Другий Ватиканський Собор – новий подих Церкви. Собори в?д IV до XIV стол?ття
о. Андр?й Твердохл?б
Наше поглиблене вивчення ?? Ватиканського Собору почина?ться здалека в ?сторичн?й ретроспектив?. Для того, щоб зрозум?ти саму ?дею Собору та як ця под?я впродовж часу вплинула на ?стор?ю християнських сп?льнот, необх?дно поглянути на ?стор?ю проведення Собор?в у Церкв?. Важливо зрозум?ти п?дстави, що спричинилися до скликання Собор?в назагал. В який спос?б Собори мали сво?р?дну тягл?сть у вченн? Церкви, тобто що ?х об’?днувало ? задля чого вони скликалися. Таке ?сторичне досл?дження допоможе нам зокрема зрозум?ти чому ?? Ватиканський Собор вважа?ться моментом епохальних зм?н.
?стор?я Собор?в та ?хнього скликання почина?ться в IV стол?тт?. В той час, коли християнство перейшло в?д рел?г??, на яку дивилися з п?дозрою та посл?довник?в яко? протягом ?? та ??? стол?ть пересл?дували, до рел?г??, яку було спершу толеровано, за правл?ння ?мператора Костянтина, а згодом визнано оф?ц?йною у 380 роц?, за правл?ння ?мператора Теодоз?я. Епоха Собор?в зб?га?ться з довгим пер?одом ?стор?? Церкви, протягом якого християнська в?ра набира? також ознак культурно? та пол?тично? системи та познача?ться на розвитку тих кра?н, де християнство визнано оф?ц?йною рел?г??ю.
Отож можемо виокремити чотири таких фази, п?д час яких ?стор?я Собор?в ма? в?дношення до формування ?стор?? християнського сусп?льства:
- в?д IV до VIII стол?ття; пер?од, позначений трансформац??ю римсько? ?мпер?? ? ?? переходу в?д язичництва до християнства;
- в?д IX до XIV стол?ття; пер?од оф?ц?йного оформлення розколу м?ж Заходом та Сходом;
- в?д XV до XVIII стол?ття; пер?од розд?лення зах?дного християнства на р?зн? конфес?? всередин? самого християнства;
- в?д XIX до XX стол?ття; цей пер?од може бути визначений як перех?д, що веде до завершення епохи християнського сусп?льства.
В?с?м перших вселенських Собор?в (IV-VIII стол?ття)
?стор?я перших восьми вселенських Собор?в, як? визнан? такими Церквою Риму, почина?ться в четвертому стол?тт?, в?д моменту коли християнство ста? дозволеною рел?г??ю у вс?й римськ?й ?мпер??. ?мператор Константин був основним протагон?стом, щоб скликати Собор у Н?ке? в 325 роц?. Варто зазначити, що ц? в?с?м Собор?в до сьогодн? визнаються ус?ма християнськими Церквами.
Уже в третьому стол?тт? була поширеною практика, що м?сцев? Церкви задля вир?шення питань богословського чи дисципл?нарного характеру, обм?нювалися листами, в яких консультувалися пом?ж собою ? часто збиралися на м?сцев? собори, щоб дати змогу ?пископам приймати сп?льн? р?шення.
?мператор Константин розпочав традиц?ю скликання таких собор?в, на яких збиралися ?пископи ус?х Церков римсько? ?мпер??. В?н також включа? ?пископ?в в ?мперську структуру та доклада? зусиль, щоб гарантувати ?дн?сть християнсько? в?ри, як це в?дбулося, наприклад, на Н?кейському Собор?. В такий спос?б ?мператор водночас хот?в, щоб завдяки ?дност? у в?р? також була б дотримана ?дн?сть вс??? ?мпер??, використовуючи м?сцев? Церкви як об’?днуючий зас?б: ?дине християнське сусп?льство на сторож? пол?тично-рел?г?йно? ?дност?.
Перших в?с?м вселенських Собор?в об’?дну? те, що на них вир?шувалися богословськ? питання, як? поставали в той час, та як? були поважним викликом для християн ?, водночас, привносили певний розбрат м?ж християнськими Церквами римсько? ?мпер??. До таких, зокрема, в?дносяться питання Пресвято? Тр?йц? (один Бог у трьох особах) та питання про дв? природи в ?сус? Христ?: божественно? та людсько?.
