Другий Ватиканський Собор – новий подих Церкви. Закриття третьо? сес??

Церква

Другий Ватиканський Собор – новий подих Церкви. Закриття третьо? сес??

Розглянувши попереднього разу три соборов? документи, як? були затвердженн? та проголошен? на завершення третьо? сес?? ?? Ватиканського Собору, цього разу зосередимося на промов? Папи Павла VI у день ?? закриття, маючи можлив?сть п?двести таким чином п?дсумки ц??? сес??.

о. Андр?й Твердохл?б

День 21 листопада 1964 року став днем завершення третього соборового пер?оду. Цього дня в?дбувалися в?дкрит? збори, як? в?д загальних в?др?знялися тим, що у них брав участь папа римський. Тому одразу ж п?сля схвальних голосувань в ц?лому за три схеми документ?в (про Церкву, про сх?дн? Церкви та екумен?зм), в?дбулося ?хн? затвердження та проголошення. Передбачалося, що також буде проголосований в ц?лому текст декларац?? про рел?г?йну свободу. Але оск?льки чимала к?льк?сть соборових отц?в вважали, що цей документ ще потребу? виправлень, було прийнято р?шення перенести голосування на четверту сес?ю ? що ця декларац?я повинна стати першим документом для вивчення п?сля в?дкриття наступно? сес??.

Ауд?оверс?я

П?сля проголошення папою трьох текст?в документ?в, як? додалися до ?нших двох, прийнятих п?д час друго? соборово? сес?? (Sacrosanctum concilium та Inter mirifica), к?льк?сть оф?ц?йних документ?в ?? Ватиканського Собору сягнула числа п’яти: дв? конституц??, з яких одна догматична, та три декрети. ? такий стан справ, як про це висловився Папа Павло VI у сво?й промов?, був результатом двох м?сяц?в, сповнених активно? д?яльност? та братерсько? сп?впрац?. Розглянемо дал? основн? моменти промови Свят?шого Отця в день закриття третьо? сес??.

Нема? жодного сумн?ву, що основним документом, який був близьким серцю Римського архи?рея, стала догматична конституц?я про Церкву. Це був документ-маяк, що повинен був визначити напрямок для вс?х ?нших документ?в та який потребував розсудливого схвалення. Саме тому рад?сть Папи Павла VI була в?дчутною, про що св?дчать так? слова ?з промови:

“Наша рад?сть зроста? як т?льки ми нав?ть лише подумки поверта?мося до цього останнього моменту соборово? сес??, яку тепер завершу?мо, до аргумент?в, над якими велися дискус?? ? до визначення доктрини про Церкву; таким чином була завершена праця ? Ватиканського Собору щодо доктрини; було досл?джено та?нство Церкви та божественний задум щодо ?? основних ?нституц?й.”

Протягом пер?оду часу меншого одного стол?ття, папа зрештою мав можлив?сть проголосити завершення роботи попереднього Собору ?з визначенням доктрини щодо ?пископату. В?н наголошував на тому, що необх?дно було завершити прац? ? Ватиканського Собору ? саме тепер для цього настав сприятливий час. Цього вимагали як розвиток нов?тн?х богословських досл?джень, так ? поширення католицько? Церкви у св?т?, як також ? виклики, що породжен? щоденною практикою душпастирсько? д?яльност?. Папа казав:

“Найкращою рекомендац??ю для такого проголошення вигляда? те, що разом ?з нею жодним чином не зм?нилася традиц?йна доктрина. Те, чого хот?в Христос, хочемо також ? ми. Те, що було, те й залишилося. Те, що впродовж стол?ть Церква навчала, також ? ми навча?мо. ?дине, що спершу це м?стилося у способ? життя, а тепер ? ч?тко виражено у вченн?; те, що дос? було предметом для роздум?в, для дискус?й та частково також ? для суперечок, тепер викладено в ч?тк?й доктринальн?й формул?.”

Роздумуючи про Божий народ, про ?пископат та його г?дн?сть, папа промовив слова, сповнен? емоц?й, як? виражали усю рад?сть через досягнутий результат.

