В?ра Церкви (19): музичне мистецтво та л?тург?я
о. Як?в Шумило, ЧСВВ
Л?тург?я Церкви да? змогу виразити сво? рел?г?йн? почуття, в?дчути себе одн??ю Божою родиною, щоб разом славити люблячого Бога, Який провадить до спас?ння. Тому л?тург?йне оновлення, до якого заклика? ?? Ватиканський Собор, спрямоване на те, щоб кожен член Церкви брав участь у пасхальному та?нств? спас?ння, яке знаходить сво? продовження у л?тург?? Церкви. У цьому процес? вагоме значення в?д?грають л?тург?йн? д?? ? слова. Промовлен? слова знаходять в?дгом?н у серцях людей, коли виражаються у хоровому сп?в? чи у по?днанн? з музичними ?нструментами. Тому пригляньмося ближче до к?лькох аспект?в рол? музичного мистецтва в л?тург??.
В?ра, яка виража?ться у л?тург?йному сп?в?
«Музична традиц?я вселенсько? Церкви становить неоц?ненний скарб, який вид?ля?ться з-пом?ж ?нших вияв?в мистецтва насамперед тим, що сакральний сп?в, по?днаний з? словами, становить необх?дну й нев?д’?мну частину урочисто? л?тург??», – навча? Конституц?я про святу л?тург?ю Sacrosanctum Concilium. Це означа?, що музика ? п?сня ? б?льше, н?ж окрасою богослуж?ння. Л?тург?йний сп?в народу чи органна музика ? важливим способом активно? участ? у богослуж?ннях, адже залучають в л?тург?ю ун?версальний спос?б вираження рел?г?йних почутт?в. Можемо спостер?гати за людьми р?зного культурного та рел?г?йного походження, як? виражають себе завдяки музичному мистецтву. Велич музики поляга? також в ?? крас?, яка спонука? будувати навколо себе св?т сол?дарност?, миру та любов?. «Сп?вати властиво тим, хто любить» (Cantare amantis est), – писав святий Августин. З ?ншого боку, музична сфера – це величезний кв?тучий прост?р для синерг?? м?ж богослуж?нням ? культурою, яка може принести добр? плоди для Церкви.
Л?тург?йний сп?в, у пор?внянн? з ?ншим сп?вом, спрямований на мету в?ри. Конституц?я про святу л?тург?ю вказу? на дв? мети сакрально? музики: прославу Бога та освячення в?рних. У богослужбовому сп?в? Божий люд виража? в?ру й любов Церкви до свого Господа. Тому недостатньо лише бездоганно говорити ? робити те, що припису? л?тург?я. ?? треба проживати, щоб вона знайшла в?дгом?н у серц? людини. В одному ?з сво?х твор?в святий Августин згаду?, що одного разу в?дпов?дь в?рних «Ам?нь» наприк?нц? ?вхарист?йно? молитви мала такий вплив, що здавалося, наче з цим сп?вом здригалися ? ст?ни собору. У друг?й половин? XX стол?ття один з? священник?в латинського обряду в сво?х спогадав писав, що коли був присутн?й на Божественн?й Л?тург?? в заокеанськ?й параф?? Укра?нсько? Греко-Католицько? Церкви, то п?д час сп?ву «Символу в?ри» його оч? наповнилися сльозами, адже в?н побачив та в?дчув як громада в?рних проживала те, що визнавала. Бачимо, що в?ра та любов Божого люду знаходять ефективне вираження у л?тург?йному сп?в?. Таким чином, л?тург?я ста? живою, адже все те, що було пережито ?сторично та описано у Святому Письм?, виража?ться також через культуру.
