杏MAP导航

Шукати

Другий Ватиканський Собор – новий подих Церкви. П?дготовча фаза ? регламент собору

Визначивши попереднього разу три етапи, на як? можна под?лити увесь пер?од ?? Ватиканського Собору, окресливши часов? рамки з яких склада?ться кожен ?з цих етап?в, в ц?й статт? розглянемо п?дготовчу фазу п?дготовчого етапу. А також зрозум??мо процедуру редагування соборових тест?в та можлив?сть залучення експерт?в ? спостер?гач?в.

о. Андр?й Твердохл?б

5 червня 1960 року Папа ?ван ХХ??? Апостольським Листом Superno Dei nutu проголосив створення десяти ком?с?й та двох секретар?ат?в, основним завданням яких було з?брати пропозиц?? та побажання соборових отц?в, висловлених у ?хн?х листах, вивчити ?х та представити п?д час дискус?й безпосередньо на Собор?.

Ось перел?к ком?с?й: богословська; ?пископ?в та управл?ння д??цез?ями; обов’язк?в  священства та Божого люду; богопосвячених ос?б; впорядкованост? Святих Та?нств; священно? л?тург??; навчання та сем?нар?й; сх?дних Церков; проведення м?с?й; апостоляту мирян. Окр?м вказаних ком?с?й також була створена Центральна ком?с?я. Один ?з секретар?ат?в мав оп?куватися засобами комун?кац??, а ?нший – питаннями, пов’язаними з ?дн?стю християн.

Ауд?оверс?я

П?дготовча фаза

З моменту створення зазначених орган?в завершилася передп?дготовча та розпочалася п?дготовча фаза Собору. Ком?с?? складалися ?з кардинал?в, ?пископ?в та прелат?в. ?м було надано можлив?сть орган?зовувати п?дком?с?? та запрошувати консультант?в чи експерт?в у р?зних матер?ях. Секретар?ат у справах ?дност? християн мав завдання п?дтримувати контакти ?з християнами некатоликами, з метою посприяти ?хн?й участ? в Собор? та окреслити спос?б тако? участ?.

П?д час промови у день П’ятидесятниц? (5 червня) 1960 року, Папа ?ван ХХ???, вказавши на в?дм?нн?сть м?ж ватиканською кур??ю та орган?зац??ю Собору, у сво?х роздумах запинився над поняттям вселенськост? Церкви. В?н уточнив, що «вселенськ?сть» не означа? «одноман?тн?сть», а спов?дування т??? само? в?ри та приналежн?сть до того самого церковного т?ла людей, як? розмовляють р?зними мовами й походять ?з р?зних культур. Папа в такий спос?б давав зрозум?ти, що в?н ? св?домий процес?в деколон?зац?? та завершення пер?оду глобал?зац?? з точки зору ?вропоцентричност?. Ц? процеси закликали виявляти та проживати християнську в?ру, проникаючи в р?зн? культури та, передус?м, дозволяючи цим культурам д?литися сво?ми переживаннями в?ри, у такий спос?б ус?х вза?мно збагачуючи. У ц?й промов? Папа ?ван ХХ??? говорив про ?? Ватиканський Собор як про «нову П’ятидесятницю».

Тепер звернемо нашу увагу на д?яльн?сть вищезгаданих ком?с?й п?д час ц??? п?дготовчо? фази Собору. В першу чергу сл?д зауважити, що вся ?хня праця була п?д оп?кою прац?вник?в ватикансько? кур??. Головою кожно? Ком?с?? був префект в?дпов?дно? конгрегац??, як?, в свою чергу, п?дходили до роботи, маючи в основному схоластично-догматичну ментальн?сть. Виняток становила Л?тург?йна ком?с?я, у як?й працювали богослови, що належали до л?тург?йного руху. Секретар?ат у справах ?дност? християн та Ком?с?я апостоляту мирян також були винятком ?з загально? тенденц??, тому що у ватиканськ?й кур?? були в?дсутн? в?дпов?дн? дикастер??.

Кожна ?з ком?с?й користувалася можлив?стю утворення п?дком?с?й. Однак випадки, щоб так? п?дком?с?? були зм?шан? чи щоб вони сп?впрацювали м?ж собою при п?дготовц? текст?в, були вкрай р?дк?сними, через що наприк?нц? п?дготовчо? фази схеми текст?в були численними та часто повторювалися.

Центральна ком?с?я переглянула вс? запропонован? тексти р?зних ком?с?й та встановила, як? ?з них були в?дпов?дними для того, щоб бути представленими пап?. В свою чергу Римський Архи?рей самост?йно вир?шував який саме текст варто пропонувати на розгляд Собору.

