杏MAP导航

о. Андр?й Твердохл?б

Попереднього разу ми детальн?ше розглянули р?зноман?тн? сусп?льн? виклики, що постали напередодн? скликання ?? Ватиканського Собору. Зокрема зупинилися на тому, в який спос?б католицька Церква реагувала на так? виклики та яким чином намагалася використовувати р?зн? кризов? моменти як можлив?сть пропов?д? Христового ?вангел?я серед нових умов та новими способами. Дал? б?льш детально розглянемо р?зного роду рухи, що розвивалися всередин? само? Церкви та як? мали достатн?й вплив на переб?г соборових зас?дань. Йдеться про так? рухи: л?тург?чний, б?бл?йний, екумен?чний та рух за апостолят мирян.

Цього розглянемо лише л?тург?чний рух, оск?льки за сво?м обсягом в?н м?стить значно б?льше напрацювань та залучень р?зних ос?б, пор?вняно з ?ншими трьома рухами, про як? поговоримо наступного разу. В такий спос?б завершимо досл?дження ?сторичних момент?в, що передували скликанню та проведенню ?? Ватиканського Собору, про як? ми говорили у попередн?х чотирьох передачах. Зокрема йдеться про досл?дження ?стор?? Собор?в впродовж двох тисячол?ть християнства, а також про сусп?льн? та пол?тичн? зм?ни у модерному св?т?.

?? Ватиканський Собор став моментом дозр?вання численних погляд?в, думок та зрушень, що вже тривалий час були в процес? богословських рефлекс?й в р?зних церковних колах. Дискус??, що проводилися п?д час соборових зас?дань, збагачувалися завдяки думкам р?зних богослов?в минулих пер?од?в, включаючи також ? тих, як? до цього часу не користувалися прихильн?стю церковного кер?вництва, або ж до погляд?в яких ставилися з п?дозр?нням чи, нав?ть, засуджували. Поруч ?з працями багатьох богослов?в, Собор зазнав також ? вплив?в церковного досв?ду, пережитого впродовж двох св?тових во?н. Завдяки йому в церковних колах в?дчувалася потреба оновлення християнського св?дчення в культурн?й, пол?тичн?й, соц?альн?й та економ?чн?й сферах.

Л?тург?чний рух. Л?тург?чний рух як такий сформувався в перших десятил?ттях ХХ стол?ття в Бельг?? та Н?меччин? довкола нових л?тург?чних видань, якими оп?кувалися монахи бенедиктинц?. Однак початки його зародження можна знайти ще дек?лька стол?ть ран?ше. Наприклад, в 1786 роц? в ?тал?йському рег?он? Тоскана в м?ст? П?стойя м?сцевий ?пископ Ш?п?оне де Р?чч? скликав Синод, чимало р?шень якого були прийнят? також на ?? Ватиканському Собор?. Зокрема йдеться про активну участь в?рних у богослуж?ннях; причастя в?рних п?д час проведення богослуж?нь, в яких вони беруть участь; не заохочувалися приватн? богослуж?ння; обмежувалося часте виставлення рел?кв?й святих; розум?ння значення л?тург?йно? молитви; реформу молитвослова; надання б?льшого м?сця в богослуж?ннях читанню Божого слова; скасування багатьох набоженств.

Повернення до класично? л?тург??, що становить фундамент автентично? бенедиктинсько? традиц??, вимагало ретельного досл?дження джерел. В пошуках сутност? л?тург?йного життя, бенедиктинц? вивчали та оц?нювали вплив л?тург?йних практик на життя в?рних ? так? ?де? згодом були перейнят? л?тург?чним рухом. Початками л?тург?чного руху традиц?йно вважаються ?н?ц?ативи абата монастиря в м?ст? Левен у Бельг??. Отець Ламберт Бодуен (Lambert Beauduin, 1873-1960) п?д час сво?? в?домо? допов?д? в 1909 роц? на конгрес? католицьких в?рних в м?ст? Мал?н, стверджував, що найкращим способом об’?днати в Церкв? «тих, хто ще до не? належить та повернути тих, хто ?? покинув» буде передавання в?рним розум?ння, а отже й любов?, та?нств, як? служаться на престол?.

