Другий Ватиканський Собор – новий подих Церкви. Зрозум?ти час ? обставини
о. Андр?й Твердохл?б
Продовжу?мо наше досл?дження одн??? ?з ?сторично важливих под?й в житт? Церкви минулого стол?ття та ?? вплив на те, який вигляд Христова Церква ма? сьогодн?. Попередн?ми разами йшлося про те, чому нам важливо досл?джувати та вивчати ?? Ватиканський Собор, який хоч ? в?дбувся ш?стдесят рок?в тому, але й дос? ма? сво? насл?дки для проведення зм?н та реформ усередин? Церкви через б?льше залучення до служ?ння мирян та задля кращого розум?ння Божого слова серед виклик?в нашого часу. Сьогодн? говоримо про час та обставини, серед яких дозр?вала ?дея проведення Собору та чому Папа ?ван ХХ??? вир?шив, що настала повнота часу задля його скликання.
В перш?й половин? ХХ стол?ття католицька Церква була достатньо орган?зованою сп?льнотою, присутньою в ?вроп? та Америц?. В ?нших частинах св?ту, в Африц?, Аз?? та Океан??, Церква була присутньою за посередництвом м?с?й та к?льк?сно невеликих сп?льнот ос?б, навернених в католицизм, якими оп?кувалися в основному душпастир? з ?вропи.
З плином часу, особливо п?сля Друго? св?тово? в?йни (1939-1945), ситуац?я почала зм?нюватися та розвиватися дедал? швидше. Одним ?з насл?дк?в в?йни було розд?лення ?вропейського континенту на дв? частини: сх?дна, на яку мав вплив Радянський Союз ? комун?стична ?деолог?я, та зах?дна, на яку мали вплив США з? сво?ю ?деолог??ю.
Якщо говорити про ?тал?ю, то вона знаходилася в досить дел?катн?й ситуац??. Отримавши поразку у в?йн?, ?тал?я перебувала п?д оп?кою США. Водночас, всередин? кра?ни мала досить сильний вплив комун?стична парт?я, яка була прихильною до Радянського Союзу та користувалася п?дтримкою з? сторони роб?тник?в.
У Африц?, Аз?? та Океан?? колишн? колон?? дедал? б?льше прагнули незалежност? в?д кра?н, що ?х колон?зували. Також ? католики, що проживали в цих кра?нах, були зац?кавлен? у виход? з-п?д оп?ки ?вропейських чернечих згромаджень задля того, щоб «доросл?шати» та мати можлив?сть самост?йно обирати рел?г?йних пров?дник?в серед м?сцевих душпастир?в, таким чином зам?нюючи ?вропейських священик?в. Церковн? пров?дники усв?домлювали ц? виклик?в, тому шукали можливост?, щоб належно дати на них в?дпов?д?.
Папа П?й Х?? був вправним дипломатом, який управляв Церквою п?д час рок?в в?йни, дотримуючись принципу нейтрал?тету. П?сля завершення в?йськових д?й, внасл?док пересл?дування католик?в в кра?нах, де мав св?й вплив Радянський Союз, в?н у в?дкритий спос?б засудив комун?стичну ?деолог?ю та класову боротьбу. Така риторика посприяла тому, що в?д Церкви в?д?йшли т?, хто зараховував себе до роб?тничо? маси.
У 1958 роц?, п?сля смерт? Папи П?я Х??, його наступником був обраний патр?арх Венец?? Анджело Джузеппе Ронкалл?, який вибрав ?м’я ?ван ХХ???. Кардинали обрали нового папу з огляду на його поважний в?к, думаючи про перех?дний пер?од п?сля попереднього, який був пров?дником Церкви майже двадцять рок?в. Новообраний папа був ?ншо? в?д кардинал?в думки. В?н в?дчував, що Божий Промисел покликав його бути пров?дником Церкви, як?й варто вийти назустр?ч потребам чолов?к?в та ж?нок нашого часу, щоб заспоко?ти ?хн? оч?кування та знайти в?дпов?д? на т? виклики, що вже потребували реакц??.
Одразу ж п?сля свого обрання, Папа ?ван ХХ??? думав над скликанням Собору – великого з?брання католицьких ??рарх?в з ус?х кра?н, де католицька Церква ? присутньою. За посередництвом кардинал?в та ?пископ?в у ц?й надзвичайн?й под?? зможуть взяти участь католики усього св?ту. Майбутн?й Собор мав за мету не так розв'язати внутр?шн? проблеми Церкви, як радше вийти назустр?ч людям добро? вол?, щоб донести св?тов? Добру Новину ?суса, Який прийшов у св?т не для того, щоб засудити людей, але для того, щоб принести спов?щення про спас?ння.
