杏MAP导航

о. Андр?й Твердохл?б

В?дкриваючи третю сес?ю, Папа Павло VI бажав завершити ?? в якомога коротший час, маючи водночас можлив?сть проголосити ?з якнайширшою п?дтримкою тексти найб?льш терм?нових Конституц?й та декрет?в. Не вс? ?пископи погоджувалися ?з думкою папи скликати соборову асамблею восени 1964 року, пропонуючи натом?сть зробити паузу в дек?лька рок?в для того, щоб мати можлив?сть усв?домити та засво?ти численн? виправлення та рекомендац??, що надходили в?д ?пископ?в з усього св?ту. В кожному раз? роботи розпочалися так як ? було заплановано, ? п?сля двох попередн?х пер?од?в, як? були позначен? дискус?ями та д?алогом, що допомогло зростанню соборово? св?домост?, третя сес?я повинна була стати пер?одом прийняття р?шень та голосувань.

На початку наступного дня п?сля в?дкриття третьо? сес??, слово взяв кардинал-декан Ежен Т?ссеран, який спершу згадав ?мена соборових отц?в, що в?д?йшли до в?чност? та прив?тав нових, що отримали нещодавн? призначення на ?пископське служ?ння ? як? вперше беруть участь у зас?даннях соборово? асамбле?. В?н заохочував ус?х прийняти запрошення папи посилити молитви за добре завершення Собору. Дал? в?н пригадав отцям, що метою Собору не ? встановлення нових церковних догм, а сприяти розвитков? та покращенню душпастирсько? д?яльност?. Також, враховуючи прохання численних отц?в завершити ?? Ватиканський Собор разом ?з завершенням третього пер?оду, щоб не пог?ршувати ситуац?ю всередин? ?хн?х д??цез?й через тривалу в?дсутн?сть, в?н запрошував ус?х до в?дпов?дальност?, уникаючи витрачання дорогоц?нного часу на повторення аргумент?в, як? були висловлен?, або ж п?дн?маючи неактуальн? аргументи. Говорячи про завершення Собору, кардинал уточнював, що йдеться радше про заохочення, а не про порядок денний, з огляду на те, що залишалися ще численн? аргументи, над якими потр?бно провести дискус??, вивчення яких потребувало глибинних досл?джень р?зними ком?с?ями. Свою промову в?н завершив р?шучим закликом до збер?гання та?мниц?, чого не завжди дотримувалися впродовж попередн?х двох пер?од?в.

Оп?сля слово взяв кардинал А?аньян, який, прив?тавши спершу отц?в, експерт?в, спостер?гач?в, слухач?в та слухачок мирян, висловив над?ю що Собор може швидко завершити свою працю, однак у повн?й пошан? до свободи соборових отц?в. Тод? виступив генеральний секретар Собору Пер?кл Фел?ч? та представив деяк? пов?домлення, серед яких внесен? зм?ни до регламенту соборових зас?дань, про як? ми згадували в одн?й ?з попередн?х передач та як? мали б пришвидшити х?д зас?дань. В?н також запрошував ус?х отц?в дотримуватися норми, що забороняла поширення як у соборов?й зал?, так ? на територ?? поруч ?з нею р?зно? ?нформац??, що м?стилася на видрукуваних листках, у буклетах, книгах чи поширювати ?нший матер?ал, що, на жаль, мало м?сце п?д час попереднього пер?оду.

Першою великою новизною на початку ц??? сес?? було те, що у день ?? в?дкриття папа очолив Святу Месу в сп?вслуж?нн? 24 соборових отц?в. Зм?ни в л?тург?йн?й сфер? полягали в тому, що в?дтепер у ?вхарист?йному богослуж?нн? в католицьк?й Церкв? могли сп?вслужити б?льше священник?в, тобто об’?днатися разом в одн?й ?вхарист?йн?й молитв? довкола того самого престолу. Це була одна ?з перших л?тург?йних реформ, затверджених дек?лька м?сяц?в до цього ?? Ватиканським Собором в Конституц?? про л?тург?ю Sacrosanctum Concilium. В такий спос?б Папа Павло VI п?дкреслював, що прийнят? соборов? р?шення впроваджуються у життя Церкви.