Ось назви та роки проведення цих Собор?в: Н?кейський (325), Костантинопольський (381), Ефеський (431), Халкедонський (451), Костантинопольський ?? (553), Костантинопольський ??? (680-681), Н?кейський ?? (787) та Костантинопольський ?V (869).
Незважаючи на спроби гарантувати ?дн?сть всередин? ?мпер?? за посередництвом згоди м?ж р?зними Церквами, таке завдання назагал виявилося складним для реал?зац??. Пол?тичн? та культурн? в?дм?нност?, передус?м м?ж зах?дною та сх?дною частинами римсько? ?мпер??, дедал? б?льше п?дривали таку ?дн?сть. ?мператори, як? зм?нювали один одного, часто обирали такий пол?тичний п?дх?д, щоб мати також вплив ? на рел?г?йну сферу. Вони п?дтримували або опонували одн?й чи ?нш?й богословськ?й позиц?? ?, в?дпов?дно, одн?й чи ?нш?й груп? церковних представник?в, яка тако? позиц?? дотримувалася. Очевидно, що такий п?дх?д прив?в до того, що християнськ? сп?льноти, як? перебували поза межами римсько? ?мпер??, в?ддалилися в?д тих, як? перебували у ?? межах.
З плином часу пол?тична ?дн?сть всередин? ?мпер?? почина? втрачатися. В ?? зах?дн?й частин? почина?ться велике переселення народ?в. П?сля тривалих рок?в в?йн ? кровопролитно? боротьби, зокрема вторгнення варвар?в та готських в?йн, в?дновлення пол?тично? ?дност? стало неможливим. Це також мало вплив ? на процес в?ддалення м?ж Церквами Заходу та Сходу. Кожна ?з них орган?зовувала сво? богословськ?, обрядов? та богослужбов? питання у власний спос?б. Зрештою така автономн?сть кожно? ?з Церков привела до канон?чного та оф?ц?йного розколу в 1054 роц?. ? цей розкол, на жаль, трива? ? до наших дн?в.
?стор?я Собор?в першого тисячол?ття показу? нам, що християнство розвивалося в р?зний спос?б на Заход? та Сход? через причини культурного, л?нгв?стичного та пол?тичного впливу. На Сход? для ?пископ?в посередником та авторитетом у вир?шенн? пол?тично-адм?н?стративних питань був християнський ?мператор. В той час як на Заход? все б?льшо? ваги набирав авторитет ?пископа Риму. Вже починаючи в?д Папи Дамас?я ? (366-384), в друг?й половин? IV стол?ття, та, п?зн?ше, в пер?од Папи Лева ? (440-461), в V стол?тт?, римський папа отриму? роль духовного пров?дника в зах?дн?й частин? ?мпер??.
Папськ? Собори в?д XII до XIV стол?ття
П?сля Собор?в першого тисячол?ття, були проведен? ?нш? Собори в середньов?чч?, але лише для Заходу. ?х було с?м ? вони отримали назву папських Собор?в. Чотири Латеранськ? Собори м?ж 1123 та 1215 роками; два Л?онських Собори 1245 та 1274 рок?в; та один В’?ннський Собор (1311).
Ц? Собори об’?дну? те, що на них вир?шувалися питання побудови юридичного органу, який був би спрямований на реформу Церкви. Центральним було питання влади та управл?ння в Церкв? та в християнському сусп?льств?. Вони позначилися конфл?ктом м?ж духовною владою (папство) та св?тською владою (?мператор). Саме завдяки дискус?ям на цих Соборах, як? також мали вплив на культурну та пол?тичну площину, були прийнято р?шення про розмежування м?ж св?тським ? духовним, що ? типовою рисою зах?дних сусп?льств.
Отже, в дан?й передач? ми коротко розглянули ?стор?ю проведення Собор?в в першому тисячол?тт? та в пер?од середньов?ччя, в?д IV до XIV стол?ття. Наступного разу ми продовжимо це ?сторичне вивчення причин скликання Собор?в в пер?од в?д XV до XX стол?ття.
Джерело: Marco Pietro Giovannoni, Alessandro Cortesi. Introduzione al Concilio Vaticano II. Padova: Edizioni messaggero, 2022. (сс. 17-22).