?Економ?ка Пончика?: приклад вт?лення ?де? в конкретному м?ст?
Олена Ком?саренко
Продовжу?мо нашу розмову про «Економ?ку Пончика». Нагада?мо, що цей п?дх?д запропонувала британська професорка економ?ки Кейт Реворт з метою створення еколог?чно безпечного та соц?ально справедливого простору на Земл? для процв?тання людства. Назва «Економ?ка Пончика» походить в?д в?зуально? асоц?ац?? з символ?чним в?дображенням цього простору яке склада?ться з двох к?л: коло у центр? окреслю? соц?альну основу, яка включа? основн? фундаментальн? права людини, нижче яко? не можна опускатись, натом?сть зовн?шн? коло ? еколог?чною стелею, яку не можна перевищувати для збереження необх?дних природн?х ресурс?в.
Раворт вид?ля? дев’ять основних еколог?чних рамок, як? не можна перевищувати: зм?на кл?мату, втрата б?ор?зноман?ття, окислення океану, розорення земл?, брак пр?сно? води, концентрац?я азоту та фосфору, х?м?чне забруднення, забруднення пов?тря та руйнування озонового шару. Внутр?шн? коло обмежень врахову? фундаментальн? правами людини: подолання голоду, охорона здоров'я, як?сна осв?та, гендерна р?вн?сть, чиста вода та належн? сан?тарн? умови, доступна та чиста енерг?я, г?дн? умови прац? та ?нш?.
Амстердам: перший прилад вт?лення Економ?ки Пончика на р?вн? м?ста
Першим м?стом, яке вт?лило в життя п?дх?д та рекомендац?? Кейт Реворт, стало м?сто Амстердам, в якому ус? вказ?вки авторки вперше були конкретизован? в ч?тко визначеному контекст?. Адм?н?страц?я Амстердама намага?ться забезпечити хороше життя для вс?х, в межах природних ресурс?в нашо? планети. М?сцева влада вважа?, що це можливо зробити т?льки в м?ст? яке в?дпов?да? лог?ц? цикл?чно? економ?ки, з застосуванням цього п?дходу до деф?цитно? сировини, виробництва ? споживання по-?ншому[1].
Для досягнення добробуту жител?в м?ста в межах еколог?чних кордон?в навколишнього середовища, м?сцева влада Амстердама розробила «Цикл?чну стратег?ю Амстердама 2020-2025», в серц? яко? лежить «пончик» м?ста Амстердам. Стратег?я ма? на мет? значно зменшити використання первинно? сировини, сприяючи таким чином досягненню реал?зац?? ц?лей сталого розвитку для м?ста. Загальною метою ? скорочення вдв?ч? використання ново? сировини до 2030 року ? досягнення повно? цикл?чност? м?ста до 2050 року.
Економ?ка Пончика як ?нструмент реал?зац?? цикл?чно? економ?ки в Амстердам?
Наприклад, третина ?ж? в Амстердам? викида?ться, але найб?льшим еколог?чним тягарем м?ста ? споживч? товари, за який м?сцева влада та мешканц? несуть в?дпов?дальн?сть. Нараз? м?сто ще поки живе в економ?ц?, в як?й як в?дходи спалюються також ? т?, що м?стять ц?нну сировину для подальшо? переробки та виробництва. Адм?н?страц?я Амстердама вважа?, що н?хто не хоче жити в сусп?льств?, де ми спожива?мо ? виробля?мо без розбору та усв?домлю?, що це також негативно вплива? на наше моральне сумл?ння.
Кр?м того, цикл?чна економ?ка робить значний внесок у скорочення глобальних викид?в CO2 у св?т?. «Зм?на кл?мату не зна? нац?ональних кордон?в, тому кожен – включно з мешканцями Амстердама – вигра? в?д запоб?гання глобальному потепл?нню». Амстердам як м?сто вже давно займа?ться зменшенням впливу на довк?лля шляхом зменшення використання газу та скорочення викид?в CO2. Одним з найважлив?ших аспект?в ? те, що цикл?чна економ?ка забезпечу? б?льше робочих м?сць для людей з ус?х верств сусп?льства у сфер? ремонту та переробки сировини.
Цикл?чна економ?ка ? важливим напрямком д?яльност? Колег?? мера Амстердама, тому завдяки ц?й стратег?? м?сто взяло ч?ткий курс на створення цикл?чного м?ста до 2050 року. Ц? амб?тн? ц?л? воно може досягти лише за умови, що кожен з?гра? свою роль.
Бачення Амстердама бути «процв?таючим, в?дновлюваним, та ?нклюзивним м?стом для вс?х жител?в, поважаючи при цьому планетарн? кордони» робить м?сто п?онером таких системних перетворень. Амстердам при?днався до ?н?ц?ативи процв?таючих м?ст (?ПМ), яка ? результатом сп?впрац? м?ж C40, Circle Economy та Doughnut Economics Action Lab, що працю? з м?стами, як? зд?йснюють таку трансформац?ю.
