杏MAP导航

Олена Ком?саренко

Сьогодн? 8 березня и я в?таю ус?х ж?нок ?з цим святом . Сьогодн?шн?й випуск присвячено саме ж?нкам та ж?ночност? ? ма? назву «Роль ж?нок в економ?ц?».

Свою книгу «Ж?нка економ?ка»[1] сестра Алессандра Смер?лл?[2] почина? з питання: Що втратила економ?ка без погляду ж?нок та погляду на ж?нок? Цим питанням вона п?дкреслю? подв?йну рол? ж?нок в економ?ц?: насамперед роблячи наголос на необх?дност? внеску ж?нок-економ?ст?в в економ?ку як науку, а також на недостатньому визнанн? рол? ж?нок в економ?чному житт?.

Говорячи про науку, сестра Алессандра зазнача? що вся економ?ка побудована на чолов?чност?, тобто баченн? притаманному чолов?кам, бо у часи, коли економ?ка формувалась як наука, ?накше не могло й бути. Економ?ка як наука була заснована чолов?ком, Адамом См?том. Складно в?дстежити перших ж?нок економ?ст?в того пер?оду, бо ? п?дтвердження ?сторичних факт?в, що в т? час? для публ?кац?й наукових роб?т ж?нки були змушен? використовувати чолов?ч? псевдон?ми.

Щодо погляду на ж?нок, то перше, з чого потр?бно розпочати, це звернути увагу на необх?дн?сть визнання домашньо? неоплачувано? ж?ночо? прац? як власне прац?. Роботи, пов'язан? з доглядом ? допомогою, як? здеб?льшого виконують ж?нки, дос? недооц?нюються або взагал? не оплачуються, оск?льки сприймаються як щось на кшталт с?мейного обов’язку, с?м'?, любов? та прихильност?, а не як «справжня» робота. На жаль, ц? перешкоди не подолан?. ?сну? нагальна потреба повн?стю визнати важлив?сть внеску ж?нок, оск?льки ж?ноча турбота потр?бна в ус?х аспектах сусп?льного життя.

У сучасному економ?чному науковому середовищ? дедал? б?льше пропозиц?й включають способи, здатн? зробити економ?ку б?льш «ж?ночною». Одна з таких пропозиц?й, запропонована п?дпри?мицею Дженн?фер Армбруст[3], назива?ться «фем?н?н-?зм»: де авторка розробила пропозиц?ю щодо б?льш ж?ночно?, але не фем?н?стично? економ?ки, яка базу?ться на 12 ключових принципах. Так? основн? моменти, як емпат?я та доброчесн?сть, сприяють уникненню стереотип?в щодо рол? ж?нок ? чолов?к?в та ? ?нклюзивними щодо ж?нок.

Зг?дно з п?дходом економ?стки Жул? Нельсон[4], критика мейнстр?мно? економ?ки часто ?рунту?ться на усталених упередженнях ? поширених переконаннях щодо кап?тал?зму та ?ндив?дуал?зму, критиц? п?дда?ться той факт, що люди керуються виключно власними ?нтересами у сво?х комерц?йних ? д?лових в?дносинах, що б?знес спрямований на отримання прибутку, що закони ринку невблаганн?, ? що соц?альн? та етичн? аспекти людського буття належать до сфери, в?докремлено? в?д б?знесу ? ринк?в. Наведен? вище припущення ?гнорують будь-як?й вид п?клування про планету та ?нших людей. Кр?м того, авторка стверджу?, що розвиток економ?ки ма? ч?тко виражен? чолов?ч? риси, тод? як неоплачувана робота по догляду в с?м'?, яка традиц?йно не включа?ться в основну економ?ку, ма? ж?ноч? риси.

Жул? Нельсон розр?зня? ж?ночу, фем?н?стичну та ж?ночну види економ?ки.

«Ж?ноча економ?ка» фокусу?ться лише на ж?нках як науковцях або на ж?нках як суб'?ктах економ?чних досл?джень. Хоча привернути увагу до цих занедбаних сфер необх?дно, але цього недостатньо. Деяк? ?сторичн? прац? ж?нок, а також т?, в яких йде мова про ринки прац? чи с?м'ю, насправд? мають тенденц?ю зм?нювати дисципл?нарн? упередження щодо ж?нок та ?х дискрим?нац?ю в реальному св?т?, але вони не кидають ?м виклик.

«Фем?н?стична економ?ка» ? по?днанням фем?н?стично? науки та економ?ки, ?, в?дпов?дно, досл?джу? ус?ляке залучення ж?нок в економ?ку та розширю? теми п?клування та репродуктивност? в соц?о-економ?ному контекст?.

Економ?стка стверджу?, що говорячи про фем?н?стичну економ?ку важливо не п?ддатися ризику:

·      в?докремлювати теми пов’язанн? з п?клуванням в?д «серйозно?» економ?чно? д?яльност?,

·      романтизувати турботу ? доглядову працю, применшуючи зусилля, пов'язан? з п?клуванням, ? переб?льшуючи ?хню безоплатну природу, або звести п?клування до д?яльност?, яка через сво? ж?ноч? риси не п?дходить для чолов?к?в[5].

«Ж?ночна економ?ка» справедливо зазнача?, що людська схильн?сть до любов?, турботи, п?клування та сп?впрац? була несправедливо про?гнорована, а тому нада? ?й пр?оритетност?. Вона буду?ться на сп?впрац? ? переосмислю? конкретн?сть як неокласична економ?ка.

