杏MAP导航

Олена Ком?саренко

«Господи, вчини з мене знаряддя Твого миру: де ненависть – вчини, щоб я н?с любов», – саме ц? слова просто? молитви святого Франциска Асс?зького спадають на думку, коли ознайомлю?шся з д?яльн?стю ?нклюзивного п?дпри?мства. В невеличкому м?ст? Фаст?в Ки?всько? област? греко-католицька громада сп?льними зусиллями вт?лила в життя давню мр?ю Микити, молодого хлопця з синдромом Дауна, в?дкрити кондитерську майстерню.

Папа Франциск в енцикл?ц? «Fratelli tutti», в розд?л?, присвяченому будуванню нового св?ту, говорить про людей з обмеженими можливостями. Свят?ший Отець у п. 98 нагаду? про них як про «прихованих вигнанц?в» ? заклика? не т?льки п?клуватись про них, а й забезпечити ?хню «активну участь у сусп?льному й церковному житт?». Цей складний ?нклюзивний шлях сприя? формуванню сумл?ння, здатного бачити у кожному ?ндив?д? виняткову ? неповторну людську особу. Ми зможемо побудувати новий св?т, якщо зможемо бачити людей з обмеженими можливостями як людських особистостей з ?ншими можливостями.

Будувати сп?льноту

Засновники кондитерсько? майстерн? «Коржик» хот?ли подолати поширене упередження до людей з обмеженими можливостями, як? мають потребу в ?нклюз??, бо переконан?, що ?нвал?дн?сть не ? перешкодою для повноц?нного життя в сусп?льств?. П?дпри?мницька д?яльн?сть, нав?ть якщо ? повинна приносити житт?во необх?дний прибуток знедолен?й с?м’?, все ж ма? на мет? набагато вищ? соц?альн? та духовн? ц?л?. Сп?льнота разом ?з с?м’?ю Микити орган?зували п?дпри?мницьку д?яльн?сть як метод активно? ?нклюз??. Отець В?тал?й Марцинюк, настоятель параф?? святого влкмч. Димитр?я в м?ст? Фастов?, под?лився з нами досв?дом в?дкриття цього закладу.

«В нас ? невеличка каплиця, ще нема? храму, але ? хороша громада ? хорош? люди, – розпов?в священик. – Ми не ставили соб? за ц?ль будувати великий храм, але хот?ли найперше збудувати сп?льноту, живу сп?льноту людей, як? могли би п?зн?ше збудувати соб? храм ? налагодити вже внутр?шн? життя в ньому. Насправд?, важливо мати сп?льноту, де ти можеш спасатися, ? ця сп?льнота буде будувати тво? життя щоденно».

Парох зазначив, що коли почав розвивати таке служ?ння, воно охопило чималий сегмент людей, як? ще не були приналежн? до Церкви, але були готов? в?дгукнутися на хорош? ?н?ц?ативи, об'?днуватися, бути в команд?, працювати задля блага ?нших. «А головне, – дода? в?н, – в ?хн?х очах гор?в вогонь, ? той вогонь я бачив завжди, бо цей вогонь був дуже важливим для мене. Люди, як? були спрагл? Божого слова, в?дчули пропов?дь ?вангел?я, яку ?м до цього н?хто не толкував. Цей вогонь гор?в в ?хн?х очах ? хот?лося запалюватись в?д нього. ? я почав в?дв?дувати р?зн? соц?альн? заклади, стареч? будинки, ?н?ц?ативи для молод? та д?тей».

Мр?я Микити

Одного разу до церкви прийшла одна родина в потреб?, в як?й сталася б?да. Пожежа зруйнувала ?хн?й будинок, ? мама з двома д?тьми опинилася в дуже скрутних обставинах, маючи на утриманн? сина Микиту з синдром Дауна ? малол?тню доньку. Микита тод? вже почав прислуговувати б?ля о. В?тал?я та загалом ця с?м’я дуже горнулась до церкви. П?сля того як Микита отримав осв?ту кухара-кондитера, християнська сп?льнота почала шукати шляхи, як допомогти хлопцев? самореал?зуватися та матер?ально п?дтримати знедолену родину. «Ми завжди притримувалися ц?нностей нашо? команди. Це була любов до нашого м?ста, його культури ? в?рн?сть ?де? ?дност?, це в?ра в добро, християнськ? ц?нност?... Але в основ? завжди була жертовн?сть, саме милосердя ? жертовн?сть», – зауважив душпастир. Знадобилось ще дек?лька рок?в покрокового навчання у сфер? в?дпов?дального служ?ння для того, щоб парох разом з активними параф?янами змогли повноц?нно вт?лити в життя ?де? соц?альних ?нновац?й сп?льноти. За словами священика, п?сля проходження навчання, Микита став центром ?н?ц?ативи, ?дею майстерн? «печива добра» будували навколо нього. «Ми вир?шили, що створимо йому умови для того, щоб в?н м?г вип?кати печиво, ? ми виграли грант п?сля навчання», – дода? в?н.

