Чесноти ? компетенц??: под?бност? та в?дм?нност?
Олена Ком?саренко
Сьогодн? у випуску рубрики «Ойконом?я: християнський погляд на економ?чне життя» говоримо про те, як по?днати компетенц?? та чесноти у формуванн? в?дпов?дального л?дерства. Нашою опорою ? сучасна ун?верситетська модель виховання л?дерства, що пода? ясне розр?знення м?ж тим, що людина вм?? робити, ? тим, ким вона ?, – при цьому не протиставля? ц? вим?ри, а вчить ?х з’?днувати в реальному вчинку. Автори статт? для Journal of Moral Education пропонують бачити л?дерство як практику, що вихову?ться через чесноти ? персональн? компетентност?: йдеться про ?нтеграц?ю аристотел?всько-том?стично? традиц?? з психолог??ю та л?дерськими теор?ями, аби етичний нам?р ? профес?йна як?сть працювали разом на сп?льне благо.
Що назива?мо компетенц?ями, а що – чеснотами?
Компетенц?? ? мовою виконання. Вона охоплю? знання, ум?ння, навички та установки, що проявляються у стаб?льн?й повед?нц? та дають змогу зд?йснювати роботу як?сно ? в?дпов?дально. Саме ц??ю мовою сьогодн? написан? осв?тн? стандарти й корпоративн? проф?л? розвитку тому, що вона да? ?нструменти навчати, тренувати та оц?нювати. Але в ц??? мови ? межа, бо вона добре в?дпов?да? на запитання «як д?яти», однак р?дко поясню? «нав?що д?яти саме так» ? «до якого блага скерову?ться наше зусилля». Тут на перший план виходить мова чеснот – ст?йких внутр?шн?х моральних якостей, що впорядковують розум, волю й афективн?сть, допомагають бачити реальне добро, хот?ти його досягти ? зд?йснювати належними засобами. Саме тому д?я не ста? морально доброю лише тому, що ? ефектфвною. Вона добра, коли св?домо спрямована до справжнього блага ? вт?лена в?дпов?дально, з повагою до людини й контексту. У ц?й лог?ц? компетенц?я без чесноти ризику? перетворитися на холодну техн?ку без етики, в?дм?нн?сть, яка нада? д?ям внутр?шн?й зм?ст.
Для класично? традиц?? чеснота завжди пов’язана з нам?ром ? вибором засоб?в; вона народжу?ться з повтору в?льних добрих вчинк?в ? водночас удосконалю? того, хто д??. Так само й компетенц?? полягають не лише в «техн?ц?»: у пров?дних п?дходах до л?дерства вони включають мотивац?йн? й ц?нн?сн? вим?ри, проте саме етика чеснот да? критичний критер?й – чи зб?га?ться наш нам?р ?з добром людини ? сп?льноти, чи спос?б д?? в?дпов?да? цьому нам?ров?. Важливо розр?зняти ц? площини, але виховувати ?х разом, аби «знати, як бути» не в?дривалося в?д «знати, як робити».
Нав?що розр?зняти ? як не протиставляти
Розр?знення допомага? уникнути двох спокус: техн?ки без етики та «добрих нам?р?в без плод?в». Компетенц?? зосереджуються на якост? виконання, в?дстежуваних результатах та повед?нкових ?ндикаторах; чесноти починаються з нам?ру й мети ? вимагають добору в?дпов?дних засоб?в. Коли ми розум??мо в?дм?нн?сть, ста? можливим правильне по?днання: внутр?шн?й нам?р п?дводить д?ю до добра, а компетентн?сть забезпечу?, щоб це добро справд? було зд?йснене профес?йно, вчасно ? в?дпов?дально.
Модель чеснот ? компетенц?й тому й ц?нна, що пропону? не посл?довн?сть, а одночасн?сть. У реальному вчинку обидва вим?ри працюють разом: нам?р спрямову?, компетентн?сть викону?. Чеснота трима? честь ? меж?, а компетенц?я – як?сть ? форму, де обидв? вибудовують дов?ру. Саме так осв?та й наставництво перестають бути сухою трен?нговою техн?кою ? стають формуванням ц?л?сно? особи, здатно? в?дпов?дально д?яти в складних ситуац?ях.
У класичн?й оптиц? л?дерство «приляга?» до справедливост?, бо завжди спрямоване до ?ншого; але в самому виконанн? пост?йно працюють розсудлив?сть (бачити реальн?сть без ?люз?й ? добирати належн? засоби), мужн?сть (витримувати тиск ? приймати виважений ризик) та пом?ркован?сть (тримати у м?ру амб?ц?? й ?мпульси). Як т?льки провадження переста? бути спрямованим до добра – воно перетворю?ться на ваду. Навпаки, коли чесноти та компетенц?? д?ють разом, провадження ста? формою служ?ння, яке буду? дов?ру ? сп?льне благо.
Динам?ка чеснот ? компетенц?й у реальн?й д??
У реальному житт? все зводиться до вчинку. Коли команда п?д тиском дедлайну мусить прийняти р?шення, компетенц?? п?дкажуть, як це зробити, а чесноти чому так робити не сл?д. Тут справедлив?сть нагаду?, що люди не ?нструменти, а розсудлив?сть в?др?зня? швидкий результат в?д довготривало? дов?ри, мужн?сть вчить приймати непопулярн? р?шення, пом?ркован?сть трима? амб?ц?ю в межах. Там, де браку? чеснот, компетентн?сть ста? небезпечною збро?ю; там, де браку? компетентност?, чеснота ризику? залишитися нам?ром без плоду. Лише ?нтеграц?я обох вим?р?в да? провадження, яке одночасно правдиве ? результативне. Ця ж ?нтеграц?я поясню?, чому л?дерство не зводиться до харизми чи статусу. Воно розпод?ля?ться в команд?, проявля?ться на р?зних р?внях ? в р?зних контекстах.
Там, де чесноти надають напряму ? мотивац??, а компетенц?? – форми ? д??вост?, народжу?ться дов?ра; де дов?ра – там з’явля?ться ?н?ц?атива, спроможн?сть до вза?мно? п?дтримки ? витривал?сть у пер?оди кризи. ? саме тому модель чеснот ? компетенц?й не теоретична забаганка, а практична дорога до людяно? ефективност?.
Для сучасних ун?верситет?в це бачення означа? перех?д в?д простого «нарощування навичок» до формування характеру. Студенти мають навчитися не т?льки «як досягати», а нав?що ? якими засобами. Для б?знесу – це корекц?я пр?оритет?в, але в ус?х цих середовищах чесноти ? компетенц?? мають д?яти разом: перш? дають напрям ? мотивац?ю, друг? – форму ? д??в?сть. Автори модел? чесно визнають: наступний крок – глибше ?нтегрувати чесноту любов? (caritas/agape) як джерело житт?во? сили для ?нших чеснот ? осердя справжнього л?дерства. Йдеться ? про ширшу емп?ричну вал?дац?ю в р?зних культурних контекстах.
Компетенц?? в?дпов?дають на «як д?яти добре», чесноти – на «нав?що ? до якого блага скеровувати д?ю». Коли ми ?х розр?зня?мо ? водночас по?дну?мо в кожному вчинку, народжу?ться л?дерство, яке тверезо бачить реальн?сть, буду? справедлив? стосунки ? витриму? тиск без втрати обличчя. Саме такого л?дерства потребують наш? громади. ? саме до нього запрошу? сучасна модель виховання л?дерства на основ? чеснот, що ?нтегру? етичний нам?р ? профес?йну як?сть задля сп?льного блага.