杏MAP导航

о. Андр?й Твердохл?б

Попереднього разу ми розглянули переб?г зас?дань впродовж другого соборового пер?оду, що тривав в?д 29 вересня до 4 грудня 1963 року. Зокрема зупинили нашу увагу на пропозиц?ях соборових отц?в та на прийнятих остаточних р?шеннях. Дал? розглянемо слова Папи Павла VI, сказан? в день закриття ц??? сес?? Собору, згадавши про деяк? под??, що в?дбувалися у св?т? п?д час його проведення.

Такими словами Папа Павло VI розпочав св?й виступ з нагоди урочистого закриття другого пер?оду Собору. Урочисте з?брання, як п?дкреслив папа, досягло важливих результат?в, нав?ть якщо ще багато тем залишалися на робочому стол? соборових отц?в. В кожному раз?, д?яльн?сть отц?в була позначена особливою працьовит?стю та, передус?м, свободою при висловлен? р?зноман?тних думок.

Говорячи про конституц?ю Sacrosanctum Concilium про л?тург?ю, яку Папа Павло VI назвав першим плодом Собору, в?н передбачав можлив? майбутн? сценар?? розвитку под?й. Тому з одного боку в?н пояснив значення прийнятих спрощень, що зовс?м не означали применшення пошани, належно? Богов?. А з другого боку напоумляв не впроваджувати свав?льних зм?н чи не давати конституц?? власних ?нтерпретац?й.

Говорячи про декрет про засоби сусп?льно? комун?кац?? Inter mirifica, папа стверджував його важлив?сть та сказав, що в?н св?дчить про те, що Церква вт?ша?ться здатн?стю по?днувати життя зовн?шн? та внутр?шн?, д?ю та споглядання, служ?ння та молитву.

У сво?й промов? Папа Павло VI згадав також ? про схеми ?нших документ?в, як?, на його думку, мали б бути вивчен?, опрацьован? та доведен? до завершення впродовж третього соборового пер?оду. Йдеться про питання, щодо яких вже велися дискус??, так ? про т?, як? ще п?длягали вивченню: про Боже об’явлення, про ?пископат, про Пречисту Д?ву Мар?ю, про реформу, про п?слясоборову працю, про кодекси Церкви латинсько? та сх?дних Церков.

На завершення промови папа згадав також ? ?пископ?в, яким державна влада в?дпов?дних кра?н не дозволила взяти участь у Собор?. Йшлося про Китай та кра?ни за зал?зною зав?сою. До них та ?хн?х в?рних в?н над?слав сво? особливе апостольське благословення.

Трагед?я дамби Вайонт та вбивство американського президента Кеннед?

Говорячи про переб?г ?? Ватиканського Собору восени 1963 року, не можемо не згадати про дв? под??, що сталися в р?зних частинах св?ту: на п?вноч? ?тал?? та в США. В?длуння цих под?й порушило спок?й отц?в, з?браних на соборов?й асамбле?, тому що тро? ?з учасник?в Собору були змушен? його залишити, щоб повернутися до ос?дку сво?х д??цез?й, на територ?? яких вони в?дбулися.

9 жовтня сталася трагед?я, пов’язана ?з руйнуванням дамби в м?сцевост? Вайонт, що розташована у пров?нц?? Порденоне в ?тал?йському рег?он? Фр?ул?-Венец?я-Джул?я. Зсув одн??? з? ст?н дамби призв?в до смерт? майже двох тисяч людей. ?пископи В?ттор?о де Занке та Джоакк?но Мучч?н, що були оч?льниками д??цез?й в?дпов?дно у Конкорд?? та Фельтре-Беллуно, одразу ж залишили соборове зас?дання, щоб в?дбути до територ?й, вражених техногенною катастрофою. Численн? соборов? отц? склали сво? особист? пожертви, додавши ?х до пожертви Папи Павла VI, щоб п?дтримати тих, хто вц?л?в п?сля ц??? жахливо? катастрофи.

22 листопада в м?ст? Даллас, штат Техас, було ско?но усп?шний замах на президента США Джона Ф?цджеральда Кеннед?. Вбивство першого католицького американського президента ?рландського походження без переб?льшення справило враження на ввесь св?т. Архи?пископ Вашингтона Патрик Л. О’Бойл попросив та отримав дозв?л повернутися до сво?? д??цез?? для того, щоб взяти участь у похорон?. Папа Павло VI над?слав телеграми з? сп?вчуттям до р?дних вбитого президента, до державно? та церковно? влади США, а також виступив ?з декларац??ю для американського телебачення, зокрема сказавши: «… ми взива?мо Всевишнього, щоб жертва Джона Кеннед? п?шла на користь справи, якою в?н займався: захист свободи народ?в та мир у св?т?. В?н був першим Президентом католиком США. Ми пригаду?мо соб? його нещодавн?й в?зит, мавши за честь зустр?тися ?з ним особисто. У ньому ми пом?тили велику мудр?сть та ?нш? таланти  для добра всього людства. Завтра в його нам?ренн? ми пожертву?мо Святу Месу за упок?й його душ? та за вт?ху для тих, хто оплаку? його смерть».

Отож, 4 грудня 1963 року Папа Павло VI урочисто закрив другу сес?ю ?? Ватиканського Собору, досить схвально в?дгукнувшись про не?. На завершення свого виступу, в?н також зробив оголошення, що викликало хвилювання та п?днесення. В с?чн? наступного, 1964 року, в?н зд?йснить паломництво до Свято? Земл?, до м?сця земного життя ?суса Христа. До м?сця, зв?дки свят? апостоли Петро та Павло вирушили до Риму. Жоден наступник святого апостола Петра ще н?коли дос? не зд?йснював такого паломництва. Папа мав бажання взяти участь в ньому, щоб у сво?х молитвах випросити допомоги в Господа ?суса для доброго завершення ?? Ватиканського Собору. П?д час цього паломництва в?н хот?в також зд?йснити екумен?чний жест та подати видимий знак оновленого прагнення католицько? Церкви утвердити братерськ? в?дносини з християнами, як? впродовж стол?ть в?ддалилися в?д Риму. Про переб?г цього паломництва поговоримо наступного разу.

________________________

Джерела:

Piero Doria. Storia del Concilio ecumenico vaticano II. Tau editrice, 2016. c. 111-112, 138-141.