Б?оеконом?ка як основа ц?л?сно? еколог??
Олена Ком?саренко
Сьогодн? ми розглянемо б?оеконом?чну теор?ю, яка була одн??ю з перших спроб пов'язати економ?ку з природничими науками. Н?колас Джорджеску-Роген (1906-1994) народився в Констанц?, Румун?я, де також вивчав математику, п?сля чого – статистику в Сорбонн?. Будучи професором Бухарестського ун?верситету, в?н об?ймав важлив? державн? посади на батьк?вщин?. Знайомство в середин? 1930-х рок?в у Гарвард? з в?домим економ?стом Йозефом А. Шумпетером остаточно зор??нтувало його д?яльн?сть на економ?чну науку. В 1948 роц? в?н ем?грував до Сполучених Штат?в ? був професором економ?ки в Ун?верситет? Вандерб?льта в Нешв?лл?, штат Теннесс?.
Джорджеску-Роген вв?в терм?н «б?оеконом?ка» (скорочено в?д «б?олог?чна економ?ка»), щоб описати свою думку про те, що економ?чна боротьба людини ? продовженням б?олог?чно? боротьби[1]. Б?оеконом?ка зовс?м не схильна до компром?с?в, пов'язаних з теор?ями сталого або довготривалого розвитку, як? ? актуальними в академ?чних колах. У в?дпов?дь на економ?чн? виклики цей п?дх?д шука? ч?тк? ? посл?довн? в?дпов?д? пов’язан? з ?деалами справедливо? економ?ки в громадському сусп?льств?, сум?сно? з фундаментальними законами природи.
У попередн?х передачах ми вже критикували з антрополог?чно? точки зору концепц?ю людини, яка лежить в основ? г?потези рац?ональност?, притаманн?й неокласичн?й економ?ц? тому, що ця г?потеза не ? достов?рною. Споживач, з?ткнувшись перед вибором м?ж двома товарами, не може насправд? ч?тко висловити свою перевагу, керуючись рац?ональною лог?кою корисност?. Це пов'язано як з тим, що в?н не волод?? досконалою ?нформац??ю про р?зн? альтернативи, так ? з тим, що невпевнена повед?нка може бути насл?дком несп?вм?рност? р?зних альтернатив. Як ми зна?мо, це звичайний стан у б?олог?чному всесв?т?, де орган?зми зазвичай пересл?дують множинн?сть ц?лей. ?жа не може бути гарною зам?ною для того, хто вмира? в?д спраги. Так само, як доступ до ?нтернету не може бути в?дпов?дною зам?ною для того, хто не ма? доступу до питно? води.
Таким чином, шаблонн?сть порядку переваг показу?, що неможливо впорядкувати блага за ?диним одновим?рним критер??м – корисн?стю, як стверджу? ортодоксальна неокласична економ?ка. Досл?дження з широкого кола дисципл?н, таких як б?олог?я, антрополог?я, психолог?я та соц?альн? науки, показують нам, що справжн?й добробут ? результатом багатьох вим?р?в: його складн?сть поляга? саме в тому, що в?н не ? ?диним показником. У б?льш загальному сенс?, цей п?дх?д намага?ться дати ?нтерпретац?йну в?дпов?дь на численн? парадокси, що характеризують сучасну соц?ально-економ?чну систему.
Б?оеконом?чне об?рунтування неприйнятност? г?потези ненасичення
Неокласична г?потеза ненасичення також ? б?олог?чно необ?рунтованою. Вона поляга? в тому, що при р?вних умовах споживач нада? перевагу б?льш?й к?лькост? даного блага в пор?внянн? з меншою його к?льк?стю. Одночасно економ?чна ? б?оф?зична природа людини ч?тко показу? нам, що окр?м бюджетних обмежень, вона п?дпорядкову?ться ще й б?олог?чним обмеженням. Як ми зна?мо, б?олог?чн? орган?зми загалом, не прагнуть мати «максимальну» к?льк?сть будь-яко? зм?нно?, а лише необх?дну для р?вноваги: надлишок кисню призводить до згоряння тканин, так само як ? надто мала к?льк?сть кисню призводить до стану асф?кс??.
Жоден живий орган?зм не змушений споживати б?льше, н?ж йому потр?бно, щоб залишатися здоровим ? забезпечувати безперервн?сть свого виду. Забагато, як ? замало, у б?олог?чному св?т? завжди вважа?ться небезпечним.
Саме тут в?дбува?ться непоправний розрив м?ж стандартною еколог??ю та законами ф?зики ? б?олог??. У ф?зично обмеженому св?т?, в якому енерг?я ? матер?я п?ддаються незворотному процесу деградац??, припускати «ненасичен?сть» споживача означа? нарощувати умови його власного самознищення як виду, бо споживання все б?льшо? к?лькост? товар?в вступа? в протир?ччя з межами б?осфери.
