杏MAP导航

о. Андр?й Твердохл?б

Попереднього разу ми почали представлення першого соборового пер?оду, ознайомилися з його статистичними даними, а також розглянули перший ?з п’яти етап?в цього пер?оду. В ц?й передач? ми перейдемо до розгляду наступних етап?в, розпочавши ?з дискус?? навколо схеми документа про джерела об’явлення (De fontibus revelationis).

Дискус?? про джерела об’явлення та про засоби сусп?льно? комун?кац??

Схема цього документа була приготована доктринальною п?дготовчою Ком?с??ю. В н?й в?дображалися думки, що були поширен? як в римськ?й кур??, так ? на римських богословських факультетах. Початковим задумом було вт?лити в життя та схвалити документи, що були проголошен? папським учительським урядом упродовж минулого стол?ття. Схема даного документа складалася ?з п’яти розд?л?в: подв?йне джерело об’явлення; натхнення та л?тературний уклад Святого Письма; Старий Зав?т; Новий Зав?т; Святе Письмо в Церкв?. ?? вивчали впродовж шести загальних збор?в (14, 16, 17, 19, 20 та 21 листопада 1962 року). П?д час дискус?й мали можлив?сть виступити 104 соборов? отц?, ?нших 56 передали сво? письмов? зауваження. Хоч п?д час п?дготовки остаточного вигляду документа й була проведена поважна праця, однак думки отц?в розд?лилися м?ж тими, як? п?дтримували запропоновану схему тексту ? тими, як? були проти ц??? верс??. Перш?, як? назагал погоджувалися ?з текстом, вважали однак, що окрем? його частини необх?дно вдосконалити. Т?, що були проти, наполягали, що схема потребу? глибинних зм?н. Зрештою, частина отц?в також говорила про те, що стосовно багатьох порушених у текст? питань богословська наука ще не дала ч?тко? та остаточно? в?дпов?д?.

П?д час дискус?й стосовно джерел об’явлення, соборов? отц?, як? мали виступи, неодноразово покликалися на промову Папи ?вана ХХ??? в день в?дкриття ?? Ватиканського Собору «Рад?? Мати Церква». Б?льш?сть ?з них вказували на те, що запропонована схема ? досить далекою в?д того, щоб в?дпов?дати потребам, як? м?стилися в закликах папи, що прозвучали в його промов?. Саме тому вони пропонували п?д час загальних збор?в в?дкликати цю схему ?з розгляду. Под?бно як ? в питанн? л?тург?йно? реформи, також ? в розум?нн? рол? Божого Слова в житт? Церкви сво? плоди вн?с в?дпов?дний рух стосовно в?дкриття б?бл?йних та патристичних джерел. Нав?ть б?льше, б?бл?йна реформа шукала можливост? подолати кризу модерност?, яка початково мала характер розриву м?ж авторитетом Церкви та науковими пошуками в б?бл?йному середовищ?.

20 листопада 1962 року, п?д час 23-х загальних збор?в, в?дбулося голосування, щоб зрозум?ти чи варто призупинити дискус?? стосовно схеми даного документа або ж, навпаки, потр?бно продовжити ?? вивчення. Йшлося про те, щоб зрозум?ти чи варто обрати запропоновану схему як основу для подальших дискус?й. Участь в голосуванн? взяло 2209 соборових отц?в. Призупинення дискус?? п?дтримало 1368, проти такого р?шення було 822 ? 19 утрималося. Результати голосування не досягли необх?дно? б?льшост? голос?в, щоб можна було ухвалити р?шення, тобто 2/3 в?д загально? к?лькост? (1473 голоси). Тому з огляду на це Папа ?ван ХХ??? вир?шив дов?рити дану схему документа для доопрацювання зм?шан?й Ком?с??, що складалася ?з учасник?в богословсько? доктринально? Ком?с?? та Секретар?ату за ?дн?сть християн.

?ншою схемою, про яку поговоримо в ц?й передач?, ? схема документа про засоби сусп?льно? комун?кац?? (De instrumentis communicationis socialis). Про не? дискутували п?д час трьох загальних збор?в (23, 24 ? 26 листопада). П?д час дискус?й виступили 54 соборових отц?, а ?нших 43 передали сво? письмов? зауваження.

П’?ро Дор?а в сво?й книз? «?стор?я ?? вселенського ватиканського Собору» згаду? про те, що 27 листопада на голосування було винесено такий порядок денний:

Задля того, щоб перейти до остаточного укладання Схеми Конституц?? про засоби сусп?льно? комун?кац??, Соборовим Отцям пропону?ться проголосувати за наступне:

Участь в голосуванн? за цю схему взяло 2160 соборових отц?в. Сво?м голосуванням вони затвердили такий порядок денний, даючи 2138 голос?в на його п?дтримку. Проти проголосувало 15, а с?м утрималися. Таким чином схема цього документа були прийнята за основу для подальшо? прац? над ним. В майбутньому цей документ буде в?домий як соборовий декрет про засоби сусп?льно? комун?кац?? п?д назвою Inter mirifica. Говорячи сьогодн? про цей документ, нам легко оц?нити його необх?дн?сть. Однак 60 рок?в тому соборов? отц? в сво?й переважн?й б?льшост? правдопод?бно не до к?нця розум?ли важлив?сть такого документа. В той же час, св?т глобально? комун?кац?? вн?с власну динам?ку у ?? Ватиканський Собор та став вир?шальним фактором для того, щоб в?дкрити двер? т?й прац?, що в?дбуватиметься п?д час соборових зас?дань. Таким чином праця отц?в на Собор? стала об’?ктом уваги та дискус?й як в церковних колах по всьому св?т?, так ? поза ними. Рад?о та телебачення вперше стали майданчиками, де в?дбувалися розмови та дискус??, що залучали думку сусп?льства. Досить часто сам? соборов? отц? отримували запрошення на ц? майданчики, щоб взяти участь в таких дискус?ях. Щоденн? прес-рел?зи, що розпов?дали про х?д соборових зас?дань, були досить скупими та обмеженими, щоб задов?льнити сусп?льний запит. А той факт, що на етап? п?дготовчо? фази Собору ЗМ? були позбавлен? належно? уваги, говорив про те, що Церква не оц?нила належним чином св?т сусп?льних комун?кац?й та ?хню актуальн?сть у сусп?льному житт?. Тепер же, безпосередньо п?д час проведення ?? Ватиканського Собору, Церква вчиться та зм?ню?ться, ста? б?льш зр?лою в розум?нн? значення та динам?ки засоб?в комун?кац?? та ?хнього використання у св?т?.

Отже в дан?й передач? ми продовжили вивчати етапи першого соборового пер?оду та розглянули зас?дання п?д час дискус?й стосовно схем документ?в про джерела об’явлення та про засоби сусп?льно? комун?кац??. Наступного разу завершимо розгляд першого соборового пер?оду, ознайомившись ?з схемами документ?в про ?дн?сть Церкви та про Церкву.

_____________

Джерела:

Marco Pietro Giovannoni, Alessandro Cortesi. Introduzione al Concilio Vaticano II. Padova: Edizioni messaggero, 2022. c. 72-74.

Piero Doria. Storia del Concilio ecumenico vaticano II. Tau editrice, 2016. c. 93-94.