杏MAP导航

Олена Ком?саренко

У попередньому випуску ми розглянули багатство кор?ння францискансько? думки для Братерсько? Економ?ки, прид?ливши увагу розум?нню братерства та його рол? в економ?чному житт?. Сьогодн? ми зосередимось на францисканському розум?нн? б?дност? та дарування, а також на сучасн?й ?мплементац?? цих понять.

Натхнення святого Франциска з Асс?з? не можна зводити до лише одного вим?ру, оск?льки герменевтичним поясненням актуальност? його харизми ? його навернення до ?вангел?я. В ?вангел?? його особливо приваблювала вбог?сть як ?стина любов?, що проявля?ться у даруванн? себе. Коли Франциск в?др?кся в?д усього майна, оголившись перед ?пископом Асс?з? та сво?ми здивованими сп?вгромадянами, в?н зд?йснив свою мр?ю: зв?льнитися в?д майна, щоб бути в?льним любити ? служити вс?м, насл?дуючи ?суса Христа як ?дину модель життя.

Францисканське розум?нн? б?дност?

Святий Франциск Асс?зький розум??, що б?дн?сть бува? р?зною. В?н глибоко в?дчува? в?дм?нн?сть м?ж злиднями як нег?дним ? принизливим станом, та ?вангельською б?дн?стю, що розум??ться як в?дречення в?д майна заради свободи, милосердя ? радост?.

Францисканський рух вн?с у тогочасний соц?ально-культурний горизонт два нововведення:

1.     користування благами ? необх?дним, волод?ння – зайвим;

2.     для практикування б?дност?-благод?йност? як соц?ально? чесноти необх?дн? ст?йк?сть, тривал?сть ? п?дтримка спец?альних ф?нансових ?нституц?й.

Б?дн?сть, вдячн?сть ? дарування святого Франциска ? справжн?м проявом братерства, тому що дозволя? в?дкривати ? насолоджуватися ц?нн?стю м?жособист?сних в?дносин ? благ. Жест дарування повинен надихати кожну людську д?яльн?сть, яка хоче бути «глибоко» людською[1].

У Повчаннях святий Франциск проголошу?: «Там, де ? б?дн?сть з рад?стю, нема? н? жад?бност?, н? скупост?» (Adm XXVII,3; FF 177). Лог?ка дарування та безоплатност? не протиставляються лог?ц? ринку у францисканському баченн?, оск?льки безоплатн?сть ? благодаттю не т?льки для тих, для кого зд?йсню?ться дарування, але ? для тих, хто його зд?йсню?. Саме дарування не зна? кап?тал?стична економ?ка, однак, саме його необх?дно поставити в центр економ?чного життя, щоб воно було справд? людським ? братерським.

Саме з вдячност? за безкорисливе дарування виплива? руш?йна сила справжнього багатства: «Даром прийняли, даром в?ддавайте» (Мт 10,8)[2]. В?дновивши це антрополог?чне ? богословське бачення, можна в?дчути справжню рад?сть в людському житт? ? в сам?й економ?ц?. Б?льше того, ?вангельська б?дн?сть явля? собою безмежне багатство, бо саме в?дречення в?д матер?ального спонука? осягнути справжню ц?нн?сть створ?ння не у в?дношенн? до грошово? вартост?, а у в?дношенн? до свободи людсько? особистост?.

Зародження корпоративно? соц?ально? в?дпов?дальност?

Cвятий Бернардин С??нський (1380-1444), в?домий францисканський пропов?дник, щодо ринку вважав неприпустимим «жити з жиру земл?», бо людина не ма? займатись б?знесом який грабу? громаду. Таким чином, ми бачимо предтечу уривку з «Laudato sì», в якому Папа Франциск критику? токсичн?сть ф?нансово? системи, яка може задушити реальну живу економ?ку. Зокрема, Бернард?но у прац? «Корпоративна соц?альна в?дпов?дальн?сть» описав характеристики, необх?дн? для того щоб зробити б?знес п?дпри?мця позитивним для сусп?льства: ефективн?сть, в?дпов?дальн?сть, працьовит?сть, в?двага до ризику тощо[3].

Соц?альна доктрина Церкви

Сьомий розд?л компенд?уму соц?ально? доктрини Церкви, присвячений економ?чному життю, почина?ться ?з пояснення ставлення до економ?чних благ ? багатства. В?дношення до майна зг?дно з ?вангел??м явля? собою основу християнського погляду на економ?чне життя, чому власне ? присвячена уся наша рубрика. Важливим ? визнання ц?нност? необх?дних матер?альних благ, але з ?ншо? сторони – засуджу?ться неправильне ?х використання.

