杏MAP导航

Олена Ком?саренко

Принцип сп?льного блага ? фундаментальним в соц?альн?й доктрин? Церкви, тому розглядаючи економ?чне життя та шляхи його покращення, було б недоречно оминути його увагою. Ми спробу?мо просл?дкувати за тим, яким чином колективне користування сп?льним майном може слугувати п?клуванню про наш сп?льний д?м та плеканню сп?льного блага.

Нагада?мо, що зг?дно з компенд?умом соц?ально? доктрини Церкви, сп?льне благо явля? собою «сукупн?сть сусп?льних умов, як? дозволяють наи?повн?ше ? наи?швидше досягти сповнення як окремо? людини, так ? сусп?льства». Зверн?мо нашу увагу на першу частину цього визначення: сукупн?сть сусп?льних умов. В даному контекст? сусп?льними умовами можуть бути як матер?альн? сп?льн? блага, так ? моральн? вчинки людей, направлен? на те, щоб творити добро. Сп?льне благо ма? набагато ширше значення н?ж сукупн?сть загальних благ, тому що його можна розум?ти як «сусп?льний ? сп?льнотний вим?р морального добра».

Принцип сп?льного блага пов’язу? ус? аспекти людського життя, тому майно, яке перебува? в сп?льному користуванн?, може також бути шляхом його досягнення. Блага, що належать кожному, будучи одночасно сп?льними, п?дкреслюють те, як ми пов’язан? м?ж собою та з навколишн?м середовищем. Користування ними разом створю? прост?р для прояву п?клування про ближн?х та про сп?льний д?м.

В енцикл?ц? «Laudato sì» Свят?ший Отець зверта? нашу увагу на необх?дн?сть п?клування про наш сп?льний д?м та неодноразово наголошу?, що все м?ж собою пов’язане. ? сп?льне користування майном громадсько? власност? може слугувати методом реал?зац?? заклику Папи Франциска. В Апостольському напоумленн? «Laudate Deum» Свят?ший Отець поясню?, що еколог?чна криза спричинена «економ?кою ? тим, як ми ?? розум??мо. Ментал?тет максимально? вигоди при м?н?мальних витратах, замаскований п?д розумн?сть, прогрес та ?люзорн? об?цянки, унеможливлю? будь-яку щиру турботу про наш сп?льний д?м ? будь-яку реальну турботу про допомогу б?дним ? потребуючим, в?дкинутим нашим сусп?льством». Колективне управл?ння та користування сп?льними благами, такими як р?чки, л?си та озера, здатне об’?днати людей та може бути шляхом п?клування про навколишн? середовище та досягнення загального блага.

Колективне використання благ загально? власност? з економ?чно? точки зору ? дуже складною темою. Сам терм?н «С辞尘尘辞苍蝉&谤补辩耻辞; (англ. слово “common” означа? “сп?льний”) непросто перекласти досл?вно, передавши увесь зм?ст. В?дпов?дно, потр?бно зазначити, що тут ми ма?мо на уваз? сп?льн? блага. Тобто, власн?сть, яка ? сп?льною у громадському волод?нн? та, зазвичай, сп?льною також ? у використанн?, як наприклад, сходи багатоповерхового будинку, чи т?нь в?д дерев у м?ському парку.

Сп?льним ? те майно, яке одночасно використову?ться дек?лькома людьми ? де користування одн??? людини зменшу? обсяг користування ?нших людей. Наприклад, у рибальств? ?снують обмеження на обсяг та вид риби, виловлено? з громадських водойм, а також обмеження на вилов у певн? пер?оди року, пов’язан? з нерестом риби, щоб не вплинути на ?? загальну к?льк?сть. Так? правила користування сп?льним майном ? частиною повсякденного життя. Але чому ми ма?мо в них потребу? Невже самого людського сумл?ння недостатньо?

