杏MAP导航

Олена Ком?саренко

У попередн?х випусках ми вже мали нагоду познайомитися з Номаделф??ю, ?тал?йською сп?льнотою, що народилася як в?дпов?дь на соц?альн? рани ХХ стол?ття та прагне жити ?вангел??м у його повнот?. Ми простежили шлях ?? формування: в?д харизми отця Дзено Салт?н? до ун?кально? модел? сусп?льного життя, в як?й братерство зам?ню? ринков? в?дносини, а дов?ра – правов? механ?зми. Ми побачили, як ц? принципи реал?зуються в родинних структурах, в прац?, молитв? та осв?т?. Зокрема, у попередньому випуску ми заглибилися в шк?льну модель Номаделф?? як прост?р формування серця, а не лише ?нтелекту.

Цього разу пропону?мо розширити погляд та звернути увагу на те, як цей дух виходить за меж? само? сп?льноти в ?тал??, бо братерство не обмежу?ться простором. Воно прагне зустр?ч? ? саме тому вируша?мо до Танзан??, де Номаделф?я в?дкрива? нову стор?нку свого життя – м?с?ю, що почина?ться з дов?ри, супроводжу?ться молитвою ? веде туди, де ?вангел?? ста? плоттю серед ?ншого народу.

Витоки: зустр?ч, що в?дкрила шлях

Початок м?с?? Номаделф?? в Танзан?? не був результатом довгого планування чи стратег??. Все зародилося з, на перший погляд, випадково? зустр?ч?. Низка под?й, знайомств та розмов, як? згодом виявилися зовс?м не випадковими. Протягом шести рок?в зр?ли д?алог та остаточне р?шення. Федер?ко, Мар?о та Анджела стали тими, хто прийняв виклик в?д ?мен? вс??? сп?льноти. Для них це не було особистим вибором. Вони вирушили не як окрем? м?с?онери, а як жива частина громади, що промовля? не в?д себе, а в?д ?мен? Номаделф??. ?хня в?двага була плодом в?ри, народжено? у тиш? сп?льно? молитви. Дорога була р?зною для кожного. Мар?о з?знавався, що мр?яв про м?с?ю ще з дитинства, ?, зустр?вши Номаделф?ю, зрозум?в, до чого його кличе Господь. Федер?ко залишав удома дружину та в?сьмох д?тей, сповнений тривог ? запитань. Ус? разом вручили цей шлях у Бож? руки, не знаючи, яким в?н буде, але з в?рою, що кожен крок ма? сенс.

В?дпов?дь на поклик, що не ма? карти

Ус? сумн?ви, вс? природн? людськ? побоювання стали частиною дороги. Внутр?шн? голоси, що запитували: «Як буде розвиватись м?с?я? Коли?» – були прийнят? з дов?рою. У таких моментах духовний супров?д з боку сп?льноти та нин?шнього настоятеля, який продовжу? харизму отця Дзено, давав сили, бо головним не було передбачити результат, а залишатися в?рним покликанню.

Жити поруч означа? ув?йти у сп?льний ритм, прийняти чужу культуру не як екзотику, а як м?сце Божо? присутност?. Бути родиною у м?сц?, де родинна стаб?льн?сть часто п?д загрозою. Бути сп?льнотою там, де ?ндив?дуал?зм ще не вит?снив вза?мну п?дтримку, але де й матер?альна вбог?сть ставить важк? виклики.

Рег?он Руква – саме тут, поруч ?з бенедиктинським монастирем Мв?мва, розташувалася невелика сп?льнота Номаделф??. Це не окреме поселення ззовн?, а ?нтеграц?я в життя м?сцевого середовища. С?м’я м?с?онер?в, яка представля? Номаделф?ю, прожива? в простому будинку, разом ?з м?сцевими на т?й же земл?, в тому ж кл?мат?, з тими самими труднощами.