Мистецтво, яке народжу?ться в?д зустр?ч? з Христом
Л?тург?йний сп?в, який збер?га?ться в Церкв? протягом стол?ть, показу? нам, що весь скарб християнсько? культури народився з в?ри, внасл?док зустр?ч? людини з Христом. Про це говорив Папа Бенедикт XVI п?д час одн??? ?з загальних ауд??нц?й у катехиз?, присвячен?й святому Роману Солодкосп?вцю. В?н зауважив, що святий Роман належить до велико? групи теолог?в, як? перетворили богослов’я на поез?ю. За словами Свят?шого Отця, святий Роман виража? живий ? ориг?нальний спос?б катехизац?? завдяки сво?й багат?й сакральн?й г?многраф??, яка сьогодн? присутня у л?тург?йному житт? деяких Сх?дних Церков. У його творах в?добража?ться ?дн?сть м?ж Христом, що возн?сся на небо, та апостолами, тобто Церквою. Численн? тропар? та кондаки святого Романа пронизан? темою христолог??, в?рою вселенсько? Церкви, а також близьк? до народно? побожност?. Не менш важливим сюжетом його г?многраф?? ? Пресвята Богородиця, яку в?н згаду? майже наприк?нц? вс?х сво?х г?мн?в та присвячу? ?й сво? найкрасив?ш? кондаки. Кр?м того, його л?тург?йн? г?мни торкаються морально? сфери, де присутн?й заклик до навернення та покаяння. Таким чином, велика заслуга святого Романа Солодкосп?вця поляга? в тому, що в?н зум?в по?днати поез?ю з богослуж?нням. Однак все це було б неможливим без його особисто? зустр?ч? з Христом. Завдяки дотику серця людини до ?стини, яка ? Любов’ю, зроджу?ться рясна християнська культура. ? якщо в?ра залиша?ться живою, то ця культурна спадщина також ста? житт?дайною.
Музичне мистецтво, позначене проживанням та?нства
Зустр?ч людини з божественним породжу? справжню красу. Про це св?дчать численн? музичн? твори, як? вважаються надбанням св?тово? спадщини. Пригада?мо лише про двох, мабуть найв?дом?ших автор?в: Вольфганга Амадея Моцарта та Йоганна Кр?ст?ана Баха. Перший композитор був надзвичайно пл?дним на нив? рел?г?йно? музики. В?н створив численн? твори для хору, зокрема, дев’ятнадцять Мес, Рекв??м (KV 626), чотири л?тан??, оратор?ю, ?тал?йськ? та н?мецьк? кантати тощо. Численною спадщиною духовних твор?в може похвалитися ? Бах. Моцарт, хоч ? не без труднощ?в, був пов’язаний ?з Католицькою Церквою, а Йоганн Кр?ст?ан Бах сп?впрацював з протестантськими громадами. Обидвох же композитор?в живила в?ра. Про це згадував, зокрема, теолог Ганс Урс фон Бальтазар, який дуже любив музику Моцарта. Сво?ю чергою, протестантський богослов Карл Барт, який тлумачив зв’язок м?ж мелодикою ? життям у благодат?, уявляв соб? рай як мелод?йне звучання, яке знаходиться серед нот Моцарта ? Баха.
Говорячи про двох згадуваних композитор?в, увага спрямову?ться на ?хн?й талант передати в?ру в музичному вираженн?. Це стало можливим завдяки ?хньому в?дчуттю сакрального, яке в рел?г?йн?й площин? окреслю?ться як божественне. Кожна зустр?ч з божественним зд?йсню?ться не т?льки в рел?г?йному ключ?, а й в естетичному в?дчутт?, позначеному та?нством, яке виклика? близьк?сть ? дивовижу. Як насл?док, ген?й композитор?в поляга? в тому, щоб передати пережит? в?дчуття сво?м слухачам. Чого варта лише Коронац?йна меса Моцарта для сол?ст?в, хору, органу та оркестру до мажор (н?м. Krönungsmesse Für Orgel, Chor, Solisten Und Orchester C-Dur), написана ним у 23 роки. Сл?дуючи структур? Свято? Меси, музика яскраво переда? та?нство Христа – воплочення, смерть ? воскрес?ння. Початок – Kyrie, призначений лише для хорового виконання, за яким сл?ду? велична увертюра скрипок, дал? вступа? сопрано, ледь п?дтримуване струнними, а в?дтак – повторення мелод?? тенором в м?норн?й тональност?. Наступн? частини пробуджують у слухача подяку, в?дтак ?нтригу, яка перелива?ться у неспок?й п?д час л?тург?йного переживання под?? смерт? Христа. У кульм?нац?йний момент атмосфера перем?ню?ться на користь тиш?, п?сля яко? св?т наче вибуха? криком радост? в?д зв?стки про Христове воскрес?ння, викликаючи у слухача в?дчуття спокою ? ладу. Спадщина, яка охоплю? чимало схожих твор?в, ? чудовим в?дображення житт?дайного простору музичних такт?в, як? творять мистецький переклад християнсько? в?ри на мистецтво.