З цього часу починають з’являтися р?знор?дн? публ?кац?? та ?н?ц?ативи: щом?сячне видання «Л?тург?чне життя», окремий часопис для священник?в (Questions liturgiques), пер?одичн? формац?йн? зустр?ч? для священник?в стосовно л?тург?чних питань. Бодуен також опрацював переклад римського мессалу для того, щоб зробити його доступним для в?рних. Напередодн? початку Першо? св?тово? в?йни вийшла друком його книга «Набожн?сть у Церкв?», що м?стила думки та пропозиц?? щодо душпастирського оновлення л?тург?йних практик: л?тург?я Церкви ? м?сцем богослужбових практик Церкви, де ?диним та ун?версальним суб’?ктом ? воскреслий Христос, в?д Якого походить спас?ння. Протягом в?йни в?н отримав можлив?сть сп?лкування ?з представниками англ?кансько? Церкви, а в п?сляво?нн? роки, п?д час викладання в папському ?нститут? святого Ансельма в Рим?, у нього дозр?ла думка заснувати монастир для об’?днання Церков, до якого б входили представники православно?, англ?кансько? та протестантських Церков. Як результат, такий монастир було засновано в 1925 роц? в м?ст? Аме, а 1939 року перенесено до м?ста Шевтонь.

Паралельно з цими рухами, Папа П?й Х у сво?х повчаннях заохочував в?рних до активно? участ? в богослуж?ннях, та зокрема до частого причастя як дорослих, так ? д?тей. Важливо п?дкреслити зв’язок м?ж розвитком активного мирянства, та л?тург??ю як м?сцем поглибленого вивчення ц??? м?стично? реальност? Церкви. Активна та св?дома участь в богослуж?ннях ?, зрештою, особистим досв?дом кожного мирянина, що ма? живу в?ру.

Таким чином, крок за кроком, форму?ться гармон?йна ?дн?сть м?ж л?тург?чним рухом та св?дом?стю в?рних католицько? Церкви у власному покликанн? до апостольського служ?ння кожного. Тут важливо згадати напрацьован? в ц?й д?лянц? думки й спостереження Романо ?вард?н? (Romano Guardini, 1885-1968) стосовно л?тург??, як основи християнського життя як для окремого християнина, так ? для християнсько? сп?льноти загалом. Реформа л?тург?? передбачала не так зм?ну терм?нолог?? чи ?? зовн?шньо? структури, як радше ?? вплив на серця людей та динам?ку участ? християнсько? сп?льноти. Життя в Святому Дус? кожного в?рного було важливим елементом участ? в церковному житт?. У прац? ?вард?н? п?д назвою «Дух л?тург??» були синтезован? його роздуми щодо л?тург??, як в?дправно? точки особистого та сп?льнотного християнського життя. Для нього л?тург?чний рух полягав у в?дновленн? церковного життя в його споглядальному вим?р?.

П?сля завершення Друго? св?тово? в?йни л?тург?чний рух поширився на дедал? б?льше кра?н. Оск?льки таке поширення також спричиняло появу р?зних контроверс?йних погляд?в, то на так? дискус?? ?нод? була змушена реагувати Апостольська Столиця. Як, наприклад, у випадку ?з бенедиктинським монахом Одо Казелем та його концепц??ю м?стичност? л?тург??.

Папа П?й Х?? здеб?льшого п?дтримував л?тург?чний рух та розум?в його значення та ц?нн?сть для вселенсько? Церкви. Завдяки його двом енцикл?кам (Mystici Corporis, 1943 та Mediator Dei, 1947) цей рух отримав додатковий поштовх для розвитку. В 1948 роц? в?н створив Ком?с?ю для реформи пасхальних богослуж?нь та Страсного тижня, а також для перегляду та оновлення рубрик в богослужбових книгах, для нового видання молитвослова. П?сля в?дпов?дних опрацювань результати д?яльност? ц??? Ком?с?? були п?дтверджен? та проголошен?: реформа пасхальних богослуж?нь у 1952 роц? та реформа Страсного тижня у 1955 роц?. Праця дано? Ком?с?? тривала до тих п?р, коли в 1959 роц? вона ув?йшла до п?дготовчо? групи ?? Ватиканського Собору.

Цього разу ми детальн?ше розглянули один ?з рух?в, що розвивалися всередин? Церкви ? як? мали вагомий вплив на переб?г соборових зас?дань, а саме досл?дили л?тург?чний рух, ?стор?ю його становлення й розвитку та ос?б, що були до нього залучен?. Наступного же разу досл?димо ?нш? рухи в середин? католицько? Церкви, як? розвинулися напередодн? ?? Ватиканського Собору, а саме: б?бл?йний, екумен?чний та рух за апостолят мирян.

Джерело: Marco Pietro Giovannoni, Alessandro Cortesi. Introduzione al Concilio Vaticano II. Padova: Edizioni messaggero, 2022. (сс. 34, 41-46).