Неспод?вана перешкода ? р?шуч?сть у прямуванн? дал?

Коли вже за допомого краудфандингу та сп?льних зусиль громади були з?бран? необх?дн? кошти, коли все було готове до в?дкриття, сталось неоч?куване – почалась в?йна ? тод? воно все зупинилося. «Ми п?втора року н?чого не могли зробити. Але я розум?ю, що Бог в р?зний час, у р?зний спос?б промовля? до людини. ? мен? здавалося, що цей час коли почалась в?йна, – це час коли мова добра ? мовою Бога, яка дуже особлива ? люди мають ?? в?дчути. ? я такий меседж в?дчув, – зазнача? о. В?тат?й. – Ми вир?шили, що йдемо дал? ц??ю дорогою. Але ми не будемо йти через б?знес, ?нвестиц?? ? прибуток, а через творч?сть, мудр?сть ? достаток. Це не ? чимось новим для нас, ще митрополит Андр?й Шептицький казав: не шукати прибутку, а шукати правди».

Тому саме тепер, у 2023 роц?, в часи в?йни, в центральн?й Укра?н? в день Благов?щення Пресвято? Богородиц? була в?дкрита ?нклюзивна кондитерська майстерня «Коржик». Християнське натхнення, скрутн?сть час?в та ?дн?сть сп?льноти стали запорукою вт?лення в життя ?де? особливого закладу в якому пану? добро ? любов. За словами священика, «сонячний» хлопець Микита щодня, «зг?дно заданих алгоритм?в профес?йного кондитера», сво?ми руками робить для людей печиво та солодощ?. «Ус? можуть прийти та на це подивитись. Микита завжди посм?ха?ться, бо в?н ? в?дкритою ? не лукавою дитиною, але сам працевлаштуватись в такому середовищ? в?н би не зм?г. Ми надали йому можлив?сть психолог?чно? реаб?л?тац??, розвитку навичок та самодостатност?, бо сьогодн? людина з синдром Дауна може дати соб? раду», – розпов?да? в?н.

Кр?м цього, орган?затори вир?шили, що це буде також можлив?сть попити кави. Спочатку це мала бути т?льки майстерня печива, але постала сво?р?дна м?н? кав'ярня. «Ми поставили там чотири столики ? тепер ми ма?мо можлив?сть, щоб приходили люди. Д?ти з школи приходять з класом ? дивляться, як людина з синдромом Дауна робить печиво. Там можна скуштувати того св?жого печива, чи просто зробити пожертву на добр? справи, побути в нашому простор?. Бо це д?йсно хороший прост?р, прост?р добра, прост?р милосердя ? любов?», – п?дкреслю? душпастир.

Почуття захищеност?

В нелегк? часи в?йни, коли нема? стаб?льност? та впевненост? в завтрашньому дн?, д?яльн?сть майстерн? та неповторна атмосфера затишку надають Микит? в?дчуття соц?ального захисту та економ?чно? стаб?льност?. Отець В?тал?й вважа?, що «соц?ально незахищен? категор?? населення особливо в?дчувають таку нестаб?льн?сть у сусп?льств?». «А тут в?йна, а не просто нестаб?льн?сть, – п?дкреслю? в?н. – ?м складно працевлаштуватися ? в мирний час. Але тут коли ? так? виклики, то взагал?, таким людям дуже складно перенести агрес?ю, вони дуже складно це сприймають. Але ми на опустили рук».

