杏MAP导航

о. Андр?й Твердохл?б

Продовжу?мо ознайомлення з участю представник?в Укра?нсько? Церкви в ?? Ватиканському Собор?. Впродовж попередн?х передач ми розглянули стан УГКЦ напередодн? скликання Вселенського Собору, участь укра?нських соборових отц?в у п?дготовчих зас?даннях та ?х внесок п?д час першо? соборово? сес??, а також под?ю зв?льнення оч?льника Укра?нсько? Церкви митрополита Йосифа Сл?пого ?з Сиб?рського заслання. У ц?й передач? розглянемо внесок укра?нських соборових отц?в п?д час наступних сес?й ?? Ватиканського Собору.

?з прибуттям до Риму зв?льненого Йосифа Сл?пого участь представник?в Укра?нсько? Церкви в соборових зас?даннях набрала нового забарвлення – уся ?хня подальша праця була зосереджена на присутност? традиц?й та звича?в сх?дних Церков у соборових документах. Напередодн? в?дкриття друго? сес?? ?? Ватиканського Собору вс? укра?нськ? ?пископи з?бралися на сп?льну нараду в Папськ?й колег?? святого Йосафата, що розташована неподал?к Ватикану. Це також була нагода познайомитися ?з митрополитом Йосифом Сл?пим.

П?д час ц??? першо? сп?льно? наради було окреслено загальну л?н?ю, яко? мали б дотримуватися вс? укра?нськ? ?пископи. На ц?й же нарад? було заплановано ?нформування в?рних Укра?нсько? Церкви про переб?г соборових зас?дань, що зд?йснювалося також ? за посередництвом Ватиканського Рад?о. В?дпов?дальним за цю д?яльн?сть було призначено ?пископа Андр?я Сапеляка. Укра?нська мова було одн??ю серед тридцяти, якими на той час велися рад?отрансляц??. Загалом рад?опередач укра?нською мовою, присвячених Вселенському Собору, було ш?сть тисяч годин. Передач? укра?нською мовою транслювалися трич? на тиждень. Запрошен? укра?нськ? ?пископи розпов?дали не лише про соборов? новини, але й про життя Укра?нсько? Церкви в р?зних м?сцях розселення укра?нського народу. Також ?пископи УГКЦ в прямому еф?р? в?дправляли Службу Божу, виголошуючи пропов?дь для в?рних в Укра?н?.

На початку друго? соборово? сес?? ус? з?бран? ?пископи з нетерпелив?стю оч?кували виступу укра?нського митрополита Йосифа Сл?пого. Отц? Собору бажали побачити постать та почути голос ?спов?дника в?ри. Тож коли йому було надано слово, то у ватиканськ?й базил?ц? залунали спонтанн? оплески, хоч регламент заохочував стримуватися в?д такого вияву емоц?й. Найб?льшою под??ю 11 жовтня 1963 року, про яку згодом пов?домили ус? засоби ?нформац??, став виступ укра?нського митрополита Йосифа Сл?пого. Отц?в Собору ц?кавило те, що на сучасн? теми церковного життя може сказати ?пископ, який майже двадцять рок?в був ?зольований в?д життя Церкви та життя св?ту. Водночас укра?нськ? ?пископи побоювалися, що приготована промова митрополита ? задовгою ? його може бути перервано, як це бувало в ?нших випадках, коли допов?дач переходив межу десяти хвилин, вид?лених для кожного промовця. Промова митрополита Йосифа Сл?пого того дня тривала двадцять хвилин ? прозвучала серед надзвичайно? уваги вс?х присутн?х. Вона в?дзначалася ясн?стю ?дей та глибиною богословських аргумент?в. Отц? Собору побачили перед собою не лише геройського ?спов?дника в?ри, але ? глибокого богослова та великого душпастиря, який в?дчува? ус? сучасн? проблеми Христово? Церкви.

П?д час дискус?? 30 жовтня 1963 року на тему святост? виступав укра?нський ?пископ Андр?й Сапеляк. В?н слушно заявив, що розд?л схеми документа про свят?сть у Церкв? ? неповним, оск?льки в ньому до уваги беруться лише звичн? обставини життя, ? не згаду?ться про м?льйони християн, як? живуть серед важких пересл?дувань. Дана пропозиц?я була врахована при остаточному формуванн? соборового документа.

В?дкриваючи 14 вересня 1964 року третю соборову сес?ю, Папа Павло VI у сво?й промов? звернувся з? словами прив?тання до слухач?в та слухачок, що брали участь у соборових зас?даннях. Серед них були також дв? укра?нки: Генеральн? настоятельки Сестер Васил?янок та Сестер Служебниць.

