Ойконом?я. Пропозиц?я ?неповний робочий день для вс?х, п?клування про вс?х?
Олена Ком?саренко
Канадська ф?лософиня Джен?фер Недельськ?, професорка юридичного факультету Ун?верситету Торонто та сп?вроб?тниця ?нституту соц?ально? справедливост? Австрал?йського католицького ун?верситету, в?дома на м?жнародному р?вн? сво?ю пропозиц??ю, що виража?ться словами: «Неповний робочий день для вс?х, п?клування про вс?х». У св?тл? ц??? ?де?, в рамках нашо? рубрики «Ойконом?я. Християнський погляд на економ?чне життя» звернемо увагу на практичн? аспекти економ?ки п?клування та розглянемо форму орган?зац?? людського життя, яка створю? умови для вираження п?клування ус?ма членами сусп?льства.
Етика турботи протиставля? ?ндив?дуал?змов? к?лька зм?стовних принцип?в, деяк? з яких ми вже згадували в попередн?х випусках. Але, п?дсумовуючи, зазначимо наступне:
1. Кожна людина ? вразливою, бо вразлив?сть це досв?д, який на певному етап? свого життя пережива? кожен з нас.
2. Ми вс? ? об'?ктами ? суб'?ктами п?клування.
3. Людина ма? усв?домлювати власну обмежен?сть.
4. Турбота ста? етичною д??ю ? поклада? на вс?х людей як член?в сусп?льства в?дпов?дальн?сть за д?? стосовно один одного.
Щодо практичного застосування цього п?дходу у сфер? економ?чного добробуту, Джен?фер Недельськ? почина? з анал?зу трьох критичних елемент?в, як? характеризують сучасне сусп?льство:
· нестерпний стрес, який пережива? с?м'я,
· прояви нер?вност?, як? дос? ?снують м?ж чолов?ками та ж?нками,
· брак знань про потреби у догляд?, як? ? частиною повсякденного життя кожно? людини.
Для того, щоб в?дпов?сти на виклики, створен? цими проблемами, Джен?фер Недельськ? пропону? необх?дну зм?ну на нормативному р?вн?, яка б обмежила для вс?х оплачувану роботу щонайменше дванадцятьма годинами на тиждень, але не б?льше тридцяти[1]. Вона стверджу?, що вс? члени сусп?льства, якщо вони ф?зично психолог?чно придатн?, повинн? зд?йснювати неоплачувану роботу по догляду.
Розглянемо дуже скромно «середню» верс?ю: люди проводять двадцять три години в тиждень на робот? ? двадцять три займаються доглядом, коли виникають ?нтенсивн? потреби в догляд? за маленькими д?тьми або стар?ючими батьками, а в ?нший пер?од життя повертаються до режиму тридцять годин на робот? ? дванадцять – присвячених для п?клування. Зазнача?ться, що зобов'язання до догляду не будуються виключно навколо певного пер?оду життя людини, коли в цьому ? нагальна потреба, а тривають протягом усього життя ? виходять за меж? кола с?м'? та друз?в. З цим аспектом пов’язане питання про ?снування норми економ?чно? незалежност?. Чи повинн? с?м'? уникати ситуац?й, коли одна людина викону?, переважно, роботу по догляду протягом, скаж?мо, п'ятнадцяти рок?в, стаючи таким чином економ?чно залежною в?д ?нших член?в сво?? с?м'??
Насамперед, як зазнача? сама Джен?фер Недельськ?, це була б зм?на в ментальност? та культур?, а також у законодавств?. Люди заохочували б один одного не п?ддаватися спокус? взяти на себе б?льше роботи, а також п?дтримували б ? ц?нували д?яльн?сть по догляду, як ? в?льний час. Нов? норми, запропонован? автором, не призведуть до загальних зм?н у тому, як люди орган?зовуватимуть св?й час, ? таким чином зменшиться стрес ? тиск, пов'язаний з деф?цитом часу[2]. Зм?ни призведуть до ново? концепц?? часу, а також сприятимуть оновленню сусп?льного ладу. Адже, як стверджу? Джен?фер Недельськ?, без турботи не бува? справедливост?.
Сучасн? соц?альн? норми створюють сусп?льну тенденц?ю до применшення рол? п?клування ? зосередження на робот?. До цього дода?ться стрес, невпевнен?сть в завтрашньому дн? та проблема балансу м?ж роботою та с?м'?ю. Деф?цит часу також п?дрива? здатн?сть до людсько? щедрост? та турботи, робить нас б?льш схильними до використання еколог?чно шк?дливого транспорту та негативно вплива? на наше здоров'я. Для Недельськ?, як ? для прихильник?в етики турботи, кожен ? тим, хто п?клу?ться ? тим, хто отриму? турботу. Кожен покликаний робити внесок у турботу один про одного на пост?йн?й основ?, а не лише в певн? пер?оди свого життя.
