Еколог?чний борг: потр?бна справедлив?сть, що визволя?
Олена Ком?саренко
У рамках приготування до Святого року побачив св?т Документ дикастер?? служ?ння ц?л?сному людському розвитков? ма? назву «Jubilee 2025: remission of the ecological debt» - тобто, Юв?лей 2025: в?дпущення еколог?чного боргу. ?дея, яку в?н порушу?, ? водночас духовною, економ?чною ? глибоко пол?тичною: багат? кра?ни, як? роками збагачувалися за рахунок ресурс?в ? прац? б?дн?ших, накопичили перед ними не лише ф?нансовий, а й еколог?чний борг.
Що таке еколог?чний борг?
Нагада?мо, що поняття еколог?чного боргу з’явилося останн?ми десятил?ттями як спос?б осмислити глобальну еколог?чну несправедлив?сть. Якщо традиц?йно ми говоримо про заборгован?сть б?дних кра?н перед багатими, то еколог?чний борг показу? зворотний б?к ц??? ?стор??.
Заможн? держави, передус?м кра?ни П?вноч?, забезпечили св?й добробут через багатов?кову експлуатац?ю природних ресурс?в так званого Глобального П?вдня. Вони викидали найб?льше шк?дливих речовин, видобували корисн? копалини, вирубували л?си ? торгували сировиною за несправедливими ц?нами. Усе це часто супроводжувалося шкодою для довк?лля ? порушенням прав м?сцевих громад. Церква сьогодн? стверджу?: розвинен? кра?ни накопичили моральний ? еколог?чний борг, який повинен бути визнаний ? врахований при перегляд? глобально? економ?чно? системи.
Дв? сторони одн??? монети
Папа Франциск у Булл? проголошення Юв?лею Spes non confundit говорить: ф?нансовий борг ? еколог?чний борг – це дв? сторони одн??? монети, яка ставить п?д загрозу наше сп?льне майбутн?. Цей подв?йний борг не лише гальму? розвиток найб?дн?ших кра?н, але й п?дрива? моральний фундамент глобального сусп?льства. Тож Юв?лей явля? собою не просто церковне святкування, а час реституц??, нового початку, коли справедлив?сть ? милосердя мають йти поруч.
Документ дикастер?? пригаду?: п?сля деколон?зац?? у ХХ стол?тт? багато кра?н отримали незалежн?сть, але разом ?з нею ? стар? борги. Щоб збудувати ?нфраструктуру, забезпечити осв?ту, медицину й енергетику, ?м довелося брати нов? кредити. Так виникла боргова пастка, з яко? б?льш?сть дос? не вибралася. А водночас протягом десятил?ть у цих самих кра?нах виснажувалися екосистеми, руйнувалися традиц?йн? способи господарювання, зникали л?си ? джерела питно? води. Усе для того, щоб наповнити ринки кра?н-споживач?в.
Нер?вн?сть у в?дпов?дальност? й насл?дках
Документ наголошу?: майже 80% ?сторичних викид?в парникових газ?в спричинили кра?ни Велико? двадцятки (G20), включно з США, ?С ? Кита?м. Натом?сть найб?льш слаборозвинен? кра?ни в?дпов?дальн? лише за 4%, але саме вони сьогодн? найб?льше страждають в?д насл?дк?в зм?ни кл?мату. Посухи, повен?, деградац?я ?рунт?в, зниження врожайност?, зникнення джерел пр?сно? води – це щоденна реальн?сть для м?льйон?в людей у Центральн?й Африц?, П?вденн?й Аз??, П?вденн?й Америц?. ? вони не мають н? ресурс?в, н? ?нфраструктури, щоб адаптуватися. Т?, хто найменше спричинив катастрофу страждають найб?льше.
Хоча зелений перех?д пода?ться як шлях до вир?шення еколог?чно? кризи, документ застер?га?: в?н може в?дтворити стар? схеми експлуатац??, якщо буде зосереджений лише на вигод? для багатих. Сонячн? батаре?, електрокари, акумулятори – все це вимага? р?дк?сних метал?в, як? видобувають у кра?нах П?вдня, часто з порушенням прав людини та руйнуванням довк?лля. ? знову прибутки отримують розвинен? кра?ни, а еколог?чну ц?ну платять м?сцев? громади.
Втрачен? голоси ? забута пам’ять
У цьому контекст? важливо також почути голоси кор?нних народ?в, фермерських сп?льнот, мешканц?в малих остр?вних держав, як? щодня стикаються з втратою р?дно? земл?, джерел ?снування, ? нав?ть права на майбутн?. ?хня боротьба не потрапля? до головних стр?чок новин, але саме вони, за словами Папи Франциска, ? пророками нового способу буття, тобто людьми, як? навчають нас гармон?? з природою, а не п?дкоренням ??.
Юв?лейний заклик до в?дпущення боргу явля? собою не лише економ?чне або пол?тичне питання. Це акт пам’ят?. Пам’ят? про те, що людство – це не список окремих держав, а сп?льна с?м’я, де б?ль одного – це виклик для вс?х. ? коли земля говорить через повен?, урагани, втрату врожа?в, то це не лише природа, це волання про правду. Церква, проголошуючи Юв?лей 2025 року, не просто повторю? стар? гасла. Вона кида? виклик звичному мисленню: зам?сть культури боргу й дом?нування – запропонувати культуру дару ? в?дпов?дальност?.
Не милостиня, а справедлив?сть
Позиц?я Ватикану ч?тка: визнання еколог?чного боргу не ? актом щедрост?, а вимогою справедливост?. Це повернення до б?бл?йного розум?ння Юв?лею, року визволення, зв?льнення, повернення земл?, в?дпущення борг?в. Папа Франциск у контекст? Юв?лею 2025 заклика? до списання або реструктуризац?? ф?нансових борг?в, беручи до уваги шкоду, завдану екосистемам, заохочуючи до ново? ф?нансово? арх?тектури, що визна? еколог?чну в?дпов?дальн?сть, а також до еколог?чного навернення, яке почина?ться з особистого серця.
Цей документ прямо зверта?ться до основ соц?ально? доктрини Церкви: сп?льного блага, сол?дарност?, м?жпокол?нн?во? справедливост?, ун?версального призначення благ. Саме ц? принципи мають стати основою нового економ?чного ? культурного мислення. Документ завершу?ться глибоким закликом до Церкви: стати пророчим голосом, бути активною в осв?т?, вза?мод?? м?ж континентами, плеканн? духовно? ?дност?. ?, зокрема, запрошу? молодь бути руш?ями нового стилю життя, нового мислення, ново? культури.
Сьогодн? ми ста?мо св?дками того, як соц?альна доктрина Церкви виходить на передову не в теор??, а в д?алоз? з реальн?стю. Юв?лей ? не лише приводом для урочистостей, а ще й нагодою для справедливост?, для зв?льнення в?д борг?в як ф?нансових, так ? моральних та еколог?чних. Це шанс в?дновити р?вновагу, повернути г?дн?сть, зц?лити землю ? водночас наше серце.
