Другий Ватиканський Собор – новий подих Церкви. Внесок р?зних рух?в
о. Андр?й Твердохл?б
Попереднього разу ми розпочали розгляд р?зного роду рух?в, що розвивалися всередин? само? Церкви та як? мали достатн?й вплив на переб?г соборових зас?дань. Йдеться про так? рухи: л?тург?чний, б?бл?йний, екумен?чний та рух за апостолят мирян. Б?льшо? уваги було прид?лено л?тург?чному рухов?, оск?льки за сво?м обсягом в?н м?стить чимало напрацювань та до якого залучено чимало р?зних особистостей, пор?вняно з ?ншими трьома рухами. Цього разу поговоримо про ?нш? три. В цей спос?б завершу?мо досл?дження ?сторичних момент?в, що передували скликанню та проведенню ?? Ватиканського Собору, про як? ми говорили у попередн?х передачах. Зокрема йдеться про досл?дження ?стор?? Собор?в впродовж двох тисячол?ть християнства, а також про сусп?льн? та пол?тичн? зм?ни у модерному св?т?.
Б?бл?йний рух. Поруч ?з л?тург?чним рухом та водночас ?з ним, внесок у формування в?ри та духовного життя дедал? б?льшо? к?лькост? в?рних всередин? католицько? Церкви мав також ? б?бл?йний рух. Особливо починаючи ?з ХХ стол?ття. Йдеться про процес ближчого знайомства з Божим словом та його щоденного читання, як необх?дний елемент життя у в?р?. Цей рух здеб?льшого зароджувався в молод?жному середовищ? та схвально сприймався з? сторони церковно? влади. Варто зазначити, що б?бл?йний рух не був ц?лковитим в?ддзеркаленням л?тург?чного руху, оск?льки цей крайн?й мав науковий та м?жнародний вим?р та розвивався в гармон?? ?з потребами душпастирського служ?ння.
Б?бл?йне питання отримало додаткового поштовху для наукового пошуку п?сля енцикл?ки Папи Лева Х??? Providentissimus Deus (1893). В н?й, зокрема, стверджувалося про неможлив?сть протир?ччя пом?ж богословами та вченими природничих наук, якщо вони залишатимуться в межах власно? сфери досл?джень. В 1903 роц? була створена Папська б?бл?йна ком?с?я.
Говорячи про цей пер?од, важливо згадати напрацювання французького дом?н?канця Мар? Жозефа Ла?ранжа (1855-1938), який у 1890 роц? був засновником Б?бл?йно? школи в ?русалим? та наукового видання б?бл?йно? тематики «Revue biblique». В?н також був автором «?сторичного методу» досл?дження Б?бл??, що полягав у поглибленому вивченн? б?бл?йних текст?в, занурюючись у культурний св?т та ?сторичне середовище, в якому вони були написан?. В 1909 роц? Папа П?й Х було засновано Папський б?бл?йний ?нститут, який розпочав досл?дження Святого Письма, використовуючи ?сторично-критичний метод.
В 1943 роц? енцикл?ка Папи П?я Х?? Divino afflante spiritu, заохочувала досл?джувати б?бл?йн? тексти, розп?знаючи ?хн?й жанр написання та використовуючи критичний метод вивчення. Зокрема в н?й йшлося про наступне: «Досл?дник повинен практично повернутися сво?м розумом на Сх?д в т? далек? стол?ття та за п?дтримки ?стор??, археолог??, етнолог?? й ?нших наук зрозум?ти, як? саме л?тературн? жанри використовували автори текст?в того пер?оду» (п.3).
Екумен?чний рух. Моментом народження екумен?чного руху можна вважати к?нець Х?Х та початок ХХ стол?ття. М?сцем його народження в особливий спос?б були протестантськ? Церкви. Причиною екумен?чного руху послужило поширення християнства на м?с?йних теренах. Процес колон?зац?? супроводжувався м?с?онерською д?яльн?стю християн, як? належали до р?зних конфес?й. Тому досв?д «розд?леного Христового Т?ла» на цих теренах часто супроводжувався радикальними запитаннями стосовно само? м?с?онерсько? д?яльност? та в?дносин пом?ж християнами. В 1910 роц? в м?ст? Единбург була проведена м?жнародна м?с?йна конференц?я, яка вважа?ться початком екумен?чного руху. В н?й взяло участь близько 1300 ос?б, як? належали до р?зноман?тних м?с?йних товариств.
На початку ХХ стол?ття були також й ?нш? моменти зр?лост? на шляху до ?дност? християнських Церков. Зокрема Натан Сьодерблюм, лютеранський архи?пископ м?ста Уппсала (Швец?я), п?сля завершення першо? св?тово? в?йни, що стала зг?ршенням з огляду на те, що християнськ? народи воюють пом?ж собою, запропонував створення Екумен?чно? ради Церков. У 1920 роц? православний Константинопольський патр?архат над?слав ус?м християнським Церквам листа ?з пропозиц??ю реал?зац?? ?дност? через конкретн? кроки. Вл?тку того ж 1920 року англ?канськ? ?пископи поширили заклик до вс?х християн до ?дност?.
Екумен?чний рух на початку свого зародження мав таких чотири основних елементи: м?с?йн?сть, доктрина, соц?альна д?яльн?сть, молитва. Метою екумен?зму було визначено пошук ?дност? без асим?ляц??, в як?й кожна Церква ? частиною одного ц?лого.
