杏MAP导航

о. Андр?й Твердохл?б

Християнин наших дн?в, через достатню в?ддален?сть в час? в?д тих процес?в, може мати незначн? знання про ?? Ватиканський Собор, ?, в?дпов?дно, недооц?нити зм?ст його постанов. (пор. Introduzione al CV II, Giovannoni e Cortesi, с. 6)

За цих 60 рок?в були надрукован? тисяч? праць та досл?джень р?зними мовами про даний Собор, тож кожен бажаючий може самост?йно досл?дити ту його сторону чи поглибити сво? знання з т??? теми, що буде ц?кавою саме йому. В наших же передачах, як? мають сво? обмеження, ми разом пройдемо важливими та ключовими моментами його ?стор??.

Спадщина ?? Ватиканського Собору не претенду? на монопольн?сть в справ? вичерпного пояснення правди. Це ? бачення Христово? Церкви та ?? спос?б християнського думання, ?снування та реагування на знаки часу, будучи в?рною Божому Слову. Собор ? т??ю пам’яттю, що промовля? до майбутнього. У наш час, разом ?з Папою Франциском, який на перший план ставить окрем? елементи соборового бачення Церкви, як? на десятил?ття залишались призабутими, ста? дедал? важлив?шим користуватися такими ?нструментами, що дозволять звернутися до р?шень Собору та з?ставляти наше сьогодення ?з його вченням. Такими елементами, щоб лише навести приклад, зокрема, ?: Божий люд, м?сцева Церква, колег?альн?сть ?пископ?в, ?вангел?зац?я, Церква убога та для убогих.

Тому для нас важливо, з одного боку, роздумувати над сутт?вими елементами соборово? доктрини, що ? здатними породжувати динам?зм та оновлення; а з ?ншого боку, важливим ? поглибити метод, прийнятий Собором, щоби протистояти викликам нашого сьогодення, зокрема у прочитанн? знак?в часу. (пор. Introduzione al CV II, Giovannoni e Cortesi, с. 8)

Чому сьогодн? важливо досл?джувати ?? Ватиканський Собор?

Перш н?ж почати досл?дження ?? Ватиканського Собору, слушно запитати себе: якими сьогодн? ? причини, що вказують нам на важлив?сть вивчення ц??? теми? Таких причин ? дек?лька.

В першу чергу, тому що цей Собор, будучи ?сторичною под??ю, позначився в кардинальний спос?б як на католицьк?й Церкв? зокрема, так ? на ?стор?? людства загалом. По-друге, в?н став переломним моментом на шляху Христово? Церкви ? цей злам варто шукати у його особливих аспектах та розум?ючи ?хн? п?дстави, так? як дискус?? п?д час зас?дань, способи редагування соборових документ?в, що поглибили доктрину та ?х подальший розвиток п?д час реценз?й. Третьою причиною ? те, що залиша?ться дедал? менше безпосередн?х учасник?в соборових зас?дань та з’являються нов? покол?ння, як? вважають Собор под??ю далекою в час? та закритою в минулому, а не актуальною п?дказкою, що консульту? наше сьогодення.

?сторичне значення ?? Ватиканського Собору несе св?й в?дбиток не лише для Церкви та нового досв?ду ?? в?рних, але й для усього людства загалом, оск?льки в?н в?дбувався в епоху глобальних та глибинних перем?н, що позначилися на житт? людсько? цив?л?зац?? у 60-70-х роках минулого стол?ття. Роздуми над важливими темами, котр? стосуються людського життя та як? позначилися на ?стор?? ХХ стол?ття, продовжують й дос? бути ор??нтиром, що надихають на нове бачення та перспективи стосовно таких тем як присутн?сть Бога, ?снування людини у всесв?т?, в?дносини пом?ж народами, розбудова справедливих та мирних стосунк?в, встановлення зв’язк?в м?ж наукою та в?рою.

Для католицько? Церкви ?? Ватиканський Собор завершу? епоху костянтин?вського християнства та заклада? основи ново? епохи, в як?й робиться акцент на тому, щоб бути Церквою, в?дкритою до св?ту, розпочавши д?алог ?з ?ншими Церквами, з народами та ?х рел?г?йними й культурними традиц?ями. Розпочина?ться епоха екумен?зму та м?жрел?г?йного д?алогу, що в свою чергу стали ор??нтиром подолання лог?ки вза?мних екскомун?к та конфл?кт?в. (пор. Introduzione al CV II, Giovannoni e Cortesi, с.11-13)

Р?шення ?? Ватиканського Собору не ? лише виключно под??ю, яку сл?д вивчати з огляду на ?? ?сторичн?сть, вони стосуються ?хнього в?дпов?дального впровадження в сьогоденн?. Саме в наш час, в п?дходах та вченн? Папи Франциска, наполегливо торкаються так? основн? фундаменти цього Собору, як ?дея реформи Церкви, роздумуючи над структурами сопричастя та служ?ння; становлення Церкви убого?, яка знаходиться поруч з убогими; проведення м?с?й через перспективу ?нкультурац?? в м?сцев? традиц??; д?алог ?з сусп?льством, позначеним процесами секуляризац??.