Микита завжди, в?д самого початку в?йни був поруч з? сп?льнотою. В?н приходив допомагати л?пити вареники на благод?йн?й кухн? для територ?ально? оборони та людей у потреб?. «В?н допомагав на наш?й кухн? та трохи допомагав також роздавати ?жу, де ми году?мо безхатьк?в, – розпов?да? священик. – Для нього це був такий особливий час, бо мама роботу втратила ? йому було складно. Але ми вир?шили, що будемо це робити. ? це не стало для нас проблемою, тому що ми йшли до сво?? мети задля того, щоби дати можлив?сть ц?й людин? ? ц?й родин? укр?питись завдяки цьому хлопцев?. Його мама, маючи ?х двох – малу дитину та його – не могла знайти роботи. А ми, як громада, змогли ?х п?дтримати. ? завдяки ?н?ц?атив? нашо? команди ? нашим ц?нностям, завдяки його енерг?йн?й р?шучост? до прац?, все це по?дналося. Соц?альна стаб?льн?сть приходить з економ?чною стаб?льн?стю, тому що, коли людина економ?чно трохи зм?цниться ? ма? за що жити, тод? ?й прост?ше дати соб? раду в соц?ум?. В?н б?ля мене прислугову?, ? допомага? мен? пост?йно. ? це печиво, яке в?н вип?ка?, в?н вклада? в нього всю свою любов… ? завдяки тому, що були так? люди як? пов?рили в нас, ми змогли це зробити».

Здорова «конкуренц?я»

В нетипов?й реальност? сьогодення невеличкого м?ста Фаст?в в центральн?й Укра?н? ?дн?сть та п?дтримка громади, як н?коли об’?днано? через сп?льну загрозу, проявля? себе нав?ть в сферах життя, як? зазвичай характеризуються ?ншою повед?нкою людей. Добро та любов, як? с?? Микита вип?каючи сво? печиво, д?йшли до сердець конкурентних заклад?в громадського харчування м?ста. За словами о. В?тал?я, н?хто не ставився до них як до конкурент?в, а навпаки, сус?дн? заклади намагаються ус?ляко п?дтримати «Коржик». Те, як п?дхопили цю ?н?ц?ативу люди добро? вол?, як у Фастов?, так ? в р?зних куточках Укра?ни, св?дчить про те, як небайдуж? серця в?дгукуються на мову добра ? любов?.

«Здорове харчування, ф?нансова грамотн?сть, мистецтво планування, ?нклюзивний розвиток зд?бностей та ?нш? притаманн? риси майстерн? “Коржик” означали, що за цим буде стояти щось б?льше н?ж просто б?знес», – говорить душпастир. Деяк? сус?дн? кав’ярн? виразили готовн?сть взяти на реал?зац?ю печиво Микити в сво?х закладах, проте виробнича спроможн?сть «Коржика» невелика ? поки ще не здатна задов?льнити увесь попит такого роду. П?дпри?мц? розум?ють, як складно проходять перш? м?сяц? п?сля в?дкриття закладу ? знають, в який саме спос?б п?дтримати д?яльн?сть Микити, тому бажання партнерсько? ? дружньо? п?дтримки ?з збутом продукц?? та у форм? консультац?й, хоч ? виражена економ?чною мовою, насправд? ? щирим жестом добро? вол?. «Наше м?стечко ? таким середовищем, де вс? це прихильно сприймають. Я вдячний Богов? за це!» – под?лився з нами о. В?тал?й.

Так? способи вза?мод?? м?ж п?дпри?мцями ? п?дтвердженням, того що присутн?сть добра ? любов? в економ?ц? ? запорукою ново? культури ведення б?знесу та ново? соц?ально? норми в економ?чному житт?. Етика п?клування та п?дтримка знедолених лежать в основ? вт?лення в життя того, що ми назива?мо Економ?ка Франциска, до яко? нас заохочу? Свят?ший Отець Франциск. Любов ? добро, як? випром?ню? Микита, зм?нюють серця оточуючих ? розвивають непор?внянну здатн?сть п?клуватися один про одного для побудови нового в?дкритого св?ту, про який йде мова в енцикл?ц? «Fratelli tutti». У п. 95 Папа Франциск нагаду?, що любов веде нас до вселенського сопричастя, тому можна без сумн?в?в заявити, що Микита вкладаючи всю свою любов в печиво, яке вип?ка? в майстерн? «Коржик», провадить ус?х причасних до ц?л?сного та сталого розвитку.

«Сьогодн? Микита кожен день посм?ха?ться тому, що в?н щасливий, ? це найважлив?ше для нас!» – наголошу? о. В?тал?й. «Сонячний» кондитер, задля духовного миру м?сцево? сп?льноти укра?нських греко-католик?в у напружен? часи в?йни несе любов ? добро, як чита?мо в словах молитви святого Франциска Асс?зького.