?Економ?ка Пончика?: безпечний та справедливий прост?р для процв?тання всього людства
Олена Ком?саренко
Сьогодн? ми продовжу?мо нашу розмову про ойконом?ю, як управл?ння домашн?м господарством, та звернемо увагу на економ?чну теор?ю Кейт Реворт «Економ?ка Пончика», яка спонука? п?клуватись про наш сп?льний д?м. В минулому випуску ми розглянули б?оеконом?ку – п?дх?д запропонований Н. Джорджеску-Рогеном у середин? ХХ ст., який був фактично першою спробою по?днати економ?ку з природничими науками. Особлив?стю цього п?дходу ? антрополог?чна бачення homo bioeconomicus, людини справжн?й добробут яко? пов'язаний з багатьма вим?рами, а не вим?рю?ться ?диним показником – корисн?стю.
Суть пропозиц?? «Економ?ка Пончика».
Економ?ка Пончика ? б?льш сучасним п?дходом у сфер? еколог?чно? економ?ки, який ма? яскраве в?зуальне в?дображення. Сама назва «Економ?ка Пончика» пов’язана з тим, що граф?чне зображення теор??, запропоновано? британською професоркою економ?ки Кейт Реворт, в?зуально схоже на пончик.
Один з найб?льших виклик?в людства у 21 стол?тт? поляга? в тому, щоб задовольнити потреби вс?х людей в межах можливостей планети, тобто гарантувати, щоб н?хто не був обд?лений найнеобх?дн?шим (?жею, житлом, правами…) ? в той же час не перевантажувати системи житт?забезпечення Земл?, в?д яких ми залежимо (кл?мат, родюч? ?рунти, питна вода).
Пончик соц?альних ? планетарних кордон?в - це жарт?вливо-серйозний п?дх?д до формулювання в?дпов?д? на цей житт?во важливий виклик, яка може слугувати ор??нтиром для прогресу людства в цьому стол?тт?[1]. Якщо ми намалю?мо два кола, зображуючи ц? соц?альн? та планетарн? кордон?в, розм?щуючи одне в центр? ?ншого, то отрима?мо ф?гуру схожу на пончик. Символ?зм кола у центр? поляга? в тому, що в?н в?дображу? соц?альну основу, яка включа? основн? фундаментальн? права людини, нижче яко? не можна опускатись. Зовн?шн? коло ? еколог?чною стелею, яку не можна перевищувати для збереження необх?дних природн?х ресурс?в. Прост?р м?ж цими колами ? ? власне тим еколог?чно безпечним ? соц?ально справедливим простором, в якому людство може процв?тати, так званим простором Економ?ки Пончика.
Еколог?чна стеля включа? в себе дев'ять планетарних обмежень, зневага яких призведе до неминучо? деградац?? довк?лля та зм?н в системах Земл?. На противагу, дванадцять вим?р?в соц?ального фундаменту походять в?д м?жнародно узгоджених м?н?мальних соц?альних стандарт?в, визначених урядами кра?н св?ту в Ц?лях сталого розвитку у 2015 роц?.
7 шлях?в думати як економ?ст ХХ? стол?ття
Книга Кейт Реворт, присвячена вищезазначений теор??, ма? назву «Економ?ка Пончика: 7 шлях?в думати як економ?ст ХХ? стол?ття»[2]. Авторка почина? сп?лкування з читачем ?з простих, але дуже глибоких сл?в: «Наймогутн?ший ?нструмент в економ?ц? – це не грош?, ? нав?ть не алгебра, а ОЛ?ВЕЦЬ, тому що ним ти можеш перемалювати св?т». Саме цими словами Кейт Реворт поясню?, що справжн? зм?ни в економ?ц? починаються з людей, ?з кожного з нас. Таким чином вона спонука? читача зм?нити себе та сво? бачення для того, щоб в?дпов?сти на сучасн? виклики в економ?ц?.
По-перше, авторка пропону? зм?нити ц?ль. Протягом понад 70 рок?в економ?сти св?ту були зосереджен? на ВВП (валовому внутр?шньому продукт?) як критер?? вим?рювання. Такий спос?б маску? нер?вност? в прибутках та добробут?, а також не врахову? ступ?нь руйнування навколишнього середовища. Для того щоб створити умови для вр?вноваженого процв?тання усього людства, необх?дно забезпечити права кожно? людсько? особистост? в рамках можливостей житт?дайно? планети.
По-друге, треба побачити ширшу картину. Настав час дивитися на економ?ку по-новому, вбудовуючи ?? в сусп?льство та природу, та впроваджуючи використання енерг?? сонця. Це нове зображення потребу? нових наратив?в про ключову роль домашн?х господарств, силу ринку, держан? партнерства та креативност? у сп?льному користуванн? благами.
