杏MAP导航

Олена Ком?саренко

У попередньому випуску ми розглянули так? поняття як «сп?льне благо» та «сп?льн? блага», як? з християнсько? точки зору, певним чином пов’язан? м?ж собою. Сп?льне благо, як принцип соц?ально? доктрини Церкви, явля? собою набагато б?льше н?ж сукупн?сть загальних благ, тому що коли розгляда?мо його як сусп?льний ? сп?льнотний вим?р морального добра, самого лише матер?ального майна в загальному користуванн? недостатньо. Проте майно, яке перебува? в сп?льному користуванн? людей, може також бути шляхом досягнення принципу сп?льного блага, який пов’язу? ус? аспекти людського життя. Користування сп?льними благами, що належать кожному, п?дкреслю? те, як ми пов’язан? м?ж собою та з навколишн?м середовищем, ?, в?дпов?дно, таке усв?домлення в людському сп?в?снуванн? створю? прост?р для прояву п?клування про ближн?х та про наш сп?льний д?м.

Визнання внеску Ел?нор Остром в економ?ку

Сьогодн? ми розглянемо п?дх?д видатно? ж?нки Ел?нор Остром, який на практичному р?вн? спонука? до по?днання понять «сп?льного блага» та «сп?льних благ» в повсякденному економ?чному житт?. Остром стала першою ж?нкою-економ?стом, яка у 2009 роц? отримала Нобел?вську прем?ю з економ?ки у галуз? економ?чно? орган?зац?? за значний внесок у розвиток сусп?льства[1]. У сво?й лекц??, за яку вона власне отримала це визнання, авторка опису? свою ?нтелектуальну подорож, яка тривала майже все ?? життя, та д?литься результатами сво?х напрацювань.

Навчаючись в асп?рантур? наприк?нц? 1950-х рок?в, Остром зробила ранн? спроби зрозум?ти пол?центричну водну ?ндустр?ю Кал?форн??. Ц? старання надал? стали для не? фундаментальними. Вона вивчала зусилля велико? групи приватних ? державних виробник?в води, як? з?ткнулися з проблемою переповненого пр?сноводного водосховища поблизу морського узбережжя. Ця проблема загрожувала вторгненням солоно? води до пр?сноводних водосховищ, що надал? унеможливлювало б довгострокове використання питно? води в рег?он? загалом. Громада створила асоц?ац?ю, яка для вир?шення ц??? проблеми розробила нов? правила користування водою та з?брала кошти для орган?зац?? ново? системи п?дживлення пр?сноводного басейну.

Авторка зазнача?, що значн? досл?дження зрошувальних систем у Непал? та л?с?в по всьому св?ту поставили п?д сумн?в припущення, що уряди завжди краще орган?зовують та захищають житт?дайн? ресурси, пор?внюючи з користувачами цими ресурсами.

Класиф?кац?я та характеристика матер?альних благ

Одним ?з основних аспект?в роботи Остром ? класиф?кац?я та характеристика матер?альних благ загалом. ?? досл?дження того, як люди дають раду р?зноман?тним сусп?льними проблемам у св?т?, привело до необх?дност? в?дмовитись в?д подв?йно? класиф?кац?? благ Самуельсона, под?л майна якого на приватне та державне створював обмежене бачення в сприйнятт? користування сп?льними благами. Перед цим Бьюкенен запропонував трет?й тип благ, який в?н назвав «клубними благами», об?рунтовуючи феномен, коли групи людей могли створювати приватн? асоц?ац?? (клуби) для забезпечення себе певними товарами та послугами для колективного користування, але важливою характеристикою ? те, що вони виключаючи в?д участ? та споживання згаданих благ тих, хто не ? членами цих орган?зац?й.

Остром запропонувала додатков? модиф?кац?? до класиф?кац?? благ з метою виявлення фундаментальних в?дм?нностей м?ж майном та в?дпов?дно способами його користування. Найголовн?шим ?? внеском ? додавання четвертого типу благ, до якого вона зарахувала ресурси сп?льного користування. Так? ресурси под?ляють ознаки, притаманн? як приватним благам, так ? характерн? для громадських. Наприклад л?си, водойма та глобальна атмосфера – це ресурси сп?льного користування, як? мають величезне значення для виживання людей на ц?й земл?.