Принципи цього п?дходу, який ? важливим прикладом практичного застосування, можна п?дсумувати наступним чином:
· Обов'язкова робота з догляду для вс?х.
· Догляд, що нада?ться переважно самою громадою зсередини.
· Гаранту?ться прост?р для приватного платного догляду.
· Захист неповного робочого дня.
· Зм?на м?н?мального доходу, тобто максимум тридцять годин на тиждень ма? бути достатньо для здобуття прожиткового м?н?муму.
Варто в?дзначити, що серед практичних насл?дк?в п?дходу, запропонованого етикою турботи, емп?ричне досл?дження, яке провела Недельськ?, показу?, що пропозиц?я нормативних зм?н ма? сприяти переосмисленню ц?нност? прац?, щоб зв?льнити м?сце для ?нших ц?нностей, як зниження р?вня б?дност?, зб?льшення робочих м?сць, виховання щедрост? щодо свого часу ? стосовно людей, зменшення соц?альних конфл?кт?в ? поширення кращих зв'язк?в як з людьми, так ? з довк?ллям.
Турбота – це стосунки, як? люди мають один з одним, та ?з св?том природи. Ми залежимо в?д св?ту природи, тому повинн? п?клуватися про нього так само, як ? про сво?х близьких. Можливо, ми звикли сприймати св?т як ресурс для задоволення людських потреб. Але, як п?дкреслю? професорка Джен?фер Недельськ?, практика турботи сама по соб? продовжу? дбайлив? стосунки з землею. Тобто турбота один про одного ? турбота про землю йдуть пл?ч-о-пл?ч.
Р?шення сучасних проблем поляга? не лише в розробц? короткострокових пол?тик, але й в забезпеченн? того, що вс? ми (це означа?, що нав?ть пол?тики) повинн? надавати турботу у всеохоплюючий спос?б. Належне врядування як у державн?й, так ? у приватн?й сферах можливе лише тод?, коли люди, як? займають висок? пол?тичн? посади, мають безпосередн?й досв?д роботи, п?клування, знайом? з ?? вимогами, винагородами, значенням для процв?тання людини та ?? зв'язк?в. Нав?ть якщо проблеми соц?ально? нер?вност? будуть вир?шен? в ?нший спос?б, н?ж залучення вс?х до догляду, залиша?ться невир?шеною ?нша основна проблема, тобто створення необх?дних умов для ц?л?сного людського розвитку.
Таким чином, саме по?днання цих ц?лей, р?вн?сть, переоц?нка догляду та усунення ?снуючого розриву м?ж доглядом ? пол?тикою ? ? руш?йною силою реорган?зац?? структури робочого часу для вс?х. Доки одна група людей форму? пол?тику, а ?нша нада? п?клування, дуже важко уявити, що розробка пол?тики буде розглядатися як р?внозначне за ц?нн?стю сп?лкування. ?ншими словами, под?л на догляд ? пол?тику сам по соб? п?дтриму? применшення значення догляду. ? коли т?, хто ма? владу ? прийма? р?шення на високому р?вн?, чи то в корпорац?ях, чи то в уряд?, знають дуже мало про догляд, вони продовжуватимуть вважати, що в?н ма? низьку ц?нн?сть ? формуватимуть в?дпов?дним чином пол?тику в ц?й сфер?.
Це означа? необх?дн?сть переосмислення значення п?клування ? уникнення хибно? тенденц?? розглядати п?клування як дан?сть у протиставленн? до бажано? свободи. Важливим ? те, що коли ми не ма?мо нагально? потреби п?клуватися про д?тей та людей похилого в?ку в наших с?м'ях, нам потр?бно брати участь у безпосередньому догляд? за землею ? вчитися розд?ляти тягар, а також винагороду в?д турботи про ?нших, щоб подолати недооц?нення турботи. Проте важливо пам'ятати, що велик? д?? громадсько? турботи та волонтерство, як? дехто з нас може зд?йснювати, не зам?нюють щоденну базову турботу в наших с?м'ях ? дом?вках, яка може виражатися нав?ть в простому митт? посуду.
_____________________________
[1] Nedelsky, J & Malleson T. (2017) A Care Manifesto: Restructuring Norms of Work and Care. Oxford University Press
[2] Part-time per tutti: la proposta di Jennifer Nedelsky, in Aggiornamenti Sociali, .
