В?ра Церкви (27): Христос, Який д?? у Святих Та?нствах
о. Як?в Шумило, ЧСВВ
Конституц?я про Святу Л?тург?ю ?? Ватиканського собору Sacrosanctum Concilium нада? вагоме значення Святим Та?нствам, у яких по?днуються видим? знаки та невидима сила Святого Духа. Соборний документ, зокрема, наголошу? на важливост? розум?ння знак?в Святих Та?нств, як? сприяють плеканню духовного життя. В цьому та к?лькох наступних еп?зодах поглянемо на ?стотн? особливост? Святих Та?нств.
Христолог?чний характер Святих Та?нств
У католицьк?й богословськ?й традиц?? Свят? Та?нства визначаються як д??в? знаки Божо? благодат?. Конституц?я ?? Ватиканського Собору про святу л?тург?ю зазнача?, що Свят? Та?нства сприяють освяченню людей та розбудов? Т?ла Христового (Церкви). ?сну? с?м Святих Та?нств: Хрещення, Миропомазання, ?вхарист?я, Покаяння, ?леопомазання, Священство ? Подружжя. Вони торкаються вс?х етап?в й важливих момент?в життя християнина; завдяки ним християнське життя народжу?ться, зроста? та зм?цню?ться Божою благодаттю. Перш? три Свят? Та?нства називаються Та?нствами християнського вта?мничення, оск?льки виражають входження тих, хто в?рить у Христа, в життя в?ри Церкви. Наступн? два означують як Та?нства зц?лення: Покаяння як внутр?шн? зц?лення, прощення гр?х?в, а ?леопомазання уд?ля?ться для ф?зичного зц?лення. Свят? Та?нства Священства та Подружжя називаються Та?нствами розбудови Церкви, оск?льки призначен?, через особисте освячення, для спас?ння й формування ?нших.
Завдяки Святим Та?нствам, як? установив ?сус Христос, невидимий Бог ста? видимим ? в?дчутним у нашому св?т?. Як ми зазначали в попередн?х еп?зодах, та?нством Бога ? ?сус Христос, Який об’явив Його завдяки та?нству свого життя: словам ? д?лам, знакам ? чудесам, смерт?, воскрес?нню та через з?слання Святого Духа. З ц??? причини Свят? Та?нства у сво?й природ? не мають н?чого сп?льного з д?ями шаман?в чи автоматичним в?дтворюванням незрозум?лих жест?в, а безпосередньо пов’язан? з в?рою в ?суса Христа. Терм?н та?нство (грец. misterion, лат. sacramentum) можна окреслити як та?мницю невидимого Бога, Який об’явля?ться в ?сус? Христ?. У цьому сенс? та?мнич?сть не ? синон?мом чогось менш реального, незрозум?лого, нев?домого, а навпаки – це д?йсна реальн?сть, у як?й можливо брати участь завдяки в?р? у Христа, Який продовжу? д?яти сьогодн?.
Церква ? Свят? Та?нства
Життя ?суса було об’явленням Божо? любов?, яка проявилася через зц?лення хворих та вигнання злих дух?в, прощення гр?х?в, визвольну зустр?ч з потребуючими, виявлення близькост? Бога до вс?х людей та перемоз? над гр?хом ? смертю. Прояв та?нства Бога досяг сво?? кульм?нац?? у Христов?й смерт? та воскрес?нн?, через як? для людства стало доступним нове життя в Боз?. Тому перш? пропов?д? апостол?в зв?щають цю Божу любов в ?сус? Христ?, Який любить людину, аж до того, що в?ддав за не? сво? життя, ? тепер, воскреснувши, перебува? поруч з людиною. Тому Церква як сп?льнота Христових учн?в, продовжу? м?с?ю Христа, будучи знаком ? знаряддям щонайглибшо? ?дност? з Богом.
?дн?сть м?ж ?сусом та Церквою виражена у словах апостола Павла, який назива? Церкву м?стичним Т?лом Христовим. Цей образ бере початок у пророка ?зеки?ла, якому Бог у м?стичний спос?б показу? долину к?сток, зсохлих ? в?докремлених одна в?д одно?. В?дтак Господь зсила? на них духа, ? к?стки починають оживати, зближуватися ? об’?днуватися: на них виростають спочатку сухожилля, а пот?м шк?ра, ? таким чином утворю?ться ц?л?сне життя (пор. ?з. 37,1-14). Под?бно ? Церква ожива? завдяки сил? Святого Духа, Який чува? над нею й форму?, упод?бнюючи ?? до Христа. Цей дар Святого Духа ми отриму?мо в день нашого Хрещення, де ста?мо ?диним Т?лом Христовим (1 Кор. 12,12-13), в?д якого нас н?хто не може в?длучити. Апостол Павло, закликаючи чолов?к?в любити сво?х дружин, як власне т?ло, стверджу?, що так само ? Христос чинить з Церквою, бо ми члени Його т?ла (пор. Еф. 5,25-30). Господь, Який полюбив людину з ус??ю в?ддан?стю, бажа?, щоб вс? члени Церкви були також одним т?лом в ?дност? й любов?.
