杏MAP导航

о. Андр?й Твердохл?б

Шановн? рад?ослухач?, у попередн?й передач? ми завершили розгляд послань соборових отц?в до р?зних категор?й людей, що були прочитан? у день закриття ?? Ватиканського Собору, 8 грудня 1965 року. Водночас ми наблизилися до завершення розгляду теми про найб?льшу под?ю в ?стор?? католицько? Церкви у ХХ стол?тт? – скликання та проведення ?? Вселенського Ватиканського Собору. Ми зрозум?ли причини, як? спонукали Папу ?вана ХХ??? скликати цей Собор, досл?дили ?сторичн? передумови його скликання у св?тл? проведення ?нших Собор?в впродовж 20-ти стол?ть ?снування Христово? Церкви; ми крок за кроком пройшли кр?зь чотири роки його тривання, розглянувши вс? чотири соборов? сес?? та мали можлив?сть проанал?зувати по?здки, зустр?ч? та под??, що в?дбувалися м?ж сес?ями, як? кардинально вплинули як на становище християн у св?т? загалом, так ? на стосунки Церкви з? св?том зокрема.

У пор?внянн? ?з двома попередн?ми вселенськими соборами, Тридент?йським та Першим Ватиканським, атмосфера, у як?й завершувалися соборов? прац?, була незр?внянно спок?йн?шою серед ?пископ?в, як? досягли майже повно? одностайност?, а також ? серед в?рних, як? були запрошен? прийняти активну та творчу роль у реал?зац?? соборових р?шень.

Соборов? документи – конституц??, декларац?? та декрети – вивчення та дискус?я над якими в?дбувалися впродовж чотирьох рок?в проведення Собору, стали для Христово? Церкви яскравими з?рками, що склалися у св?тле суз?р’я, яке ми, християни, ще не зум?ли достатньо п?знати, вивчити, засво?ти та застосувати у душпастирському житт?. Роздумуючи над запитанням, яке ?нод? можна почути: «Чи не час скликати Трет?й Ватиканський Собор?», можемо в?дпов?сти словами ?тал?йського кардинала Карла Мар?? Март?н?: «Нам ще потр?бно вт?лити в життя Другий».

Очевидно, що потр?бно достатньо часу для адекватного, розумного ? ц?лковитого розум?ння ? впровадження прийнятих норм у щоденне життя Церкви та ?? в?рних. Чотири роки соборових зас?дань були лише, говорячи ?вангельською мовою, моментом п?дготовки ?рунту та зас?вання зерна. Оп?сля це зерно мало потребу в тому, щоб прорости, бути очищеним в?д бур’яну, доглянутим та удобреним для того, щоб принести св?й пл?д. Тому спершу сл?д було вдатися до вивчення пропозиц?й, осмислення висновк?в, перегляду можливостей, реал?зац?? реформ та нав?ть вчинення можливих помилок для того, щоб врешт? досягти вагомих результат?в. На це потр?бн? були роки, а то й десятил?ття. Хоча всередин? Церкви була достатня к?льк?сть людей, як? п?ддалися спокус? шукати плоди Собору негайно.

Сьогодн? кожен ?з нас, хто вважа? себе в?рним католицько? Церкви, запрошений до особистого прочитання соборових документ?в, як? соборов? отц? безумовно уклали п?д натхненням Святого Духа, та у ?хньому св?тл? досл?джувати ?вангел??, щоб в такий спос?б зробити його актуальним серед обставин нашого часу. Впродовж цих 60-ти рок?в уся Церква разом з? сво?ми пров?дниками, починаючи в?д Папи ?вана ХХ??? та включно ?з Папою Франциском, перебува? у пост?йн?й мандр?вц? для розум?ння та проголошення Божого слова чолов?кам ? ж?нкам нашого часу, вт?люючи в життя слова ?суса Христа: «Пропов?дуйте ?вангел?? всьому створ?нню» (Мр 16,15).

?де?ю проведеного Собору, в?рного отриманим пастирським настановам святого Папи ?вана ХХ???, не було створення у Церкв? суворих правил, досягнення однаковост? у повед?нц? чи запровадження дисципл?нарних стягнень; в?н заохочував вселенську католицьку Церкву до оновлення – «aggiormaneto» – у щирому з?ставленн? з ?вангел??м, проведеному в св?тл? в?ри та враховуючи знаки часу. В п?слясоборовий пер?од, що розпочинався, потр?бно було докласти чимало зусиль для сприйняття його ?дей як м?сцевими Церквами, так ? в?рними. Чи соборов? отц?, як? залишали Рим наприк?нц? 1965 року, поверталися у св?т ?нший, ан?ж в?н був у жовтн? 1962, коли розпочалися соборов? зас?дання? Чи контекст християнського життя та церковно? д?яльност? зм?нився? Життя тривало дал? ? св?т продовжував зазнавати зм?н, як? набирали дедал? б?льших оберт?в. А це, в свою чергу, приносило нов? ? часто неспод?ван? виклики, як? п?дважували актуальн?сть прийнятих соборових р?шень, натхненних культурним та соц?альним контекстом, що зазнавав дедал? б?льших зм?н.

?? Ватиканський Собор завершився, прийшла пора вт?лення у щоденне життя Церкви його постанов. Нав?ть тепер, наближаючись до 60-? р?чниц? з моменту його завершення, ми живемо у св?тл? соборових р?шень. Якими були т? реформи, зм?ст яких виражений у проголошених документах? Наск?льки Церква дотриму?ться л?н?? розвитку, що була закладена 60 рок?в тому? Чи залишаються ц? р?шення надал? актуальними й сьогодн??

У ц?й та наступн?й передачах хочемо досл?дити те, якими ж були оч?кування в?д проведених дискус?й, що вилилися у затверджен? та проголошен? соборов? документи. Тому дал? зосередимося на насл?дках Собору та на запропонованих ним реформах.

Л?тург?йна реформа

Одним ?з перших документ?в, затверджених ?? Ватиканським Собором, була Конституц?я про л?тург?ю, яка в загальному була досить добре сприйнята. Головним бажанням цього документа було заохочення до активно? участ? в?рних у богослуж?ннях. Задля досягнення ц??? мети, Папа Павло VI уже 1964 року створив окрему Раду, яка б сприяла практичному застосуванню дано? конституц??. Л?тург?йна реформа вимагала тривалого та комплексного п?дходу, внасл?док якого були запроваджен? сутт?в? зм?ни у життя в?рних. У дособоровий пер?од Свят? Меси служилися латинською мовою. Тепер Церква постановила звертатися до в?рних ?хньою мовою. ?нша зм?на стосувалася престолу, зверненого до в?рних. Попередньо священник звершував Святу Месу, стоячи спиною до в?рних. В?дпов?дно до нових прийнятих р?шень, престоли у багатьох храмах були зм?нен? таким чином, щоб священнослужитель дивився обличчям на в?рних та в?в ?з ними д?алог.

Наступного разу ми продовжимо розглядати реформи, запропонован? ?? Ватиканським Собором та зокрема звернемо увагу на так?: реформа римсько? кур??; ?пископськ? конференц??; синод ?пископ?в; кодекс канон?чного права та катехизм католицько? Церкви.

________________________________

Джерела:

Elio Guerriero. Il Concilio Vaticano II. Storia e significato per la Chiesa. Shalom editrice, 2022. с. 47-50.

Michele Antonio Corona, Il Concilio Vaticano II spiegato a tutti. Fondazione OasiApp, 2022. с. 92, 97-98.

Giuseppe Alberigo. Breve storia del concilio Vaticano II. Il Mulino, 2021. c. 158-160.