杏MAP导航

Шукати

Другий Ватиканський Собор – новий подих Церкви. Обрання Папи Павла VI

Розглянувши попереднього разу перший м?жсес?йний пер?од ? працю Координац?йно? Ком?с??, згадавши про останн? моменти життя Папи ?вана ХХ???, цього разу зупинимося над моментом обрання наступника ?н?ц?атора Собору, що в?дбулося протягом 19-21 червня 1963 року.

о. Андр?й Твердохл?б

Смерть Папи ?вана ХХ??? залишила по соб? глибоку порожнечу та невизначен?сть. Думки соборових отц?в розд?лилися. Деяк? з неохотою дивилися на можливе в?дновлення роботи Собору. ?нш?, передус?м прац?вники римсько? кур??, бажали поставити крапку в ц?й зат??, яку вони вважали небезпечною та шк?дливою для авторитету папи римського, та, як насл?док, для вс??? римсько? кур??.

Ауд?оверс?я

П?сля смерт? Папи ?вана ХХ??? кардинал Джованн? Батт?ста Монт?н? виглядав як найб?льш в?дпов?дний кандидат для того, щоб стати черговим наступником святого апостола Петра. В?н народився в м?стечку Кончесс?о (Concessio), на п?вн?ч в?д м?ста Брешя, 26 вересня 1897 року. Священниче рукоположення отримав 29 травня 1920 року. В цьому ж роц? пере?хав у Рим на навчання. В жовтн? 1924 року, п?д час понтиф?кату Папи П?я Х?, розпочав служ?ння в Державному Секретар?ат? Святого Престолу. В?д 1937 року до 1954 Монт?н? разом ?з Домен?ко Тард?н? був одним ?з найближчих сп?вроб?тник?в кардинала Еуджен?о Пачелл?, Державного Секретаря та згодом папи П?я Х??. В 1954 роц? Монт?н? був призначений архи?пископом М?лану. За понтиф?кату Папи ?вана ХХ??? у 1958 роц? став кардиналом та вв?йшов до п?дготовчо? групи ?? Ватиканського Собору, в як?й брав активну участь, а також належав до складу Центрально? п?дготовчо? Ком?с?? Собору.

Серед його основних напрацювань як соборового отця до нас д?йшли наступн?: в?дпов?дь на опитувальник в?д 18 червня 1959 року стосовно тем, про як? варто говорити на Собор?; довгий лист в?д 18 жовтня 1962 року, адресований кардиналов? Джованн? Ч?коньян?, Державному Секретарев?, в якому Монт?н? виражав стурбован?сть щодо в?дсутност? заздалег?дь встановленого плану роботи Собору; тексти його двох виступ?в, виголошених п?д час першого соборового пер?оду стосовно священно? л?тург?? (22 жовтня 1962) та стосовно Церкви (5 грудня 1962). Кардинал Монт?н? впродовж першого пер?оду Собору написав с?м лист?в до священства та в?рних сво?? М?лансько? д??цез??, звертаючись до них ?з Риму. В сво?му сьомому та останньому лист? в?д 2 грудня 1962 року, що називався Соборов? дискус?? в найб?льш?й свобод?, архи?пископ М?лану мав так? думки:

“Що саме говориться про х?д роботи Собору зна? кожен. Близьке закриття першо? сес?? ц??? велико? Асамбле? виклика? в ус?х, як всередин?, так ? зовн? Собору, спонтанне запитання про те, якого результату буде досягнуто та, з огляду на те, що його тепер складно окреслити, зароджу?ться в душах певна невизначен?сть, а в деяких, що схильн? до найг?ршого, розчарован?сть. З огляду на такий стан, можна зробити два основних висновки, про як? йдеться як у сп?льних розмовах, так ? в коментарях засоб?в сусп?льно? комун?кац??: Собор не досяг пом?тних результат?в; всередин? Собору виявлено розб?жн?сть думок. Однак лише той, хто не розум?? природу та спос?б д?яння такого Собору як цей, може дивуватися з цього та робити передчасн? негативн? висновки. Такий стан справ було передбачено, ? вони зовс?м не ? ознакою в?дсутност? усп?ху. Вони радше ? ?ндикаторами того факту, який н?коли не буде достатньо оц?нений для Собору у таких масштабах: в?н скликаний п?д знаком велико? свободи.”

