В?ра Церкви (12): Л?тург?я – участь у та?нств? Христа
о. Як?в Шумило, ЧСВВ
В?ра Церкви нерозривно пов’язана ?з л?тург??ю. Конституц?я ?? Ватиканського Собору про святу л?тург?ю Sacrosanctum Conlilium зазнача?, що л?тург?я – це вершина, до яко? пряму? д?яння Церкви ? водночас джерело, з якого плине вся ?? сила. Ц? слова спонукають нас роздумати над особливостями л?тург?? у св?тл? навчання ?? Ватиканського Собору.
Продовження Божого д?ла спас?ння
«Слово “л?тург?я” перв?сно означало “публ?чне д?ло”, “служба, виконувана народом або для народу”. У християнськ?й традиц?? воно означа?, що Божий люд бере участь у “д?л? Божому”», – поясню? Катехизм Католицько? Церкви, додаючи, що у Новому Зав?т? це слово означало не лише зд?йснення культу, а й пропов?дування ?вангел?я ? любов у д??. Отож, перед нами два ключов? аспекти, як? характеризують л?тург?ю – д?ло Боже та зв?щення ?вангел?я. Насамперед запита?мо, як Боже д?ло пов’язане з л?тург??ю? Конституц?я про святу л?тург?ю Sacrosanctum Conlilium да? ч?тку в?дпов?дь, де стверджу?ться, що богослуж?ння ? продовженням д?ла спас?ння в Церкв?.
Як ми вже зна?мо з попередн?х еп?зод?в, Боже Об’явлення, яке ма? за мету спас?ння вс?х людей, проявилося як посл?довн?сть д?янь Бога в ?стор??, кульм?нац??ю якого стало д?ло в?дкуплення, яке зд?йснив Христос. В ?стор?? ми зустр?ча?мось ?з в?чною Божою любов’ю до людини, аж до того, що сам Бог входить в ?стор?ю народу та промовля? до нього. В?дтак приходить «повнота часу» (Гал. 4,4-5; 2 Тим 1,10), ? Бог у Христ? виявля? свою безмежну любов до вс?х (пор. Рим. 5,6-11). Саме завдяки Христов? ми можемо брати участь у Божому д?л?. Оск?льки Церква ма? завдання продовжувати в час? й простор? д?ло спас?ння свого Глави, час Христа породжу? час Церкви, де Божий люд бере участь у та?нств? Христа.
Участь Божого люду в та?нств? Христа
Л?тург?йне життя Церкви включа? в себе богослуж?ння, с?м Святих Та?нств ? сакраментал?? (освячення та благословення). У центр? л?тург?? Церкви знаходиться Пресвята ?вхарист?я – джерело ? вершина всього християнського життя. «Ус? ?нш? та?нства, як ? вс? церковн? служ?ння та д?ла апостольства, пов’язан? з ?вхарист??ю ? до не? спрямован?. Бо ?вхарист?я м?стить у соб? весь духовний скарб Церкви, тобто самого Христа – нашу Пасху», – навча? Катехизм Католицько? Церкви. ?вхарист?йна Жертва, а також Свят? Та?нства чинять Церкву справжн?м Т?лом Христовим.
Терм?н sacramentum (та?нство) ? перекладом грецького слова μυστ?ριον (mysterion). Свят? Та?нства, як? звершуються в Церкв?, вкор?нен? в Божому та?нств?, яке ? тайною, «що в?д в?к?в захована була в Боз?» (Еф. 3, 9), а тепер стала в?домою завдяки Христу, Який через сво? воплочення, страст? та воскрес?ння хоче «притягнути вс?х до себе» (пор. Йо. 12, 32). Таким чином, новозав?тне поняття mysterion означа? реальн?сть Бога, Який сп?лку?ться з людьми в ?сус? Христ?. Зв’язок м?ж Святими Та?нствами ? д??ю у них Христа ? безсумн?вний: завдяки Святим Та?нствам весь Божий люд бере участь в Божому д?л? спас?ння. Католицька Церква стверджу?, що с?м Святих Та?нств були встановлен? Христом, оск?льки лише В?н може авторитетно по?днати дар Сво?? спасительно? благодат? з видимими ?? знаками. Тому Свят? Та?нства не ? церковним витвором, а Церква не може зм?нити ?хню сутн?сть, адже вони ?рунтуються на под?? Христа в ц?лому: його вт?ленн?, житт?, смерт? й воскрес?ння.
Божественна благодать, однак, не обмежу?ться виключно с?мома Святими Та?нствами. ?снують т. зв. сакраментал?? – благословення й освячення, як? ? частиною життя й в?ри Церкви, як?, певним чином насл?дуючи Свят? Та?нства, включають духовн? насл?дки, яких досяга?мо через мол?ння Церкви. ?хня особлив?сть поляга? в тому, що вони визнаються такими, що мають завдання передавати Христову благодать ? освячують р?зн? обставини життя через мол?ння Церкви. Д?ло спас?ння та участь Божого люду в та?нств? Христа продовжу?ться також в богослуж?ннях добового кола, у яких Церква безупинно прославля? Бога та заступа?ться перед Ним за спас?ння всього св?ту. «Богослуж?ння добового кола (Церковне правило) в?дпов?дно до давньо? християнсько? традиц?? укладено таким чином, щоб весь переб?г дня ? ноч? освячувався хвалою Божою», – чита?мо у Конституц?? Sacrosanctum Conlilium.
