杏MAP导航

Мандруючи стор?нками ?стор?? Вселенських Собор?в та Другого Ватиканського зокрема в контекст? 60-р?ччя його проведення та приготування до Святого Року 2025, сьогодн? пропону?мо ознайомлення з внеском католицьких ?пископ?в сх?дних обряд?в п?д час цього визначного загальноцерковного з’?зду. Розглянемо це на основ? допов?д? владики Дим?тр?оса Салахаса, вислуженого Екзарха для католик?в в?зант?йського обряду в Грец??, яку в?н виголосив п?д час зустр?ч? сх?дних католицьких ?пископ?в ?вропи, що в?дбувалася наприк?нц? листопада 2012 року.

Допов?дач зазнача?, що внесок сх?дних Отц?в Собору, яких було 200 серед 2200 ?пископ?в латинського обряду, був як на п?дготовчому етап?, так ? п?д час дискус?й, а також п?д час редагування документ?в ? постанов. Зокрема, 23 п. догматично? конституц?? про Церкву Lumen Gentium, в якому йдеться про апостольське походження Сх?дних Церков, а особливо, патр?арших Церков; Оrientalium Ecclesiarum, декрету, повн?стю присвяченого сх?дним католицьким Церквам та ?хн?м вза?минам з православними Церквами; декрету про екумен?зм Unitatis Redintegratio, який хоч ? стосу?ться безпосередньо православних Церков та Церковних сп?льнот, як? походять з Реформац??, то в 17-му пункт? коротко згаду? про сх?дних католик?в; декрету Cristus Dominus про ?пископське служ?ння, який у 23 та 38 пунктах говорить про пастирську турботу латинських ?пископ?в, як? мають на сво?й територ?? сх?дних католик?в, позбавлених церковних структур, а також про сх?дних католицьких ?пископ?в, на територ?? яких ?сну? к?лька Церков р?зних обряд?в; врешт?, декрет про священство Presbyterorum Ordinis, 16 пункт якого говорить про цел?бат ? про сх?дне одружене священство.

Оприлюднення Акт?в Собору да? змогу оглянути допов?д?, виголошен? або передан? до Секретар?ату Собору сх?дними патр?архами та ?пископами, як також зауваження ??рарх?? патр?арших Церков, анотац??, над?слан? сх?дними ?пископами р?зним ком?с?ям, членами яких вони були, оф?ц?йне листування м?ж Патр?архами та ?хн?ми Синодами з Апостольською Столицею щодо питань, як? розглядалися на Собор?, чи впровадження в життя його постанов. Серед р?зних постатей вид?лялися голоси Блаженн?шого Йосифа Сл?пого, Верховного Архи?пископа УГКЦ, ?спов?дника в?ри, та Блаженн?шого Максима ?V, Патр?арха Мелх?тсько? Греко-Католицько? Церкви.

Сх?дн? Католицьк? Церкви р?зних обряд?в були представлен? на Другому Ватиканському Собор? не лише патр?архами та ?пископами, а також богословами-екпертами, спостер?гачами та спостер?гачками, теж ? мирянами, що походили з р?зних к?нц?в св?ту, представляючи р?зн? народи. Однак, групою, на яку звертали чи не найб?льше уваги засоби комун?кац??, були представники Мелх?тсько? Греко-Католицько? Церкви з? сво?м Патр?архом Максимом IV. В?н та його ??рархи у сво?х допов?дях також старалися залишити м?сце для «В?дсутнього», тобто – для св?ту православ’я. Тож ц?лком справедливо Константинопольський Патр?арх Атенагорас промовив до Патр?арха Максима в?дому фразу, що «Ви на Собор? промовляли в?д нашого ?мен?». Зрештою, у велик?й частин? документ?в Другого Ватиканського Собору, зокрема в тому, що стосу?ться сх?дних Церков, пом?тний сл?д цього патр?арха та мелх?тських греко-католицьких ??рарх?в, яких ?нод? критикувала латинська б?льш?сть, однак, част?ше зустр?чала ?хн? пропозиц?? оплесками.

У 1967 роц? в столиц? Л?вану м?ст? Бейрут? побачила св?т книга Патр?арха Максима «L'e?glise grecque melkite au Concile: discours et notes du patriarche Maximos IV et des pre?lats de son E?glise au Concile ?cume?nique Vatican II» (Греко-мелх?тська Церква на Собор?: промови та тексти Патр?арха Максима IV та ??рарх?? ц??? Церкви на Другому Ватиканському Собор?). У вступ? до не? автор поясню? причини ц??? видно? рол?, яку в?д?грали п?д час Собору Сх?дн? Католицьк? Церкви, зокрема, ? та, яку в?н очолював.

