Спадщина Папи Франциска у галузі економіки
Олена Комісаренко
Вчення Папи Франциска, який кілька тижнів тому залишив нас, вирізняється гострою критикою несправедливої економіки, глибоким антропологічним підходом і водночас конкретними закликами до нової, людянішої системи. Сьогодні пригадаємо основні елементи його спадщини. Особливу увагу звернемо на поняття інтегральної екології, економіки братерства та ініціативу «Економіка Франциска».
Evangelii gaudium: пророчий голос проти економіки виключення
У 2013 році світ побачив програмний документ понтифікату Папи Франциска – його перше Апостольське напоумлення Evangelii gaudium. В ньому Папа Франциск висловлює глибоку занепокоєність через те, як глобальна економіка перетворилася на механізм, що відкидає мільйони людей. Він стверджує, що таке економічне виключення – це справжня “економіка відкидання”, яка не просто експлуатує і пригнічує, а викидає з системи цілі народи.
Святіший Отець рішуче заперечує довіру до «невидимої руки ринку», наголошуючи, що ця віра ніколи не підтвердилася на практиці. Він не протиставляє економіку в цілому, але вимагає, щоб вона служила людині, а не навпаки. Його позиція чітка: справедливість має стати не лише етичним побажанням, а органічною складовою економічної діяльності.
Laudato si’: економіка в контексті екологічної та соціальної відповідальності
У 2015 році Папа Франциск опублікував енцикліку Laudato si’, присвячену збереженню спільного дому – планети Земля. Цей документ вийшов далеко за межі екології в традиційному сенсі. Йдеться про інтегральну екологію, яка включає турботу про навколишнє середовище, економічну справедливість, захист життя, культури, спільнот і соціальних зв’язків.
Папа Франциск пише: «Сьогодні ми повинні усвідомити, що справжній екологічний підхід завжди стає соціальним; він повинен інтегрувати питання справедливості в дебати про навколишнє природне середовище для того, щоб почути як крик землі, так і плач бідних» (Laudato si’, 49).
Енцикліка також містить глибоку критику короткострокового мислення, логіки максимізації прибутку, споживацької культури та фінансової спекуляції. Папа Франциск закликає до екологічного навернення, що починається з особистої зміни стилю життя, але не закінчується на індивідуальному рівні. Йдеться про нову модель економічного розвитку, яка включає покоління майбутнього.
Fratelli tutti: братерство, етика і глобальна економіка
У 2020 році Папа Франциск представив енцикліку Fratelli tutti, в якій запропонував бачення світу, побудованого на братерстві та соціальній дружбі. Він наголошує, що нинішня система базується на індивідуалізмі, байдужості і виключенні. Альтернативою цьому є братерство, що виражається у діалозі, співпраці та служінні, бо ми більше не можемо думати про політику чи економіку окремо від етики, духовності і глибокого гуманізму.
Папа прямо говорить про необхідність глобального переосмислення фінансів, торгівлі, ринку праці. Він закликає не лише до допомоги бідним, а до зміни логіки самої системи, яка породжує бідність. Солідарність, співвідповідальність і гідність кожної особи – це не побічні теми, а критерії справжнього розвитку.
«Економіка Франциска»: ініціатива дії для нових поколінь
Одним із найбільш пророчих жестів понтифікату Папи Франциска став його заклик до молоді у 2019 році створити альтернативну модель економіки. Так народився глобальний рух «Економіка Франциска», який об’єднує молодих підприємців, економістів і активістів з усього світу.
Святіший Отець звернувся до молоді з такими словами: «Я пишу, щоб запросити вас узяти участь у ініціативі, яка мені особливо близька. Це подія, яка дозволить мені зустрітися з молодими людьми, які вивчають економіку та зацікавлені в іншому типі економіки – такій, що несе життя, а не смерть; яка є інклюзивною, а не такою, що виключає; людяною, а не такою, що принижує гідність; яка дбає про довкілля, а не спустошує його».
Цей рух не є утопією. Його учасники втілюють у життя практики економіки дару, етичного підприємництва, кооперативів, мікрофінансування, екологічного сільського господарства.
Ювілей як нагода для справедливості: заклик до перегляду боргів
У підготовці до Ювілейного 2025 року Папа Франциск звертав увагу на необхідність глибшого переосмислення глобальної економічної відповідальності, зокрема щодо боргових зобов’язань найбідніших країн. У його зверненнях повторювалася думка, що сучасна міжнародна фінансова система часто створює умови, у яких країни змушені обслуговувати борги ціною страждань населення, втрати суверенітету або обмеження доступу до базових послуг. Папа Франциск закликав до втілення ювілейного духу, що бере свій початок у біблійній традиції – як часу відновлення, соціального перезавантаження і звільнення від тягаря боргів. За його словами, скасування або перегляд боргових механізмів має розглядатися не лише як фінансовий інструмент, а як моральний обов’язок міжнародної спільноти щодо країн, які не мають змоги розвиватися через надмірні боргові навантаження.
Цей заклик перегукується з біблійною практикою Ювілею, згаданою в Книзі Левіт, яка передбачає повернення земель, звільнення рабів і прощення боргів. У християнській перспективі це не лише релігійний символ, а конкретна соціальна дія, покликана відновити гідність та рівність у суспільстві.
Папа підкреслював, що економіка не може функціонувати відокремлено від етики. Тому він спонукав до перегляду глобальних структур, які підтримують нерівність, і до розробки нових механізмів, які дозволили б найбіднішим країнам вийти з «боргового рабства» і почати шлях сталого розвитку. Такий підхід є частиною ширшого бачення соціальної справедливості, яке включає фінансову відповідальність, солідарність і прагнення до спільного блага.
У руслі соціального вчення Церкви
Економічна думка Папи Франциска – це цілісне, глибоко моральне й пастирське бачення, вкорінене у традиції соціального вчення Церкви та натхнене Євангелієм. У центрі його послання – гідність людини, заклик до інтегрального розвитку, відмова від культури відкинення і прагнення до економіки, що служить життю. Його слова не просто окреслюють проблеми сучасного світу, а вказують напрямок змін: від виключення до участі, від байдужості до солідарності, від надмірного прибутку до спільного блага.
Економічне вчення Папи Франциска є продовженням довгої традиції соціальної доктрини Церкви. Святіший Отець закликав до «морального пробудження» всіх сфер суспільного життя. Його заклик – не лише до урядів чи корпорацій, а до кожного з нас. Ми всі покликані змінити наші звички споживання, стилі споживання і моделі праці відповідно до логіки Євангелія.