Цей трет?й соборовий пер?од можна умовно под?лити на таких три моменти: перший стосу?ться голосування щодо соборово? Конституц?? Lumen gentium, над якою в переважн?й б?льшост? уже були проведен? дискус?? п?д час попереднього пер?оду. Впродовж голосувань соборов? отц? також дискутували над ?ншими документами, як? стосувалися ?пископ?в, рел?г?йно? свободи та питання ?вре?в. П?сля завершення голосувань, разом ?з м?сяцем жовтнем розпочався другий момент, п?д час якого тривали дискус?? над схемами документ?в, що стосувалися Божого об’явлення, в?рян, пресв?тер?в, сх?дних Церков, Церкви у сучасному св?т?, м?с?й, богопосвячених ос?б та формування душпастир?в. Останн?й тиждень цього соборового пер?оду був трет?м моментом, який позначився виникненням глибоких розб?жностей, що призвело до певно? кризи: в т? дн? було проголосовано текст Конституц?? Lumen gentium, однак став пом?тним глибокий розкол м?ж менш?стю та б?льш?стю в деяких чутливих питаннях та зокрема в самому сприйнятт? Собору. Цей конфл?кт п?дкреслив усю складн?сть та дел?катн?сть стосунк?в м?ж папою й соборовою асамбле?ю. В ?стор?ю ?? Ватиканського Собору цей момент ув?йде п?д назвою «чорний тиждень».

Невелика к?льк?сть соборових отц?в в?дверто побоювалася, що Папа Павло VI в?дмовиться в?д папсько? першост? на користь р?вноправно? колег?альност?. Так? думки лунали п?д час попередн?х зас?дань, тож ?пископ Риму посп?шив заспоко?ти ус?х стосовно принципу Петрово? першост?. Папа й надал? залишався точкою опори для ус?х отц?в зг?дно з лог?кою любов? та богословсько? й душпастирсько? в?дпов?дальност?. З одного боку в?н п?дтвердив свою в?дкрит?сть на доктрину колег?альност?, та водночас йому вдалося заспоко?ти ?пископ?в традиц?онал?ст?в.

Жвавими були дискус?? стосовно схеми документа про апостолят мирян. Отц? прогресисти пропонували б?льшого залучення в?рних як у формування даного тексту, так ? у життя Церкви. Натом?сть консерватори наголошували на тому, що миряни повинн? мати б?льше послуху до церковно? ??рарх?? та бути залученими до душпастирсько? активност? радше як окрем? особи, ан?ж як об’?днан? групи в?рних. Зрештою було вир?шено залишити затвердження даного документа на четверту сес?ю, залучаючи до його перегляду якомога б?льшу к?льк?сть мирян, присутн?х на Собор?.

?нший аргумент, що викликав жвав? дискус??, стосувався рел?г?йно? свободи. Американський ?пископат був повн?стю на сторон? визнання повно? свободи для кожно? рел?г?? чи рел?г?йно? конфес??, що присутн? в р?зних кра?нах. Натом?сть б?льш?сть ?пископ?в ?тал?? та ?спан??, де християнство свого часу було у переважн?й б?льшост?, наполягали на тому, щоб зберегти статус державно? рел?г??. К?льк?сть ?пископ?в, що прихильно ставилися до повного визнання рел?г?йно? свободи для кожно? рел?г?? чи рел?г?йно? конфес??, були у б?льшост?. Зрештою було прийнято р?шення переглянути даний документ, щоб заручитися ще б?льшою п?дтримкою соборових отц?в.

Ось таким був переб?г основних момент?в впродовж третього соборового пер?оду. Наступного разу ми розглянемо документи, як? були прийнят? за час його проведення, а також п?дведемо п?дсумки третьо? сес?? ?? Ватиканського Собору.

Джерела:

Elio Guerriero. Il Concilio Vaticano II. Storia e significato per la Chiesa. Shalom editrice, 2022. с. 40-42.

Michele Antonio Corona, Il Concilio Vaticano II spiegato a tutti. Fondazione OasiApp, 2022. с. 73-76.

Giuseppe Alberigo. Breve storia del concilio Vaticano II. Il Mulino, 2021. c. 98-99.

Marco Pietro Giovannoni, Alessandro Cortesi. Introduzione al Concilio Vaticano II. Padova: Edizioni messaggero, 2022. c. 85-86.

Piero Doria. Storia del Concilio ecumenico vaticano II. Tau editrice, 2016. c. 197.