II Ватиканський Собор – новий подих Церкви. Вибори учасник?в соборових ком?с?й
о. Андр?й Твердохл?б
?нший сво?р?дний виклик в перш? дн? проведення ?? Ватиканського Собору, окр?м вже згаданих в попередн?й передач?, стосувався процедури обрання член?в соборових ком?с?й. Секретар?ат Собору п?д час першого зас?дання в порядку денному передбачив голосування та формування ?хнього складу. З ц??ю метою соборовим отцям були надан? списки ?мен тих ос?б, як? входили до ком?с?й, що були сформован? для п?дготовчо? фази Собору. Голосування за ц? ?мена гарантувало б тягл?сть з працею, проведеною перед скликанням Собору. Тому, на думку орган?затор?в, для тако? чисельно? ? щойно з?брано? разом асамбле?, де ?пископи здеб?льшого не були знайом? пом?ж собою, потр?бно було запропонувати ?мена член?в вже сформованих перед Собором ком?с?й. Хоч на цьому етап? й не було передбачено виступ?в учасник?в Собору, можлив?сть виступити попросив кардинал Ль?нар. В?н сказав, що соборовим отцям потр?бно краще познайомитися м?ж собою, а для цього варто перенести таке голосування. Його виступ змусив перенести голосування на дек?лька дн?в. Це стало першим ч?тким сигналом того, що з?брана соборова асамблея не дотримуватиметься лог?ки п?дготовчо? фази Собору. В такий спос?б формувався дух та характер ?? Ватиканського Собору, який не п?дпорядковувався заздалег?дь приготован?й римською кур??ю програм?.
Перший соборовий пер?од загалом тривав в?д 11 жовтня до 7 грудня 1962 року. Перш? загальн? збори цього пер?оду Собору в?дкрилися 13 жовтня. Цього дня соборов? отц? з?бралися в центральн?й нав? базил?ки святого Петра для того, щоб розпочати роботу Собору та сформувати ком?с??, обравши до них учасник?в. Кожна ком?с?я повинна була складатися ?з 24 член?в, з яких 16, тобто 2/3, обран? на Собор?, а в?с?м, тобто 1/3, призначен? папою. Очолювати ком?с?ю повинен ном?нований папою кардинал.
За задумом кур?альних прац?вник?в п?д час таких вибор?в сл?д було в?ддати перевагу тим ?пископам, як? були близькими до «римського погляду» на справи Церкви. Орган?затори вважали, що цей момент буде досить швидким, тому того ж дня вс? соборов? отц? отримали схеми з ?менами та ручки для голосування. Серед ?мен були здеб?льшого найб?льш в?дом? персонаж? в церковному середовищ?: ?тал?йськ? ?пископи, кур?альн? ?пископи, кардинали важливих ? то передус?м ?вропейських ос?дк?в. ? хоча все виглядало зрозум?лим та добре приготованим, один ?з присутн?х ?пископ?в мав см?лив?сть взяти слово та запропонувати щось ?нше.
Уже згаданий нами в попередн?й передач? М?келе Антон?о Корона в сво?й книз? наводить слова того ж таки арабського ?пископа Неоф?тоса Еделб?, записан? в сво?му щоденнику. Зокрема 13 жовтня в?н зробив запис про те, що ?пископи, п?сля того як отримали схеми з ?менами, були дещо збентежен?. Далеко не вс?м присутн?м були знайом? ?мена ?пископ?в, кандидат?в до соборових ком?с?й, запропонованих в цих схемах. Неспод?вано, продовжу? дал? Еделб?, почав виступ кардинал Аш?ль Ль?нар, ?пископ п?вн?чного французького м?ста Л?лль. В?н запропонував ус?м присутн?м в?дкласти голосування на дек?лька дн?в. Цей час мав би дозволити р?зним групам ?пископ?в краще познайомитися м?ж собою та п?дготувати списки кандидатур п?сля сп?лкування та консультац?й ?з ?пископами з ?нших нац?й. Довкола п?днялися оплески. П?сля цього виступу н?мецький кардинал Йозеф Фр?н?с, архи?пископ Кольна, говорячи як в?д свого ?мен?, так ? в?д ?мен? ?нших двох кардинал?в: В?денського архи?пископа Кен??а та мюнхенського архи?пископа Депфнера, п?дтримав пропозиц?ю кардинала Ль?нара. Оплески були ще гучн?шими. Генеральний секретар Собору перебував у явному збентеженн?. Кур?альний п?дх?д до справи полягав в швидкому обранн? складу ком?с?й в той спос?б, щоб до них входили якомога б?льше ?пископ?в та кардинал?в римсько? кур??. Таким чином можна було б тримати в руках кур?? весь процес зас?дань Собору, секретар?ат та ком?с??.
Такий незапланований римською кур??ю х?д справ став першою невеличкою бюрократичною революц??ю п?д час проведення ?? Ватиканського Собору. ? така сво?р?дна революц?я сприяла участ? в зас?даннях ус?х присутн?х соборових отц?в, дозволяючи кожному зробити св?й внесок у соборов? р?шення. Такий поворот змусив генерального секретаря Собору Пер?кла Фел?ч? прийняти р?шення про перенесення голосування та оголосити соборовим отцям р?шення про те, щоб вони самост?йно приготували списки ?пископ?в та подали ?х до Секретар?ату. Ц? слова супроводжувалися гучними та тривалими оплесками присутн?х. Як насл?док вибори учасник?в ком?с?й були перенесен? на 16 жовтня, а проголошення складу ком?с?й в?дбулося 20 жовтня, п?д час трет?х загальних збор?в цього соборового пер?оду. ? в результат? нового формування ком?с?й встановилася р?вновага, оск?льки вони складалися наступним чином: 1/3 учасник?в представляла римську кур?ю, 1/3 була обрана соборовими отцями, а решту безпосередньо призначив папа. Така р?вновага полягала ще й в тому, що до складу ком?с?й входили представники р?зних нац?й, як? були чутлив? на р?зн? богословськ? та пасторальн? потреби.
Отож в дан?й передач? ми розглянули спос?б формування соборових ком?с?й, який був реал?зований не зг?дно заздалег?дь приготованого плану римсько? кур??, дозволивши соборовим отцям вже в?д перших загальних збор?в надати самост?йного характеру ?? Ватиканському Собору. Наступного разу ми розглянемо причини та зм?ст пов?домлення соборових отц?в до всього людства.
Джерела:
Michele Antonio Corona, Il Concilio Vaticano II spiegato a tutti. Fondazione OasiApp, 2022. с. 43-44.
Marco Pietro Giovannoni, Alessandro Cortesi. Introduzione al Concilio Vaticano II. Padova: Edizioni messaggero, 2022. c. 68-69.
Piero Doria. Storia del Concilio ecumenico vaticano II. Tau editrice, 2016. c. 88-90.