Через 60 рок?в п?сля проведення Собору, в?дчуття, як? в?н виклика? у р?зних груп людей, ? р?зними. ? так?, що вважають його початком ус?х б?д у сучасн?й Церкв? та бажають повернення до св?ту, який був до Собору (здеб?льшого такий св?т ? б?льш примарним, ан?ж реальним). ?нш? мають глибок? переконання в тому, що чимало оч?кувань стосовно в?дкритост? та можливих зм?н були втрачен?, а отже в?дчувають через це ?стотн? розчарування. Ще ?нша група людей, погоджуючись та п?дтримуючи р?шення Собору, вважають його проведення зап?зн?лою в?дпов?ддю Церкви на Божий голос та виклики часу. До прикладу, кардинал Март?н? наприк?нц? свого життя говорив про Церкву, що зап?знилася на дв?ст? рок?в в проведенн? реформ та впровадженн? нових п?дход?в у сво?му служ?нн?. Погляди ц??? групи звернен? в майбутн?. Вони запрошують до в?дпов?дального сприйняття ц??? д?? Святого Духа, якою було проведення Другого Ватиканського Собору. Адже те, що розпочалося м?ж 1962 ? 1965 роками, продовжу? св?й розвиток та ще не досягло свого достатнього розкв?ту, тож нам потр?бно набратися терпеливост?, щоб дал? вроваджувати цей задум.

Саме тому в наших передачах спробу?мо поглянути на ?? Ватиканський Собор кр?зь ?сторичну призму та його значення не лише в ?стор?? католицько? Церкви зокрема, але й ?стор?? людства загалом. Водночас будемо мати можлив?сть зрозум?ти ключов? богословськ? питання, що в?дкривають прост?р для в?дкритих дискус?й ? в наш час, як серед християнського св?ту, так ? поза ним. Для нас, д?тей 21-го стол?ття, важливо зрозум?ти те, що документи Собору не створювалися поза тогочасним контекстом та м?стять на соб? вплив культурних, пол?тичних, церковних та богословських процес?в.

Зрештою, нам потр?бно зрозум?ти, що ?? Ватиканський Собор не ? чимось абсолютно новим, тобто в?дд?леним в?д ?сторичних момент?в в ?стор?? Церкви, що передували йому. Навпаки, в?н ? плодом всього того церковного надбання, що збиралося протягом тривало? попередньо? мандр?вки впродовж двох тисячол?ть християнства.

На завершення хочу навести вам деяк? висловлювання римських пап про ?? Ватиканський Собор, як? допоможуть знайти прост?р у нашому серц? та розум? й в?дкритися на нього.

Бенедикт XVI (ауд??нц?я 10.10.2012):

«Р?дк?сними ? випадки в ?стор??, коли була можлив?сть практично “доторкнутися” до вселенськост? Церкви в момент особливо? реал?зац?? ?? м?с?? поширення ?вангел?я в ус? часи ? аж до к?нц?в земл?. В тих соборових днях, якщо переглянете зображення в?дкриття ц??? велично? Асамбле?, за посередництвом телебачення або ж ?нших засоб?в комун?кац??, також ? ви зможете в?дчути рад?сть, над?ю та заохочення, що ?х отримали ми, що брали участь у ц?й св?тл?й под??, пром?ння яко? сягають наших дн?в.»

Павло VI (промова 5.03.1978):

«Проведення Ватиканського Собору було под??ю надзвичайно? ?сторично? ваги, постанови та р?шення яко? ? наче яскравими маяками в стол?тньому розвитку богослов'я та ст?йкими опорами серед вихору ?деолог?чних рух?в, що характеризують ?стор?ю сучасно? думки, закладаючи основи динам?зму для вивчення та досл?джень, для думки та д?? в нашу епоху, саме у ?? Ватиканському Собор?, який прямо поклика?ться на ? Ватиканський Собор».

?ван Павло ?? (Апостольське напоумлення “Tertio Millennio Adveniente”, 18):

«?? Ватиканський Собор ? под??ю Божого (Провид?ння), завдяки як?й Церква розпочала п?дготовку до Юв?лею другого тисячол?ття».

Франциск (булла про початок Надзвичайного Юв?лею Милосердя, 4):

«Я в?дкрию Свят? Двер? в п’ятдесяту р?чницю завершення ?? Ватиканського Собору. Церква в?дчува? потребу п?дтримувати живою цю под?ю. Для не? розпочалася нова мандр?вка у ?? ?стор??».