Роль корпоративно? соц?ально? в?дпов?дальност? та погляд Церкви
Олена Ком?саренко
У попередньому випуску ми розглянули приклад того, яким чином в сучасних реал?ях в?йни в Укра?н? проявля?ться сол?дарн?сть та п?дтримка ближн?х нав?ть шляхом орган?зац?? та ведення п?дпри?мницько? д?яльност?. Сьогодн? ми поговоримо про корпоративну соц?альну в?дпов?дальн?сть (КСВ), як добров?льну д?яльн?сть п?дпри?мств та гармон?йну вза?мод?ю з сусп?льством та навколишн?м середовищем.
Розум?ння корпоративно? соц?ально? в?дпов?дальност?
?сну? багато р?зноман?тних визначень корпоративно? соц?ально? в?дпов?дальност?, як? вдосконалюються з? зм?нами ?сторичних обставин. В Зелен?й книз? ?вропейсько? Ком?с?? в?д 2001 року, корпоративну соц?альну в?дпов?дальн?сть визначено як «концепц?ю, зг?дно з якою компан?? ?нтегрують соц?альн? та еколог?чн? питання у свою комерц?йну д?яльн?сть та вза?мод?ю ?з зац?кавленими сторонами на добров?льн?й основ?»[1].
У 2011 роц?, вже п?сля економ?чно? кризи 2008 року, в Стратег?? ?С з КСВ, ми можемо бачити визначення КСВ, яке фокусу?ться на в?дпов?дальност? компан?й за ?хн?й вплив на сусп?льство[2]. Така динам?ка у визначенн? власне того, що явля? собою КСВ поясню? розум?ння неминучого впливу п?дпри?мницько? д?яльност? та еколог?ю та сусп?льство.
У той самий пер?од у 2011 роц? в?домий ?тал?йський економ?ст Леонардо Беккетт? сформулював визначення сут? КСВ, якому ми можемо надати перевагу: «б?льш збалансована чуйн?сть до ширшого кола зац?кавлених стор?н»[3]. Автор п?дкреслю?, що дотримання закону ? частиною обов’язково? належно? повед?нки, тод? як вим?р КСВ включа? в себе все те, що виходить за рамки дотримання правових норм. В?дпов?дно кращим визначенням буде те, яке вбача? в КСВ зм?ну шкали пр?оритет?в компан?? щодо зац?кавлених стор?н. Це бачення передбача? перех?д в?д критер?ю максим?зац?? вартост? для акц?онер?в до критер?ю б?льш виважено? та збалансовано? уваги до ширшого кола зац?кавлених стор?н, таких як споживач?, сп?вроб?тники, постачальники, м?сцев? громади ? нав?ть, в контекст? сталого розвитку, майбутн? покол?ння.
Переваги КСВ
Також ?сну? складн?сть в тому, чи можуть доброзичлив? п?дпри?мц?, як? бажають рухатися в напрямку КСВ, дозволити соб? це зробити, не ставлячи п?д загрозу виживання сво?х компан?й ? робочих м?сць? З ц??? точки зору, на сьогодн? ?сну? чимало теоретичних та емп?ричних досл?джень з КСВ як? св?дчить про те, що цей напрямок пов'язаний з певними витратами, але на противагу ма? щонайменше п'ять потенц?йних переваг. Б?льш соц?ально в?дпов?дальн? п?дпри?мства беруть на себе менше ризик?в ? мають б?льшу здатн?сть створювати добробут з часом у сталий спос?б. Причин для цього чимало, проте автор вид?ля? як м?н?мум п’ять:
· соц?альна в?дпов?дальн?сть стимулю? особисту мотивац?ю та продуктивн?сть прац?вник?в,
· КСВ м?н?м?зу? трансакц?йн? витрати ?з зац?кавленими сторонами та зменшу? ризик судових позов?в,
· завойову? п?дтримку соц?ально в?дпов?дальних споживач?в та виробник?в, як? також готов? платити б?льш високу ц?ну за соц?альну та еколог?чну ц?нн?сть к?нцевого продукту,
· КСВ може створювати конкурентн? переваги, коли вона передбача? регуляторн? зм?ни, наприклад, у сфер? енергоефективност?.
· соц?альна в?дпов?дальн?сть ? ключовим фактором корпоративно? репутац??.
Нараз? ?сну? багато досл?джень, що п?дтверджують ц? ствердження. Наприклад, у 2009 роц? досл?дження 184 в?дкликань продукт?в продемонструвало, що найб?льш? американськ? компан??, присутн? на б?рж? та мають добру репутац?ю у сфер? соц?ально? в?дпов?дальност?, мають менше негативних насл?дк?в на фондовому ринку. Це фактично допомага? кожн?й ?з них заощаджувати близько 600 м?льйон?в долар?в США. Автор поясню?, що причина поляга? в тому, що ?нвестори б?льш схильн? розглядати негативн? ?нциденти як випадков?сть, а не як недбалу повед?нку компан??, якщо вона з часом довела свою соц?альну та еколог?чну в?дпов?дальн?сть[4].
