杏MAP导航

о. Як?в Шумило, ЧСВВ

Продовжуючи роздуми над Святими Та?нствами, погляньмо у цьому еп?зод? на деяк? ?хн? особливост?, пов’язан? з благодаттю, яка через них дару?ться. У цьому св?тл? пом?рку?мо над важлив?стю примножувати люблячу в?ру, яка зм?цню? життя християн.

Та?нства, як? дарован? для освячення

Зг?дно з Переданням Церкви, до Хрещення, Миропомазання та Священства приступають лише один раз. Причиною цього ? вчення про «сакраментальну печать», тобто духовну ? незгладиму печать: ц? Свят? Та?нства отримуються один раз ? залишаються назавжди. Наприклад, охрещена людина ста? християнином безповоротно, ? якщо згодом в?дречеться в?д сво?? в?ри, то залиша?ться християнином до к?нця свого життя. Ще одна характерна в?дм?нн?сть м?ж с?мома Святими Та?нствами пов’язана ?з тим, що два Свят? Та?нства служать для навчання Церкви, будучи спрямованими на ?нших: Священство для проводу християнсько? громади, а Подружжя для розбудови «домашньо? Церкви», тобто с?м’?. ?нш? п’ять служать для духовно? досконалост? окремого християнина. В певн? пер?оди ?стор?? Церква вказала на те, що Хрещення, Миропомазання ? ?вхарист?я ? об’?днаними, тобто звершуються як одне ц?ле, саме у вищезазначеному порядку, дозволяючи нехрещеним ув?йти в повноту християнства. Не випадково вс? вони називаються «та?нствами християнського вта?мничення».

Свят? Та?нства нерозривно пов’язан? з ?сусом Христом, дарують Божу благодать ? ? передв?сниками повного освячення людини, яким ? в?чна слава у Божому Царств?. Благодать, яку ми отриму?мо у Хрещенн?, ? незаслуженим даром Божого життя, який влива?ться в нашу душу, щоб ?? вил?кувати в?д гр?ха та освятити. Сила благодат?, яка струму? у Святих Та?нствах на життя в?чне, ? даром Бога, щоб могти в?дпов?сти на Його запрошення стати Божими д?тьми (пор. ?в 1,12-18) та причасниками божественно? природи (пор. 2 Пт. 1,3-4). Ба б?льше, йдеться не т?льки про освячуючу благодать, а й д?ю Святого Духа, оск?льки благодать – це, перш за все, дар Духа. Ось чому можемо сказати, що через Свят? Та?нства Христос переда? святого ? освячуючого Духа членам свого М?стичного Т?ла. Плоди життя у Святих Та?нствах за сво?ю природою полягають в тому, що Святий Дух обожестлю? в?рних, по?днуючи ?х з життям Христа.

Поглиблювати дар Святих Та?нств через любов до ближн?х

Свят? Та?нства ? об’?ктивно д??вими, оск?льки в них д?? сам Христос, щоб передати благодать силою Святого Духа. Вони д?ють не силою праведност? людини, яка ?х уд?ля? або прийма?, а самим фактом зд?йснення (ex opere operato), тобто силою спасенного д?ла Христа. Знаючи, що Свят? Та?нства об’?ктивно дарують благодать, може закрастися небезпека спотворити значення чи мету, заради яко? вони були встановлен?. Щоб в?ра зростала, особа повинна усв?домлювати насл?дки прийманням Святих Та?нств для щоденного життя, не перетворюючись на простого об’?кта цього дару. В?ра – це спроможн?сть до д??, яка уможливлю?ться завдяки Бож?й благодат?, яка по сво?й природ? дару?ться для зростання в?руючо? особи. Таким чином, приймання Святих Та?нств мають сприяти зросту в чеснотах через прояви у зовн?шн?й повед?нц?.

Катехизм Католицько? Церкви навча?, що плоди Святих Та?нств залежать ? в?д духовного стану тих, хто ?х прийма?. Духовне життя в?руючого не ? статичним, а потребу? ступання шляхом пост?йного навернення та в?дречення. В?ра не гаранту?ться назавжди. ?? потр?бно плекати через молитву, слухання Божого Слова та любов до ?нших. Нашу в?ру виявляють вза?мини з ближн?ми, як? пов’язан? ?з духовними плодами Святих Та?нств. Той, хто прийма? Христа у ?вхарист??, отриму? силу вт?лювати Його приклад у словах, думках ? д?ях. Для того, щоб Свят? Та?нства давали щедр? плоди, необх?дна готовн?сть того, хто ?х прийма?, св?дчити ? поглиблювати те, що отримано, через вза?мини з ?ншими.

