杏MAP导航

Олена Ком?саренко

Сьогодн? ми продовжу?мо нашу розмову про необх?дн?сть укор?нення етики п?клування в економ?чному житт? сучасного сусп?льства. Ц?кавим у цьому контекст? ? те, яким чином тема п?клування в?дображена в останн?й соц?альн?й енцикл?ц? Папи Франциска Fratelli tutti.

Якщо розглядати текст документа ?тал?йською чи англ?йською мовою, то можна простежити те, що слово «care» або «cura» вжива?ться 35 раз?в. Багатогранн?сть перекладу укра?нською мовою, на жаль, не в?добража? к?льк?сну статистику вживання терм?ну, тому в цьому випадку краще посилатись на текст ?тал?йською чи англ?йською. Ба б?льше, терм?н п?клування вжива?ться в р?зних частинах документа, ? в б?льшост? випадк?в безпосередньо стосу?ться економ?чного життя.

Перше, що спада? на думку, говорячи про цю енцикл?ку, це притча про доброго самарянина, описана в другому розд?л? енцикл?ки, яку ?сус Христос розпов?в дв? тисяч? рок?в тому у в?дпов?дь на питання «Хто м?й ближн?й?». В н?й йдеться про те як знедолений чолов?к отримав необх?дну турботу в?д т??? людини, в?д кого найменше оч?кував. Ближн?м ? не той хто поряд, а той хто вчинив милосердя. Ця притча спонука? до роздум?в про р?зн? питання, але нас тепер ц?кавить те, яким саме чином самарянин проявив милосердя.

Чита?мо в ?вагельському текст?: «В?н приступив до нього, перев'язав и?ому рани, полив ??х оливою ? вином; пот?м посадив и?ого на власну скотину, прив?в до за??зду и? доглянув за ним. На другии? день в?н вии?няв два динари, дав ??х господарев? и? мовив: Доглядаи? за ним, ? те, що витратиш на нього б?льше, я заплачу тоб?, коли повернуся.» (Лк. 10, 25-37).

Зверн?мо нашу увагу на догляд як прояв милосердя ? на те, як грош? можуть бути власне ?нструментом п?клування. Насамперед самарянин потурбувався про здоров’я, поступився сво?ю худобою ? прив?в до за?зду. Коли людина не може особисто доглядати за ?ншими, коли виника? така потреба, ф?нансування роботи по догляду, яку викону? ?нша людина, також ? проявом милосердя. Ця людина, в нашому випадку господар, навряд чи допомагав би знедоленому, але жест добро? вол? самарянина оплатити працю та витрати по догляду кардинально зм?нив житт?ву ситуац?ю б?дного. Цей жест власне ? можна вважати формою прояву п?клування в тогочасному економ?чному житт?, але який ? актуальним ? до сьогодн?.

Повертаючись власне до тексту енцикл?ки Fratelli tutti важливим ? також продовження другого розд?лу з описанням складнощ?в в людських стосунках. «Ка??н вбива? свого брата Авеля, ? тод? звучить голос Бога: “Де Авель, брат тв?и??” (Бт. 4, 9). Ка??н в?дпов?да? так, як ми часто в?дпов?да?мо: “Х?ба я сторож брата мого?”». Байдуж?сть не може бути виправдана, ? культура п?клування ?? повн?стю вит?сня?, долаючи неприязнь ? конфл?кти.

Ц? притч? мають тисячол?тню ?стор?ю, але в контекст? сучасних економ?чних проблем збер?гають свою актуальн?сть. Економ?ка та економ?чне життя загалом не ?зольован? в?д людського соц?ального життя, хоча дуже часто позиц?онують себе такими. Вищезазначен? притч? спонукають нас задуматись про необх?дн?сть брати на себе в?дпов?дальн?сть п?клуватись про ?нших та наше довк?лля, а найголовн?ше – вони протиставляються его?стичному ?ндив?дуал?зму, глибоко вкор?неному в баченн? людсько? природи.