Вони живуть у дус? Номаделф??. День почина?ться з молитви, як у ?хн?й р?дн?й сп?льнот? в ?тал??. Вони працюють разом з мешканцями села на полях, у майстернях та у школах. Сп?льнота п?дтриму? розвиток м?кропро?кт?в, зокрема у сфер? др?бного землеробства, тваринництва та переробки продукц??. У межах партнерства з м?сцевим католицьким параф?яльним осередком вони проводять зустр?ч? з молоддю, навчання грамотност?, допомагають з харчуванням для школяр?в та п?дтримкою малозабезпечених родин, а також долучаються до програм г?г??н?чно? осв?ти, орган?зованих монастирем.

Сп?льна осв?та – не школа, а прост?р формування

З? шк?льною системою в рег?он? ситуац?я залиша?ться складною, тому що браку? п?дручник?в, парти часто ламаються, а класи зазвичай переповнен?. Але номадельф?йц? не беруть на себе функц?ю викладач?в у класичному розум?нн?. ?хня мета бути поруч з учнями, вчителями та батьками. Вони орган?зовують позакласн? зустр?ч?, де д?ти мають змогу читати, малювати, творити та ставити запитання.

Один ?з напрямк?в поляга? в просуванн? ?де? с?мейно? школи, тобто осв?ти як середовища п?дтримки, а не змагання. Д?ти, як? приходять на ц? заняття, часто не мають домашньо? п?дтримки не тому, що батьки не дбають, а тому що працюють на виснажливих роботах. Сп?льнота намага?ться дати кожн?й дитин? досв?д в?дчуття того, що вона важлива, що вона ? даром.

Молитва та духовне життя: джерело сили

Особлив?стю м?с?? Номаделф?? ? те, що вона глибоко духовна. Щоденна молитва не перерива?ться, нав?ть якщо вона не ма? храмових ст?н. П?д деревом, на пороз? хати, п?д зоряним небом Танзан??, вся земля ста? м?сцем зустр?ч? з Богом. Ц? молитви часто в?дбуваються сп?льно з м?сцевими мешканцями. Африканська духовн?сть, з ?? в?дкрит?стю, ста? частиною ?тал?йсько? молитви.

Станом на сьогодн? сп?льнота в Танзан?? залиша?ться невеликою, одна родина, з пер?одичним при?здом ?нших член?в Номаделф?? для п?дтримки. Ще не ма? великих буд?вель, школи чи центру, але вже ? присутн?сть, а це головне. Сп?льнота в ?тал?? продовжу? духовно п?дтримувати цю ?н?ц?ативу через молитву, обм?ни та збори пожертв. Молодь Номаделф?? готу?ться до майбутн?х по?здок, вивча? культуру Танзан??, ?стор?ю рег?ону та мову.

М?с?я Номаделф?? в Танзан?? ? живим св?дченням того, що братерство здатне долати будь-як? географ?чн? чи культурн? меж? й ставати способом життя. Те, що виникло з внутр?шнього поклику та сп?льно? молитви, вилилось у присутн?сть, яка слуха? ? служить. У ц?й прост?й, але глибок?й ?н?ц?атив? розкрива?ться сила ?вангел?я, що набира? конкретних форм у житт? ?ншого народу. Серед африкансько? земл?, у щоденних зусиллях ? над?ях, зроста? нове братерство, де кожна людина ма? ц?нн?сть, а сп?льне життя ста? джерелом вза?много збагачення. Це не гучний про?кт, а радше маленьке зерно, пос?яне з дов?рою. Саме тому воно да? пл?д.

У наступному випуску ми звернемося до ?ншого обличчя братерства – того, що народжу?ться у час страждання й в?йни. Поглянемо, як Номаделф?я простяга? руку п?дтримки укра?нцям. Як сп?льнота з ?тал?? стала знаком над?? для наших сп?вв?тчизник?в? Як духовна близьк?сть дола? в?дстан??