Другий Ватиканський Собор – новий подих Церкви. П?дготовка до друго? сес??
о. Андр?й Твердохл?б
Попереднього разу ми розглянули обрання нового римського папи, який взяв соб? ?м’я Павло VI, та спробували зрозум?ти чому виб?р кардинал?в, з?браних на конклав?, зупинився саме на арх??пископов? М?лану Джованн? Батт?ст? Монт?н?. Кардинал Монт?н? в сво?х промовах ? виступах висловлював ч?тк? та однозначн? нам?ри стосовно продовження та лог?чного завершення ?? Ватиканського Собору, а саме такого розвитку под?й бажала переважна б?льш?сть соборових отц?в. Дал? розглянемо подальший етап п?дготовки до другого пер?оду Собору та т? нововведення ? зм?ни, як? були запропонован? новообраним Папою Павлом VI.
У сво?х виступах п?д час першого соборового пер?оду кардинал Монт?н? висловлював думку про те, що Собор повинен мати центральну ?дею, яка могла б сфокусувати в потр?бному русл? весь той величезний масив роботи, яку було зд?йснено дос?. Водночас в?н проявляв рад?сть в?д того, що певна програма такого фокусу «на щастя, мала ясн? та ч?тк? спрямування у словах Свят?шого Отця протягом цих рок?в, що передували Собору ?, особливо у двох виступах в?д одинадцятого вересня та одинадцятого жовтня». ?ншим моментом, на який звертав увагу кардинал Монт?н?, була потреба врегулювати можлив?сть виступити вс?м тим, хто бажав взяти слово п?д час соборових зас?дань. Оск?льки бажаючих виступити була велика к?льк?сть, це сутт?во спов?льнювало роботу Собору. П?д час зас?дання, на яких присутн? понад дв? тисяч? учасник?в, без ч?ткого регламенту, який м?г би регулювати виступи, була загроза дискус?й, яким би не було н? к?нця, н? краю. Зрештою, саме такий стан справ був впродовж першого соборового пер?оду. Варто звернути увагу на те, що тут не йшлося про обмеження свободи вираження власних погляд?в, але лишень про можлив?сть уникнення т??? реальност?, щоб соборов? отц? повторювали аналог?чн? думки стосовно того самого аргументу. Тому було запропоновано, щоб група учасник?в Собору, як? под?ляють т? сам? погляди, обирали з-пом?ж себе ?диного представника, який би представляв ?хню позиц?ю. Кардинал Монт?н? дотримувався т??? думки, що перший соборовий пер?од був радше потр?бний як вступний експеримент задля загального розум?ння ситуац?? Собору. Натом?сть х?д другого соборового пер?оду, на його думку, «в?дбуватиметься набагато швидше, оск?льки вже йдеться про те, щоб зосередити весь матер?ал в коротш? схеми, задля представлення на Собор? лише тих, як? можуть мати загальне зац?кавлення».
Власне впродовж першого м?жсес?йного пер?оду вс? соборов? Ком?с?? продовжували свою роботу, корегуючи схеми соборових документ?в на основ? попередньо з?браних рекомендац?й та зауважень. Ця робота була призупинена лише п?сля смерт? Папи ?вана ХХ??? та в?дновлена з обранням Папи Павла VI. Впродовж л?тнього пер?оду новообраний папа зосередився на таких двох напрямках у тому, що стосувалося п?дготовки до друго? соборово? сес??: з одного боку в?н шукав можливост? налагодити д?алог ?з ?пископами, експертами та представниками р?зних груп, щоб особисто оц?нити прогрес вс??? роботи; з ?ншого боку, в?н хот?в визначити обмежену к?льк?сть делегат?в, як? мали б можлив?сть представляти його в зал? п?д час соборових зас?дань.
