杏MAP导航

о. Як?в Шумило, ЧСВВ

Продовжу?мо роздумувати над Догматичною конституц??ю ?? Ватиканського Собору про Боже Об’явлення Dei Verbum, яка торка?ться самих основ в?ри Церкви – Божого Слова, Його об’явлення ? передач? через живе Передання ? Святе Письмо. Цей документ прин?с велику користь для життя Церкви на екзегетичному, богословському, духовному, душпастирському та екумен?чному р?внях. У к?лькох наступних еп?зодах ми торкнемося важливост? Святого Письма в житт? Церкви, про що йдеться в останн?й глав? Догматично? конституц?? про Боже Об’явлення.

Бути причасниками Божого слова

У минулих еп?зодах ми говорили про особлив?сть божественного натхнення Священного Писання, де Святий Дух провадить священних автор?в, щоб Святе Письмо перетворилося на Боже слово. Саме тому неможливо розум?ти Боже Об’явлення поза д??ю Духа. Святе Письмо сповнене розпов?дей про д?ю Святого Духа в ?стор?? спас?ння, зокрема, в житт? ?суса. Святий Дух сходить на апостол?в в день П’ятидесятниц? (пор. Д?. 2, 1-4) ? оживля? ?х для м?с?? зв?щення Добро? Новини вс?м народам. Кр?м того, богосп?лкування у Пресвят?й Тр?йц? завжди передбача? стосунки м?ж Сином ? Святим Духом, яких св. ?риней Л?онський метафорично назива? «двома руками Отця».

Зв?дси виплива? той факт, що Слово, яке в?д початку було з Богом ? ? Богом (?в. 1,1), об’явля? самого Бога в д?алоз? любов? м?ж Божественними Особами ? запрошу? нас до участ? в цьому д?алоз?. Тому людина, створена на образ ? подобу Бога, Який ? любов’ю, може зрозум?ти себе т?льки в прийнятт? Слова ? в слухняност? д?? Святого Духа. А особлив?сть Церкви поляга? в усв?домленн? фундаментального значення Божого Слова, що стало т?лом – ?суса Христа, ?диного Спасителя ? Посередника м?ж Богом та людиною.

?дн?сть Передання Церкви та Святого Письма

Божий люд ? нев?дд?льний в?д Божого слова. В ?стор?? були так? пер?оди, як? не завжди характеризувались збалансованим зв’язком м?ж Церквою та Святим Письмом. Нав?ть до сих п?р ?снують спроби поставити авторитет Святого Письма незалежно в?д Церкви ? навпаки. Наголос лише на одному з цих двох елемент?в провоку? небезпечний ризик абсолютизац??. У першому випадку Святе Письмо розгляда?ться як ?дина норма в?ри, в?докремлена в?д церковного вим?ру. Натом?сть Передання Церкви ? Священне Писання ? нерозривно пов’язан? м?ж собою та ведуть до т??? само? мети. Як зазнача? Догматична конституц?я про Боже Об’явлення, те, що Христос об’явив нам для спас?ння, повинно залишитись ц?л?сним на в?ки та передане вс?м покол?нням. «Це й було в?рно виконано – як через тих апостол?в, як? у сво?му усному пропов?дуванн?, сво?ми прикладами й навчаннями передавали те, що отримали з розмов ? д?л Христових чи п?знали п?д спонукою Святого Духа, так ? через тих апостол?в ? муж?в з ?хнього оточення, як? п?д натхненням того самого Святого Духа виклали благов?сть спас?ння на письм?», – чита?мо в документ?. Бачимо, що життя Божого люду гармон?йно вплетене в «народження» Святого Письма. Книги Нового Зав?ту були насамперед под??ю Святого Духа, а воднораз насл?дком проживання досв?ду в?ри перших християнських громад.

Другий ризик поляга? в тому, щоб Церква не жила у св?тл? Святого Письма, наприклад, схиляючись, як у певн? ?сторичн? епохи, до форм побожност?, позбавлених б?бл?йного п?д?рунтя. Не ?сну? справжньо? молитви без вкор?неност? у Святому Письм?. Ба б?льше, пропов?дь й церковне життя ? житт?дайним лише тод?, коли Церква усв?домлю?, наск?льки живим та д??вим ? Боже слово (?вр. 4,12).

У цьому контекст? Конституц?я про Боже Об’явлення пропону? нам образ Церкви, яка шану? Святе Письмо так само як ?вхарист?ю: «вона н?коли не припиня?, особливо в л?тург??, приймати хл?б життя ?з трапези Божого слова ? Т?ла Христового та подавати його в?рним». Така паралель м?ж Святим Та?нством та Святим Письмом ? важливою ориг?нальн?стю ?? Ватиканського Собору, яка виявля? внутр?шню силу Церкви. Папа Франциск, в?дзначаючи цей вза?мозв’язок, заохочу?, щоб Боже слово дедал? б?льше ставало серцем кожно? церковно? д?яльност?. «Боже слово, яке ми чу?мо ? звершу?мо, насамперед в ?вхарист??, внутр?шньо насичу? ? зм?цню? християн, ? чинить ?х здатними бути автентичними св?дками ?вангел?я в щоденному житт?», – п?дкреслю? Свят?ший Отець у Апостольському напоумленн? Evangelii gaudium.

Живий голос ?вангел?я в Церкв?