Прийняття б?дност? у рел?г?йному дус? може зробити людину «в?дкритою до усв?домлення ? прийняття сотвореного порядку». У пункт? 328 компенд?уму соц?ально? доктрини Церкви зазначено, що блага, нав?ть т? як? ? законною власн?стю одн??? людини, завжди мають ун?версальне призначення. В?дпов?дно будь-яке ?х необумовлене накопичення розгляда?ться як аморальне, тому що прямо суперечить усв?домленню того, що Творець призначив ус? блага для вс?х людей. Якщо людина ма? б?льше благ н?ж ?й необх?дно для життя, то ц? блага вона ма? для того, щоб дати ?ншим людям у потреб?.

Сучасне розум?ння безоплатност? як благод?йност? в економ?ц?

Коли святий Франциск посилав ченц?в пропов?дувати ?вангел??, в?н казав ?м не брати грошей за пропов?дь. В?н пояснював це тим, що якби вони брали плату, то на це п?шло б «усе золото св?ту». Професор Лу?дж?но Брун? зазнача?, що зв?дси походить францисканська традиц?я приймати дари у в?дпов?дь як вза?мн?сть. Коли ми сьогодн? ототожню?мо вдячн?сть з безоплатн?стю, ми ризику?мо стерти цю фундаментальну ?стину про важлив?сть вза?мност?[4].

Ототожнення дарування та безоплатност? з нульовою ц?ною дедал? част?ше призводить до ототожнення ринково? вза?мод??  з отриманням чогось безкоштовно. Якщо дарування ? просто безоплатн?стю, то будь-яка реальн?сть, де ?снують ц?ни ? грош?, не ма? н?чого сп?льного з даруванням. Натом?сть дарування може бути у вигляд? знижок та невеликих дарунк?в, як? будуть формою присутност? безоплатност? в межах ринку.

Дарування також може з'явитися п?сля вза?мод?? на ринку, коли п?дпри?мець, як приватна особа, робить пожертвування, що ? нелог?чним з точки зору пан?вно? економ?чно? та п?дпри?мницько? д?яльност?. Насправд?, справжн?й культурний виклик, який сто?ть перед даруванням в економ?ц?, поляга? в тому, щоб думати про нього як про фундаментальний вим?р кожного людського досв?ду, в?д с?м'? до п?дпри?мства, про що йдеться в енцикл?ц? «Caritas in veritate» Папи Венедикта XVI.

Соц?альн? ?нновац?? для введення благод?йност? в ринок

Сьогодн?, враховуючи складн?сть глобальних проблем та виклик?в, люди добро? вол?, натхненн? францисканською економ?чною думкою, пропонують соц?альн? ?нновац??, шануючи при цьому навколишн? середовище ? узи братерсько? близькост?.

Наприклад, у сво?му п?дход?, який ма? назву «цив?льна економ?ка», професори Лу?дж?но Брун? та Стефано Дзаман? пропонують механ?зм дарування на користь третього сектору. У цьому сенс? вони пропагують перех?д в?д б?льш традиц?йно? б?полярно? структури – донор/отримувач – до оновлено? триполярно? структури, де активними ? три суб'?кти: компан?я-донор, громадянин-споживач, суб'?кт-отримувач (трет?й сектор). Купуючи у певно? компан?? споживч? товари, громадянин-споживач отриму? ваучер, що дор?вню? певному, заздалег?дь узгодженому в?дсотку в?д витрачено? суми. Той самий громадянин сам обира? суб’?кт благод?йност?, якому ма? бути передана ця сума.

Таким чином, у ц?й тристоронн?й структур? неприбутков? орган?зац?? мають по?нформувати споживач?в про себе та свою м?с?ю. В?дпов?дно, споживач? надають перевагу т?й чи ?нш?й орган?зац??-отримувачу, под?ляючи ?? м?с?ю. Компан??-виробники товар?в також отримують вигоду в?д ц??? вза?мод??, зб?льшуючи об’?м продаж?в, п?дтримуючи власну репутац?ю та формуючи лояльн?сть та об?знан?сть громадянина-споживача.

__________________

[1]

[2]

[3]

[4]