Другий Ватиканський Собор – новий подих Церкви. Початок прац? четверто? сес??
о. Андр?й Твердохл?б
Роботу четверто? сес?? ?? Ватиканського Собору можна под?лити на дв? частини. Впродовж першо? було з?брано ус? пропозиц?? стосовно покращення уже проанал?зованих ран?ше текст?в. П?д час друго? частини в?дбулося остаточне голосування за перероблен? тексти документ?в. Загалом, соборов? отц? апробували чотири конституц??, дев’ять декрет?в та чотири декларац??. Уже з огляду на к?льк?сть прийнятих документ?в можемо зрозум?ти, що проведена робота була досить масштабною, а щоденна праця соборових отц?в – дуже насиченою. Обсяг наших передач не дозволя? в повн?й м?р? в?дстежити кожен день ус?х соборових зас?дань, тому дал? наведемо лише ключов? моменти п?д час дискус?й навколо тих чи ?нших текст?в майбутн?х документ?в ?? Ватиканського Собору.
Останн?й соборовий пер?од тривав в?д 14 вересня до 7 грудня 1965 року. Наступного дня п?сля урочистого в?дкриття четверто? сес?? ?? Ватиканського Собору роботи в?дновилися ?з представлення схеми документа, що стосувався рел?г?йно? свободи, яка була в?дправлена на доопрацювання наприк?нц? попередньо? сес??. Один ?з бельг?йських ?пископ?в (De Smedt), що мав того дня допов?дь, звернув увагу на те, що текст документа не повинен зв?льняти н?кого в?д обов’язку пошуку ?стини. Найб?льш значущими були допов?д? одного ?з ?пископ?в Польщ? (Wyszynsky) та Чехословаччини (Beran), як? п?дкреслили той факт, що ?хн? народи потерпали в?д браку свободи спершу з? сторони нацист?в, а пот?м п?д комун?стичним режимом. Вони не лише в?дстоювали права Церкви проти гонител?в, але й визнавали помилки, як? були зроблен? в?д ?мен? Церкви.
М?ж 23 ? 27 вересня в?дбулися голосування щодо текст?в документ?в про Об’явлення (Dei Verbum) та про апостолят мирян (Apostolicam actuositatem).
В?д 21 вересня до 6 жовтня в?дбувалися дискус?? стосовно схеми документа про Церкву в сучасному св?т?, робоча назва якого була «Схема Х???» ? яка п?зн?ше отримала вже в?дому нам тепер назву Gaudium et Spes (Рад?сть ? над?я). Цей документ був об’?ктом багатьох зауважень та критики впродовж останнього м?жсоборового пер?оду, зокрема з? сторони н?мецького ?пископату. Однак б?льш?сть отц?в публ?чно захищали даний документ, розум?ючи його необх?дн?сть для життя Церкви, сприймаючи знаки часу як богословськ? м?сця.
Чимало гарячих дискус?й в?дбувалося також ? довкола теми с?м’?, особливо в питаннях регулювання народжуваност?, нав?ть п?сля того як Папа Павло VI застер?г за собою ?рунтовн?ше досл?дження ц??? теми. Досить жвавими були обговорення теми в?йни та миру, особливо в той час, коли в?дчувався вплив холодно? в?йни, що спричинив напруження у м?жнародн?й пол?тиц?. Власне ц? дв? теми – с?м’? та миру – в соборов?й зал? викликали найб?льш? дискус??. Виступ мелх?тського ?пископа з Л?вану (Zoghby) викликав неабияку увагу до проблематики, що стосувалася с?м’?. В?н нав?в у приклад ситуац?ю, коли один ?з подруг?в залиша?ться покинутим ?, водночас, не ма? можливост? укласти нове подружжя. Його виступ був сповнений душпастирсько? турботи та любов?, який, з одного боку, не заперечував нерозривност? свято? тайни Подружжя, а з ?ншого, закликав Церкву, як добру мат?р, знайти р?шення, яке б допомогло також ? цим сво?м нещасним д?тям жити в мир?. Стосовно питання миру та в?йни, то переважали голоси тих соборових отц?в, як? казали, що в?йна повинна бути засудженою, оск?льки передус?м протир?чить ?вангельському духу, а тим б?льше через т? жахлив? насл?дки, до яких вона приводить. Засудження в?йни повинне бути ц?лковитим, без жодних винятк?в. Архи?пископ з Алжиру (Duval), який зазнав болючого досв?ду в?йни, стверджував, що ? великою ?люз??ю будувати мир без засудження будь-якого використання збро?, нав?ть для в?дновлення порушених прав.
