杏MAP导航

о. Як?в Шумило, ЧСВВ

П’ята глава Конституц?? ?? Ватиканського Собору про святу л?тург?ю Sacrosanctum Concilium присвячена л?тург?йному року в Церкв?. Особливе м?сце у ньому займа? «День Господн?й», яким ? нед?ля. Впродовж наступних к?лькох еп?зод?в ми торкнемося значення нед?льного дня. Зокрема, у цьому еп?зод? ми поглянемо на передумови появи навчання про нед?льний день ? його центральну роль у святкуванн? под?й з життя Пресвято? Богородиц? та у л?тург?йному вшануванн? святих.

Нед?ля – день, який розкрива? та?нство Христа

«Свята Мати-Церква вважа? за належне встановити впродовж року дн? для звершення спасенних д?л свого божественного Жениха. Вона щотижня спомина? Воскрес?ння Господн? в день, який назвала “Днем Господн?м”, а раз на р?к, у найвищому торжеств? Пасхи, – в?дзнача? його разом з його благодатними страстями, – чита?мо в Конституц?? про святу л?тург?ю. – В р?чному цикл? Церква розгорта? все та?нство Христа – в?д Воплочення й Р?здва аж до Вознес?ння, до дня П’ятидесятниц? й до оч?кування блаженно? над?? та Господнього пришестя». Основоположне соборне навчання поляга? в тому, що в осердям л?тург?йного року ? спасенн? д?яння Христа. Та?нство Христового в?дкуплення у под?? Його смерт? й воскрес?ння осв?тлю? вс? ?нш? свята, як? сво?ю чергою мають вказувати на д?ю Божо? благодат?, яка виплива? з пасхального та?нства Христа.

Пр?оритетним днем у л?тург?йному роц? ? нед?ля – особливий день тижня. Вона «вирива?» нас з рутини дн?в, як? ?нод? можуть здаватися м?ж собою схожими. У нед?лю людина може займатися дуже р?зними справами. Однак вир?шальним в цьому дн? ? можлив?сть святкувати з Христом Його воскрес?ння, под?ю, яка в?дкрила людин? шлях до нового життя. Первинна причина святкування нед?л? поляга? в тому, що в цей день Христос воскрес ?з мертвих. Цим В?н розпочав новий час: вперше хтось повернувся з того св?ту ? б?льше не вмира?, залишаючись ?з нами. Таким чином, святкування нед?л? – це також спов?дування в?ри у воскрес?ння. Це вираження в?ри в те, що ?сус живий, присутн?й у сво?й Церкв? та дару? людин? життя п?сля смерт?.

Под?я воскрес?ння ма? рад?сний характер, адже Христос перем?г не лише смерть, а й гр?х. Таким чином, отримуючи дар Його милосердя у Святому Та?нств? Покаяння та ?днаючись ?з Ним у Святому Та?нств? ?вхарист??, яку Церква урочисто звершу? в нед?льний день, християни розривають кайдани гр?ха, що замика? людину в его?зм? та самотност?. Тому нед?льний день ? основою всього л?тург?йного року та характеризу?ться рад?стю: «Цей день учинив Господь, тож рад?ймо ? весел?мся в н?м» (Hæc est dies, quam fecit Dominus: exsultemus et lætemur in ea).

Соборна Конституц?я про святу л?тург?ю в особливий спос?б наголошу? на святкуванн? та?нства Христа у кульм?нац?йн?й под?? Його воскрес?ння, яке ми спогаду?мо кожно? нед?л?. До другого Ватиканського Собору, зокрема, на Заход?, нед?льний день був затьмарений ?ншими святкуваннями й урочистостями, як? мали перевагу над нед?лею. Неодноразов? реформи л?тург?йного календаря були спрямован? на те, щоб свята святих не перевищували або, що ще г?рше, не вит?сняли нед?лю ? святкування та?нства Христа. Певн? зм?ни, як? вносились також у ХХ стол?тт?, не принесли оч?куваних результат?в. Оновлене бачення нед?льного дня надав ?? Ватиканський Собор, який закликав вт?лити запропонован? норми в л?тург?йну та душпастирську практику Церкви.

Пресвята Богородиця – мати, яка приводить до свого Сина

«Отож, нед?ля – це основний святковий день, а тому сл?д пропонувати побожним в?рним ? наполягати, щоб в?н був днем радост? й в?дпочинку в?д прац?. Вище за не? можна ставити лише справд? найважлив?ш? святкування, адже нед?ля – то основа й осердя всього л?тург?йного року», – навча? Конституц?я про святу л?тург?ю. Закликаючи ставити на перше м?сце Христа та його воскрес?ння, Церква навча?, що вс? ?нш? свята отримують сво? значення у св?тл? Христового та?нства спас?ння. Зокрема, це стосу?ться Богородичних свят та л?тург?йного спогадування пам’ят? святих, як? випром?нюють св?тло Христового та?нства.