“Варто також замислитися над шаною, яку ця Конституц?я нада? Божому народов?. Для нас нема? н?чого рад?сн?шого, н?ж бачити урочисте визнання г?дност? вс?х наших Брат?в ? Сестер, Син?в ? Доньок, з яких склада?ться святий народ, оск?льки все служ?ння ??рарх?? звернене, як на власну мету, на його покликання, його освячення, його управл?ння, його в?чне спас?ння. Не менше вт?хи приносить нам ? те, що ця Конституц?я проголошу? щодо наших брат?в у ?пископств?. Як же ми рад??мо, коли бачимо, що ?хня г?дн?сть урочисто п?дкреслена, ?хн? служ?ння п?днесене, ?хня влада визнана!”

Говорячи про завершення ?? Ватиканського Собору, папа висловлював нам?р зак?нчити його разом ?з четвертою сес??ю. Водночас в?н мав ч?тке розум?ння т??? роботи, яку сл?д було виконати п?сля його завершення. Собор зак?нчував одну фазу, але в?дкривав ?ншу, не менш вимогливу. Передус?м потр?бно було створити постсоборов? ком?с?? «для вт?лення його постанов у життя». ?нше завдання, яке виокремив Папа Монт?н?, вт?лю?ться через д?яльн?сть Синоду ?пископ?в, а сьогодн? також ? через Раду кардинал?в, яку скликав Папа Франциск. Згадувалося також про необх?дн?сть реформи римсько? кур??, залучаючи до не? досв?д д??цезальних ?пископ?в.

“Вселенський Собор завершиться наступною четвертою сес??ю. Для того, щоб вт?лити його р?шення в життя, необх?дно буде створити багато «постсоборових» ком?с?й, для кер?вництва якими неодм?нно потр?бно, щоб ?пископат долучився з? сво?ю сп?впрацею. Спонукуван? т??ю ж думкою, для вир?шення справ загального зац?кавлення, як?, як в?домо, ? специф?чними для нашого часу, Ми будемо готов? обрати декого з вас, Достойн? Брати, для пер?одичного скликання та обговорення, щоб Нам не бракувало розради вашо? присутност?, допомоги вашо? розсудливост? та компетентност?, п?дтримки ваших порад, п?дтримки вашо? авторитетност?; Це буде ще б?льш корисним, оск?льки римська кур?я, яка п?дляга? реструктуризац??, що буде ретельно досл?джуватися, зможе скористатися досв?дом душпастир?в д??цез?й.”

Оп?сля Папа Павло VI висловлював над?ю, що виходячи ?з доктрини про та?нство Церкви, проголошено? ?? Ватиканським Собором, «ус? християни побачать ч?тк?ше окресленим справжн? обличчя Христово? наречено?; побачать красу сво?? матер? та сво?? вчительки; побачать простоту ? велич ц??? шановно? ?нституц??». Тод? п?сля коротко? та значущо? згадки декрету про екумен?зм, яку папа супроводив словами прив?тання на адресу спостер?гач?в в?д ?нших конфес?й, в?н п?дняв тему про четверту та останню сес?ю, впродовж яко? сл?д було розглянути схеми двох важливих документ?в – про рел?г?йну свободу, для завершення розгляду яко? тепер забракло часу, та про Церкву в сучасному св?т?. На завершення промови в?н звернув св?й погляд до Мар??, зауваживши що вперше «Вселенський Собор зосередився в ?дин?й та так?й розлог?й католицьк?й доктрин? над м?сцем, яке належить Пречист?й Д?в? Мар?? у та?нств? Христа та Церкви». Зрештою Папа Павло VI в?ддав п?д найвищу оп?ку Пресвято? Богородиц? не лише вселенський Собор, але й усю Церкву та ?? д?тей, завершивши свою промову низкою молитовних звернень до Мар??, Матер? Христа та Матер? Церкви.

Отож у дан?й передач? ми зосередилися над важливими моментами промови Папи Павла VI у день завершення третьо? сес?? ?? Ватиканського Собору. Наступного разу розглянемо його останн?й м?жсоборовий пер?од.

Джерело:

Piero Doria. Storia del Concilio ecumenico vaticano II. Tau editrice, 2016. c. 252-258.

03 серпня 2024, 17:30