杏MAP导航

Олена Ком?саренко

У попередньому випуску ми мали можлив?сть посп?лкуватись ?з ?абр?еле Сарнар?, координатором тематичного напрямку «Управл?ння ? дар» в Економ?ц? Франциска, який працю? в комерц?йному в?дд?л? в?домого ?тал?йського футбольного клубу. Протягом ц??? бес?ди ми отримали св?дчення того, як дружня гра в футбол розвива? та зближа? д?тей ? молодь. Ще святий о. Джованн? Боско в 1847 роц? в Тур?н?, на п?вноч? ?тал??, був тим душпастирем, як?й визнав важлив?сть руху, гри та спорту для ц?л?сного розвитку молод?. Людська особист?сть явля? собою ?дн?сть т?ла, душ? та духу, тому командний спорт передбача? ц?л?сний розвиток. Також, сп?лкуючись з нашим гостем, ми прид?лили особливу увагу тому, як командний дух сприя? робот? колективу в оф?с?. Сьогодн? ми розглянемо б?льш детально ц?л?сний розвиток загалом, та основн? напрямки людського розвитку на робочому м?сц?, як? необх?дн? для того щоб цей розвиток д?йсно став ц?л?сним.

Поняття ц?л?сного розвитку

В енцикл?ц? «Populorum Progressio» 1967 року Папа Павло VI вв?в поняття ц?л?сного, або як його ще називають, ?нтегрального людського розвитку: «Розвиток не може обмежуватися лише економ?чним зростанням. Щоб бути автентичним, в?н повинен бути повним: ц?л?сним, тобто сприяти благу кожно? людини ? вс??? людсько? особистост?». Саме всеб?чний розвиток людсько? особистост? ? ц?л?сним, тому що охоплю? вс? аспекти життя: соц?альний, економ?чний, пол?тичний, культурний, особист?сний ? духовний. В?н сприя? г?дност? людсько? особистост?, р?вност? м?ж ус?ма людьми та сп?льному благу вс?х людей у сусп?льств?.

Ц?л?сний розвиток на робочому м?сц?

Автори книги «Управл?ння так, наче в?ра ма? значення» Альфорд та Нотен вид?ляють необх?дн? вим?ри, як? мають забезпечити ц?л?сн?сть розвитку. Вони зазначають, що ми можемо не погоджуватись з приводу ефективност? того чи ?ншого напрямку, але беззаперечним ? необх?дн?сть розвитку ус?х напрямк?в для ц?л?сност? людського розвитку. С?м напрямк?в доповнюють один одного, а тому наш розвиток потребу? ?хнього одночасного збалансованого росту.

Автори вважають, що повнота нашого розвитку головним чином залежить в?д досв?ду наших усп?х?в та невдач, хоч вони й в?др?зняються м?ж собою важлив?стю та впливом на наше життя. Так? досв?ди можуть бути особистими, соц?альними, профес?йними чи ?ншого роду, але саме усп?хи та невдач? пов’язан? з роботою поглинають усю нашу увагу.

Напрямки людського розвитку для забезпечення ц?л?сност? на робот?

Насамперед Альфорд та Нотен вид?ляють ф?зичний розвиток. Матер?альна орган?зац?я робочого м?сця та структуризац?я робочих процес?в та обладнання ма? захищати здоров’я прац?вник?в та ?х загальне самопочуття.

?нтелектуальний розвиток знаходить сво? вираження в тому, що на роб?тник?в покладаються посильн? зрозум?л? ?м завдання. Праця ма? бути орган?зована таким чином, щоб роб?тники могли проявляти та тренувати сво? таланти та навички.

Емоц?йний розвиток можливий через свободу роб?тник?в брати на себе в?дпов?дальн?сть та ?н?ц?ативу без остраху.

Автори окремо вид?ляють естетичний розвиток, який заохочу?ться ремеслом та майстерн?стю у процес? виробництва з повагою до краси, елегантност? та природи.

Нев?д’?мним для людсько? ц?л?сност? ? також соц?альний розвиток, який ма? двосторонн?й характер. П?дпри?мництво ма? заохочувати доречн? внутр?шн? прояви сп?вроб?тництва та колег?альност?, а також п?дтримувати ?н?ц?ативи сп?вроб?тник?в служити ширш?й сп?льнот? за межами ф?рми.

