杏MAP导航

о. Андр?й Твердохл?б

Попереднього разу ми намагалися зрозум?ти атмосферу п?д час проведення ?? Ватиканського Собору через вивчення ключових представник?в груп всередин? Церкви, як? опонували одна одн?й. Йдеться про консерватор?в та ?нноватор?в, ?хн? погляди на впровадження зм?н та прийняття р?шень. Цього разу розглянемо перший м?жсес?йний пер?од, який тривав м?ж першим та другим соборовими пер?одами.

Координац?йна Ком?с?я

Як уже було згадано в одн?й ?з попередн?х передач, урочисте закриття першо? соборово? сес?? в?дбулося 8 грудня 1962 року, а початок друго? було заплановано на 8 вересня 1963 року. Протягом цих дев’яти м?сяц?в праця над майбутн?ми соборовими документами не була призупинена. Навпаки, створена для цього Координац?йна Ком?с?я займалася досл?дженням виступ?в та пропозиц?й, висловлених отцями Собору впродовж першо? сес??, ? внесенням необх?дних зм?н до схем таких документ?в. Завданням Координац?йно? Ком?с?? власне було налагодити сп?впрацю м?ж р?зними соборовими ком?с?ями та впорядкувати ?хню роботу таким чином, щоб остаточний вигляд документ?в в?дпов?дав загальному духу Собору, починаючи в?д ?навгурац?йно? промови Папи ?вана ХХ??? та продовжуючи дискус?ями п?д час зас?дань ? голосуванням за т? чи ?нш? схеми документ?в. Цю Ком?с?ю очолював кардинал Амлето Ч?коньян? (Amleto Giovanni Cicognani), а до ?? складу входили ще ш?сть ?нших кардинал?в та секретар Собору монсеньйор Пер?кл Фел?ч?.

Перш? збори Координац?йно? Ком?с?? в?дбулися в?д 21 до 27 с?чня 1963 року. На них було прийнято р?шення зменшити к?льк?сть соборових документ?в до 17 ? над?слати ?х схеми соборовим ком?с?ям. Така к?льк?сть дозволила краще зосередитися на опрацюванн? цих схем та ?хньою майбутньою презентац??ю п?д час друго? сес?? соборових зас?дань. До цього перел?ку також входили два документи, присвячен? л?тург?? та соц?альним комун?кац?ям, схеми яких вже були прийнят? п?д час першо? сес?? Собору.

Кардинали, як? входили до Координац?йно? Ком?с??, розд?лили м?ж собою обов’язки досл?дження тих чи ?нших схем документ?в, ставши суперв?зорами прац? над окремими схемами документа. Впродовж цього м?жсес?йного пер?оду Координац?йна Ком?с?я збиралася ще чотири рази. Згодом, за р?шенням папи до ?? складу було включено ще трьох учасник?в.

Смерть Папи ?вана ХХ???

Водночас протягом перших м?сяц?в 1963 року стан здоров’я папи римського стр?мко пог?ршувався ? його публ?чн? появи сутт?во зменшилися. Весною цього року в?н був нагороджений Прем??ю “Balzan”, визнаючи його внесок на користь досягнення миру завдяки публ?кац?ям двох енцикл?к ?з закликами до миру (Mater et Magistra / 1961; Pacem in terris / 1963), та його р?шуче втручання п?д час складно? карибсько? кризи восени 1962 року. Зокрема енцикл?ка «Мир на земл? / Pacem in terris» була п?дписана 9 кв?тня 1963 року перед телекамерами журнал?ст?в, з?браних з усього св?ту. В текст? енцикл?ки йшлося про соц?альн? теми, питання миру та в?йни, права людини. Стиль енцикл?ки передавав розум?ння знак?в часу. У н?й Церква поставала не як фортеця, в?дгороджена в?д св?ту високою ст?ною, але як пророча реальн?сть, покликана сп?впрацювати з ус?ма людьми добро? вол?, до яких ця енцикл?ка, власне, й була звернена. Зокрема папа п?дкреслював те, що в епоху наявност? атомно? збро? не може йтися про «справедливу в?йну» – терм?н, який Церква п?дтримувала впродовж стол?ть. Цю енцикл?ку можна вважати запов?том Папи ?вана ХХ???, який помер менш н?ж через м?сяць п?сля ?? п?дписання.

