?? Ватиканський Собор. Закриття першого соборового пер?оду
о. Андр?й Твердохл?б
Уже в перш? дн? грудня 1962 року стало зрозум?ло, що ?? Ватиканський Собор матиме потребу в дек?лькох соборових пер?одах, що також називалися сес?ями. Саме тому наприк?нц? першого соборового пер?оду в?дбулася дискус?я над тим, в який спос?б мають бути орган?зован? майбутн? сес?? Собору. Соборов? отц? усв?домлювали, що не лише стиль та зм?ст документ?в потребували глибинного перегляду, але й також те, що цих документ?в було надто багато й що вони не були добре м?ж собою скоординован?.
В днях 5 та 6 грудня Папа ?ван ХХ??? зменшив к?льк?сть документ?в для розгляду на Собор? до двадцяти схем. Також в?н зм?нив регламент Собору, створивши Координац?йну Ком?с?ю. ?? завданням було власне координувати та стимулювати працю соборових ком?с?й впродовж пер?оду м?ж сес?ями.
Восьмого грудня 1962 року в?дбулося закриття першого соборового пер?оду. Цього дня Папа ?ван ХХ??? виголосив свою промову, в як?й зокрема наголосив на тому, що призупинення загальних збор?в аж н?як не означа? спов?льнення прац? над текстами майбутн?х соборових документ?в ? точно не означа? завершення Собору. Саме тому в?н вир?шив призначити також дату початку другого соборового пер?оду. Спершу ц??ю датою було 12 травня 1963 року. Однак з огляду на побажання багатьох отц?в Собору, особливо тих, як? були ?пископами у в?ддалених в?д Риму частинах св?ту, а також через душпастирськ? причини, датою в?дкриття друго? сес?? було визначено 8 вересня 1963 року.
Розглянемо, отже, промову Папи ?вана ХХ??? п?д час закриття першого соборового пер?оду, в день святкування Непорочного Зачаття Пресвято? Богородиц?, 8 грудня 1962 року. Перш усього в?н пригадував той пам’ятний день 11 жовтня, ?з якого розпочалася сп?льна та колективна праця соборових отц?в, п?дкреслюючи, що таке сп?льне та величне з?брання католицьких ?пископ?в з усього св?ту дос? ще не в?дбувалося жодного разу впродовж в?к?в. На думку папи, п?д час Собору ?дина, свята, соборна та апостольська Церква постала перед людьми, випром?нюючи блиск, породжений м?с??ю, дов?реною ?й Господом.
У сво?й промов? папа зупинився на трьох особливих моментах: початок Собору, продовження Собору та плоди, як? оч?куються в?д Собору. Свят?ший Отець п?дкреслив, що початок Собору був достатньо пов?льним ?, водночас, стверджував що ?накше й не могло бути. Адже участь в ньому брало понад дв? тисяч? ?пископ?в, як? прибули з п’яти континент?в, та як? вперше брали участь в такому масовому заход?, не будучи попередньо знайомими м?ж собою. Кожен ?з них переживав досв?д, який не мав до цього часу – залишити власну д??цез?ю чи ?парх?ю на майже три м?сяц? та познайомитися ? знайти сп?льну мову з? сво?ми сп?вбратами у ?пископств?.
Хоч перший пер?од Собору ? не призв?в до видимих результат?в, однак в?н не був безпл?дним. На думку глави католицько? Церкви, перша сес?я в?дкрила двер? до велико? соборово? прац?, адже було представлено п’ять схем, над якими дискутували та щодо яких висловлено думки. Така праця дуже корисна для того, щоб використати ?? для остаточного формування та затвердження окремих конституц?й. Дал? Папа ?ван ХХ??? сказав наступне:
?пископ Риму також сказав про те, в який спос?б повинна продовжуватися праця впродовж цього м?жсес?йного пер?оду. В?н заохотив, щоб кожен ?пископ уважно роздумав та оц?нив схеми соборових документ?в як т?, що вже були представлен? п?д час проведених зас?дань, так ? т?, що у слушний час будуть над?слан?. В такий спос?б наступний соборовий пер?од, початок якого заплановано у вересн? 1963 року, продовжить попередньо проведену працю. Папа спод?вався, що праця соборових отц?в п?д час другого соборового пер?оду в?дбуватиметься швидше з огляду на те, що ?пископи вже знайом? м?ж собою та завдяки набутому досв?ду. На його думку, наступна сес?я Собору водночас мала бути завершальною. У нього було велике бажання стати св?дком завершення справи, як?й в?н присвятив так багато свого часу та зусиль. Папа ?ван ХХ??? хот?в побачити оновлену Христову Церкву – в?рну вченню свого Вчителя та водночас нову у несенн? цього вчення ус?м людям, в?дкриту до д?алогу та милосердя ?, передус?м, уважною на потреби народ?в та вразливих людей: убогих, недужих, похилих в?ком, ув’язнених.
Говорячи про плоди, як? оч?куються в?д ?? Ватиканського Собору, Свят?ший Отець наголошував, що ними повинн? користуватися не лише в?рн? католицько? Церкви, але й ?нш? християни, а також люди, як? ще не п?знали св?тла християнсько? в?ри. Тому звертаючись безпосередньо до соборових отц?в в?н заохочував ?х одразу ж впроваджувати в життя сво?х д??цез?й те, що буде прийнято на Собор? та доносити церковну доктрину як до священник?в, так ? до богопосвячених ос?б, а також ? до сво?х в?рних. На думку папи, р?шення Собору будуть в?дблиском ново? П’ятидесятниц?, що достатньо збагатить Церкву та розширить ?? материнську оп?ку та ц?лющу силу на ус? закутки людсько? д?яльност?.
Отже у цьому випуску ми зосередилися на закритт? першого соборового пер?оду. Зокрема, розглянули промову Папи ?вана ХХ???, яку в?н виголосив 8 грудня 1962 року, в день закриття першо? сес?? Собору. Наступного разу розглянемо дв? групи в середин? католицько? Церкви, як? сформувалися довкола сво?х пров?дник?в. Йдеться про тих, хто був налаштований б?льш консервативн?ше, та тих, хто був в?дкритий до впровадження новац?й. Так? протилежн? погляди привели до пл?дних результат?в соборових р?шень. Адже саме через людську слабк?сть проявля?ться ефективна д?я Святого Духа.
__________________________
Джерела:
Giuseppe Alberigo. Breve storia del concilio Vaticano II. Il Mulino, 2021. c. 54-56.
Marco Pietro Giovannoni, Alessandro Cortesi. Introduzione al Concilio Vaticano II. Padova: Edizioni messaggero, 2022. c. 75-76.
Piero Doria. Storia del Concilio ecumenico vaticano II. Tau editrice, 2016. c. 95-98.