?нш?м важливим пунктом в енцикл?ц? Fratelli tutti, який ми не можемо оминути увагою, ? 59-й, де згаду?ться про те, як в юдеи?ськ?и? традиц??? запов?дь любов? и? турботи про ?ншу людину виражаються словами: “Любитимеш ближнього твого, як самого себе” (Лев. 19, 18). Ми ран?ше вже згадували це ун?версальне «Золоте правило» в передач?, присвячен?й м?жнародному законодавству, тому що важлив?сть п?клування про ближнього в дус? братерства, зазначена в енцикл?ц? Fratelli tutti, характерна ус?м в?роспов?данням ? присутня нав?ть у в Загальн?й декларац?? прав людини ООН 1948 року.

З ?ншого боку, пункти, присвячен? економ?ц?, спор?днен? з братерством та п?клуванням. Власне, частина третього розд?лу, яка присвячена ун?версальн?й любов?, зазнача?: «Якщо сусп?льство керу?ться переважно критер?ями в?льного ринку ? ефективност?, то в ньому нема? м?сця для безпорадних людеи?, ? братерство залишиться лише черговим романтичним гаслом». Це бачення вже знайшло сво? м?сце в енц?кл?ц? Laudato si ? ма? продовження в енцикл?ц? Fratelli tutti: «Так довго, як наша економ?чно-соц?альна система породжуватиме знедолених, ? хоча б одна людина почуватиметься в?дкинутою, не буде радост? ун?версального братерства». Це останн? речення цього пункту енцикл?ки взяте ?з послання учасникам ?н?ц?ативи «Economy of Francesco» в?д 1 травня 2019, як? в подальшому прид?лили значну увагу розвитку економ?ки п?клування та ?? практичному застосуванню.

Ця частина тексту енцикл?ки спонука? до формування сусп?льства, яке «здатне гарантувати людин? ефективну ? стаб?льну оп?ку на кожному етап? ???? життя». Ставлення доброго самарянина до знедоленого ма? знайти сво? вираження в економ?чн?й пол?тиц? для орган?зац?? соц?ального устрою таким чином, щоб сприяти найб?льш повному самовираженню людей з продуктивн?стю нижче середнього.

Продовжуючи перегортати стор?нки енцикл?ки, зупинимось на пунктах про приватну власн?сть та п?дпри?мництво (118-123). У Компенд?ум? соц?ально? доктрини Церкви принцип приватно? власност? по?дну?ться з ун?версальним призначенням благ. Продовження об?рунтування важливост? цього по?днання ми можемо спостер?гати ? в текст? енцикл?ки. Сп?льне використання матер?ального добра ус?ма ма? бут? в пр?оритет? всього соц?ально-етичного устрою, бо св?т, в якому ми народилися, ? ?диним ? ?сну? для нас ус?х. В такому баченн? приватна власн?сть може виступати ?нструментом п?клування: якщо ма?ш благо, ма?ш щоб давати.

В контекст? п?дпри?мницько? д?яльност? ми бачимо продовження необх?дност? п?клування про наш сп?льний д?м, що описана в енц?кл?ц? Laudato si: П?дпри?мницька д?яльн?сть – «це благородне покликання, спрямоване на виробництво багатства та вдосконалення нашого св?ту». П?дпри?мницький талант ма? слугувати розвитку ?нших людей, зб?льшуючи матер?альне добро та п?клуватись про покращення добробуту сп?льноти.

П?дсумовуючи, орган?зац?я соц?о-економ?чного устрою, яка ма? забезпечувати п?клування про сп?льний д?м, описана в Laudato si, знаходить св?й черговий виток розвитку в Fratelli tutti, надихаючи до братерсько? любов? та наголошуючи на необх?дност? п?клування про ближнього.

Саме п?клування про ?нших як про член?в с?м’? ма? бути в основ? сучасно? економ?чно? культури, адже економ?чна ефективн?сть та сприяння сол?дарному розвитку людства – одна непод?льна мета, про що нам нагаду? енцикл?ка Fratelli tutti.