В?д 7 до 12 жовтня в?дбувалися дискус?? стосовно тексту документа про м?с?? (Ad gentes), у якому в?дбулося глибинне переосмислення церковного оновлення, в тому числ? розум?ння м?с?й як ?стотно? частини життя Церкви. У пор?внянн? ?з попередньою верс??ю, текст що стосувався м?с?йного зобов?язання, було ц?лковито перероблено. Найб?льше до його оновленого вигляду доклався генеральний настоятель Згромадження Верб?ст?в (Johannes Schütte) у сп?впрац? ?з ?ншими трьома богословами (Congar, Ratzinger, Seumois). В запропонован?й верс?? йшлося про те, що м?с?йна д?яльн?сть належить до функц?й церковно? ??рарх??, однак чимало соборових отц?в настоювали на тому, що м?с?йне служ?ння ? завданням ус??? Церкви, не виключаючи також мирян. Одним ?з дел?катних момент?в цього документа були виклики з екумен?чного погляду. Великим поштовхом до об’?днання християн стала саме м?с?йна д?яльн?сть, де сво?р?дна конкуренц?я пом?ж окремими християнськими м?с?ями р?зних конфес?й ставала причиною великого зг?ршення серед м?сцевого населення. Зрештою 12 жовтня схема цього документа отримала позитивн? голоси п?д час голосування за не?.
Одразу ж соборова асамблея перейшла до голосувань щодо текст?в документ?в, як? стосувалися життя богопосвячених ос?б та священничо? формац??. Так, ще 11 жовтня було остаточно затверджено схему документа про формац?ю душпастир?в (Optatam totius). М?ж 14 та 15 жовтня була проведена дискус?я та затвердження декларац?? про ?врейський народ, що водночас була збагачена роздумами про стосунки християнства з ?сламом та ?ншими нехристиянськими рел?г?ями, ? яка отримала назву Nostra aetate. В т? дн? в?дбулися також голосування щодо тексту документа про християнське виховання.
Такий швидкий ритм дискус?й та голосувань був зумовлений тим, що проголошення нових, цього разу п’яти, соборових документ?в було заплановано на 28 жовтня у присутност? Папи Павла VI. Отож п?д час чергових в?дкритих збор?в були затверджен? тексти трьох декрет?в та двох декларац?й: декрет про ?пископ?в (Christus Dominus), який в?дображав думку про католицький ?пископат, вже опрацьовану в догматичн?й конституц?? Lumen Gentium, надаючи важливий ?мпульс для д?яльност? ?пископських конференц?й, п?дкреслюючи важлив?сть м?сцевих Церков та синоду ?пископ?в; декрет про богопосвячене життя (Perfectae caritatis) та декрет про формац?ю душпастир?в (Optatam totius). Серед затверджених декларац?й була декларац?я про християнське виховання (Gravissimum educationis), що обмежувалася католицькими школами, та декларац?я Nostra aetate.
Цього ж дня (28 жовтня) в?дбулося голосування в ц?лому за кожен ?з документ?в з такими результатами: декрет про ?пископ?в отримав 2319 схвальних голос?в, 2 проти ? один утримався; декрет про богопосвячене життя – 2321 голос «за» ? 4 «проти»; декрет про формац?ю душпастир?в 2318 схвальних голос?в ? 3 проти; декларац?я про християнське виховання отримала 2290 голос?в «за» ? 35 «проти»; ? декларац?я про стосунки ?з нехристиянськими рел?г?ями отримала 2221 голос «за», 88 «проти» ? 3 утрималися в?д голосування.
Наступного разу ми продовжимо розглядати соборов? зас?дання, дискус?? та голосування впродовж ц??? соборово? сес??.
Джерела:
Elio Guerriero. Il Concilio Vaticano II. Storia e significato per la Chiesa. Shalom editrice, 2022. с. 44.
Giuseppe Alberigo. Breve storia del concilio Vaticano II. Il Mulino, 2021. c. 138-143.
Marco Pietro Giovannoni, Alessandro Cortesi. Introduzione al Concilio Vaticano II. Padova: Edizioni messaggero, 2022. c. 91-92.
Piero Doria. Storia del Concilio ecumenico vaticano II. Tau editrice, 2016. c. 368.
