杏MAP导航

о. Андр?й Твердохл?б

Попереднього разу ми звернули увагу на важлив? моменти у промов? Папи Павла VI в день завершення третьо? сес?? ?? Ватиканського Собору, 21 листопада 1964 року. Цього разу розглянемо трет?й м?жсес?йний пер?од, що був водночас останн?м м?жсес?йним пер?одом ?? Ватиканського Собору та зосередимося на основних моментах, як? варто пригадати.

В?д грудня 1964 року до вересня 1965 року праця Собору перебувала в останн?й м?жсес?йн?й пауз?, перш н?ж досягти остаточно? та завершально? сес??. Однак, говорячи про паузу м?ж трет?м та четвертим соборовими пер?одами, ма?ться на уваз? в?дсутн?сть соборових отц?в у Рим?, але аж н?як не йдеться про призупинення роб?т. Ба б?льше, впродовж перших м?сяц?в 1965 року соборов? ком?с??, як? часто також були под?лен? на п?дком?с??, працювали, не покладаючи рук. Вони повинн? були опрацювати вс? документи зг?дно ?з внесеними зм?нами, як? були запропонован? та проголосован? п?д час зас?дань третьо? сес?? Собору. В результат? таких зусиль, у друг?й половин? червня генеральний секретар?ат Собору уже мав можлив?сть над?слати ?пископам тексти документ?в, що були переглянут? в?дпов?дно до отриманих зауважень та пропозиц?й.

У нед?лю, 7 березня 1965 року, набрала чинност? л?тург?йна реформа, яка передбачала використання нац?ональних мов в богослуж?нн?. Саме того дня Папа Павло VI вперше очолив Святу Месу ?тал?йською мовою зг?дно оновленого обряду. Це в?дбулося на одн?й ?з параф?й Римсько? д??цез??. Папа закликав ус?х римських парох?в до сп?впрац?, щоби вт?лювати у життя запропонован? реформи. Розум?ючи небезпеку зловживань та переб?льшень, в?н водночас попередив про неприпустим?сть власних нововведень, як? б були в?дм?нними в?д запропоновано? реформи. Таке л?тург?йне оновлення вочевидь стало основною видимою сферою, в?дпов?дно до яко? ус? в?ряни, як? брали участь в богослуж?ннях, мали можлив?сть в?дчувати результати реформ, впроваджених Собором, важлив?сть яких важко переоц?нити.

А вже 9 кв?тня 1965 року було оголошено про те, що папа створив Секретар?ат з питань нев?руючих, що було важливим та стратег?чним кроком, оск?льки питання ате?зму назагал виходило далеко за рамки протистояння ?з марксистським ате?змом. Його метою було розширення д?алогу м?ж Церквою та св?том без упереджень та перешкод. В?рян заохочено д?литися даром Святого Духа та бути в?дкритими до ус?х людей добро? вол? за прикладом Христа. Створення такого Секретар?ату перебувало в повн?й гармон?? ?з соборовим духом, що дедал? б?льше набирав ознак зр?лост? думок отц?в у в?дносинах ?з сучасним св?том. Говорячи про питання стосунк?в ?з марксизмом, соборов? отц? були заохочен? обрати м?ж засудженням, мовчанням та д?алогом. Безсумн?вно, що новостворений Секретар?ат заохочував до д?алогу.

Дал?, 24 червня 1965 року, Папа Павло VI заявив про сво? бажання реформи римсько? кур??, переглянути кодекс канон?чного права та створити Синод ?пископ?в. Водночас в?н зарезервував за собою поглиблене вивчення питання стосовно контролю народжуваност?. Задля вивчення цього питання Свят?ший Отець призначив позасоборову ком?с?ю. Папа також пов?домив про св?й в?зит до штаб-квартири Орган?зац?? Об’?днаних Нац?й, маючи на мет? побудову миру на земл?. Такий в?зит був важливим, оск?льки в сусп?льств? витало прагнення миру. Перебуваючи в ?нд?? в грудн? 1964 року, папа зробив см?ливий заклик до зменшення видатк?в на озбро?ння, ? такий заклик викликав зац?кавлення в дипломатичних колах. М?жнародна ситуац?я, позначена викликами та драматичними процесами деколон?зац?? як в Африц?, так ? в Аз??, перебувала в турбулентному стан? через протистояння великих св?тових потуг у змаганн? за контроль над новими кра?нами.