У компенд?ум? соц?ально? доктрин Церкви 251 пункт, що в п’ятому розд?л?, присвячено саме питанню ж?ночо?? прац? у родин?. Домогосподарська праця, яка слугу? п?двищенню якост? життя людей, ма? бути належно оц?нена сусп?льством ? в?дпов?дно винагороджена. Також мають бути усунен? вс? перешкоди для прийняття в?дпов?дального р?шення про народження д?тей у с?м’? ? подальшого виконання ж?нкою материнсько? рол?.

У шостому розд?л? «Праця людини», в частин? п?д назвою «Ж?нки ? право на працю», увага сфокусована на вираженн? ж?ночого ген?ю. Гарант?я присутност? ж?нок в економ?чному житт? ? необх?дною для забезпечення присутност? та прояву ж?ночого ген?ю в ус?х сферах сусп?льного життя. Орган?зац?я прац? ма? враховувати г?дн?сть та покликання ж?нки таким чином, щоб забезпечити повноц?нний ж?ночий розвиток, при якому ж?нка не буде змушена вимовитись в?д того, що ?й притаманне. Захист прав ж?нок в сфер? прац? ? ефективним, т?льки якщо врахову? цей аспект ? гаранту? достойну оплату прац?, страхування ? соц?альн? гарант??.

В енцикл?ц? «Fratelli tutti» Папа Франциск наголошу?, «що ми в?дпов?дальн? за вразлив?сть ?нших людеи?» (115). Це переконання як прояв сол?дарност? ? особливо характерним для ж?нок. Сол?дарн?сть знаходить конкретне вираження у служ?нн?, яке може набувати р?зних форм у прагненн? п?клуватися про ?нших. А служ?ння значною м?рою означа? «турботу про вразлив?сть, про вразливих член?в наших с?мей, нашого сусп?льства, нашого народу».

Багато ж?нок в?дкладають власн? ?нтереси ? бажання, служачи ? дбаючи про наш сп?льний д?м ? про тих, хто ? найб?льш вразливим. Сол?дарн?сть та п?клування ж?нок ма? р?зноман?тн? форми, залежно в?д м?сцевих потреб ? культурних традиц?й, але будь-який ?? прояв ? ефективним способом протистояти ?ндив?дуал?зму ? д?яти в ?нтересах сп?льноти.

Сильний ? глибокий аргумент на користь важливост? ж?ночих рис Свят?ший Отець Франциск висловив, звертаючись на початку 2019 року до дипломатичного корпусу, акредитованого при Святому Престол?. В?н наголосив, що ж?нки роблять незам?нний внесок у побудову справедливого св?ту: «Ж?нки роблять св?т прекрасним, вони захищають його ? п?дтримують його життя». «Мир, таким чином, народжу?ться в?д ж?нок, в?н виника? ? розпалю?ться н?жн?стю матер?в. Таким чином, мр?я про мир ста? реальн?стю, коли ми дивимося на ж?нок... Якщо ми перейма?мося майбутн?м, якщо ми мр??мо про майбутн?й мир, ми повинн? дати м?сце ж?нкам»[6].

Ойконом?я як управл?ння та п?клування про сп?льний д?м, не обмежу?ться ст?нами приватного будинку, а охоплю? наш сп?льн?й д?м, тобто всю планету на як?й ми живемо. Ж?ноче та чолов?че ставлення до дому дуже в?др?зня?ться ?, в?дпов?дно, в?др?зня?ться спос?б мислення про те як про нього п?клуватись. До сьогодн? в економ?ц? б?льшою м?рою дом?ну? чолов?че рац?онал?стичне бачення добробуту, але ойконом?я дода? погляд ж?ночност?, якому характерн? уважн?сть до емоц?й та м?жособист?сних стосунк?в у процес? господарювання.

__________________________________

[1] Smerilli, A. (2020) Donna Economia. Edizioni San Paolo

[2] Секретарка Дикастер?? сприяння ц?л?сному людському розвитку

[3] Armbrust, J. (2018) Proposals for the Feminine Economy.

[4]

Nelson, J. A. (1995) Feminism and economics. Journal of Economic Perspectives, 9(2), 131–148.

Nelson, J. A. (2009) Between a rock and a soft place: Ecological and feminist economics in policy debates. Ecological Economics, 40(1): 1-15.

Nelson, J. A. (2010) Getting past ‘rational man/emotional woman’: comments on research programs in happiness economics and interpersonal relations. International Review of Economics, 57(2), 233–253.

Nelson, J. A. (2011) Care ethics and markets: A view from feminist economics.  In M. Hamington and M. Sander-Staudt, eds., Applying care ethics to business. Dordrecht: Springer pp. 35-53

Nelson, J. A. (2016) Husbandry: A (feminist) reclamation of masculine responsibility for care. Cambridge Journal of Economics, 40(1): 1-15.

[5] Nelson, J.A., Rotondi, V., Santori, P. (2023). Economics and the Ethics of Care. In: Rotondi, V., Santori, P. (eds) Rethinking Economics Starting from the Commons. Contributions to Economics. Springer, Cham.

[6] Francis (2019) Address of His Holiness 杏MAP导航 Francis to the Members of the Diplomatic Corps Accredited to the Holy See for the Traditional Exchange of New Year Greetings, Monday, 7 January 2019, in Vatican,