Моральний та духовний розвиток, як правило, не асоц?юються з працею, проте такий розвиток ма? в?дбуватись в ус?х сферах людського життя ? робота не ? виключенням. Управл?ння п?дпри?мництвом та внутр?шн?й кодекс етики мають визнавати, що людськ? д?? ? по сво?й сут? моральними, а будь-як? робоч? вза?мини мають бути проявом поваги до людсько? г?дност?, незалежно в?д обставин. З християнсько? точки зору, для духовного розвитку важливо сприймати працю як покликання, в якому ц?ну?ться сп?впраця для блага ближн?х у присутност? Бога.

Ц?л?сний розвиток та принцип ун?версального призначення благ

Матер?альн? блага ? основою, необх?дною для вс?х вим?р?в, яка гаранту? ц?л?сний людський розвиток, забезпечуючи основн? людськ? потреби, так? як харчування ? житло. Першим фундаментальним кроком для п?дтримки ц?л?сного людського розвитку ? розпод?л благ м?ж членами сусп?льства. Ця д?яльн?сть напряму пов’язана з принципом ун?версального призначення благ, що ? одним ?з принцип?в соц?ально? доктрини Церкви.

Автори книги «Управл?ння так, наче в?ра ма? значення» п?дкреслюють, що комерц?йн? орган?зац?? в?д?грають ключову роль як в виробництв? товар?в, так ? в ?х подальшому розпод?л? з метою задоволення людських потреб. В цьому контекст? ринок виступа? механ?змом розпод?лу благ. Наприклад: коли п?дпри?мництва пропонують сво? корисн? та зручн? товари ?з знижкою, вони надають таким чином соц?альну перевагу в доступ? до товару менш забезпеченим категор?ям населення.

Принцип субсид?арност? та ц?л?сний розвиток

Однак, яким би важливим не був ун?версальний розпод?л благ, цього не достатньо для забезпечення ц?л?сност? людського розвитку. Орган?зац?я робочого процесу та управл?ння п?дпри?мством мають сприяти також ?нтелектуальному, емоц?йному та естетичному розвитку людей. Такий розвиток потребу? того, щоб сп?вроб?тники мали свободу проявляти ?н?ц?ативу найкращим чином, в?дпов?дно з особистим судженням. Принцип, на який нам треба опиратись для того, щоб гарантувати таку свободу роб?тник?в зг?дно з соц?альною доктриною Церкви, ма? назву субсид?арн?сть, що в переклад? з латинсько? мови означа? «допомога», «п?дтримка». Альфорд та Нотен нагадують, що цей принцип проявля?ться також у тому, що люди краще виконують задач?, як? вони сам? планують та контролюють.

Усе п?дпри?мництво ма? повн?стю отримувати користь в?д талант?в та досв?ду кожного сп?вроб?тника, що потребу? орган?зац?йно? д?яльност? з застосуванням принципу субсид?арност?. Розпод?л в?дпов?дальност?, зв?тност? та повноважень прийняття р?шень м?ж р?зними р?внями сп?вроб?тник?в на п?дпри?мництв? ма? уникати виключно ??рарх?чно? чи бюрократично? форм орган?зац??. Активне впровадження принципу субсид?арност? стимулюватиме як економ?чний усп?х, так ? ц?л?сний людський розвиток.

Сол?дарн?сть та сп?льне благо

Ми згадували соц?альний розвиток як людський розвиток у сп?льнот?, тобто, зг?дно ?з баченням автор?в книги «Управл?ння так, наче в?ра ма? значення», йдеться про розвиток людського розум?ння того, що ми вс? вза?мопов’язан?, та бажання д?яти в рамках цього сприйняття. Соц?альний розвиток також можна описати як здатн?сть сп?вв?дносити особисте благо з? сп?льним благом як к?нцевою метою робочого процесу. Людська та орган?зац?йна д?яльн?сть у повному усв?домленн? людсько? вза?мозалежност? керу?ться принципом сол?дарност?.

В компенд?ум? соц?ально? доктрини Церкви представлене визначення сол?дарност?, ч?тко сформульоване ?ваном Павло II: «це тверда ? наполеглива р?шуч?сть присвятити себе сп?льному благу, тобто благу вс?х ? кожного, оск?льки вс? ми в?дпов?дальн? за вс?х». Сол?дарн?сть належить до сфери справедливост?, ? тому ця чеснота ор??нтована, головним чином, на сп?льне благо.