杏MAP导航

Олена Ком?саренко

Нагада?мо, що у минулому випуску ми звернули нашу увагу на напрямки людського розвитку, необх?дн? для того, щоб в?н був д?йсно ц?л?сним. Праця ? важливою частиною нашого життя ? тому ма? бути орган?зована з урахуванням необх?дност? створення умов для ц?л?сного людського розвитку. Принципи соц?ально? доктрини Церкви не дають нам ч?тких вказ?вок, але допомагають визначити напрямок та ор??нтири для д?яльност? в повсякденному житт?.

Ринок залежить в?д ?нструментально? рац?ональност? та мотивац??, спричинено? зовн?шн?ми факторами, тому ринков? вза?мод?? не завжди поважають внутр?шню ц?нн?сть людсько? д?яльност? та внутр?шню мотивац?ю людей. Використовуючи ринковий обм?н як основу, економ?ка вплива? на зовн?шню мотивац?ю не лише на ринках, але й у сусп?льному житт? загалом. Таким чином, економ?ка може мати як негативний, так ? позитивний вплив на людськ? чесноти та процв?тання. Сьогодн? ми поговоримо про кардинальн? чесноти, завдяки яким застосування соц?альних принцип?в на робочому м?сц? перероста? в модел? людсько? повед?нки нав?ть поза його межами.

Теор?я чеснот

Теор?ю чеснот переважно розум?ють як етичну теор?ю. Насправд?, коли поняття «чеснота» з'явля?ться в економ?чн?й л?тератур?, його часто розум?ють не в класичному, аристотел?вському та том?стичному сенс? людсько? досконалост?, а просто як синон?м «етики». Очевидним ? те, що теор?я чеснот – це теж етична теор?я, але це також теор?я про людську природу, психолог?ю ? повед?нку.

Особист? чесноти та вади можуть розум?тись як модел?, сформован? нашими вчинками протягом часу, як? схиляють нас д?яти так само як ми робили до цього. Можна також сказати, що чесноти ? звичкою використання ефективних засоб?в задля досягнення добро? ц?л?. В економ?чн?й л?тератур? ми можемо знайти багато р?зних спроб описати р?зноман?тн? чесноти, необх?дн? для управл?ння п?дпри?мництвом чи людською д?яльн?стю в економ?чному житт?.

Тома Акв?нський почина? роздуми про це, ставлячи запитання: «Як? схильност? роблять д?яння по сут? добрим для нас, таким чином, щоб д?яльн?сть через них робила нас добрими як посередник?в, нав?ть якщо в деяких обставинах певн?й наш?й д?? не вда?ться досягти бажано? мети?» В?н визнача? чотири основн? схильност? такого характеру та назива? ?х кардинальними, де cardo у переклад? з латинсько? мови означа? «шарн?р». Щоб чинити добре, кожна наша д?я ма? бути виконана розсудливо, справедливо, стримано та мужньо[1].

Розсудлив?сть як ефективн?сть для людства

Насамперед, Тома Акв?нський розгляда? наше практичне мислення для ?нтелектуального визначення того, що ? добрим для нас. Розсудлив?сть чи практична мудр?сть проявляються в пом?ркованому об?рунтуванн? того, що ма? бути зроблено. Тобто, йдеться про визначення мети, яка ма? бути досягнута, та доречних засоб?в для ?? досягнення. Саме це ? центром нашого активного життя та умовою нашого росту в чеснотах.

В економ?чному контекст? саме розсудлив?сть безпосередньо стосу?ться важливого процесу доброго прийняття р?шень. Проектування та планування п?дпри?мницько? д?яльност? з урахуванням попереднього досв?ду та особливостей обставин пов’язане в першу чергу саме з ц??ю чеснотою. Розсудливий менеджер здатен бачити повну картину з ус?ма аспектами та зна?, як правильно реагувати в т?й чи ?нш?й ситуац??.

