杏MAP导航

Олена Ком?саренко

Сьогодн? боргова криза вража? не лише б?дн? кра?ни, але ? держави з середн?м р?внем доходу, як? через пандем?ю, в?йськов? конфл?кти та зм?ни кл?мату опинилися у пастц? зовн?шньо? заборгованост?. У сво?й Юв?лейна ком?с?я, створена при Папськ?й Академ?? Сусп?льних Наук, не лише глибоко анал?зу? масштаби проблеми, але й формулю? конкретн?, багатовим?рн? пропозиц?? щодо ?? розв’язання.

Зг?дно з? зв?том, б?льше половини держав з низьким ? середн?м доходом мають зовн?шн?й борг, який перевищу? ст?йк? меж?. Ц? кра?ни змушен? витрачати б?льше кошт?в на обслуговування борг?в, н?ж на охорону здоров’я чи осв?ту. Як зазнача? зв?т, боргова криза вже не ? винятком, а стала системним явищем. Вона вимага? не тимчасових р?шень, а повного оновлення глобально? ф?нансово? арх?тектури.

Основна ?дея зв?ту поляга? у тому, що борги мають бути п?дпорядкован? людському розвитку, а не навпаки. Коли кредитн? зобов’язання суперечать реал?зац?? основних прав, таких як доступ до води, ?ж?, житла, охорони здоров’я, йдеться не просто про ф?нанси, а про порушення соц?ально? справедливост?.

Ор??нтири для подолання боргово? кризи: узагальнення рекомендац?й Ком?с??

Виходячи з принцип?в справедливост?, г?дност? та сталого розвитку, Юв?лейна ком?с?я формулю? чотири ключов? напрями д?й, як? мають бути реал?зован? для розв’язання сучасно? боргово? кризи:

1. Продовження та розширення ?н?ц?атив щодо призупинення борг?в.

Ком?с?я позитивно оц?нила впровадження ?н?ц?ативи з призупинення обслуговування боргу (DSSI), яка д?яла з 2020 до 2021 року ? дозволила кра?нам з низьким доходом тимчасово зупинити виплати оф?ц?йним кредиторам. Водночас учасники п?дкреслили потребу не лише у продовженн? ц??? ?н?ц?ативи, але й у ?? розширенн? на кра?ни ?з середн?м доходом, як? зазнають аналог?чних труднощ?в. У випадках очевидно? неплатоспроможност? обмежитись в?дстрочкою недостатньо, ма? бути зд?йснене реальне скорочення борг?в. Проте нав?ть у раз? такого розширення, сама ?н?ц?атива не розгляда?ться як достатня, особливо з огляду на низьку участь приватного сектору.

2. Негайн? пол?тичн? заходи для зм?ни стимул?в.

Ком?с?я акценту? увагу на необх?дност? швидких зм?н у регуляторному та ф?нансовому середовищ?, як? би заохочували приватних кредитор?в до участ? в реструктуризац?? борг?в.

3. Перенаправлення борг?в на користь навколишнього середовища.

Так? перенаправлення можуть по?днувати ф?нансову стаб?л?зац?ю з еколог?чними ц?лями, дозволяючи кра?нам спрямовувати частину боргових виплат на захист довк?лля або адаптац?ю до зм?н кл?мату. Проте, на думку Ком?с??, ц? ?нструменти мають бути ч?тко направленими: вони не повинн? вит?сняти першочергов? нац?ональн? потреби, трансакц?йн? витрати мають бути м?н?мальними, а прозор?сть ? в?дпов?дн?сть стратег?ям розвитку – обов’язковими.

4. Заохочення участ? приватного сектору через нову глобальну програму.