Водночас кардинал Монт?н? п?дкреслював брак проводу й, передус?м, в?дсутн?сть центрально? ?де?, яка могла б спрямувати в потр?бному русл? той величезний пласт роботи, що було зд?йснено дос?. Архи?пископ М?лану був стурбований тим, що програма Собору не мала ч?ткого фокусу, до якого повинна була б прямувати. ? в той же час в?н проявляв рад?сть в?д того, що така програма «на щастя мала ясн? та ч?тк? спрямування у словах Свят?шого Отця протягом цих рок?в, що передували Собору ?, особливо у двох виступах в?д одинадцятого вересня та одинадцятого жовтня».

10 жовтня 1962 року в?н узяв участь у в?дкритт? сер?? конференц?й на Кап?тол?йському пагорб? в Рим?, присвячених ?стор?? вселенських собор?в. Його допов?дь, виголошена того дня, зокрема допомага? зрозум?ти його подальш? р?шення, коли в?н вже стане вселенським архи?ре?м. Говорячи про втрату Церквою в 1870 роц? св?тсько? влади, п?д час понтиф?кату Папи П?я ?Х, кардинал Монт?н? сказав наступне:

“Папа вийшов ?з ? Ватиканського Собору славетний у догматичному визначенн? сво?х верховних повноважень в Бож?й Церкв?, та вийшов принижений через втрату сво?х св?тських повноважень у сво?му Рим?. Однак як в?домо, це спричинилося до того, що папство в?дновило ?з незвичайною силою виконання свого завдання як вчителя життя та св?дка ?вангел?я наст?льки, що п?днялося до таких висот в духовному управл?нн? Церквою та сяянн? перед св?том, яких н?коли не досягало ран?ше.”

Архи?пископ М?лану 19 червня 1963 року вв?йшов на конклав разом з ?ншими кардиналами, а вже вранц? 21 червня, п?сля шостого голосування, був обраний папою римським, беручи для себе ?м’я Павло VI. У сво?му першому посланн? Qui fausto die в?д 22 червня 1963 року Папа Монт?н?, говорячи про програму свого понтиф?кату, сказав зокрема наступне:

“Першочерговим завданням нашого понтиф?кату буде турбота стосовно продовження ?? Ватиканського Собору, на який звернен? погляди ус?х людей добро? вол?. Це буде основним завданням, на яке хочемо спрямувати всю силу та енерг?ю, як? Господь нам дав, щоби католицька Церква, яка майорить у св?т? наче п?днята хоругва над ус?ма далекими нац?ями, змогла притягнути до себе ус?х людей величн?стю свого орган?зму, молод?стю свого духу, оновленням сво?х структур, множинн?стю сво?х зусиль, що походять з кожного племен?, язика, люду ? народност? (Одкр. 5:9): такою буде перша думка папського служ?ння, аж допоки буде проголошено, завжди найвище перед св?том, що лише в ?вангел?? ?суса м?ститься оч?куване та бажане спас?ння: тому що нема? п?д небом ?ншого ?мен?, що було дане людям, яким ми ма?мо спастися (Д?? 4:12).”

? як п?дтвердження того, про що було сказано в цьому посланн?, оф?ц?йний в?сник Ватикану «L’Osservatore Romano» вже 28 червня 1963 року оприлюднив р?шення Папи Павла VI про те, що в?дновля?ться праця над документами ?? Ватиканського Собору ? другий його пер?од розпочнеться 29 вересня цього року. Нав?ть б?льше, новообраний папа додав, що Собор повинен продовжуватися у в?дпов?дност? ?з задумом й у дус? Папи ?вана ХХ???.

Отож, в дан?й передач? нам вдалося розглянути момент обрання нового римського папи, який взяв соб? ?м’я Павло VI та зрозум?ти чому саме таким був виб?р кардинал?в, з?браних на конклав?. Адже б?льш?сть соборових отц?в, незважаючи на незначн? винятки, бажали продовження та лог?чного завершення ?? Ватиканського Собору, а саме так? ч?тк? та однозначн? нам?ри були присутн? в промовах ? виступах кардинала Монт?н?. Наступного разу ми досл?димо етап п?дготовки до другого пер?оду Собору та нововведення ? зм?ни, як? вн?с новообраний Папа Павло VI.

Джерела:

Elio Guerriero. Il Concilio Vaticano II. Storia e significato per la Chiesa. Shalom editrice, 2022. с. 31.

Piero Doria. Storia del Concilio ecumenico vaticano II. Tau editrice, 2016. c. 101-102, 104-106.

06 кв?тня 2024, 17:29