Регламент Собору

Центральна ком?с?я також займалася п?дготовкою регламенту Собору, беручи за основу регламент попереднього. Це було досить складне завдання, беручи до уваги те, що ?? Ватиканський Собор був найб?льшим к?льк?сно Собором ?стор?? Вселенсько? Церкви – 2540 учасник?в. Для прикладу, в ? Ватиканському Собор? брало участь приблизно 800 учасник?в. Отц? Собору представляли всесв?тн?й вим?р католицько? Церкви. Представник?в в?д ?вропи було 39% в?д загально? к?лькост? учасник?в; ?з П?вн?чно? Америки – 13%; ?з Латинсько? Америки – 22%; ?з Африки (включно з м?с?онерами) – 10%; з Аз?? – 10%; представник?в сх?дних католицьких церков – 3,5%; в?д Океан?? – 2,5%. Вказан? цифри говорять нам про те, що хоч у Собор? й брали участь представники з р?зних частин св?ту, однак б?льш?сть представник?в все ж походила ?з зах?дного св?ту.

Через таку велику к?льк?сть учасник?в були важливими ч?тк? процедури, як? б дозволяли Собору рухатися вперед. Зг?дно регламенту, соборова асамблея могла критикувати та нав?ть в?дхилити запропонован? тексти документ?в, однак не могла ?х безпосередньо виправляти. Таке завдання належало виключно до ком?с?й Собору. Ц? ком?с?? працювали як ? п?д час пер?од?в, протягом яких соборова асамблея збиралася в базил?ц? святого Петра на соборов? сес??, так ? п?д час перерв м?ж одн??ю та ?ншою сес??ю.

Регламент передбачав два види соборових асамблей: загальн? збори, п?д час яких в?дбувалася щоденна праця учасник?в Собору; та в?дкрит? збори, у яких брав участь папа римський задля урочистого проголошення документ?в Собору.

Розглянемо також процедуру редагування соборових тест?в. Кожен проект документа, що розглядався на Собор?, повинен був пройти три етапи ч?тання. П?д час першого ч?тання допов?дач представляв текст соборов?й асамбле?. Тод? отц? Собору, що попередньо записалися, могли мати коротку (до 10 хвилин) допов?дь, п?д час яко? запрошували ?нших учасник?в або до затвердження даного тексту, або ж до його в?дхилення. П?сля цього в?дбувалося голосування за те, щоб прийняти дану схему як основний текст для його подальшого розвитку або ж щоб його в?дхилити.

У випадку в?дхилення, такий текст не м?г бути використаним як основа для подальших дискус?й, як також до нього не могли бути внесен? зм?ни; в?н п?длягав лише ц?лковитому переписуванню. У випадку затвердження, такий текст ставав основою для можливих подальших зм?н.

Необх?дна б?льш?сть п?д час голосування для затвердження чи в?дхилення кожного документа становила дв? трет?х в?д загально? к?лькост? учасник?в.

Якщо стосовно якогось аргументу було дек?лька допов?дач?в, то вони повинн? були узгодити м?ж собою основну думку та обрати з-пом?ж себе когось одного, щоб представив ?? на загальн?й асамбле?, задля того, щоб уникнути зайвих повторень т??? само? тези.

Експерти та спостер?гач?

Говорячи про регламент Собору, варто також згадати ? про експерт?в та спостер?гач?в. В?дпов?дно до встановленого регламенту, була передбачена участь як оф?ц?йних експерт?в Собору, без права можливост? мати допов?дь чи брати участь в голосуванн? п?д час асамбле?, а також особистих експерт?в, за порадою чи консультац??ю до яких могли вдаватися окрем? соборов? отц?.

Регламент також передбачав присутн?сть оф?ц?йних спостер?гач?в в?д тих Церков, що не перебували в ?дност? ?з Римом, а також участь гостей, тобто неоф?ц?йних спостер?гач?в. Спостер?гач?в в?д ?вангельських Церков та сп?льнот було 52. Православн? Церкви не надсилали сво?х спостер?гач?в. Винятком став Московський патр?архат, який неспод?вано в?дправив двох спостер?гач?в буквально напередодн? в?дкриття Собору. Такий жест з? сторони Москви не лише викликав додаткову увагу, але й спричинив певне непорозум?ння в православному св?т?, адже виставив не в найкращому св?тл? ?нш? православн? Церкви, зокрема Вселенський Константинопольський патр?архат.

Оф?ц?йною та обов’язковою мовою ?? Ватиканського Собору була латинська мова. Учасники Собору повинн? були дотримуватися та?мниц?, однак дане правило регламенту було складно реал?зувати серед тако? чисельно? асамбле? в час присутност? та розвитку засоб?в масово? ?нформац??.

Отож, у даному випуску ми детальн?ше розглянули п?дготовчу фазу п?дготовчого етапу Собору. Зрозум?ли д?яльн?сть ком?с?й та секретар?ат?в, що були створен? для кращо? прац? соборово? асамбле?. Розглянули регламент Собору, який сприяв розвитку соборових зас?дань. Як теж розглянули процедуру редагування соборових текст?в й можлив?сть залучення експерт?в ? спостер?гач?в.

Джерело:

Marco Pietro Giovannoni, Alessandro Cortesi. Introduzione al Concilio Vaticano II. Padova: Edizioni messaggero, 2022. (сс. 61-67).

10 червня 2023, 18:29