?? Ватиканський Собор навча?, що звершення Святих Та?нств якнайл?пше налаштову? в?рних до того, щоб приймати благодать пл?дно, чинити д?ла любов? та належно поклонятися Богов? у в?р?. Сакраментальн? знаки ? символ?чн? д??, що зд?йснюються через видим? матер?альн? реч? й зовн?шн? чинники, запрошують кожного в?руючого в?дкрити «внутр?шн? око в?ри», щоб побачити спасенний вплив кожного Святого Та?нства. Значення символ?в чи знак?в не можна зрозум?ти, без входження у св?т, який ц? сакраментальн? знаки виражають. В?ра – це ключ, який в?дкрива? двер? в цей св?т, щоб сакраментальн? реал?? справд? стали знаками, як? означують ? ефективно спричиняють божественну благодать.

В?ра ? Свят? Та?нства

Життя у Святих Та?нствах показу? ?снування видимих прояв?в невидимо? благодат? – вчинк?в в?ри. Це ста? д?йсн?стю завдяки в?р? та особистим стосункам з ?сусом Христом. У такий спос?б в?ра ста? чеснотою, проявляючись ззовн? у способ? життя, яке в?дпов?да? подв?йн?й запов?д? любов? Христа. З ?ншого боку, може ?снувати в?ра загального характеру, яка прийма? Боже Об’явлення, але не включа? в себе властиво? ?й любов? до Бога. Схоластичне розр?знення м?ж fides informis ? fides (caritate) formata в?добража? проблематичн?сть ц??? в?ри, яка ще не досягла необх?дного для не? ступеня зр?лост?. Форма в?ри – fides informis, ще не ? внутр?шньо сформована особистими стосунками з Христом, тобто не визнача?ться любов’ю Христа та в?дпов?ддю на Його любов (1 ?в. 4,19), ? тому вважа?ться позбавленою життя, оск?льки ?й браку? д?л, а особливо любов?. Натом?сть тип в?ри, який форму?ться з особистих стосунк?в з Христом, виража? в?ру, що форму?ться любов’ю (fides caritate formata), притаманною ?стин? стосунк?в, як? в?ра бажа? вт?лити в життя. Отож, коли просте бажання в?рити в те, що ? ?стинним, не обов’язково охоплю? сопричастя з Христом, то в?ра, формована любов’ю, вже охоплю? участь в спасенн?й Бож?й реальност?. Виходячи з цього розр?знення, можна стверджувати, що в?ра, формована любов’ю, справд? ? початком в?чного життя.

Оск?льки надприродна любов ? безпосередн?м насл?дком благодат?, то не ?сну? загальнолюдських критер??в, щоб встановити, чи ма? людина в?ру, яка форму?ться любов’ю. Н?хто не може з певн?стю судити про ?ншу людину, ба нав?ть про себе, чи його в?ра волод?? ц??ю як?стю. Про це можна зробити висновок лише через певн? ознаки або насл?дки. Але оск?льки прийняття Святого Та?нства ? церковним публ?чним актом, то вир?шальне значення набувають зовн?шн? ? видим? елементи, а саме: висловлений нам?р, визнання в?ри та житт?ва в?рн?сть об?тницям Хрещення.

Отож, та?нство Христа виража?ться через Свят? Та?нства, де завдяки систем? знак?в ? символ?в у Церкв? в?дбува?ться сакраментальний контакт м?ж Христом ? людиною. Оск?льки ядром Святих Та?нств ? особа ?суса, то це спонука? до поглиблення в?ри через особист? вза?мини з Христом на молитв?, як? позначен? любов’ю, що нею д?лимося з ?ншими. У такий спос?б особистий акт в?ри (actus credendi) ? чеснота в?ри (virtus fidei) чинять д?ю Бога ефективною, а також приносять щедр? духовн? плоди завдяки Бож?й благодат?, яка сходить у Святих Та?нствах.

Б?бл?ограф?я:

Катехизм Католицько? Церкви, М?с?онер, Жовква 2002, 1128, 1999.

COMMISSIONE TEOLOGICA INTERNAZIONALE, La reciprocità tra fede e sacramenti nell’economia sacramentale, in URL: < > (in 25/06/2025), 61-64.

D. JURCZAK, I sacramenti, (Quaderni del Concilio, vol. 11), Shalom editrice 2022, 37-38.