Через дек?лька м?сяц?в п?сля свого обрання, 25 с?чня 1959 року Папа ?ван ХХ??? оголосив р?шення про скликання Собору кардиналам, як? з?бралися в базил?ц? святого Павла поза мурами. Йдеться про час, коли не було ан? смартфон?в, ан? нав?ть моб?льних телефон?в, а телебачення було на початку свого зародження. Однак ця новина швидко облет?ла ввесь св?т. Таке р?шення папи було сприйнято досить прохолодно з? сторони кардинал?в. Натом?сть в?рн? на не? в?дреагували здеб?льшого ?з ентуз?азмом.
Назагал св?т у той час формально перебував у мир?, хоча й не бракувало напруження у стосунках м?ж окремими нац?ями чи у м?жнародних в?дносинах. ? на Заход?, як ? в ?тал??, люди здеб?льшого жили в б?дност?. ?н?ц?атива Папи Римського сприймалася як знак над?? та перспектива миру ? загальнолюдського добробуту.
Розпочалася п?дготовка до Собору ? потр?бно були визначити основн? питання для обговорення, а також хто у ньому може брати участь. Водночас майбутньому Собору було надано ?м?я «Другий Ватиканський», оск?льки в?н мав в?дбутися п?сля Першого Ватиканського Собору, що також проходив у Рим? стол?ттям ран?ше.
Право повно? участ? в Собор? мали виключно католицьк? ?пископи усього св?ту, яких могли супроводжувати секретар або ж хтось ?з дов?рених людей, що м?г би ?м допомагати брати участь у зас?даннях та готувати допов?д?. Також до участ? в Собор? були залучен? експерти, здеб?льшого богослови, котр? в основному займалися п?дготовкою документ?в як перед Собором, так ? п?д час його проведення. У них не було право голосу, однак вони все ж таки мали визначальний вплив як п?д час п?дготовки документ?в так ? п?д час ?хньо? модиф?кац?? чи виправлення, в?дпов?дно до побажань, що прозвучали з? сторони ?пископ?в.
В сво?й книз? "?? Ватиканський Собор. ?стор?я та значення для Церкви" Ел?о ?уерр?еро зокрема говорить про те, що в якост? спостер?гач?в також були запрошен? представники тих християнських сп?льнот, що протягом стол?ть в?ддалилися в?д католицько? Церкви: православн?, протестанти та англ?канц?. Як слухач? були запрошен? також ? миряни, як? не мали право виступу, за винятком тих момент?в, коли були запрошен? до такого виступу з? сторони орган?затор?в. Той же автор п?дкреслю?, що вперше серед слухач?в були запрошен? також ж?нки. В?рн? миряни Христово? Церкви, чолов?ки чи ж?нки, завдяки сво?й присутност? на Собор? мали певний вплив на Ком?с?ю з апостоляту мирян. Так був покладений к?нець в?дсутност? протягом стол?ть голосу мирян в житт? Церкви.
Потр?бно також згадати про участь у Собор? католицьких ?пископ?в, як? прибули ?з кра?н, що перебували п?д впливом Радянського Союзу. На той час СРСР та Зах?д були розд?лен? зал?зною зав?сою, через що дотримувалась певна дистанц?я в налагодженн? контакт?в з кра?нами ?ншого табору. Однак, коли папа над?слав сво?х посланц?в до Москви, то вони були прийнят? там досить добре. Завдяки цьому католицьк? ?пископи з кра?н соцтабору змогли взяти участь у Собор?, а в?д православного патр?арха були над?слан? спостер?гач?. Так? в?дносини стали наст?льки великим досягненням, що про них н?хто ран?ше нав?ть не насм?лювався задумуватись. Це мало св?й вплив також ? на зрушення в пол?тичному пол? пом?ж р?зними кра?нами.
У цьому допис? ми зробили огляд того, якими були загальн? обставини, в яких перебувала Вселенська Церква в пер?од перед скликанням ?? Ватиканського Собору та як новообраний Папа Римський ?ван ХХ??? зрозум?в, що на ньому лежить в?дпов?дальн?сть знайти в?дпов?д? на виклики того часу. Наступного разу детальн?ше поговоримо про обрання ?вана ХХ???, про оч?кування в?д цього вибору кардинал?в та як? неспод?ванки були пов'язан? ?з цим Наступником святого Петра.
___________________
джерело:
Il Concilio Vaticano II. Storia e significato per la Chiesa. Elio Guerriero (р.11-17)