По-трете, виховання людсько? природи. Можна см?ливо сказати, що з християнсько? точки зору це один ?з найважлив?ших принцип?в, запропонованих авторкою. Саме увага до антрополог?чного напрямку розвитку в економ?чному житт? допоможе зробити людей щасливими. Авторка п?дкреслю?, що портрет рац?онально?, корисливо?, ?зольовано? людини зробив сусп?льство таким яким воно ? зараз. Людська природа неабияк багатша в?д цього образу, тому ми ма?мо намалювати новий автопортрет, в якому ми за природою соц?альн?, вза?мозалежн?, близьк?, сповнен? ц?нностей та залежн? в?д природи.
По-четверте, ми ма?мо бути км?тливими у системному баченн?. Всесв?тньов?домий перетин кривих попиту та пропозиц?? ?рунту?ться на лог?ц? метафор механ?чного балансу дев’ятнадцятого стол?ття. В сучасному св?т? б?льш км?тливим буде розум?ння динам?зму економ?ки, застосовуючи як форму вираження лог?ки системного п?дходу зображення двох петель зворотного зв’язку.
По-п’яте, проектування для розпод?лу. В двадцятому стол?тт? вагомим впливом на нер?вн?сть стала крива Кузнеця. Ця економ?чна г?потеза полягала в тому, що Кузнець розглядав зм?ну в розпод?л? доход?в, викликану економ?чним зростанням, як його насл?док. Тобто, говорячи простими словами, спочатку ситуац?я ма? пог?ршитись, для того щоб виникли ресурси для ?? б?льш значного покращення та економ?чного розвитку. Сьогодн? ми розум??мо, що нер?вн?сть не ? неминучою необх?дн?стю, а навпаки – результатом невдалого проектування. В?дпов?дно, авторка пропону? усв?домити, що ?снують багато шлях?в проектування економ?к, як? можуть забезпечити р?вноправний розпод?л блага для подальшо? його пл?дност?. Важливо вийти за рамки розпод?лу лише прибутку, а забезпечити розпод?л благ, таких як контроль земл?, технолог??, знання, як джерел подальшого прибутку.
По-шосте, Кейт Реворт заклика? створювати щоб породжувати. Еколог?чна деградац?я ? результатом руйн?вно? виробничо? орган?зац??. Лог?ка криво? Кузнеця також негативно вплинула на ставлення до навколишнього середовища, пояснюючи забруднення як необх?дн?сть для економ?чного розвитку. Теоретично, отримавши запланований прибуток, той, хто спричинив еколог?чне забруднення вже мав ресурси на очисн? системи, ф?льтри та ?нш? способи в?дновлення, як? без прибутку не були б доступними. Натом?сть, зам?сть того, щоб збер?гати житт?дайне багатство природи, людство з?ткнулось ?з проблемою еколог?чно? кризи. Ми п?зно усв?домили, що б?льш?сть руйн?вних насл?дк?в виробництва неможливо в?дновити. Авторка наполяга? на створенн? цикл?чно? економ?ки для повернення людей до повно? вза?мод?? з цикл?чними процесами життя на Земл?.
По-сьоме, авторка заохочу? бути агностичними щодо росту. Думка про необмежений економ?чний р?ст лежить в основ? сучасно? неокласично? економ?ки, але н?що не може бути неск?нченним. Авторка стверджу?, що складно в?дмовитись в?д ВВП, але ще складн?ше подолати нашу залежн?сть в?д нього. В сучасн?й економ?ц? ми ма?мо процв?тати, незалежно в?д того, чи вона росте, чи н?, а не надавати перевагу росту ц?ною нашого процв?тання.
Ц? с?м шлях?в, запропонован? Кейт Реворт для досягнення безпечного та справедливого простору Економ?ки Пончика, не ? рецептом чи ч?ткою ?нструкц??ю подальших крок?в. Вони такою не дають повноц?нну в?дпов?дь на сучасн? виклики, проте на думка авторки, саме вони формують основу для радикально нового способу бачення економ?ки, якого так потребу? наш св?т. Задачею сучасного економ?ста буде об’?днати ц? принципи на практиц? та зробити св?й внесок, розробляючи нов?.
Деяк? м?ста, серед яких Амстердам, Брюссель, Мельбурн та Берл?н. вже почали впроваджувати Економ?ку Пончика. У 2019 роц? Donut Economics Action Lab почала сп?впрацю з держслужбовцями Амстердаму, щоб застосувати глобальну концепц?ю Пончика до модел? м?ста, а 8 кв?тня 2020 року вона була оф?ц?йно впроваджена на практиц?[3].
[2] Raworth K. (2017) «Doughnut Economics: Seven Ways to Think Like a 21-st Century Economist»