В той пер?од найб?льш активною була група експерт?в п?д проводом кардинала Леркаро, яку ще називали болонською кузнею. Зокрема, ця група запропонувала так? зм?ни, як? згодом стали основою папських р?шень. ? першим таким р?шенням Папи Павла VI було створення обмежено? колег?? модератор?в, як? могли б стати сполученням м?ж ним та Соборовою асамбле?ю. Так було призначено чотирьох кардинал?в: в?рменина А?аджаньяна, представника римсько? кур?? та водночас представника групи меншост? на Собор?; Допфнера, Мюнхенського арх??пископа; уже згаданого вище Леркаро та Суененса, оч?льника Брюссельсько? Церкви. Останн? тро? були яскравими представниками соборово? б?льшост?, яка прагнула б?льшо? в?дкритост? та уваги до реал?й з-поза меж римсько? кур?? в таких сферах як л?тург?ка, душпастирство, б?бл?стика та богослов’я. ?мена цих чотирьох модератор?в ч?тко показували, в якому напрямку мали б рухатися соборов? зас?дання та як повинн? би прот?кати дискус??.
Папа Павло VI зробив ще два ?нш? важлив? жести: вир?шив запросити в якост? слухач?в мирян, щоб вони могли бути присутн? на зас?даннях Собору та могли б запропонувати якийсь конкретний внесок; а також зарезервував за собою реформу римсько? кур??, уникаючи при цьому можливост?, щоб Собор перетворився на сво?р?дн? порахунки м?ж окремими групами. Завдяки цьому другому р?шенню пап? вдалося заспоко?ти серця тих, хто почувався немовби п?д атакою, бажаючи будь-що протистояти зм?нам та реформам. Насамк?нець, папа вир?шив створити також Секретар?ат для нехристиян, який м?г би вивчати, вести д?алог та приймати пропозиц?? з боку ?нших рел?г?й, щоб в такий спос?б мати можлив?сть дивитися один одному в оч? ?з в?дновленим милосердям.
Л?то 1963 року для ус?х соборових Ком?с?й зб?гло досить швидко ? ось уже настав так оч?куваний день в?дкриття другого соборового пер?оду, який було призначено на свято л?тург?йного вшанування архангел?в Миха?ла, Гаври?ла та Рафа?ла. Р?шення про в?дкриття другого соборового пер?оду в вересн? 1963 року зб?галося ?з р?шенням Папи ?вана ХХ???, однак сама дата була зм?щена ?з 8 вересня на 29 вересня, беручи до уваги пер?од вакантност? Апостольського престолу. Саме 29 вересня того року, в день його в?дкриття, Папа Монт?н? виступив ?з промовою, на яку покладали сво? спод?вання чимало соборових отц?в. Ця промова у ч?ткий спос?б окреслила програму роботи та порядок денний, за яким тепер потр?бно було сл?дувати п?д час соборових зас?дань. Початковим нам?ром папи було п?дготувати для соборових отц?в свою першу енцикл?ку; однак згодом в?н вир?шив п?дготувати до них промову, п?д час яко? пояснив таке сво? р?шення: «нав?що – поставили Ми соб? таке запитання – ма?мо пов?домляти письмово те, що ми б хот?ли з тако? особливо? та щасливо? нагоди сказати цьому Вселенському Соборов?, маючи змогу висловити це присутн?м вголос?».
Отож, в дан?й передач? ми завершили розгляд першого м?жсоборового пер?оду, що був позначений особливою активн?стю впродовж л?та 1963 року, тобто в?д обрання Папи Павла VI та до в?дкриття другого соборового пер?оду 29 вересня того року. Ми д?зналися про нововведення та зм?ни новообраного папи, як? впливали на х?д соборових зас?дань, покращуючи ?хню як?сть та дозволяючи проводити ?х без надм?рно? затримки. Наступного разу зосередимося на словах папи, сказаних до соборово? асамбле? п?д час його промови в день в?дкриття другого соборового пер?оду.
Джерела:
Michele Antonio Corona, Il Concilio Vaticano II spiegato a tutti. Fondazione OasiApp, 2022. с. 61-62.
Piero Doria. Storia del Concilio ecumenico vaticano II. Tau editrice, 2016. c. 105-107.