Ойконом?я: християнський погляд на економ?чне життя. Вступ
Олена Ком?саренко
З великою рад?стю представляю вам рубрику яка ма? назву «Ойконом?я: християнський погляд на економ?чне життя».
В першу чергу, важливо висв?тлити значення самого слова ойконом?я ? багатство р?зноман?ття його використання (?мплементац?й). Сам терм?н Ο?κονομ?α ма? давньогрецьке походження ? стосу?ться ?де? управл?ння домогосподарством, де ο?κο?, ойкос – означа? д?м та домашн? обов’язки та ν?μο? номос – закон. В?дпов?дно, терм?н ο?κο-ν?μοσ пов'язаний з поняттям «ведення домашнього господарства».[1]
У богословському розум?нн? слово o?κονομ?α (?коном?я) ми можемо пояснити як управл?ння св?том зг?дно з шляхом, окресленим Господом. Ближчою для укра?нсько? мови ? форма, що походить в?д церковнослов'янсько? мови (?коном?я - за в?зант?йським читанням: пор. ?кос зам?сть ойкос), засв?дчена в укра?нськ?й православн?й л?тератур?. Але ?коном?я ма? дек?лька значень серед яких основними ?:
1. трин?тарне – п?знання Бога через його зовн?шн? д??, яка ? п?знанням його внутр?шнього життя;
2. сотер?олог?чне – Божий план спас?ння, який розвива?ться в ?стор??, або його основн? етапи;
3. канон?чне – можлив?сть незастосування канон?чного припису задля духовного добра особи, без того, щоб ставити п?д сумн?в потребу того ж припису[2].
Зг?дно з Катехизмом Католицько? Церкви «Отц? Церкви розр?зняють богослов'я (θεολογ?αν) та ?коном?ю (ο?κονομ?αν), уживаючи перше поняття для визначення та?нства внутр?шнього життя Три?диного Бога, а друге – для вс?х Божих справ, через як? в?н об'явля?ться ? переда? сво? життя. Богослов'я об'явля?ться нам через ?коном?ю, ?, навпаки, всю ?коном?ю осява?, висв?тлю? богослов'я».
Зародження ус??? економ?чно? теор?? як тако? та самого терм?ну «економ?ка» асоц?ю?ться саме з ойконом??ю. Першим цей терм?н вв?в Ксенофонт ще у 4 ст. до н.е. у трактат? з в?дпов?дною назвою «Ойконом?я», де прид?лив особливу увагу под?лу прац? в сусп?льств?. На той час в пер?од рабовласництва, Ксенофонт вже вбачав необх?дн?сть використовувати матер?альн? стимули й р?зноман?тн? засоби «морального» впливу на раб?в для покращення результат?в ?х прац?. Автор надав пр?оритетне значення пошуку шлях?в подолання недол?к?в характерних рабовласницькому устрою надаючи перевагу колективним формам волод?ння.[3]
Пот?м важливий внесок зробив Аристотель (384-322 рр. до н.е.), який розвинув дихотом?ю св?ту, яка сп?вв?дноситься з ?нтересами (н?бито) незалежного громадянина пол?су, та у формуванн? ойкосу як сфери, в як?й залежн?, п?дконтрольн? люди задовольняють потреби кожного сво?ю ф?зичною працею ? тим самим створюють (н?бито) свободу сво?х пан?в.[4]
Аристотель ч?тко ототожню? ойконом?ю з? сферою потреб, яка перебува? у п?дпорядкуванн?, тому до сьогодн? ?? визначають як «сусп?льний процес, спрямований на задоволення людсько? потреби у збереженн? та п?дтримц? життя ? якост? життя»[5]. Звичайно, ранн? теоретики економ?ки розр?зняли мистецтво домашнього виробництва як ремесло та мистецтво набуття багатства. Однак останн? вони називали не «економ?кою», а скор?ше «хрематистикою»[6] ? прямо закликали завжди п?дпорядковувати набуття багатства турбот? про людськ? потреби, з метою «доброго життя» на довготривал?й основ?.
У час? середньов?ччя роботи монах?в таких як святий Тома Акв?нськ?й, святий Бернард?но з С??нни, ?оан Дунс Скотс та ?нш? надали б?льш детально? ? практично? форми вт?ленню в життя богословського вчення саме в економ?чн?й сфер?. Були створен? перш? банки, як? мали за мету матер?ально допомагати найб?дн?ш?м верствам сусп?льства та зменшити соц?альну нер?вн?сть.