«Причини сл?д шукати у провид?нних елементах ?хнього покликання, як також в атмосфер? свободи, яку Папи ?ван ХХ??? та Павло VI зум?ли надати постановам Собору», – пише патр?арх Максим. В?н зазначив, що частиною свого покликання його Церква вважа? зв’язок з сх?дним православ’ям, з яким вона н?коли не втрачала контакт?в. «У наших думках та в наших серцях ми завжди залишали м?сце для В?дсутнього, для того Православ’я, з якого ми походимо ? якого н?коли не заперечували, але щодо якого ми щиро в?римо, що мусимо привести до ?дност? з римським католицтвом», – чита?мо дал?.

Анал?зуючи внесок сх?дних католик?в в прац? Другого Ватиканського Собору, сл?д згадати православних спостер?гач?в, як? уважно сл?дкували за його працями, а також дискретно вносили сво? пропозиц?? та зауваження в приватних розмовах з Отцями Собору та п?д час проведення р?зних круглих стол?в.

Особливим та ефективним був внесок сх?дних Отц?в Собору у приготування, обговорення та к?нцеве затвердження документ?в про Сх?дн? Католицьк? Церкви (декрет Orientalium Ecclesiarum) та про екумен?зм (декрет Unitatis redintengratio). ?енеза цих документ?в була довгою та вимагала значних зусиль, починаючи вже в?д приготування. Дискус?? щодо них були тривалими, завзятими, а ?нколи – бурхливими, що ? знаком того, що д?алог в Церкв?, зокрема, м?ж латинниками та сх?дними, ? складним, не виключаючи вза?мних пересуд?в, неправильного зрозум?ння та перекручувань, як?, так насправд?, спричинен? браком в?дпов?дного знання.

Однак, не зважаючи на довгий ? трудом?сткий шлях, к?нцеве затвердження цих документ?в промовистою б?льш?стю показу?, що працями Собору провадив Святий Дух. Так, декрет Orientalium Ecclesiarum отримав 2110 голос?в «за» з-пом?ж 2149 голосуючих, а декрет Unitatis redintengratio – 2137 з 2148 голосуючих. Ц? два декрети доктринального та дисципл?нарного характеру, у свою чергу, ?рунтуються на догматичн?й конституц?? про Церкву Lumen gentium. Вони описують ?дентичн?сть Сх?дних Церков, як? перебувають у католицькому сопричаст?, та ?хню екумен?чну м?с?ю у перспектив? в?дновлення повно? ?дност? з Православними Церквами. Вони також стали одним з безпосередн?х джерел в?дм?нно? в?д латинсько? Церкви кодиф?кац?? канон?чного права.

Вже п?д час Собору патр?арх Максим IV виступив проти проекту ?диного кодексу для вс?х Церков, висловлюючи побоювання, що в такому випадку «латинська дисципл?на була б повн?стю накинена сх?дним», що означало би просту ? чисту «латин?зац?ю» Сходу. В?н запропонував створення окремого кодексу канон?чного права для Сх?дних Церков. Ця пропозиц?я знайшла п?дтримку в Отц?в Собору та Папи Павла VI та була зд?йснена за понтиф?кату святого ?вана Павла ?? 1990 року.

У Кодекс? Канон?в Сх?дних Церков ч?тко прогляда?ться прочитання декрет?в Orientalium Ecclesiarum та Unitatis redintengratio. Ця оновлена канон?чна дисципл?на, впроваджена для добра в?рних католик?в сх?дного обряду, була бажана Собором та ма? на мет?, зокрема, впровадження в життя того, що написано в цих документах.

Хоч ? бувши у десятикратн?й меншост?, сх?дн? ?пископи щонайменше змогли ч?тко ствердити, що Католицька Церква не ? синон?мом Латинсько? Церкви, ? що в сх?дному богослов’?, як спадщин? вс??? Христово? Церкви, в?добража?ться традиц?я, яка сво?м кор?нням через Святих Отц?в сяга? Апостол?в, ? яка утверджу?ться у р?зноман?тност? в божественн?й ?дност? католицько? в?ри. Щодо становища Сх?дних Католицьких Церков, сх?дн? Отц? Собору домагалися, ? отримали, принаймн? в теор??, визнання сво?? абсолютно? р?вност? в правах та обов’язках, з латинською Церквою, м?ж якими – право та обов’язок ?вангел?зувати нехристиянський св?т.

Другий Ватиканський Собор також накреслив шляхи л?тург?йно? та правово? реформ у Сх?дних Католицьких Церквах, реформ, як? повинн? повн?стю узгоджуватися з найвищою метою ус?х реформ та закон?в Церкви, якою ? спас?ння людських душ.