Завдяки сил? Святого Духа Церква продовжу? м?с?ю Христа. Зокрема, Божа благодать, яка стала ?сторично присутньою в ?сус?, продовжу? д?яти в Церкв? у прив?лейований пох?дний спос?б через д?ю Святого Духа. «Церва, допомагаючи св?тов? й сама багато в?д нього отримуючи, прагне лише одного – щоб прийшло Боже царство ? зд?йснилося спас?ння людського роду. Справд?, всяке благо, що його Божий люд може принести людству п?д час свого земного паломництва, виплива? з того, що Церква ? “вселенським Та?нством спас?ння”, бо в?дкрива? ? водночас звершу? та?нство любов? Бога до людини», – навча? Душпастирська конституц?я про Церкву в сучасному св?т?. Церква виража? себе в семи Та?нствах, через як? Божа благодать конкретно вплива? на в?рних. «Свят? Та?нства ? “церковними” у подв?йному значенн?, бо вони – та?нства “через Церкву” ? “для Церкви”. Вони ? “через Церкву”, бо вона сама ? та?нством д?? Христа, Який д?? в н?й через послання Святого Духа. Вони ? теж “для Церкви”, оск?льки ? та?нствами, як? будують Церкву, вони являють ? вд?ляють людям – особливо у ?вхарист?? – та?нство сп?впричастя Бога-Любов?, Одного у Трьох Особах», – навча? Катехизм Католицько? Церкви. Саме через Церкву, Його м?стичне т?ло, Христос робить в?руючих сп?вучасниками свого життя, по?днуючи ?х з? сво?ю смертю ? воскрес?нням у реальний ? та?нственний спос?б через Свят? Та?нства. У ?вхарист?? та в ус?х Святих Та?нствах нам гаранту?ться можлив?сть зустр?ч? з Господом ?сусом.
Невидиме, яке проявля?ться у видимому
Кожному Святому Та?нству властивий сакраментальний знак, який склада?ться з матер?альних елемент?в (вода, хл?б, вино…) ? д?й (помазання, покладання рук…), як? назива?мо матер??ю. Кр?м того, кожне Святе Та?нство включа? слова, як? вимовля? служитель Святого Та?нства, що становить його форму. В ?стор?? Церкви ми знаходимо чимало повчань Отц?в Церкви та богослов?в, як? розкривали багатство значень Святих Та?нств, щоб пояснити д?ю Христа. Зокрема, у перших стол?ттях християнства, Отц? Церкви вказували насамперед на б?бл?йн? знаки Святих Та?нств, як? на стор?нках Старого Зав?ту постають як праобрази, яким лише Христос нада? правдивого ? глибокого значення. З ц??? причини твори Отц?в Церкви, у яких згадуються Свят? Та?нства, насичен? б?бл?йною мовою у вигляд? символ?зму та поез??, де кожна деталь поясню? та в?дсила? нас до ?суса. Згодом, внасл?док появи точних понять, алегоричне розум?ння та?нства в?дсува?ться на задн?й план. Тому, вивчаючи сьогодн? твори Святих Отц?в, ми можемо зустр?тися ?з труднощами. Наприклад, для нас сьогодн? щось «символ?чне», означа? менш реальне або менш правдиве. Така ж доля сп?ткала ? терм?ни «м?стичний» або «та?нственний», як? тепер позначають начебто ? щось реальне, але наче воно таким ? не ?. Натом?сть для Отц?в Церкви, зокрема, «символ?чне» було найвищим ступенем реальност?, оск?льки в та?нств? видимий священний знак в?дсилав до невидимо? реальност?, яка ? найправдив?шою ? найреальн?шою з усього можливого.
У цьому контекст?, щоб про?люструвати зв’язок м?ж видимими зовн?шн?ми та невидимими внутр?шн?ми елементами Святого Та?нства, святий Августин розр?зня? «реч?» (лат. res), як? в?дсилають до сво?? першопричини в позачасов?й реальност? (в розум? Бога), ? «знаки» (лат. signum). Знаки в?дсилають нас лише до них самих, тобто лише до того, що ? видимим ? в?дчутним, а реч? вказують на щось б?льше, що перевершу? видим? знаки. У ц?й перспектив? Святе Та?нство – це видиме священнод?яння як сакральний знак невидимого та?нства. Святий Августин шука? зв’язок м?ж видимим ? невидимим, щоб об?рунтувати та?нство, яке розум??ться як священний знак, що в?дсила? до священно? реальност?: до Бога. Кр?м того, в?н зверта? увагу не так на матер?альний знак Святого Та?нства, ск?льки на його духовний вим?р. З ц??? причини п?дкреслю?ться важлив?сть слова, яке по?дну?ться з елементом та?нства ? в?дтак ста? священним й «видимим» словом. Тому самого по соб? матер?ального елементу недостатньо, необх?дно, щоб хтось сказав про нього слово. Як навча? св. Августин, таким суб’?ктом ? насамперед Христос: коли хтось хрестить, то хрестить сам Христос.
Б?бл?ограф?я:
?? Ватиканський Собор, Конституц?я про святу л?тург?ю «Sacrosanctum Concilium», 59; Догматична конституц?я про Церкву «Lumen Gentium», 1; Душпастирська конституц?я про Церкву в сучасному св?т? «Gaudium et spes», 45 // Документи Другого Ватиканського Собору (1962-1965): Конституц??, декрети, декларац??. Коментар?, Св?чадо 2014.
D. JURCZAK, I sacramenti, (Quaderni del Concilio, vol. 11), Shalom editrice 2022, 18, 23-24, 26-27.
PAPA FRANCESCO, Desiderio desideravi, in URL: < > (in 21/06/2025), 11.