Перш?сть Божого слова
Анал?зуючи численн? вираження в?ри у л?тург?йному сп?в? чи у використанн? музичних ?нструмент?в, можемо ствердити, що шлях для цього л?тург?йного багатства проклав сам Бог завдяки Сво?му Слову. Святе Письмо розпов?да? нам ?стор?ю спас?ння, яко? ми ? св?дками та активними учасниками. Завдяки в?р? у Боже слово ми ста?мо сп?вучасниками Божого та?нства, яке виража?ться у л?тург?йному житт? Церкви. Таким чином, пр?оритетом та точкою в?дл?ку вираження в?ри ? Боже слово, яке вза?мод?? з людськими словами. Сакральна музика ? хоровий сп?в спонукають вчитися проникати в та?мницю мови, розум?ти ?? структуру та спос?б вираження. ?сну? потреба в культур? слова, щоб навчитися входити у д?алог з Божим словом, проживати Його, а також вм?ти донести Його до ?нших.
З ?ншого боку, саме Священне Писання да? нам ор??нтири, як ми можемо прославляти Бога, входити з Ним у розмову та у який спос?б до Нього промовити. Саме тому, наприклад, псалми займають ч?льне м?сце у л?тург?йн?й молитв?, та ? любленими у монашому середовищ?. Багатство почутт?в, насичен?сть заклик?в та щир?сть звернення, якими сильно позначен? псалми, ? тим способом д?алогу з Богом, що не може залишати байдужим того, хто шука? ?дност? з Христом.
Отож, Святе Письмо ? ключовим джерелом л?тург?йного життя Церкви. Сво?ю чергою, Священне Писання потребу? тлумачення та сп?льноти, у як?й воно живе завдяки в?р?. У вза?мод?? Божого люду з Божим словом народжуються чудов? молитви та спос?б прослави Бога, який знаходить сво? в?дображення у л?тург?йному сп?в?. У по?днанн? Слова, християнсько? громади та мистецтва можемо в?дчути красу л?тург??, у як?й присутн?й Господь. Таким чином, Христос продовжу? промовляти до сво?? Церкви, щоб ввести ?? в дедал? глибший сенс об’явлених ?стин в?ри.
Б?бл?ограф?я:
?? Ватиканський Собор, Конституц?я про святу л?тург?ю «Sacrosanctum Concilium» // Документи Другого Ватиканського Собору (1962-1965): Конституц??, декрети, декларац??. Коментар?, Св?чадо, 2014, 112.
S. RIVA, Vivere la liturgia in parrocchia (Quaderni del Concilio, vol. 8), Shalom editrice, 2022, 42, 58.
BENEDETTO XVI, La musica. Un’arte famigliare al Logos, LEV-San Paolo, 2009, 17-18.
BENEDETTO XVI, Incontro con il mondo della cultura al Collège Des Bernardins, in URL: < https://press.vatican.va/content/salastampa/it/bollettino/pubblico/2008/09/12/0564.pdf > (in 13/05/2025).