Два р?вн? КСВ
Сприйняття культури КСВ передбача? рух на двох р?внях, як? ? вза?модоповнюючими та не завжди ч?тко в?докремлюються один в?д одного[5].
Перший р?вень, який що можна простими словами назвати «не нашкодь», пов'язаний ?з захистом фундаментальних прав та поваги до закону. Проте, в?н не обмежу?ться законодавством, а натом?сть передбача? добров?льне передбачення того, що згодом може бути обмежено законом. Тобто, у випадках, коли сама компан?я в певний момент усв?домлю? шк?длив?сть одного з? сво?х процес?в або продукт?в сво?? д?яльност?, р?вень та як?сть КСВ вим?рю?ться сво?часн?стю та радикальн?стю реакц?? на отримане усв?домлення шкоди, що завда?ться.
Другий р?вень, в?дпов?да? «створенню сп?льних ц?нностей» у власне самому п?дпри?мств?. Це також стосу?ться здатност? компан?? розробляти ?нновац?йн? р?шення, що можуть задовольнити соц?альн? оч?кування новим ? зростаючим способом, одночасно п?двищуючи економ?чн? показники компан??. У цьому контекст? КСВ втрача? вс? обмежувальн? характеристики, ? ста? синон?мом свободи, яка творчо реал?зу? оч?кування вс?х зац?кавлених стор?н. Саме з ц??? частини КСВ породжуються, наприклад, пол?тика гармон?зац?? с?м'? та роботи, розробка нових продукт?в з високою еколог?чною ц?нн?стю та ?нше.
КСВ в соц?альн?й доктрин? Церкви
Зверн?мо увагу на те, як останн? енцикл?ки торкалися теми КСВ. Це поняття з'явля?ться в «Caritas in veritate» в?д 2009 року. Зокрема, в пункт? 40 п?дкреслю?ться той факт, що сучасна м?жнародна економ?ка ? неспроможною та ?й характерн? серйозн? викривленнями, тому вона потребу? глибоких зм?н насамперед у розум?нн? б?знесу. Дал? в текст? енцикл?ки згадуються певн? явища, характерн? для останн?х десятил?ть, так? як: зростання розм?р?в п?дпри?мств, часте перем?щення виробничо? д?яльност?, що призводить до послаблення зв'язку м?ж п?дпри?мством ? територ??ю. У цьому контекст? ч?тко сформульовано, що «зроста? усв?домлення б?льшо? соц?ально? в?дпов?дальност? з боку б?знесу».
Деяк? етичн? п?дходи, як? скеровують дебати про корпоративну соц?альну в?дпов?дальн?сть, не ? повн?стю прийнятними з точки зору соц?ально? доктрини Церкви. Проте в енцикл?ц? п?дкреслю?ться той факт, що дедал? б?льше поширю?ться переконання, що кер?вництво компан?? не може враховувати ?нтереси лише ?? власник?в, але повинно також п?клуватись про вс? ?нш? категор?? суб'?кт?в, як? беруть участь у житт? компан??.
Пункт 66 «Caritas in veritate» заслугову? на особливу увагу тому, що поясню? наск?льки важливо людям усв?домлювати, що куп?вля товар?в та послуг - це завжди моральний, а не лише економ?чний акт. Таким чином, споживач несе особливу соц?альну в?дпов?дальн?сть, яка йде пл?ч-о-пл?ч ?з соц?альною в?дпов?дальн?стю п?дпри?мства.
Под?бний акцент знаходимо ? в енцикл?ц? Папи Франциска «Laudato si» в?д 2015 року. У п. 192 в?н п?дкреслю?, наск?льки достойно використовувати ?нтелект з? см?лив?стю та в?дпов?дальн?стю, з метою сталого ? справедливого розвитку для ширшо? концепц?? якост? життя. Недостатньо просто посередньо по?днати турботу про природу з ф?нансовою вигодою або збереження довк?лля з прогресом. Необх?дно переосмислити прогрес тому, що технолог?чний та економ?чний розвиток не покращують св?т та не п?двищують як?сть життя. Свят?ший Отець наголошу? на тому, що корпоративна соц?альна та еколог?чна в?дпов?дальн?сть не мають зводитись до низки маркетингових та ?м?джевих акц?й.
Концепц?я КСВ, в?дпов?дно до яко? п?дпри?мства добров?льно вир?шують робити внесок у покращення сусп?льства та навколишнього середовища, ма? полягати у глибок?й чуйност? до потреб абсолютно ус?х зац?кавлених стор?н з якими вза?мод?? п?дпри?мство.
[4] Minor D. (2009) Corporate Social Responsibility as Reputation Insurance: Theory and Evidence. Working Paper. UC Berkeley.