Впродовж четверто? соборово? сес?? виступи укра?нських ?пископ?в стосувалися наступних тем: 16 вересня 1965 року Блаженн?ший Йосиф Сл?пий виступив на тему рел?г?йно? свободи; 22 вересня митрополит Максим Германюк допов?дав про Церкву в сучасному св?т?. Назагал укра?нськ? соборов? отц? часто виступали щодо питання християнсько? ?дност?, говорячи про ?де? та зусилля митрополита Андрея Шептицького.

Окремо? уваги заслуговують в?дправи Божественно? Л?тург?? Укра?нсько? Церкви впродовж соборових зас?дань. Кожне таке зас?дання розпочиналося богослуж?нням о дев’ят?й годин?. Здеб?льшого вони в?дправлялися в латинському обряд?, однак пер?одично також були богослуж?ння в сх?дних обрядах Католицько? Церкви, що викликало зац?кавлен?сть з? сторони отц?в Собору, як? шукали нових л?тург?чних напрямк?в. Саме тому приклад християнського Сходу став основним аргументом для введення сутт?вих зм?н до л?тург?? в латинськ?й Церкв?, зокрема в питаннях сп?вслуж?ння священник?в, д?алогу священника з людьми, участ? мирян у богослуж?ннях. Службу Божу у в?зант?йсько-укра?нському обряд? на перш?й соборов?й сес?? 21 листопада 1962 року в?дправив архи?пископ Гаври?л Букатко в сп?вслуж?нн? священник?в та диякона. На друг?й сес?? Службу Божу 29 жовтня 1963 року очолив митрополит Йосиф Сл?пий. П?д час третьо? сес?? ус? Церкви в?зант?йського обряду в?дправили соборну Службу Божу за участ? Папи Павла VI. А п?д час четверто? сес??, у свято священномученика Йосафата, Службу Божу очолив кардинал Йосиф Сл?пий при сп?вслуж?нн? ?пископ?в та священник?в.

Говорячи про богослуж?ння, варто згадати про бажання ?пископ?в Укра?нсько? Церкви щодо внесення зм?н до тексту Божественно? Л?тург??, який використовувався в н?й. П?сля проголошення соборово? Конституц?? про Л?тург?ю укра?нськ? ?пископи приступили до застосування в житт? Укра?нсько? Церкви деяких ?? л?тург?чних принцип?в. В першу чергу це стосувалося використання живо? укра?нсько? мови та спрощення надм?рних повторень у самому богослуж?нн?. Було створено М?ж?парх?альну л?тург?йну ком?с?ю, яку очолив архи?пископ ?ван Бучко. Под?бно як п?д час соборових дискус?й, так ? серед укра?нського ?пископату, не бракувало розб?жностей. Були об?рунтован? побоювання, що якщо почати впроваджувати серед укра?нсько? д?аспори в богослуж?ння укра?нську мову зам?сть церковно-слов’янсько?, то наступним кроком серед молодих укра?нц?в, народжених уже в кра?нах м?грац??, може виникнути бажання впроваджувати мови кра?н проживання. Тому лог?чн?ше виглядало продовжувати використовувати церковнослов’янську мову, допускаючи водночас часткове вживання, в?дпов?дно до обставин та потреб, укра?нську мову. Разом з тим, Л?тург?йн?й ком?с?? було дане завдання опрацювати переклад тексту Божественно? Л?тург?? та Требника укра?нською мовою, щоб у раз? потреби поширити використання укра?нсько? мови в ус?х богослуж?ннях. Тут йшлося про те, що р?шення укра?нських ?пископ?в стосувалися не лише д?аспори, але й територ?? Укра?ни, й п?сля в?дновлення свободи так? тексти будуть корисними та сво?часними. Менш складним було питання спрощення надм?рних повторень у самому богослуж?нн?. У Галичин? вже була така практика за дозволом м?сцево? церковно? влади. Тому в оновленому текст? Божественно? Л?тург?? окрем? частини було дозволено пропускати.

Наступного разу ми завершимо ознайомлення з участю представник?в Укра?нсько? Церкви в ?? Ватиканському Собор?, а разом з цим – цикл передач, присвячених ?стор?? цього Собору.

Джерела:

Андр?й Сапеляк. Укра?нська Церква на ?? Ватиканському Собор?. Рим – Буенос Айрес: салез?янське видавництво, 1967. с. 91-94, 140-201.