Сум?сне користування сп?льним майном ма? давн? походження. Економ?чн? ресурси були у сп?льному використанн? та управл?нн? ще в сп?льнотах збирач?в та мисливц?в. Економ?ка перв?сних час?в вже по сут? базувалась на необх?дност? об’?днуватись та сп?впрацювати з метою виживання. Ми можемо просл?дкувати, як сп?льне користування майном ще б?льше актуал?зувалось, коли в пер?од неол?тично? революц?? на зм?ну привласнювальному типу господарювання прийшло в?дтворювальне господарство з характерними йому тваринництвом ? землеробством. У р?зн? пер?оди економ?чно? ?стор?? ми загалом можемо спостер?гати схильн?сть людей орган?зовуватись для сп?вроб?тництва та користування сп?льними благами з метою виживання. Проте, з започаткуванням економ?ки як науки, починають панувати ?нш? тенденц??.

Суть вза?мод?? м?ж особистим споживанням та сп?льним благом, з точки зору в?домо? метафори «невидимо? руки» основоположника економ?чно? науки Адама См?та, простими словами можна п?дсумувати наступним чином: громада, в якому кожна людина прагне забезпечити сво? житт?в? потреби, зазвичай добре функц?ону?. П?клування про себе та власн? ?нтереси певною м?рою вважа?ться вираженням чесноти розсудливост?. Якщо кожен громадянин м?ста проявить розсудлив?сть та почне п?клуватись про сво? здоров’я, корисно харчуватись, прибирати сво? подв?р’я, платити податки тощо, то це, в?дпов?дно, позитивно вплине на розвиток м?ста загалом та буде створювати сп?льне благо.

Такий п?дх?д ефективно працював в простих сп?льнотах, де майно людей зазвичай було особистим та безпосередньо позитивно впливало на благо ?нших. Закладене Адамом См?том в економ?чну науку розум?ння особистого ?нтересу, пов’язане з чеснотою розсудливост?, а не з вадою, призвело однак до подальшого формування его?стично? антрополог?? homo oeconomicus.

У сучасному насиченому сусп?льному житт? ми дедал? краще усв?домлю?мо, як? блага ? найб?льш важливими для нашого життя та добробуту наступних покол?нь. Сп?в?снування в багатокультурних м?стах та сум?сне використання вичерпних житт?во-необх?дних ресурс?в, таких як л?си та водойми, ста? дедал? б?льш ускладненим. В?дпов?дно, само? лише чесноти розсудливост? вже може не бути достатньо для досягнення сп?льного блага.

Важливо зазначити, що, на противагу християнському баченню, Гарет Гард?н у 1968 роц? опубл?кував статтю, в як?й в?н описав те, що назива? трагед??ю сп?льнот. Автор описав ситуац?ю, в як?й люди, як? д?ють керуючись виключно власними ?нтересами, здатн? вичерпати сп?льн? ресурси, нав?ть усв?домлюючи под?бний сценар?й та не будучи зац?кавленими в ньому. Як вир?шення проблеми Гард?н пропону? контроль над народжуван?стю, але при цьому не розгляда? ?сторичн? та культурн? сторони користуванням сп?льними ресурсами, а також не розр?зня? сп?льну власн?сть ? в?дкритий доступ до ресурс?в. Подальш? науков? досл?дження спростовують такий п?дх?д.

Першою авторкою, яка почала писати про сп?льн? блага в економ?чн?й теор??, була Кетр?н Коман в 1911 роц?, а особливого визнання за досл?дження про сп?льн? блага здобула Ел?нор Остром. Авторка стала першою ж?нкою, яка у 2009 роц? отримала Нобел?вську прем?ю з економ?ки у галуз? економ?чно? орган?зац??. ?? анал?тична робота висв?тлила, що майно у сп?льн?й власност? може усп?шно управлятися групами, що його використовують, а не урядом чи приватними компан?ями. Саме прац? Остром доводять, що загальн? природн? ресурси можуть ефективно використовуватись без державного регулювання чи приватизац??. Про цей п?дх?д та його близьк?сть до принципу сп?льного блага ми б?льш детально поговоримо вже у наступному випуску.