Даний документ також опису? особлив?сть присутност? Христа в л?тург?йних д?яннях. «В?н присутн?й у Жертв? Божественно? Л?тург?? (Свят?й Мес?) ? в особ? служителя, коли через священниче служ?ння нин? жертву? той, Хто колись прин?с Себе у жертву на хрест?; а головною м?рою В?н присутн?й п?д ?вхарист?йними видами. В?н присутн?й сво?ю силою у святих Та?нствах таким чином, що коли хтось хрестить – хрестить сам Христос. – навча? ?? Ватиканський Собор. – В?н присутн?й у сво?му слов?, адже це В?н промовля?, коли в Церкв? читають Святе Письмо. Нарешт?, присутн?й, коли Церква молиться ? сп?ва?, адже В?н об?цяв: “Де дво? або тро? з?бран? в мо? ?м’я, там я серед них” (Мт. 18,20)». Таким чином, завдяки л?тург?? ми беремо участь в под?? спас?ння, яке дарував нам Господь.
Л?тург?йний р?к як актуал?зац?я под?й спас?ння
Л?тург?йне життя ма? св?й календарний цикл, який виража?ться через л?тург?йний р?к, який побудований навколо спасенних под?й з життя ?суса Христа ? Пресвято? Богородиц?, а також вшанування пам’ят? святих. Впродовж року Божий люд пережива? под?? з ?стор?? спас?ння: прих?д ? перебування Сина Божого на земл?, Його страждання, смерть ? воскрес?ння. Господськ? свята немовби зупиняють час ? роблять нас сучасниками Христа з Його та?нством. ?сторичн? факти трапляються раз ? назавжди, але в л?тург?йний, святковий момент вони стають присутн?ми для нас. Не йдеться лише про звичайний обряд. Свята ? нагодою повернутися до перв?сно? под?? з життя Христа, оновлюючи ?? значення. «Пригадуючи та?нства в?дкуплення, Церква в?дкрива? в?рним багатство чеснот ? заслуг свого Господа, щоб повсякчас робити ?х певним чином присутн?ми для в?рних ? щоб вони, ставши причасниками цих чеснот ? заслуг, наповнювалися благодаттю спас?ння», – навча? Конституц?я про святу л?тург?ю.
У цьому контекст? центральною под??ю ? смерть ? воскрес?ння Христа, як? становлять основу керигми. Первинн? в?ровизнання християн розпочались ?з цього проголошення: Христос-Господь помер ? воскрес задля нашого спас?ння. Коли ж Церква зв?ща? сучасн?й людин? Добру Новину про воскрес?ння, то переда? Божу до нас любов, прощення гр?х?в та джерело внутр?шньо? сили на спас?ння тому, хто в?ру?. Достатньо лише поглянути на апостольську пропов?дь, щоб зрозум?ти, що в основ? християнського послання в?ри лежить велика пасхальна под?я Христово? смерт? та воскрес?ння. Причина дуже проста: в ц?й под?? повною м?рою виявля?ться любов Отця, який в?дда? свого Сина на смерть заради нас ? нашого спас?ння, а Син прийма? цей послух, добров?льно приносячи себе в жертву на хрест?, встановлюючи новий зав?т любов? м?ж Богом ? людством. Пасхальна под?я в?дкрива? природу Божо? любов?, яка в?дда? себе, щоб зробити людину причасниками вс?х сво?х багатств. Саме значення под?й з життя ?суса Христа нада? значення Святим Та?нствам.
Зустр?ч з Богом у Святих Та?нствах
Отож, поштовх, який дав ?? Ватиканський Собор для Церкви, стосу?ться необх?дност? розум?ти сенс л?тург??. Конституц?я Sacrosanctum Conlilium вказу? на завдання належно викладати л?тург?ку в Духовних сем?нар?ях, монаших студ?йних ос?дках та на богословських факультетах, а також заклика? духовенство жити л?тург?йним життям ? д?литися ним з в?рними: «Нехай душпастир? наполегливо й терпляче дбають про л?тург?йне виховання в?рних, а також про ?хню д?яльну зовн?шню та внутр?шню участь у л?тург?? в?дпов?дно до ?хнього в?ку, стану, способу життя ? ступеня рел?г?йно? культури».
Навчання чи л?тург?йн? катехизи мають включати пояснення того факту, як Христос д?? в Церкв? через л?тург?ю, зокрема, через Свят? Та?нства. Саме у них ми ма?мо ун?кальну нагоду зустр?тися з ?сусом, адже сьогодн? ?дн?сть з Богом ? сакраментальною (за посередництвом Святих Та?нств). П?д час свого земного життя Христос дарував спас?ння через слова та д?яння. Не бува? л?тург?? без конкретного вираження д?? Бога. У католицькому розум?нн? духовний досв?д л?тург?? ма? тод? сенс, коли супроводжу?ться конкретними знаками й д?ями, у яких присутн?й Господь.
Б?бл?ограф?я:
Катехизм Католицько? Церкви, М?с?онер, Жовква 2002, 1069-1070, 1324.
?? Ватиканський Собор, Конституц?я про святу л?тург?ю «Sacrosanctum Concilium» // Документи Другого Ватиканського Собору (1962-1965): Конституц??, декрети, декларац??. Коментар?, Св?чадо, Льв?в 2014, 7,15-19, 60, 102.
A. ELBERTI, La liturgia nel mistero della Chiesa (Quaderni del Concilio, vol. 6), Shalom editrice 2022, 31.
COMMISSIONE TEOLOGICA INTERNAZIONALE, La reciprocità tra fede e sacramenti nell’economia sacramentale, Libreria Editrice Vaticana 2021, 36,40,59.