Homo bioeconomicus
Б?оеконом?чна теор?я для побудови ?ншо? б?олог?чно стало? економ?ки пропону? нам наб?р антрополог?чних характеристик, як? окреслюють фундаментальн? риси того, кого ми могли б назвати homo bioeconomicus. Саме цей аспект, на мою думку, кардинально в?др?зня?ться в?д ус?х ?нших п?дход?в.
Автор окреслю? наступн? можлив? критер?? ор??нтац??:
1) Homo bioeconomicus шука? щастя в сенс? множинност? ц?нностей, як? (принаймн? частково) не зводяться одна до одно?.
2) Щастя/благополуччя залежить в?д стосунк?в м?ж суб'?ктами (вза?мн?сть).
3) Одиницею анал?зу ? не ?ндив?д, а в?дносини як? ?снують м?ж двома або б?льше системами (наприклад б?осферою, сусп?льством, орган?зац?ями, с?м'?ю тощо).
4) Homo bioeconomicus п?дпорядкову?ться законам термодинам?ки та б?олог??.
5) Економ?чн? закони не ? ун?версальними, а обумовлен? ?сторичним, культурним та ?нституц?йним контекстом (локал?зм).
6) Homo bioeconomicus не ма? на мет? максим?зац?ю якихось шаблонних зм?нних, а радше стан р?вноваги м?ж к?лькома зм?нними.
7) Homo bioeconomicus характеризу?ться сум?сн?стю конкурентно? повед?нки з кооперативною (р?вноважною) повед?нкою.
8) Homo bioeconomicus ор??нту?ться на системну мудр?сть, а не на ?нструментальну рац?ональн?сть.
9) Потреби homo bioeconomicus загалом ? насиченими.[2]
Хоча ц? г?потези можуть здаватись абстрактними, вони описують антрополог?чн? якост?, необх?дн? для адекватн?шо? побудови економ?чного життя, н?ж ортодоксальна неокласична теор?я. Ц? критер?? описують всесв?т з певною узгоджен?стю, проте вони водночас виявляють нормативну та етичну напругу. Етичний вим?р, який пропону? б?оеконом?ка, ма? бути визнаний ? прийнятий тому, що в?н д?йсно ? незам?нним елементом у вир?шенн? масштабних ? нагальних проблем.
Близьк?сть б?оеконом?ки до енцикл?ки «Laudato si’» та укра?нського народу
Загалом системний п?дх?д б?оеконом?ки охоплю? багато напрямк?в, включаючи також використання ?нновац?йних б?отехнолог?й в с?льському господарств? та виробництв?, проте саме антрополог?чний аспект робить бачення Джорджеску-Рогена близьким до енцикл?ки Laudato si’. В четвертому розд?л? Свят?ший Отець опису? риси ц?л?сно? еколог??, тобто еколог??, яка врахову? людський та соц?альн?й вим?ри. Папа Франциск у п.139 зазнача?: «Визнання причин, чому якась територ?я забруднена, вимага? досл?дження функц?онування сусп?льства, його економ?ки, схем повед?нки та способ?в сприйняття д?йсност?», та в р?зних частинах усього документу критику? необмежене споживацтво. Пункт 195 енцикл?ки ч?тко в?дображу? схож?сть з б?оеконом?кою у ставленн?, що критику? максим?зац?ю прибутку.
Парадигма Джорджеску-Рогена ? особливо актуальною для укра?нського народу, особливо людей, як? проживають на територ?? п?вденного рег?ону. 06 червня 2023, день п?дриву Каховсько? ГЕС, залишиться в пам’ят? укра?нц?в назавжди. Зг?дно з даними «Укр?нформ»[3], близько 16 тисяч людей опинилися на постраждал?й територ??. В результат? цього екоциду п?д водою опинилось близько 600 км² земл?. Саме так? еколог?чн? виклики змушують задуматись про необх?дн?сть в?дбудови втрат рег?ону та в?дновлення с?льського господарства з новим ц?л?сним економ?чним баченням, п?клуючись про наш сп?льний д?м з особливою турботою.
Враховуючи цю актуальн?сть, у наступному випуску ми поговоримо про економ?чну теор?ю Кейт Реворт «Економ?ка Пончика», яка також нада? важлив?сть п?клуванню про навколишн? середовище, але в б?льш усучаснен?й форм?.
____________________________________
[1] Georgescu-Roegen N. (1971) The Entropy Law and the Economic Process. Harvard University Press, Cambridge, USA.
[2] Georgescu-Roegen N., a cura di Bonaiuti M. (2003) Bioeconomia. Verso un'altra economia ecologicamente e socialmente sostenibile. Bollati Boringhieri, Torino, Italy