Варто зауважити, що хоч екумен?чний рух ? залучив як протестант?в, так ? православних, однак не був добре прийнятий католиками. Оф?ц?йною реакц??ю католицько? Церкви була енцикл?ка Папи П?я Х? Mortalium animos 1928 року. В н?й екумен?зм в негативний спос?б засуджувався як рух, що ? пройнятий л?беральними ?деолог?ями. В дан?й енцикл?ц? стверджувалося, що ?диною Христовою Церквою ? та, що перебува? п?д проводом апостола Петра та його наступник?в. Апостольська Столиця в тому пер?од? не брала жодно? участ? в екумен?чних зустр?чах.
Однак незважаючи на таку жорстку позиц?ю Церкви, також ? в католицькому середовищ? зароджувалися екумен?чн? ?н?ц?ативи. Бельг?йський кардинал Мерсь? м?ж 1921 та 1925 роками був орган?затором зустр?чей м?ж католицькими та англ?канськими богословами, з метою вивчення наближення обох Церков. В Л?он? священник Поль Кутюр’? (1881-1953) був ?н?ц?атором запровадженням тижня молитов за ?дн?сть християн. Вже згаданий в попередн?й передач? Ламберт Бодуен, натхненний закликом Христа до ?дност?, в 1925 роц? заснував з ц??ю метою екумен?чний монастир «монах?в ?дност?», що згодом обрали сво?м сталим ос?дком Шевтонський монастир. Варто зауважити, що цей монастир в?д моменту свого заснування ма? зв’язки з УГКЦ через митрополита Андрея Шептицького та монах?в Ун?всько? Лаври.
Водночас ?з екумен?змом духовним та молитовним, в католицькому середовищ? зароджувалися початки й екумен?зму богословського. Зокрема французький богослов ?в Кон?ар (1904-1995) в сво?х наукових працях роздумував про богословський аспект екумен?зму.
Рух за апостолят мирян. Як уже було згадано в розпов?дях про л?тург?чний та б?бл?йний рух, вони зародилися та розвивалися також завдяки участ? у них мирян католицько? Церкви. Дедал? б?льше серед в?рян набувала поширеност? думка про в?дпов?дальн?сть в р?зних аспектах людського життя, що виплива? з хрещення. В ?тал?? та ?спан?? основною орган?зац??ю, довкола яко? об’?днувалися в?рн? католицько? Церкви, була «Католицька акц?я». Починаючи в?д Папи П?я Х?, дана орган?зац?я була оф?ц?йно визнана та п?дтримувана Апостольською Столицею.
П?сля Друго? св?тово? в?йни в р?зних ?вропейських кра?нах постало питання участ? католицьких в?рних у розбудов? демократичних кра?н. Досить жвавою була дискус?я про те, в який спос?б можна принести ?вангельського духа в пол?тику та демократичний розвиток. Створювалися пол?тичн? парт?? та рухи за християнську демократ?ю, як? в сво?й основ? мали католицьке в?ровчення. Однак оск?льки над ними здеб?льшого не було оп?ки з? сторони м?сцевих католицьких ?пископ?в, то з часом до таких пол?тичних рух?в та парт?й почали входити вс? християни, незалежно в?д в?роспов?дання, а сам? вони з часом були б?льш перейнят? принципами модерно? демократ??.
Однак варто згадати про один окремий ц?кавий факт. Автор прапору ?вропейського Союзу Арсен Айтц (1908-1989) був французьким католиком, який вшановував Пресвяту Богородицю. Саме ореол ?з дванадцяти з?рок навколо голови Матер? Божо? був для нього натхненням для створення цього прапору. Символ?чним ? також той факт, що така верс?я прапору ?С була прийнята на голосуванн? Ком?тету м?н?стр?в 8 грудня 1955 року, в день коли католицька Церква вшанову? Непорочне Зачаття Д?ви Мар??.
Стосовно участ? мирян в житт? Церкви, то ?нновац?йною була думка та ?? застосування щодо рол? ж?нки в провод? церковних асоц?ац?й, зокрема в «Католицьк?й акц??». Варто згадати про в?дпов?дальн? обов’язки багатьох ж?нок в м?жнародних асоц?ац?ях католицьких в?рян, як наприклад Pax Romana, заснована в 1921 роц?. Зокрема одн??ю з? сп?ворган?заторок двох св?тових конгрес?в з апостоляту мирян, проведених у 1951 та 1957 роках, була Розмар? ?олдей (1916-2010), яка згодом брала участь як слухачка в сес?ях ?? Ватиканського Собору. В 1952 роц? був створений пост?йний Ком?тет м?жнародних конгрес?в з апостоляту мирян, який роздумував над природою та м?с??ю мирян у Церкв? та в сучасному св?т?.
Вищезгадане було тими напрямними, що згодом дозр?ли до того, щоб зробити св?й значний внесок як п?д час опрацювання декрету про апостолят мирян так ? п?д час укладання душпастирсько? конституц?? ?? Ватиканського Собору Gaudium et spes.
______________________
Джерело: Marco Pietro Giovannoni, Alessandro Cortesi. Introduzione al Concilio Vaticano II. Padova: Edizioni messaggero, 2022. (сс. 46-55).