Проте, розсудливе планування ? лише частиною ц??? чесноти, тому що для повноти необх?дно враховувати усю нашу здатн?сть до д?яльност?, емоц?й та вол? задля сп?льного блага як контрольно? мети в нашому прийнятт? р?шень. ?ншими словами, ми можемо сказати, що в економ?чному житт? основною частиною чесноти розсудливост? ? прийняття об?рунтованих р?шень, а б?льш зр?лою ?? частиною ? ц?л?сн?сть людсько? особистост?, яка прийма? р?шення. Мудрий менеджер у момент прийняття будь-яких р?шень завжди повинен враховувати благо ус?х колег та орган?зац?? загалом. Сп?льне благо потребу? ефективного використання ус?х ресурс?в, але не може обмежуватись ц??ю метою, тому розсудлив?сть менеджера поляга? в тому, щоб орган?зувати д?яльн?сть п?дпри?мництва як найефективн?ше, при цьому не використовуючи ефективн?сть як ?диний показник.

Справедлив?сть у людських вза?минах

По-друге, Тома Акв?нський присвячу? увагу наш?й вол? як здатност? намагатись чинити добро, в?дпов?дно упорядковуючи наш? вза?мини з ближн?ми. Справедлив?сть ? т??ю чеснотою, яка пов’язана з тим, як ми вза?мод??мо з ?ншими. В межах християнсько? соц?ально? традиц?? справедлив?сть вважа?ться верховною чеснотою серед чотирьох кардинальних саме тому, що вона зор??нтована на ?нших.

Справедлив?сть – це стала ? тверда воля в?ддавати кожному те, що йому належить, тому справедлива людина перебува? у правильних стосунках з ?ншими та добре ставитися до ?нших. В?дпов?дно, правильн?сть у вза?минах з колегами слугу? людському розвитку в економ?чному контекст?.

Стриман?сть: рац?ональне досягнення добробуту

Бажання добробуту заради доброго життя не ? хибним, але ? ризик спокуси порочно? жаги багатства, тому стриман?сть ? дуже важливою в економ?чному житт? чеснотою. Нажаль, втрата пом?рност? притаманна сучасний споживацьк?й культур?, особливо у контекст? використання природн?х ресурс?в нашо? планети.

В енцикл?ц? «Laudato sì» Свят?ший Отець критику? антропоцентризм, який бездушно сприйма? навколишн? середовище як об’?кт корист?, ? без чесноти стриманост? це веде до руйн?вних насл?дк?в. Папа Франциск зверта? нашу увагу на характерну для сучасност? «культуру в?дход?в», де реч? швидко перетворюються на см?ття через перевиробництво, тому чеснота стриманост? ? актуальною як н?коли саме в контекст? економ?ки.

Мужн?сть як см?ливий спос?б зустр?ти конкуренц?ю

Сила духу або мужн?сть – це не безстрашн?сть (яка насправд? ? вадою). У сво?й класичн?й сут? мужн?сть явля? собою готовн?сть пасти в бою[2], але в б?льш загальному економ?чному розум?нн? ми бачимо мужн?сть як досконалу здатн?сть не в?дступати в?д взятого курсу ? протистояти р?зного роду тисков?, що вимага? см?ливост?, в?дваги та наполегливост?.

Тома Акв?нський вид?ля? мужн?сть для використання на добро нашо? агресивно? енерг??. Ми ма?мо потребу в ц?й чеснот?, щоб бажати розпочинати складн? проекти задля сп?льного блага, як? вимагають ризику та в?дпов?дальност?. У скрутних обставинах часто доводиться приймати складн? р?шення, як? потребують саме мужност?.

В економ?чн?й науц? зроста? ?нтерес до теоретичних роздум?в про те, як можна захистити внутр?шню людську мотивац?ю в?д негативного впливу ринкових сил. Економ?сти використовували та сприяли розвитку багатьох напрямк?в теор?? морал?, але саме етика чеснот як вчення моральних якостей, що протягом тисяч рок?в завжди була важливим напрямом у ф?лософ?? морал?, не завжди отримувала достатньо? уваги з? сторони економ?ст?в. Сьогодн? ма?мо багато ц?кавих приклад?в розвитку та практичного застосування теор?? чеснот в економ?ц?, про як? поговоримо в наших подальших випусках.

[1] Alford, Helen, and Michael J. Naughton. 2001. Managing As If Faith Mattered. Christian Social Principles in the Modern Organization. South Bend, IN: University of Notre Dame Press

[2] Аристотель, 1980: III.6