тним розум?нням (Втор. 30, 12-14), Боже слово не ? десь далеко на неб?, а на вустах ? в серц? кожно? людини, яка бажа? спастися. Апостол коменту? цей уривок, нагадуючи, що серцем людина в?рить, щоб отримати праведн?сть, а устами спов?ду? в?ру, щоб отримати спас?ння. Читання, слухання Божого слова народжу? д?яльну в?ру в Христа, бо для християн спас?ння завжди приходить через Слово Боже, яке об’явилося в ?сус? Христ?.
Засво?ння Божого слова
Боже слово м?стить р?зн? значення, як? в?дкриваються для читача: буквальний, моральний, алегоричний ? анагог?чний (духовний). Буквальний смисл вказу? на безпосередню под?ю, яку опису? Святе Письмо, тобто на те, що автор ма? на уваз? безпосередньо, через пряме значення використаних терм?н?в. У Святому Письм? буквальний смисл ? основою, на як?й ?рунтуються ?нш? значення.
Алегоричне значення проявля?ться тод?, коли у текст? використовуються риторичн? ф?гури, так? як притча, алегор?я чи пор?вняння. Найчаст?ше це значення зустр?ча?ться в поез?? та в л?тературних жанрах, що належать до мудр?сних ? пророчих книг, але воно також може бути присутн?м у спорадичн?й форм? в ?нших книгах. Схожим до алегоричного значення ? й духовне, яке виявля? закладен? в богонатхненному текст? глибш?, духовн? ?стини, де певн? под?? чи описи стають знаками, як? навчають духовних реал?й. Наприклад, св?тло часто використову?ться як знак мудрост? чи присутност? Бога, а вода ? знаком очищення, в?дродження й духовного життя. Сво?ю чергою поява дорогоц?нно? реч? познача? ту духовну ?стину, яка ма? велику ц?нн?сть. Бачення духовного смислу вимага? також розум?ння ?сторичного, культурного та л?тературного контексту, що допомага? осягнути його глибше значення. Зрештою, моральне значення спонука? до певно? повед?нки та способу життя, який в?дпов?да? Божому слову та ста? насл?дком життя у в?р?. «Середньов?чний двов?рш коротко п?дсумову? ц? чотири смисли: “Буквальне – виклада? под??, алегор?я – вчить, у що треба в?рити, моральне – що робити, анагог?я – до чого прямувати”», – чита?мо у Катехизм? Католицько? Церкви. Описан? значення допомагають читачев? або слухачев? добре засво?ти ?стини, як? м?стяться у Святому Письм?.
?снують принаймн? три ознаки того, що Боже слово принесло пл?д для людського серця. Перша ознака стосу?ться любов?: м?ж людьми ? людей до Бога. Друга пов’язана ?з особою Христа, Який ? центральним зм?стом нашо? в?ри: через читання Святого Письма в?руюча людина повинна п?знавати ?суса Христа, а через п?знання – насл?дувати Його у щоденному житт?. ?ншими словами, йдеться про поглиблення нашо? в?ри у Христа. Трет?й насл?док засво?ння Божого слова проявля?ться у зрост? над?? (Рим. 5,5). За словами Папи Франциска, як? в?н промовив 25 жовтня 2024 р. п?д час Асамбле? Римсько? д??цез??, християнська над?я завжди працьовита, бо ?? оживля? впевнен?сть у тому, що саме Господь керу? ?стор??ю ? що в Ньому ми можемо будувати те, що по-людськи зда?ться неможливим. Отож, три богословськ? чесноти: в?ра, над?я та любов, як? живляться Божим словом, стають супутницями життя Божого люду, обер?гаючи його здоров’я та провадячи до спас?ння.
Б?бл?ограф?я:
Катехизм Католицько? Церкви, М?с?онер, Жовква 2002, 118.
?? Ватиканський Собор, Догматична конституц?я про Боже Об'явлення «Dei Verbum» // Документи Другого Ватиканського Собору (1962-1965): Конституц??, декрети, декларац??. Коментар?, Св?чадо, Льв?в 2014, 11.
A. PITTA, 尝’颈蝉辫颈谤补锄颈辞苍别 (Quaderni del Concilio, vol. 4), Shalom editrice, 2022, 55-60.
PAPA FRANCESCO, Ricucire lo strappo: oltre le disuguaglianze, in URL: < > (in 06/03/2025).