Незважаючи на стан свого здоров’я, папа продовжував особисто сл?дкувати за переб?гом справ Собору п?д час м?жсес?йного пер?оду. Так, наприклад, 9 травня 1963 року в?н власноруч написав текст, в якому йшлося про те, що в?н «особисто» та «з великою уважн?стю» проанал?зував схеми восьми соборових документ?в в?д першого до дев’ятого травня поточного року. ? «залиша? за собою право переглянути ?х п?д час завершальних дискус?й та п?д час п?дготовки до остаточного затвердження». 25 травня, буквально за дек?лька дн?в до сво?? смерт?, Папа ?ван ХХ??? дав вказ?вку сво?му секретарю Лор?су Капов?лл? (Loris Capovilla) передати Пер?клу Фел?ч?, секретарю ?? Ватиканського Собору, так? слова: «Сказати монсеньйору Фел?ч?, що я ? поруч ?з ним, ? що я дуже ц?ную його працю та працю його сп?вроб?тник?в […] Також ? я працюю для Собору…».

Впродовж рок?в виконання папського служ?ння завдяки сво?й батьк?вськ?й турботливост?, в?дкритост? на потреби ?нших та жестам доброти, Папа ?ван ХХ??? без переб?льшення завоював св?тову прихильн?сть, любов та захоплення його вчинками. Йому не лише вдалося усп?шно реал?зувати роль батька, але також ? роль вчителя. Сво?м служ?нням в?н в?дкрив нову епоху в Церкв?, зокрема пропонуючи переглянути так? поняття як любов та ?дн?сть, серйозно ставлячись до в?дновлення духовного життя. За час його управл?ння католицькою Церквою також була звернута увага на переосмислення доктрини в?ри та переформатування церковних структур. Саме тому увесь св?т ?з тривогою та болем сприйняв новину про його переставлення до в?чност? ввечер? 3 червня 1963 року.

Його турбота про Церкву зокрема та св?т загалом полягала також ? в т?й думц?, яку в?н висловив, розвинув та перетворив у скликання ?? Ватиканського Собору. Безсумн?вно, що в?н був в?дкритий на д?ю Божого Провид?ння, що подало йому ?дею про проголошення, п?дготовку та в?дкриття Собору, який мав м?жнародний душпастирський вим?р. Тому й не дивно, що одним ?з перших запитань багатьох людей п?сля його смерт? було запитання про подальшу долю Собору. Д?яльн?сть Собору продовжиться чи помре разом з? сво?м натхненником? Яким буде р?шення його наступника?

П?сля похорону Папи ?вана ХХ???, впродовж дн?в оч?кування скликання конклаву, кардинали в переважн?й сво?й б?льшост? висловлювали п?дтримку продовженню Собору. Принаймн? точно ус? розум?ли неможлив?сть перервати соборову працю, як це сталося в 1870 роц? п?д час проведення ? Ватиканського Собору в той час, коли мури Риму штурмували в?йська. Одноголосно в?дчувалося бажання щоб Собор не був перерваний, щоби був лог?чно завершений. Однак бачення такого завершення було р?зним. Частина ?пископ?в дотримувалася думки, що ма? в?дбутися урочисте закриття Собору, яке очолить уже новий папа римський. Мають бути п?дтвердженн? р?шення на основ? дискус?й, проведених дос?, без подальшого продовження соборових сес?й. Натом?сть ?нша частина ?пископату наполягала на тому, що ?? Ватиканський Собор без жодного сумн?ву ма? бути продовжений таким чином, яким його бачив Папа ?ван ХХ???, який в цьому сво?му р?шенн? був натхнений Святим Духом.

Серед р?зних голос?в найпереконлив?шим був голос м?ланського кардинала Джованн? Батт?сти Монт?н?, який поставив лог?чне запитання стосовно того чи можливо ? тепер закинути наст?льки майстерно п?дготовлений шлях до майбутнього розвитку Церкви. Зрештою в?н сам дав ч?тку та зрозум?лу в?дпов?дь: «? п?дстави вважати, що н?». Описуючи перше завдання нового римського папи, Монт?н?, зокрема, сказав таке: «Найважлив?шою частиною понтиф?кату буде турбота про продовження ?? Ватиканського Собору, на який спрямован? погляди ус?х людей добро? вол?».

Отож у даному випуску ми розглянули перший м?жсес?йний пер?од, працю Координац?йно? Ком?с?? та останн? моменти життя Папи ?вана ХХ???. Наступного разу зупинимося над скликанням конклаву кардинал?в для обрання нового римського папи, що в?дбувся протягом 19-21 червня 1963 року.

_________________________________

Джерела:

Michele Antonio Corona, Il Concilio Vaticano II spiegato a tutti. Fondazione OasiApp, 2022. с. 59-60.

Giuseppe Alberigo. Breve storia del concilio Vaticano II. Il Mulino, 2021. c. 56-57, 61.

Marco Pietro Giovannoni, Alessandro Cortesi. Introduzione al Concilio Vaticano II. Padova: Edizioni messaggero, 2022. c. 76-77, 79.

Piero Doria. Storia del Concilio ecumenico vaticano II. Tau editrice, 2016. c. 99-100.