Ком?с?я пропону? створити оновлену ?н?ц?ативу, под?бну до програми HIPC (Highly Indebted Poor Countries), ?н?ц?йовано? 25 рок?в тому святим ?ваном Павлом ??. В наш? дн? потр?бна програма, яка б включала ф?нансування перех?дного пер?оду, сп?впрацю приватного сектору та списання частини борг?в. Такий п?дх?д не лише полегшить борговий тиск, але й закладе основи ново? глобально? ф?нансово? справедливост?.

Справедлива ф?нансова п?дтримка: шлях до розвитку, ст?йкост? та г?дност?

Глобальна ф?нансова система дос? навантажу? кра?ни, що розвиваються, надм?рними ризиками, залишаючи ?х без належних ?нструмент?в для стаб?льного розвитку. Юв?лейна ком?с?я 2025 року пропону? переосмислити цю арх?тектуру, зм?цнивши п?дтримку та забезпечивши ф?нансову справедлив?сть. Йдеться не лише про б?льш? обсяги допомоги, але й про ?? як?сть, прозор?сть, справедлив?сть ? довгострокову ефективн?сть.

По-перше, пропону?ться створення глобального кл?матичного фонду не як чергово? декларац??, а як реального джерела компенсац?й для вразливих кра?н, особливо малих остр?вних держав, що найб?льше потерпають в?д насл?дк?в кл?матичних зм?н. Одночасно м?жнародн? регулятори мають стримувати ф?нансування д?яльност?, що шкодить довк?ллю.

Друга ?н?ц?атива — створення стаб?л?зац?йного фонду для ринк?в сировини. Раптов? обвали ц?н на товари, що ? основою експорту багатьох кра?н, руйнують бюджети, поглиблюють б?дн?сть ? позбавляють держави можливост? ?нвестувати в ?нфраструктуру чи соц?альн? послуги. Глобальний фонд мав би згладжувати ц? коливання, посилюючи економ?чну ст?йк?сть та ?нклюзивн?сть.

Третя пропозиц?я стосу?ться глибоко? трансформац?? багатосторонн?х банк?в розвитку. Зам?сть фрагментованого, проектного ф?нансування необх?дне ?нвестування у системн? трансформац??: декарбон?зац?ю, цифрову ?нклюзивн?сть й охорону здоров’я. Це вимагатиме не лише зб?льшення кап?талу, а й ново? культури управл?ння, менш залежно? в?д приватних ринк?в ? б?льш ор??нтовано? на довготривалий розвиток.

В?ра, справедлив?сть ? ф?нансова етика

В центр? вс?х цих пропозиц?й не просто нова ф?нансова лог?ка, а моральна вимога справедливост?. Юв?лейна ком?с?я в?дсила? до б?бл?йно? традиц?? прощення борг?в, закладено? в Книз? Лев?т (Лев. 25), яка вимага? пер?одичного в?дновлення справедливост?, щоб уникнути надм?рного накопичення багатства та п?дкорення одних людей ?ншим. Цей п?дх?д ? реальним механ?змом, що ма? запоб?гти деградац?? сп?льноти.

Сьогодн?, як ? в б?бл?йн? часи, борги можуть стати формою поневолення. Зв?ти Св?тового банку показують, що в деяких кра?нах витрати на обслуговування боргу у 4–6 раз?в перевищують ?нвестиц?? в осв?ту або охорону здоров’я. У ц?й ситуац?? прощення борг?в – це не милостиня, а питання етично? в?дпов?дальност?.

Зв?т Юв?лейно? ком?с?? 2025 року – це заклик до оновлення. До перегляду принцип?в, на яких ?рунту?ться м?жнародна ф?нансова система. В?н ? запрошенням до сп?льного пошуку ново? модел? розвитку, що ?рунту?ться на сол?дарност?, в?дпов?дальност? ? г?дност? кожно? людини. Як християни, ми покликан? не бути байдужими до економ?чних структур, як? породжують нер?вн?сть. Ми покликан?, под?бно до пророк?в, звертати увагу на тих, кого не чують, ? нагадувати св?тов?, що економ?ка ?сну? для людини, а не навпаки.