Отож, вза?мозв’язок м?ж Святим Письмом й Переданням Церкви ? критично важливим для того, щоб Церква могла й надал? передавати об’явлене Боже cлово, ним омолоджуватися та в?дроджуватися у сво?му щоденному житт?. «Завдяки Переданню ста? в?домим для Церкви повний канон Священних Книг, ? Святе Письмо ста? через Передання глибше зрозум?лим ? пост?йно д??вим, – навча? Догматична Конституц?я про Боже Об’явлення. – Таким чином Бог, що колись був промовив, ? дал? безнастанно сп?лку?ться з Нареченою свого улюбленого Сина, а Святий Дух, через Якого луна? живий голос ?вангел?я у Церкв?, а через не? – у св?т?, веде в?руючих до повно? правди ? чинить так, що слово Христа в них щедро перебува? (пор. Кол. 3,16)».

Святе Письмо ? Передання ? засобами у та?нств? Бога ? Його безперервного д?алогу з людьми. Воно ста? живим словом, коли знаходиться у середовищ? Передання ? християнсько? громади з д??ю Святого Духа. Коли Святе Письмо перебува? в Церкв?, то ста? житт?дайним, тобто йому вда?ться дарувати справжн? життя, осв?тлюючи особисте, сп?льнотне й соц?альне ?снування в?руючих. Слово Боже набува? вс??? сво?? сили й здатност? осяювати життя в?руючих в ?вхарист?? ?, ширше, у вс?х Святих Та?нствах, як? ? потужними знаками зустр?ч? з Христом.

Святе Письмо форму? життя в?руючих

Отож, кожен з нас повинен замислитися над тим, як ми використову?мо Святе Письмо. Наприклад, нер?дко трапляються спроби ?нструментал?зувати Святе Письмо, коли особа п?длаштову? Боже слово п?д те, що хоче сказати. Деколи така ман?пуляц?я спрямована на демонстрац?ю переваги над ?ншими, забуваючи про глибинне значення використаного тексту. Все ж, нав?ть будучи ув’язненим у дво?стих ц?лях, Святе Письмо не може втратити свого справжнього сенсу.

Ми повинн? дозволити Священному Писанню стати для нас ? для вс?х, хто до нього зверта?ться, поживою, а також «духовн?стю», внутр?шн?м життям та мотивац??ю. Не йдеться про звичайн? душевн? ут?хи, мр??, благочестив? прагнення тощо, як? залишаються лише теор??ю. Адже коли нам добре у житт?, то так? поривання сприяють лише тому, щоб почуватися краще за ?нших. Натом?сть Боже слово повинно сформувати в людин? нову ментальн?сть та новий спос?б бачення св?ту. Наука Христа, воплоченого Слова ? повновладною (пор. Мр. 1,27), адже може перем?нити людину, ?? мотиви, ц?л? та фундаментальну житт?ву ор??нтац?ю. ?ншими словами, Боже слово ста? ефективним засобом для навернення.

Християни ? тими, як? визнають Боже слово основою всього. Той, хто буду? сво? життя на Божому слов?, той буду? сво? життя у м?цност? й довготривалост? (пор. Мт. 7,24). Це особливо потр?бно в наш час, коли багато речей, на як? ми спира?мося, будуючи життя, або на як? спокуша?мося покладати над?ю, виявляють св?й скороминущий характер. Власн?сть, задоволення ? влада рано чи п?зно виявляються нездатними реал?зувати найглибш? прагнення людського серця. Для того, щоб будувати сво? життя, людин? потр?бен м?цний фундамент, який залиша?ться нав?ть тод?, коли людська впевнен?сть зазна? краху.

У такий спос?б формуються слухач? Божого слова, як? дають пл?д у вибудовуванн? добрих пр?оритет?в, та як? можуть дивитися на реч? Божими очима. В?дтак Боже слово осв?тлюватиме кожну сферу людського життя: с?м’ю, школу, культуру, працю та дозв?лля. Папа Бенедикт XVI зазнача?: «?сну? т?сний вза?мозв’язок м?ж св?дченням Святого Письма, як доказ, що його Боже слово да? про себе, ? св?дченням життя в?руючих. Одне передбача? ? веде до ?ншого. – чита?мо в п?слясинодальному Апостольському повчанн? Verbum Domini. – Християнське св?дчення переда? Слово, засв?дчене в Писанн?. Писання сво?ю чергою поясню? св?дчення, яке християни покликан? давати власним життям. Таким чином, хто зустр?ча? правдивих св?дк?в ?вангел?я, може констатувати д??в?сть Божого слова в тих, хто його прийма?».

Б?бл?ограф?я:

?? Ватиканський Собор, Догматична конституц?я про Боже Об'явлення «Dei Verbum» // Документи Другого Ватиканського Собору (1962-1965): Конституц??, декрети, декларац??. Коментар?, Св?чадо, Льв?в 2014, 7-8, 21.
M. CARDINALI, La Sacra Scrittura nella vita della Chiesa (Quaderni del Concilio, vol. 5), Shalom editrice, 2022, 16-19.
PAPA BENEDETTO XVI, Verbum Domini. Esortazione apostolica postsinodale, in URL: <  > (in 20/02/2025), 97.
PAPA FRANCESCO, Evangelii gaudium, in URL: <  > (in 09/02/2025), 174.