Лише п?зн?ше, саме у 18 стол?тт?, теоретики розд?лили сам сусп?льний процес, спрямований на задоволення людських потреб, навп?л. Вони переосмислили ойконом?ю, ор??нтовану на задоволення потреб, зв?вши ?? до просто? сфери споживання або побуту ? програмно поставивши над нею вищу сферу н?бито саморегульованого «в?льного» ринку, запропонованого Адамом См?том. Це в?дпов?дно призвело до того, про що попереджав Аристотель, а саме до становлення «економ?ки», яка не заслугову? на таку назву, бо зам?сть того, щоб обертатися навколо людсько? особистост? та ?? потреб, вона оберта?ться навколо мети накопичення багатства. Ставлячи за к?нцеву мету максим?зац?ю прибутку будь-якою ц?ною, втрача?ться пр?оритетн?сть поваги людсько? г?дност? та забезпечення сп?льного блага.
Сучасне сусп?льство ма? в?дпов?дати на масу виклик?в таких як в?йна в Укра?н? та в ?нших частинах св?ту, соц?ально-економ?чна нестаб?льн?сть, спричинена пандем??ю Ков?д-19, еколог?чна криза та ?нш?, як? в свою чергу несуть за собою ряд супутн?х негативних насл?дк?в для життя кожно? людини. Кап?тал?зм прин?с як багато позитивного у зв’язку з технолог?чним прогресом, так ? безповоротн? насл?дки, як? впливають на людськ? вза?мов?дносини. Беззм?стовний ?ндив?дуал?зм та необ?рунтована потреба необмеженого споживацтва, нав’язан? ринковою економ?кою, глибоко вкор?нилися у повсякденному житт? людей.
Не дивно що персонал?стичний п?дх?д набува? все б?льше актуальност?, так як кап?тал?стичний ментал?тет з неокласичною его?стичною антрополог??ю homo ecomonomicus не в змоз? дати всеохоплюючу в?дпов?дь на виклики сучасност? та забезпечити сп?льне благо для особист?сного щастя та процв?тання кожно? людини.
?стор?я економ?чно? думки зна? масу приклад?в непод?льного зв’язку м?ж етикою та економ?кою як? лишаються актуальними ? до сьогодн?. Сл?д зазначити пр?звища таких автор?в як Вебер, Дженовез?, Поляний, Сай, Шумпетер та ?нш?, в роботах яких саме людина ? творцем, центром ? метою всього соц?ального життя.
Для соц?ально? доктрини Церкви економ?ка – це лише один з вим?р?в людсько? д?яльност? в умовах стр?мкого розвитку технолог?й та економ?чного прогресу ? швидких зм?нах у виробництв? ? споживацтв?.[7]
У компенд?ум? соц?ально? доктрини Церкви також згаду?ться терм?н ойконом?я. Ц?кавим ? те що в?н ф?гуру? не в сьомому розд?л?, присвяченому економ?чному життю, а в пункт? 248 п’ятого розд?лу, який ма? назву «С?м’я як активний учасник соц?ального життя». Вза?мозв'язок, що ?сну? м?ж с?м'?ю та економ?чною системою загалом, ? особливо важливим для людського благополуччя. «Отже, с?м’ю можна справедливо вважати важливим суб’?ктом економ?чного життя, якии? перебува? не лише п?д впливом ринково?? ментальност?, а керу?ться лог?кою сол?дарност? м?ж покол?ннями». Саме лог?ка турботи та п?клування про ?нших член?в с?м’? мають бути в основ? сучасно? економ?чно? ментальност? в сусп?льств? загалом, адже економ?чна ефективн?сть та сприяння сол?дарному розвитку людства – одна непод?льна мета.
Надал?, ми в деталях розглядатимемо напрямки сучасно? економ?чно? теор?? в яких проявля?ться переплет?ння духовного ? соц?ально-економ?чного вим?р?в, в чому власне ? поляга? суть ойконом??, та форми ?? практично? реал?зац??. А також прид?лимо особливу увагу сприянню створення необх?дних умов для г?дного життя та сталого ц?л?сного людського розвитку.
[1] Robert scott. Greek-English dictionary. p.1079 Clarendon press. Oxford. 1897.
[2]Див.: «?коном?я», Рел?г??знавчий Словник / ред. А. Колодний, Б. Лобовик. Ки?в, 1996, с. 127.
[3] Leshem, D. 2013. Oikonomia redefined. Journal of the History of Economic Thought 35 (1): 43–61.
[4] Polanyi, K. 1968. ‘‘Aristotle Discovers the Economy: Essays of Karl Polanyi.’’ In George Dalton, ed., Primitive, Archaic, and Modern Economics. Garden City: Doubleday, pp. 78–115.са
[5] Ulrich, Peter. 2008. Integrative economic ethics: foundations of a civilized market economy. Cambridge and New York: Cambridge University Press.
[6] Хрематистика для Аристотеля – це накопичення грошей заради них самих, особливо шляхом лихварства, протиприродна д?яльн?сть, яка дегуман?зу? тих, хто нею займа?ться.
[7] Компенд?ум Соц?ально? Доктрини Церкви.