Соборний документ п?дтверджу? перевагу культу Пресвято? Богородиц? над культом святих у св?тл? т?сного зв’язку м?ж Нею та Христом, адже Д?ва Мар?я по?днана «нерозривною сув’яззю з? спасенним д?янням свого Сина», ? «найвидатн?шим плодом в?дкуплення» та ? найчист?шим образом того, чим уся Церква прагне ? над??ться бути. Догматична конституц?я про Церкву Lumen Gentium пом?ща? Пресвяту Богородицю у та?нство Христа ? Церкви. «Сво?ю материнською любов’ю вона дба? про тих брат?в свого Сина, як? ще паломничають на земному шляху, а надто про тих, хто перебува? в небезпеках ? скрут?, аж поки не приведе ?х до щасливо? батьк?вщини. Тому Пресвяту Богородицю величають у Церкв? Заступницею, Пом?чницею, Спосп?шницею, Посередницею», – чита?мо у соборному документ?. Пресвята Д?ва Мар?я ма? за завдання привести вс?х до свого Сина, а нашого Спасителя – ?суса Христа. В цьому поляга? значення л?тург?йного в?дзначення Богородичних свят, щоб навчатись в?д Богородиц? прикладу сл?дування за Христом, з Яким ми ?дна?мось в ?вхарист?йному богослуж?нн?.

У християнському житт? Мар?йськ? набожества, як? ? виявом почитання Пресвято? Д?ви Мар??, також повинн? прямувати до ц??? мети. Наприклад, молитва на вервиц? (Розар?й) ма? за мету роздуми над та?нствами з життя ?суса Христа, а також Богородиц?, Яка сп?вд?яла у сво?му житт? з Божою волею завдяки дов?р? до свого Сина, Який з т?лом ? душею забрав ?? на небо. Таким чином, Мар?йський культ, вираження народно? побожност?, який становить великий скарб для Церкви, завжди повинен бути ор??нтований на Христа ? п?дкреслювати центральне м?сце Його пасхального та?нства.

Свят? – приклад сл?дування за Христом

Сво?ю чергою вшанування мученик?в та святих ма? виявити ?хню вкор?нен?сть у Христ?. Конституц?я Sacrosanctum Concilium зазнача?, що Церква, «святкуючи “дн? народження до в?чност? святих”, пропов?ду? пасхальне та?нство святих, як? сп?льно з Христом постраждали ? прославилися; вона ставить ?х за приклад в?рним ? цим провадить ?х через Христа до Отця; ?хн?ми заслугами вимолю? в Бога благод?яння». Свят?, за допомогою Божо? благодат?, досягли в?чного спас?ння у Христ? й тепер у неб? прославляють Бога ? заступаються за нас. «Цей внутр?шн?й зв’язок слави святих з? славою Христа закладений у самому устро? л?тург?йного року ? знаходить сво? найб?льш красномовне вираження саме в основоположному ? дом?нуючому характер? нед?л? як дня Господнього, – пише Папа ?ван Павло ?? у Апостольському лист? про освячення нед?л?. – Дотримуючись ус?х пер?од?в л?тург?йного року, вшановуючи нед?лю, яка знамену? його в ус?й повнот?, християнин глибоко вкор?ню? сво? церковне ? духовне зобов’язання в Христ?, в якому в?н знаходить сенс свого ?снування ? з якого черпа? свою поживу ? стимул».

Церква пропону? приклад святих як вз?рець життя, щоб в?рн? на ?хньому приклад? могли бути по?днан? з Христом. У ц?й перспектив?, почитаючи святих, йдеться про нам?р почитати насамперед ?суса Христа, джерело вс??? святост? й досконалост?. Чудовим синтезом цих роздум?в з богословсько? та душпастирсько? точки зору ? навчання Конституц?? про святу л?тург?ю, яка стверджу?: «Серця в?рних треба насамперед привертати увагу до Господських свят, що ними упродовж року святку?мо та?нства спас?ння. А тому р?здвяний ? пасхальний цикли свят мають пос?дати в?дпов?дне для себе м?сце, переважаючи свята святих, щоб належним чином споминати весь цикл та?нств спас?ння».

__________________

Б?бл?ограф?я:

?? Ватиканський Собор, Конституц?я про святу л?тург?ю «Sacrosanctum Concilium», 102-104, 106; Догматична конституц?я про Церкву «Lumen Gentium», 62 // Документи Другого Ватиканського Собору (1962-1965): Конституц??, декрети, декларац??. Коментар?, Св?чадо, Льв?в 2014.

G. MIDILI, La domenica, (Quaderni del Concilio, vol. 12), Shalom editrice 2022, 18,33.

PAPA GIOVANNI PAOLO II, Dies Domini, in URL: < https://www.vatican.va/content/john-paul-ii/it/apost_letters/1998/documents/hf_jp-ii_apl_05071998_dies-domini.html > (in 27/06/2025), 78.