Зображення «портрету» та «селф?» м?ста Амстердам
Ключовим ?нструментом ?н?ц?ативи процв?таючих м?ст ? «Портрет м?ста», що базу?ться саме на «пончику» соц?альних та планетарних кордон?в. Це ц?л?сний зн?мок м?ста, який було визначено в?дправною точкою для масштабного мислення, сп?льних творчих ?нновац?й та системних перетворень у м?ст? Амстердам.
«Амстердамський м?ський пончик» зображу? життя м?ста та його впливи у чотирьох перспективах, – соц?альн?й, еколог?чн?й, локальн?й та глобальн?й, – як? у сукупност? формують новий погляд на те, що для м?ста означа? процв?тати. По сут?, в?н пропону? зац?кавленим мун?ципальним та громадським сторонам м?ста задуматись над тим, яким чином Амстердам може бути домом для процв?таючих людей на процв?таюч?й територ??, поважаючи при цьому добробут ус?х людей ? здоров'я вс??? планети.
Таке бачення стимулювало м?жв?домчу сп?впрацю в межах м?ста та об'?днало широку мережу р?зноман?тних громадськ? ?н?ц?атив, наукових установ, стартап?в, б?знесу та громадянське сусп?льство з усталеними ?нститутами влади в ?нтерактивний процес зм?н та сп?льних ?нновац?й. Кр?м того, завдяки «Амстердамському м?ському пончику» м?сто стало дом?вкою для динам?чно? мереж? л?дер?в зм?н, як? вже використовують мислення, натхненне Doughnut Economics, для просування системних зм?н.
Перша верс?я Амстердамського м?ського пончика була створена на основ? загальнодоступних даних ? зв?т?в, що робить його публ?чним портретом м?ста. Коли були долучен? поточн? ?н?ц?ативи, як? допомагають Амстердаму перетворитися на «пончик» ? зробити його процв?таючим, було створено перше «селф? м?ста», що ? потоковим м?нливим живим образом трансформац?й, що в?дбуваються повсякденно, допомагаючи таким чином зробити видимим нас?ння для процв?таючого Амстердама, яке вже пророста?.
До сп?льноти амстердамських зм?нотворц?в долучитися ?снуюч? пол?тики, проекти, ?н?ц?ативи та стартапи, також особист? ?стор?? та зображення з р?зних район?в, як? породжують бачення, пропозиц?? та нов? ?н?ц?ативи щодо трансформац?? м?ста. З ус?ма подробицями цього процесу та конкретними проектами можна ознайомитись на оф?ц?йному сайт? ?н?ц?ативи.
Зв'язок Економ?ки Пончика з енцикл?кою «Laudato sì»
В енцикл?ц? «Laudato sì» Свят?ший Отець неодноразово наголошу? на необх?дност? впровадження саме цикл?чного п?дходу в економ?ц?. Наприклад, в 22-му пункт? Папа Франциск зазнача?, що сучасн? еколог?чн? проблеми у св?т? т?сно пов’язан? з «культурою в?дход?в», у як?и? люди звикли все викидати, пояснюючи, що така культура вража? наи?менш захищен? групи сусп?льства так само швидко, як ? перетворю? реч? на см?ття. Свят?ший Отець зазнача?, що принцип функц?онування природних екосистем ? зразковим, проте «наша промислова система не здатна ?нтегрувати и? переробляти в?дходи та поб?чн? продукти наприк?нц? виробничого та споживчого цикл?в. Ми ще не змогли розробити цикл?чну модель виробництва, яка б могла збер?гати ресурси для тепер?шн?х ? маи?бутн?х покол?нь, максимально обмеживши використання нев?дновлюваних ресурс?в, забезпечивши ??хн? пом?рковане споживання, максимально ефективне використання, повторне використання ? переробку».
Цикл?чна економ?ка направлена протид?яти «культур? в?дход?в» та ? зразком системного п?дходу в п?клуванн? про наш сп?льний д?м. Натом?сть Економ?ка Пончика ? ?нструментом для практичного вт?лення в життя цикл?чно? економ?ки, враховуючи особливост? контексту ?мплементац??. В н?й можна ч?тко просл?дкувати присутн?сть християнських ц?нностей та принцип?в соц?ально? доктрини Церкви, таких як повага до людсько? г?дност?, ун?версальне призначення благ, участь, сол?дарн?сть та ?нш?. Ц?кавим ? те, що деяк? критер?? в зображенн? пончика, так? як р?зноман?ття вид?в тваринного та рослинного св?ту чи окислення океану, поки що не ? широко в?дображеними в маг?стерум?, але мають важливе значення в п?клуванн? про наш сп?льний д?м. В?дпов?дно можна см?ливо заявити, що цей п?дх?д ? вдалим ?нструментом для ц?л?сного сталого розвитку сусп?льства.
_______________________