Необх?дн? принципи управл?нн? сп?льними благами

М?сцев? громади здатн? сум?сними зусиллями розробляти д??в? механ?зми сп?вроб?тництва та прийняття р?шень ? в контекст? користування сп?льними ресурсами ефективно впроваджують власн? норми для вр?вноваження можливих конфл?кт?в ?нтерес?в. Остром вид?лила ключов? принципи, що сприяють сп?вроб?тництву в управл?нн? сп?льними благами:

1. Комун?кац?я можлива лише при участ? вс?х учасник?в. Коли сп?лкування в?ч-на-в?ч можливе, учасники проявляють емоц??, м?м?ку та жести, щоб оц?нити чи можна дов?ряти ?ншим учасникам.

2. Об?знан?сть про репутац?ю учасник?в. Знання про минуле ?нших учасник?в, як? до початку вза?мод?? ще не були знайомими, п?двищу? ймов?рн?сть сп?впрац?.

3. Високий дох?д на душу населення.

4. Mожливост? входу або виходу. Якщо учасники мають свободу у будь-який момент вийти з ситуац?? з низькими втратами, це да? ?м можлив?сть не бути обманутими та побудувати вза?мини на дов?р?.

5. Довший часовий горизонт. Важливо розум?ти необх?дн?сть довготривало? сп?впрац?.

6. Узгоджен? можливост? застосування санкц?й. Не зважаючи на те, що зовн?шн? санкц?? або запроваджен? системи санкц?й можуть зменшити сп?впрацю, то коли учасники сам? погоджують систему санкц?й, на практиц? зазвичай не виника? необх?дност? ?х застосовування.

Користування сп?льними благами як шлях до формування дов?ри в сусп?льств?

Остром вважа?, що побудова дов?ри один до одного та розробка ?нституц?йних правил, з пошаною до використовуваних еколог?чних систем, мають центральне значення для вир?шення соц?альних дилем. Ц?нним висновком ? те, що користувач? сп?льних ресурс?в ?нвестують у р?зн? способи мон?торингу один одного, що вплива? на побудову дов?ри. Авторка стверджу?, що люди, насправд?, мають складн?шу мотивац?йну структуру, а також б?льшу здатн?сть розв'язувати соц?альн? дилеми, н?ж та, яка представлена в баченн?, запропонованому теор??ю рац?онального вибору.

Довгий час анал?тики пол?тичного устрою ставили перед урядами завдання створення ?нституц?й, як? б змушували (або спонукали) ц?лком его?стичних ?ндив?д?в досягати кращих результат?в. Саме прац? Остром доводять, що загальн? природн? ресурси можуть ефективно використовуватись без державного регулювання чи приватизац??. Р?зноман?тн? пол?центричн? ?нституц?? мають допомагати ?нновац?йност?, навчанню, адаптац??, дов?р?, р?вню сп?впрац? учасник?в ? досягненню б?льш ефективних, справедливих ? ст?йких результат?в на р?зних р?внях.

Сп?льн? блага в сучасному св?т?, в якому все м?ж собою пов’язано

Щоб пояснити св?т вза?мод?й ? результат?в на р?зних р?внях, важливо враховувати ?хню складн?сть. Потр?бно ефективно використовувати прост? модел? там, де вони охоплюють достатню к?льк?сть основних базових структур ? стимул?в, щоб вони були корисними для прогнозування результат?в. Проте, для сучасного св?ту, в якому все м?ж собою вза?мопов’язане, важливо й надал? вдосконалювати структури ? теор??, щоб бути здатними розум?ти складн?сть, а не просто в?дкидати ??.

Ел?нор Остром наполяга? та тому, що, «основною ц?ллю державно? пол?тики ма? стати сприяння розвитку ?нституц?й, як? розкривають все те, що ? найкращого в людях». Анал?тична робота Остром висв?тлила, що майно у сп?льн?й власност? може усп?шно управлятися групами, як? його використовують, а не урядом чи приватними компан?ями. Користування сп?льними благами з урахуванням необх?дних принцип?в спонука? до розвитку дов?ри та в?дпов?дальност? в громадах.

[1] Elinor Ostrom – Facts. NobelPrize.org. Nobel Prize Outreach AB 2023. Sat. 30 Sep 2023. <https://www.nobelprize.org/prizes/economic-sciences/2009/ostrom/facts/>