Що сказав Папа Лев XIII у сво?й перш?й енцикл?ц??
Олена Ком?саренко
Сьогодн? ознайомимося з першою енцикл?кою Папи Лева XIII Inscrutabili Dei Consilio. Опубл?кований на Великдень 21 кв?тня 1878 року, цей документ став програмною заявою нового понтиф?кату, окресливши бачення рол? Церкви в сучасному св?т?, який стр?мко втрачав духовну ор??нтац?ю.
Криза цив?л?зац?? як втрата морального центру
Папа Лев XIII почина? сво? звернення з опису глибоко? духовно? та морально? кризи, яка охопила ?вропу. Занепад в?ри, поширення секуляризму, знец?нення правди, зростання анарх??, соц?ально? несправедливост? – усе це, на його думку, не випадков? явища, а ознаки втрати фундаменту. Людство, яке в?дкинуло ?стину про Бога ? Його закон, почина? розкладатися зсередини. У центр? критики Папи – фальшиве уявлення про цив?л?зац?ю, яка намага?ться збудувати життя без рел?г?йного п?д?рунтя. Таке сусп?льство, як стверджу? Лев XIII, неминуче втрача? в?дчуття справедливост?, сп?льного блага, милосердя та справжньо? свободи.
Церква – джерело справжнього поступу
Протиставляючи фальшив? уявлення про прогрес, Папа з переконанням доводить, що саме Церква була головною руш?йною силою цив?л?зац??. Вона просв?тлювала народи ?вангел??м, утверджувала г?дн?сть людини, створила систему сдуж?ння милосердя через л?карн?, школи, притулки, ? дала початок нов?й культур?, вкор?нен?й у християнському розум?нн? особи. Лев XIII наголошу?, що розкв?т науки, мистецтва й гуман?зму в ?вроп? був можливим не завдяки в?дходу в?д Церкви, а завдяки ?? духовному впливу.
Особливе м?сце в енцикл?ц? займа? тема стосунк?в м?ж Церквою ? державою. Лев XIII захища? право Римського Папи на незалежн?сть, адже без не? неможливе в?льне виконання духовно? м?с??. Втрату Папсько? держави в?н розгляда? не як пол?тичну трагед?ю, а як загрозу для свободи Церкви в усьому св?т?. В цьому контекст? Папа заклика? св?тських л?дер?в не розглядати Церкву як конкурента, а навпаки – як союзника у справ? в?дновлення миру, справедливост? й духовного порядку. В?н п?дкреслю?: благополуччя народ?в прямо залежить в?д поваги до морального авторитету Церкви.
Родина – основа морального оновлення
Особливу увагу в енцикл?ц? Inscrutabili Dei Consilio Папа Лев XIII прид?ля? питанню подружжя ? родини як фундаменту сусп?льства. На його переконання, без морально? та духовно? сили домашнього вогнища не можна побудувати жодно? ст?йко? культури. Християнська родина ? не лише особистим середовищем любов? та турботи, вона ? джерелом виховання, школою чеснот, первинним середовищем соц?ал?зац??. Саме тут форму?ться сумл?ння, звичка до прац?, пошана до старших ? жертовне ставлення до ближнього.
Лев XIII р?шуче виступа? проти секулярного трактування шлюбу як простого цив?льного контракту. В?н застер?га?, що коли сусп?льство знец?ню? сакраментальний характер шлюбу, неминуче наста? руйнування подружн?х обов'язк?в, ослаблення батьк?всько? в?дпов?дальност?, втрата поваги д?тей до батьк?в. Насл?дки цього не обмежуються родинною сферою, вони мов еп?дем?я поширюються на все сусп?льство, спричиняючи моральне спустошення та руйнування громадського порядку.
Папа вказу? на те, що Христос, п?дн?сши подружжя до г?дност? та?нства, не лише освятив вза?мну любов чолов?ка й ж?нки, а й дарував подружжю джерело щастя, що допомага? долати труднощ?, виховувати д?тей у в?р? й чеснотах. Його збереження – це справа не лише особистого спас?ння, а й умова сусп?льно? р?вноваги. Через християнську родину форму?ться ц?ле покол?ння, здатне до жертовност?, в?рност?, в?дпов?дального громадянства. Тому Церква повинна р?шуче стояти на захист? подружжя як та?нства, нав?ть коли цей голос суперечить пан?вним тенденц?ям часу.
Оновлення через католицьке виховання ? плекання прац?
Папа Лев XIII наголошу?, що одн??ю з головних причин сусп?льного розпаду ? занепад справжньо? осв?ти, яка б ?рунтувалась не лише на знаннях, а й на в?р?, сов?ст? та моральному порядку. В?н ?з тривогою констату?, що секулярн? ?нституц??, вит?снивши Церкву в?д виховання молод?, в?дкрили двер? для поширення згубних ?дей, як? затьмарюють розум ? псують серце. Особливо це стосу?ться молодого покол?ння, яке, залишене без духовного проводу, легко ста? здобиччю фальшивих ?деолог?й ? матер?ал?стичного св?тогляду.
Тому Папа заклика? до утвердження осв?ти, ц?лковито гармон?йно? з католицькою в?рою. Ця осв?та ма? плекати не лише розум, а й дух. Особливе значення в?н нада? ф?лософ??, яка, за його словами, ма? не руйнувати об’явлену ?стину, а прокладати ?й шлях ? захищати ??. Звертаючись до приклад?в святого Августина й святого Томи Акв?нського, Папа стверджу?, що саме через по?днання розуму й в?ри форму?ться справжн?й св?тогляд, спроможний виховувати в?льних, мудрих ? морально в?дпов?дальних громадян.
Водночас Папа наголошу?, що виховання не обмежу?ться школами чи ун?верситетами. Воно почина?ться в родин?, де дитина вперше вчиться любити, слухатися, молитися ? працювати. Саме родина, утверджена у в?р?, ? першою школою чесноти. ? якщо держава запроваджу? закони, як? принижують свят?сть шлюбу, знец?нюють батьк?вську владу чи дозволяють подружн? розлучення, тод? руйну?ться не лише родинне середовище, а й уся основа морального виховання. Саме через католицьку осв?ту, яка по?дну? формування розуму й серця, через родинне виховання ? культуру щоденно? жертовно? прац?, Лев XIII бачить шлях до оновлення культури. Це не пол?тична реформа, а духовне перетворення, що веде до справжнього розвитку.
На тл? пол?тично? нестаб?льност? та ?деолог?чно? боротьби Лев XIII пропону? образ Церкви як простору ?дност?. Вона об’?дну? народи, культури ? покол?ння не через насилля чи примус, а через правду, любов ? милосердя. Саме ?дн?сть ?з Римським Престолом Папа вважа? запорукою зц?лення людства. Inscrutabili Dei Consilio – це не просто вступна енцикл?ка нового понтиф?кату. Це документ, який окреслив головне напруження усього ХХ стол?ття: боротьбу м?ж секулярн?стю ? християнським уявленням про людину та сп?льне благо. Це заклик до Церкви не мовчати, коли св?т в?дходить в?д Бога, ? нагадування про ?? незам?нну м?с?ю – бути св?тлом серед темряви, с?ллю для земл?.