Важливо звернути увагу на один момент, який хоч ? залишився непом?ченим, однак також мав вплив на х?д Собору. Йдеться про пост?йну зм?ну соборових отц?в в?д сес?? до сес??. Законом?рно, що впродовж дек?лькох рок?в чимало ?пископ?в вийшли на пенс?ю або ж в?д?йшли до в?чност?, чи були в?дкликан? в?д служ?ння через р?зн? причини, ? на ?хн? м?сце були призначен? ?нш?, як? п?сля ?пископських свячень отримували право ув?йти до соборово? асамбле?. Така зм?на учасник?в приносила нов? ?де? та погляди в соборов? зас?дання. Нарахову?ться приблизно 250 нових соборових отц?в, як? вперше взяли участь у зас?даннях третьо? сес?? Собору (вересень-листопад 1964). Саме впродовж цього пер?оду набула остаточних форм л?тург?йна реформа, що запровадила р?зн? обрядов? зм?ни, включаючи зм?ну напрямку служителя щодо престолу, таким чином, щоб священник ? народ одночасно перебували перед ним, звернен? один до одного.

Динам?зм реакц?й весною та вл?тку 1965 року як на л?тург?йну реформу, так ? на ?нш? оновлення, прийнят? на Собор?, викликають особливу зац?кавлен?сть, тому що дозволять зрозум?ти наск?льки були легкими чи, навпаки, складними перш? кроки у впровадженн? соборових постанов.

Впродовж л?та 1965 року в?дбулися генеральн? кап?тули р?зних чолов?чих орден?в, зокрема таких двох важливих та впливових у Церкв?, як ?зу?ти та дом?н?канц?. Вони мали вир?шальну роль у застосуванн? соборових реформ щодо богопосвяченого життя та чернечих орден?в. Метою скликання таких генеральних кап?тул була п?дготовка до оновлень, що ?х р?шення Собору мали принести також ? в це середовище. Аналог?чн? оч?кування супроводжували схему документа про служ?ння та життя священник?в та про формування сем?нарист?в.

Четвертого с?чня 1965 року Папа Павло VI проголосив, що в?дкриття соборових роб?т в?дбудеться 14 вересня, у свято Воздвиження чесного Хреста. Саме п?д спасенним знаком Христового хреста мала в?дбутися завершальна сес?я ?? Ватиканського Собору, впродовж яко? повинн? бути проголосован? важлив? документи та встановлен? богословськ? ? практичн? норми для загального оновлення Церкви.

М?сяц?, що залишалися до в?дкриття останньо? сес?? Собору, Церква загалом ? в?ряни зокрема проживали як пер?од дозр?вання та ентуз?азму, сповнен? великих оч?кувань. ? нав?ть якщо переважна б?льш?сть людей не знала про вс? детал? проведених роб?т соборових ком?с?й, п?днят? впродовж третьо? сес?? теми отримали широке в?длуння в друкованих органах. Наприклад, в?д документа про ?пископ?в оч?кувалося ч?тке р?шення щодо способу ?х участ? у ?пископськ?й колег??, оновлення постат? ?пископа та його пастирських завдань. Стосовно документа про апостолят мирян, то велика к?льк?сть мирянських орган?зац?й у Церкв? з великою над??ю оч?кували на його появу. Визначення «Божий народ» потребувало конкретно? реал?зац?? в оновленн? позиц?? мирян у Церкв? та у ?хн?х стосунках ?з церковною ??рарх??ю. Не менше зац?кавлення було в?дносно й ?нших схем документ?в – стосовно рел?г?йно? свободи та стосовно ?врейського питання, як? були наповнен? дороговказ?в та символ?в для життя багатьох кра?н.

Отож, у дан?й передач? ми зосередилися на третьому м?жсес?йному пер?од? ?? Ватиканського Собору та звернули увагу на основн? моменти, як? мали значення для його проведення та прийняття р?шень у проголошених соборових документах. Наступного разу розглянемо промову Папи Павла VI у день в?дкриття четверто? ? останньо? соборово? сес??, що в?дбулося 14 вересня 1965 року.

Джерела:

Elio Guerriero. Il Concilio Vaticano II. Storia e significato per la Chiesa. Shalom editrice, 2022. с. 42.

Michele Antonio Corona, Il Concilio Vaticano II spiegato a tutti. Fondazione OasiApp, 2022. с. 83-84.

Giuseppe Alberigo. Breve storia del concilio Vaticano II. Il Mulino, 2021. c. 131-136.

Marco Pietro Giovannoni, Alessandro Cortesi. Introduzione al Concilio Vaticano II. Padova: Edizioni messaggero, 2022. c. 90.